Ухвала суду № 3024278, 19.11.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДo:p>/o:p>

o:p>/o:p>

Справа № 22а – 4697/08                                                                                                          Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку – 36                                                                                                       інстанції –    Садовий І.В.

                                                                                                    (Справа № 23/480/07-АП–9/609/07-АП–23/32/08-АП)

У Х В А Л А

Іменем УКРАЇНИ

19 листопада 2008р.                                                                          м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

головуючий суддя      Юхименко О.В.,

суддя                             Баранник Н.П.,

суддя                             Мірошниченко М.В.,

при секретарі              Галоян О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні              

апеляційну скаргу     Спеціалізованої державної податкової інспекції

                                       по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі,

на постанову               господарського суду Запорізької області від 01.02.2008р.

у справі                        №  23/480/07-АП–9/609/07-АП–23/32/08-АП

за позовом                   Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер»,

                                       вул. Теплична, 7, м. Запоріжжя, 69009;

до відповідача            Спеціалізованої державної податкової інспекції

                                       по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі,

                                               пр.  Леніна, 190-А, м. Запоріжжя, 69035;

про                                 скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановили: Запорізьким державним підприємством «Кремнійполімер» подано позов до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.06.2007р. № 0000190803/0.

Господарський суд Запорізької області (суддя Садовий І.В.) своєю постановою від 01.02.2008р. у справі № 23/480/07-АП–9 /609/07-АП–23/32/08-АП позов задовольнив.  

Постанова суду мотивована тим, що жодних умовностей відносно формування податкового кредиту виключно за господарськими операціями, внаслідок яких отриманий доход, законодавцем не встановлено. 

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, Відповідач, вказує на порушення норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.                           

Перевіркою виявлено діяльність підприємства з реалізації окремих видів продукції за ціною нижче собівартості. Така діяльність є збитковою, та в розумінні приписів п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не є господарською. Відповідно до вимог пп. пп. 7.4.1, 7.4.4  п. 7.4  ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суми податку на додану вартість, сплачені у складі вартості сировини, придбання якої знаходиться поза межами господарської діяльності, не включається до складу податкового кредиту.   

Просить постанову господарського суду Запорізької області від 01.02.2008 р. у справі № 23/480/07-АП–9/609/07-АП–23/32/08-АП скасувати та ухвалити нове рішення. У позові відмовити.

Запорізьке державне підприємство «Кремнійполімер», Позивач, скаргу оспорив. В запереченнях на апеляційну скаргу вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.

Оскаржене податкове повідомлення-рішення прийнято всупереч пп. в) 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III.

Приписи Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відрізняють дохід, як складову частину валового доходу, і прибуток, як об’єкт оподаткування.

Відсутність прибутку від конкретної окремої господарської операції не свідчить про відсутність у цієї операції ознак господарської діяльності.

Ані Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV, ані Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закон України «Про податок на додану вартість», ані Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 року N 87, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за N 391/3684, не передбачають відстрочення формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ до моменту реалізації виготовленої продукції та з огляду на фінансовий результат такої реалізації.

Віднесення Позивачем до складу податкового кредиту сум сплаченого податку на додану вартість здійснено на підставі належно оформлених податкових накладних. Придбана сировина використана для виготовлення продукції, яка у подальшому була реалізована іншим суб’єктам господарювання з отриманням виручки від такої реалізації.          

Просить постанову господарського суду Запорізької області від 01.02.2008 р. у справі № 23/480/07-АП–9/609/07-АП–23/32/08-АП залишити без змін, апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення.   

Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2008р. № 416 справу передано для розгляду колегії у складі – головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Баранник Н.П., Мірошниченко М.В.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Оберіг».

Сутність спору:Уповноваженими фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість Запорізького державного підприємства «Кремнійполімер», код за ЄДРПОУ 00203625, поданої за квітень 2007р., уточнюючий розрахунок № 5270 від 11.06.2007р., уточнюючий розрахунок № 5565 від 19.06.2007р.

За результатами перевірки складений Акт № 54/08-03/00203625 від 19.06.2007р.

В Акті перевірки вчинено запис про завищення суми бюджетного відшкодування на 85.793,16 грн.- до розрахунку бюджетного відшкодування (квітень 2007р.) була включена сума податкового кредиту попереднього періоду, за березень 2007р., по операціях з придбання сировини для виготовлення продукції, яка реалізована по ціні нижче собівартості.

