Рішення № 30244077, 26.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.03.13 р. Справа № 5006/24/102/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Гудковій К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія» «Нафтогаз України», м. Київ, ЄДРПОУ 20077720

до відповідача Комунального підприємства «Макіївтепломережа», м. Макіївка, ЄДРПОУ 31534547

про: стягнення 115 396 877,33 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Пац В.О. - за дов. №14-333 від 16.03.2012р.

від відповідача: Любач В.В. - за дов. № 08-8155 від 28.09.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Комунального підприємства «Макіївтепломережа» про стягнення за договором купівлі-продажу природного газу № 14/2579/11 від 30.09.2011р. боргу у розмірі 115 396 877,33 грн., з яких: 97 583 612,11 грн. основного боргу за період з листопада по грудень 2011р. та з січня по квітень 2012р., 537 239,71 грн. - інфляційні за період жовтень 2011 - квітень 2012рр., 7 426 259,03 грн. - пеня, 1 741 059,86 грн. - 3 % річних, 8 108 706,63 грн. - 7 % штрафу, крім того судові витрати.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 193, 231 Господарського кодексу України.

На підтвердження таких обставин позивач надав копію договору від 30.09.2011р. № 14/2579/11 з додатковими угодами; копія вимоги, копії актів приймання-передачі природного газу; розрахунок заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, розрахунок пені, розрахунок трьох відсотків річних та 7 % штрафу, статутні документи підприємства.

Відповідач у відзиві на позов з наявністю заборгованості за спожитий газ у розмірі 97 583 612,11 грн. погодився та зазначив, що відповідна сума сплачена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями. Що стосується нарахування позивачем штрафних санкцій, то відповідач вважає їх помилковими. Відповідач зазначив, що станом на 01.01.2013р. заборгованість населення, як споживача теплової енергії перед КП «Макіївтепломережа» складає 137 371,6 тис. грн. Виходячи з фінансових показників роботи КП «Макіївтепломережа» за 9 місяців 2012р. чистий дохід по основній діяльності склав 127 322,0 тис. грн., витрати склали 192 551,0 тис. грн.., у зв'язку з чим за 9 місяців 2012р. валові збитки склали 65 229,0 тис. грн.., а чистий збиток - 76 274,0 грн. На підставі чого просив звільнити від сплати штрафних санкцій чи зменшити їх до суми 10 000,00 грн.

На підтвердження своїх доводів відповідач надав суду: копії платіжних доручень на оплату основного боргу за спожиту електроенергію, копію балансу на 30.09.2012р., копію форми № 2 фінансової звітності за 3-й квартал 2012р.

Розгляд справи відкладався у відповідно до ст.77 ГПК України.

Склад суду неодноразово змінювався. Розпорядженням голови господарського суду від 04.02.2013р. справу № 5006/24/102/2012 передано на розгляд судді Величко Н.В.

У судовому засіданні, що відбулось 26.03.2013р., позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, до канцелярії суду надав письмові пояснення б/н від 22.03.2013р. Проти доводів відповідача заперечував.

Відповідач проти задоволення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій заперечував, з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву б/н від 18.12.2012р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.

30.09.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», як продавцем, та Комунальним підприємством «Макіївтепломережа», як покупцем, укладено договір купівлі-продажу природного газу №14/2579/11 (а.с.18).

Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю у IV кварталі 2011 року та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»), для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями (1.2).

За умовами п.5.2 договору ціна за 1000 куб.м. газу становить 1 091,00 грн., з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Пунктами 3.3 та 3.4 договору сторони встановили, що приймання-передача газу оформлюється актом прийому-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем продажу газу покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірника акта приймання-передачі газу. Продавець не пізніше 8го числа зобов'язується повернути покупцеві та газорозподільного (газотранспортного) підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків.

Згідно з п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.7.2 Договору, за невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Договір набуває чинності з дати його підписання та скріплення печатками і діє в частині реалізації газу з 01.10.2011 року до 31.12.2012р., а в частині проведення розрахунків за газ та послуг з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Додатковою угодою №1 від 11.10.2011р. до договору №14/2579/11 від 30.09.2011р. сторони змінили ціну газу з 11 жовтня 2011р., а саме: «Ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1 091,00 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 091,00 грн., крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ- 1 309,20 грн.

Ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями становить 1 248,74 грн. з урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 248,74 грн., крім того ПДВ: на газ - 0%, на послуги з транспортування - 20% -60,46 грн., всього з ПДВ- 1 309,20 грн.» (а.с. 24).

