Ухвала суду № 3024417, 22.12.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2008 року м.Львів справа № 22а- 5139/08

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого у справі судді Попко Я.С.

суддів Довгополова О.М.

Богаченко С.І.

секретаря судового засідання Петлеваної Н.А.

осіб, які взяли участь у справі:

від позивача представник Наконечна О.М., довіреність від 19.12.08 №147;

від відповідачапредставник Гнідець Б.Б., довіреність від 21.05.08 р., №6337/10/10-006,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

апеляційною скаргоюЗолочівського міського виробничого житлово-комунального підприємства

на постанову господарського суду Львівської області від 18 грудня 2007 року у справі № 3/335А

за позовом Золочівського міського виробничого житлово-комунального підприємства

до Державної податкової інспекції в Золочівському районі Львівської області

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 00018811501/1 від 18.10.2007 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2007 року позивач - Золочівське міське виробниче житлово-комунальне підприємство звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Золочівському районі Львівської області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення № 00018811501/1 від 18.10.2007 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилався на те, що ДПІ у Золочівському районі відповідно до акту № 20/15-213/03348703 від 10.08.2007 року проведено непланову перевірку дотримання вимог п.п.5.3.1, п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 від 21.12.2000 року на предмет своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобовязань за період з 22.01.2002 року по 30.06.2005 року. Встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість протягом 2002-2004 років. За наслідками перевірки Золочівською ДПІ направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 18 жовтня 2007 року та застосовано до позивача штрафні санкції в залежності від строку затримки сплати податку. Позивача зобовязано

_____________

Головуючий у 1-й інстанції суддя Березяк Н. 22а-5139/08 Справа № 22а-5139/08

Господарський суд Львівської області, справа № 3/335А ряд. ст. зв. № 39

Доповідач у 2-й інстанції суддя Попко Я.С. реєстр 22.12.2008р.

сплатити штраф в розмірі 20% в сумі 13918,79 грн. за затримку на 205 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в сумі 69593,95 грн. Вважає, що штрафні санкції застосовано безпідставно, з пропуском терміну давності 1095 днів.

На підставі вищенаведеного позивач просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 18.10.2007 року № 0001881501/1.

Постановою господарського суду Львівської області від 18 грудня 2007 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постанову суду першої інстанції оскаржило Золочівське міське виробниче житлово-комунальне підприємство, подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції, виносячи таку постанову, порушив норми матеріального та процесуального права.

Апелянт звертає увагу на те, що не можна нараховувати та стягувати штрафні санкції без дотримання строку давності. Висновок суду першої інстанції про те, що штрафна санкція не являється податковим зобовязанням і тому на неї не поширюються строки давності не відповідає вимогам чинного законодавства. Органи державної податкової служби проводять оперативний облік податків і зборів, що надходять до бюджетів і державних цільових фондів і відображають узгоджені суми податкового зобовязання. У випадку їх несвоєчасної сплати такі суми податкового зобовязання набувають статусу податкового боргу, включаючи нараховані, але не сплачені пені, штрафні санкції і на них розповсюджується загальний термін позовної давності в 1095 календарних днів, починаючи з дати відображення їх в особовому рахунку платника податку.

Апелянт просить скасувати постанову господарського суду Львівської області від 18.12.2007 року та постановити нове рішення, яким визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001881501/1 від 18.10.2007 року, видане Золочівською ДПІ.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти дише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Встановлено, що Золочівське міське виробниче житлово-комунальне підприємство є юридичною особою, платником податку на додану вартість, та відповідно до вимог чинного законодавства надає до податкового органу у встановленій формі та строки податкову звітність про результат фінансово-господарської діяльності.

Підпунктом 7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР передбачено, що строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобовязання чи ні. Податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, - протягом 20 колендарних днів, наступних з останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно п.п. 5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України № 2181, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів. Контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що згідно п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу, при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання,- у розмірі 20% погашеної суми податкового боргу, при затритмці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.

За затримку на 205 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 69593,95 грн. позивач зобовязаний сплатити штраф у розмірі 20% в сумі 13918,79 грн. за платежем на податок на додану вартість.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про пропуск податковим органом строків давності 1095 днів. Відповідно до п.п.15.11. п.15.1 ст.15 Закону № 2181-ІІІ, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобовязань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі коли така податкова декларація була подана пізніше за днем її фактичного подання. Відповідно до п.1.2 ст.1 зазначеного Закону, податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом. Тобто, до штрафних (фінансових) санкцій не застосовуються строки давності.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Згідно ст .200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Золочівського міського виробничого житлово-комунального підприємства залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 18.12.2007 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя-доповідач Я.С. Попко

Судді О.М.Довгополов

С.І. Богаченко