На підставі Акта перевірки № 54/08-03/00203625 від 19.06.2007р., керівником Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі 27.06.2007р. прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000190803/0.

Згідно з пп. 4.2.2 в) п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, відповідно до пп. пп. 7.7.2, 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР (168/97-ВР), Запорізькому державному підприємству «Кремнійполімер», зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за квітень 2007р. на 85.793,00 грн.

Визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення № 0000190803/0 від 27.06.2007р. було предметом судового позову.

Колегія суддів, заслухавши представників Сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Стосовно фактичних обставин справи спір між сторонами відсутній.

Як зазначено вище, підставою для зменшення Запорізькому державному підприємству «Кремнійполімер» суми бюджетного відшкодування, за змістом акта перевірки, стало включення до розрахунку суми бюджетного відшкодування податкового кредиту по операціях з придбання сировини для виготовлення окремої продукції, яка реалізована по ціні нижче собівартості її складових.

Така позиція контролюючого органу видається колегії суддів помилковою.

Так, згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (168/97-ВР) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; <…>

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Оподатковувана операція, за визначенням статті 1 Закону (168/97-ВР), операція, яка підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Не включаються до складу податкового кредиту, пп. 7.4.2 Закону (168/97-ВР), придбання (виготовлення) товарів (послуг) та основних фондів, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону, або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону.

За позицією фахівців держподаткінспекції, про що зазначено вище, реалізація Позивачем окремої продукції власного виробництва за ціною, нижчою собівартості її складових, не є господарською діяльністю в розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР, в редакції Закону України від 22 травня 1997 року N 283/97-ВР (334/94-ВР).

Водночас, категорія «господарська діяльність» не є суто економічною категорією.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

За визначенням статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (334/94-ВР) господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» дає визначення господарської діяльності, використовуючи поняття «доход» (який визначається пунктом 1.21 статті 1 та пп. 4.1.1 Закону), а не поняття «прибуток» (який визначено статтею 3 цього Закону). 

З урахуванням п. 1.43 Закону (334/94-ВР), терміни, що використовуються в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженому Наказом Міністерства фінансів України 31.03.99  N 87, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 р. за N 397/3690, мають таке значення:

«Витрати» - зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за звітний період.

«Доходи» - збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників) за звітний період.

Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Отже, виходячи з цих визначень, поняття «доходи» не є тотожним поняттю «прибуток».

А наявність збитків не є підтвердженням відсутності «доходу».

Крім того, у відповідності з пп. 5.2.1 Закону N 334/94-ВР, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Таким чином, обмеження щодо пов’язаності витрат з отриманням прибутку, втрачають актуальність.

Більше того, термін „у зв’язку з”, що вживається у пп. 5.2.1 Закону, дозволяє застосовувати цю норму до необмеженого переліку витрат, оскільки пов’язаність із підготовкою, організацією, веденням виробництва є не так фактом, що підлягає встановленню, як елементом аргументації, або оціночною категорією.

Позивачем віднесено до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість у зв’язку з придбанням сировини, на підставі належно оформлених податкових накладних. Придбана сировина в подальшому була використана в господарській діяльності підприємства, а саме для виготовлення продукції, яка у подальшому була реалізована іншим суб’єктам господарювання з отриманням виручки від такої реалізації.   

Слід зауважити, що найпоширеніше визначення конкурентоспроможності товару з допомогою двох його найсуттєвіших ринкових характеристик (якості й ціни) не цілком ураховує суто маркетингові чинники, які здебільшого не підлягають формалізації та математичному розрахунку.     

Зазначені обставини досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, не вбачається. В межах апеляційної скарги підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні. 

Керуючись ст. 195, п.  1  ч.  1  ст. 198, ст. 200 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 01.02.2008р. у справі № 23/480/07-АП–9/609/07-АП–23/32/08-АП залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Ухвалу складено у повному обсязі 19.01.2009р.

                                     Головуючий суддя                                      О.В.Юхименко

                                     Суддя                                                            Н.П.Баранник

                                     Суддя                                                            М.В.Мірошниченко