Додатковою угодою №2 від 19.01.2012р. до договору №14/2579/11 від 30.09.2011р. сторони змінили ціну газу з 01.01.2012р., а саме: «ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1 091,00 грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1091,00 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 1 309,20 грн.

Ціна за 1000 куб. м природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціям становить 1 248,08 гра, з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 1 248,08 грн., крім того ПДВ: на газ - 0%, на послуги з транспортування - 20% - 61,12 грн., всього з ПДВ - 1 309,20 грн.» (а.с. 25).

Договір про постачання природного газу разом з додатками до нього, підписаний обома сторонами без розбіжностей.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивач передав, а відповідач прийняв протягом жовтня - грудня 2011р. та січня-квітня 2012 року природний газ, обсягом 94 893,848 тис.куб.м. на загальну суму 124 235 025,83 грн., про що свідчать підписані обома сторонами акти прийму-передачі природного газу (а.с. 27-40). Відповідач свої зобов'язання за договором поставки природного газу не виконав.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 07.05.2012р. у справі № 5006/7/17/2012 за позовом прокурора м. Макіївки в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» провадження у справі в частині стягнення заборгованості за природний газ за жовтень 2011р. за договором № 14/2579/11 від 30.09.2011р. в сумі 9 624 844,34 грн. припинено, у зв'язку з повною оплатою суми боргу.

Отже, на час звернення позивача з позовом до суду сума боргу за спожитий природний газ за період листопад-грудень 2011р., січень-квітень 2012р. склала 97 583 612,11 грн.

Договір № 14/2579/11 від 30.09.2011р. за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу природного газу.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна норма міститься у п.7 статті 193 Господарського кодексу України. Договір є обов'язковим до виконання (ст.629 ЦК України). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України). Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Матеріали справи свідчать, що станом на момент прийняття рішення сума основного боргу у розмірі 97 583 612,11 грн. погашена відповідачем в повному обсязі, про що свідчать копії виписок з рахунку за 16.10.2012р., 21.11.2012р., копії платіжних доручень: №9 від 16.10.2012р. на суму 1 883 300,00 грн., № 9 від 21.11.2012р. на суму 890 571,56 грн., №1 від 30.11.2012р. на суму 59 728 770,53 грн., №1 від 30.11.2012р. на суду 35 080 970,00 грн., №174 від 11.12.2012р. на суму 0,02 грн. (а.с. 66-72).

Враховуючи, що після порушення провадження у справі сума основного боргу у розмірі 97 583 612,11 грн. погашена відповідачем, тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Як вбачається, позивач, окрім суми основного боргу, просить стягнути з відповідача нараховані пеню у розмірі 7 426 259,03 грн.; штраф 7% - 8 108 706,63 грн.; інфляційні - 537 239,71 грн. та 3% річних у сумі 1 741 059,86 грн.

Стосовно вимог про стягнення пені та штрафу суд зазначає наступне.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України). Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та частиною шостою статті 232 ГК України. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з п.6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14го числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.7.2 Договору, за невиконання покупцем умов п.6.1 цього договору покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Господарський суд враховує приписи 251-254 ЦК України, тому вважає моментом виникнення заборгованості у відповідача 15 число місяця наступного за місяцем поставки.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. За приписами ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін (ч.2 ст.260 ЦК України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає його помилковим, а вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню частково.

Як вбачається, постачання природного газу позивачем здійснювалось протягом жовтня 2011 - квітня 2012 року, з даним позовом позивач звернувся у листопаді 2012 року, а вимоги про стягнення пені заявлені за зобов'язаннями жовтня 2011 року - за період з 14.11.2011 по 23.01.2012р., за зобов'язаннями листопада 2011р.- за період з 14.12.2011 по 14.06.2012р., за зобов'язаннями грудня 2011 року - за період з 14.01.2012р. по 14.07.2012р., за зобов'язаннями січня 2012 року - за період з 14.02.2012 по 14.08.2012р., за зобов'язаннями лютого 2012 року - за період з 14.03.2012р. по 14.09.2012р., за зобов'язаннями березня 2012 року - за період з 14.04.2012 по 10.10.2012р., за зобов'язаннями квітня 2012 року - за період з 14.05.2012р. по 10.10.2012р. (а.с.9,10). Отже, позивачем не пропущено річний строк позовної давності для нарахування пені згідно п.1 ч.2 ст.258, ст.261 та ч.2 ст.260 ЦК України. Проте, позивачем помилково здійснено розрахунок з 14 числа місяця наступного за розрахунковим, замість 15 числа, крім того позивачем не враховано, що 14.01.2012р. був не робочий день - субота, а отже останнім днем виконання зобов'язання є перший робочий, тобто понеділок 16.01.2012р. відповідно нарахування заборгованості має бути проведено з 17.01.2012р., так само як і у квітні 2012р. На цій обставині наполягав відповідач у своєму відзиві від 18.12.2012р. (а.с. 65).

За підрахунком суду (з урахуванням здійснених відповідачем оплат та кінцевої дати, зазначеної позивачем у розрахунку), загальний розмір пені склав 7 341 522,46 грн., у тому числі: за зобов'язаннями жовтня 2011р. за період з 15.11.2011 по 23.01.2012р. -118 794,77 грн., за зобов'язаннями листопада 2011р. за період з 15.12.2011 по 14.06.2012р. - 774 104,01 грн.; за зобов'язаннями грудня 2011р. за період з 17.01.2012р. по 14.07.2012р. - 1 464 220,23 грн., за зобов'язаннями січня 2012р. за період з 15.02.2012 по 14.08.2012р. - 1 382 541,36 грн., за зобов'язаннями лютого 2012р. за період з 15.03.2012р. по 14.09.2012р. - 2 188 576,99 грн.., за зобов'язаннями березня 2012р. за період з 17.04.2012 по 10.10.2012р. - 1 374 051,94 грн.., за зобов'язаннями квітня 2012р. за період з 15.05.2012р. по 10.10.2012р. - 39 233,16 грн.

Що стосується розрахунок штрафу на суму 8 108 706,63 грн., суд задовольняє вимоги в цій частині як обґрунтовані та арифметично вірні. Крім того, слід зазначити, що відповідні розміри пені та штрафу не заперечується відповідачем у його розрахунку штрафних санкцій (а.с. 85-87).

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 1 741 059,86 грн. за період жовтень-грудень 2011, січень - квітень 2012р. (а.с.85-87), суд дійшов висновку, що цей розрахунок є обґрунтованим та арифметично вірним, тому суд задовольняє вимоги позивача в цій частині.

Що стосується того на яку суму збільшився борг внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення, то розрахунок позивача є невірним. Підрахувавши розмір інфляційних за відповідний період, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає суму 536 045,97 грн. Так, за листопад 2011р. розмір інфляційних склав 9 624,84 грн., за грудень 2011р. - 43 673,23 грн., за січень 2012р. - 83 106,98 грн., за лютий 2012р. - 128 129,43 грн., за березень 2012р. - 271 511,49 грн.

Щодо клопотань Комунального підприємства «Макіївтепломережа» про звільнення від сплати штрафних санкцій чи зменшення їх до суми 10 000,00 грн., суд виходить з наступного.

Згідно ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема, зменшувати у окремих випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зі змісту зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені.

Оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником, а також те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку, що фінансовий стан підприємства не є поважною причиною для зменшення розміру штрафних санкцій, а отже клопотання відповідача щодо зменшення суми штрафних санкцій задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що відповідачем зроблено не було.

Судові витрати розподіляються між сторонами відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 38, 43, 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» до Комунального підприємства «Макіївтепломережа» про стягнення за договором купівлі-продажу природного газу № 14/2579/11 від 30.09.2011р. боргу у розмірі 115 396 877,33 грн., з яких: 97 583 612,11 грн. основного боргу за період з листопада по грудень 2011р. та з січня по квітень 2012р., 537 239,71 грн. - інфляційні за період жовтень 2011 - квітень 2012рр., 7 426 259,03 грн. - пеня, 1 741 059,86 грн. - 3 % річних, 8 108 706,63 грн. - 7 % штрафу - задовольнити частково.

Припинити провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про стягнення з Комунального підприємства «Макіївтепломережа» основного боргу у розмірі 97 583 612,11 грн. за відсутністю предмету спору.

Стягнути з Комунального підприємства «Макіївтепломережа» (86156, Донецька область, м. Макіївка, Гірницький район, вул. Лебедєва, п/р 26035301631, у ВАТ Державний ощадний банк України, МФО 394125, ЄДРПОУ 31534547) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ЄДРПОУ 20077720) 536 045,97 грн. - інфляційні, 7 341 522,46 грн. - пеня, 1 741 059,86 грн. - 3 % річних, 8 108 706,63 грн. - 7 % штрафу, 9 890,09 грн. - судовий збір.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили через десять днів з дня його прийняття (підписання) та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 27.03.2013р.

Суддя Величко Н.В.