Ухвала суду № 3024277, 19.11.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДo:p>/o:p>

o:p>/o:p>

Справа № 22а 3947/08 Головуючий суддя у 1-ій

Категорія статобліку 39 інстанції Нечипуренко О.М.

(Справа № 9/603/07-АП )

П О С Т А Н О В А

Іменем УКРАЇНИ

19листопада 2008р. м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії

головуючий суддя Юхименко О.В.,

суддя Баранник Н.П.,

суддя Мірошниченко М.В.,

при секретарі Галоян О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Світлофор»,

на постанову господарського суду Запорізької області від 19.12.2007р.

у справі № 9 / 603 / 07 - АП

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Світлофор»,

вул. Новомосковська, 1а, м. Дніпропетровськ, 49083;

до відповідача Державної податкової інспекції

у Веселівському районі Запорізької області,

вул. Леніна, 202, смт. Веселе Запорізької області, 72202;

третя особа Веселівська селищна рада,

вул. Леніна, 162, смт. Веселе Запорізької області, 72200;

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив:Відкритим акціонерним товариством «Світлофор», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Веселівської селищної ради,подано позов до Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької областіпро визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 24.07.2007р. № 0001911503/0.

Господарський суд Запорізької області (суддя Нечипуренко О.М.) своєю постановою від 19.12.2007р. у справі № 9/603/07-АП в задоволенні позову відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що сплату самостійно узгоджених податкових зобовязань Позивач не здійснював. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у відсотках від відсотків погашеної суми боргу.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим актом, у поданій апеляційній скарзі Відкрите акціонерне товариство «Світлофор», Позивач, вказує на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Податкові зобовязання з земельного податку стосуються земельної ділянки, на якій розташований цех напільного обладнання, що не ввійшов до статутного фонду Товариства, та перебуває в державній власності. ВАТ «Світлофор» не користується земельною ділянкою, та не є платником земельного податку.

Просить постанову господарського суду Запорізької області від 19.12.2007р. в адміністративній справі № 9/603/07-АП скасувати та ухвалити нове рішення. Позов задовольнити.

Державна податкова інспекція у Веселівському районі Запорізької області, Відповідач, заперечень на апеляційну скаргу не надав.

В засіданні його представник вказує на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Просить постанову господарського суду Запорізької області від 19.12.2007р. в адміністративній справі № 9/603/07-АП залишити без змін. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Світлофор» без задоволення.

Веселівська селищна рада, Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача, процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся у встановленому порядку.

В судовому засіданні, відкритому 15.10.2008р., була оголошена перерва до 19.11.2008р.

Розпорядженням голови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.11.2008р. № 416 справу передано для розгляду колегії у складі головуючий суддя Юхименко О.В., суддів Баранник Н.П., Мірошниченко М.В.

Судовий розгляд адміністративної справи здійснювався з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Камертон».

Сутність спору:На підставі Акта перевірки № 309/1503-334/00656551 від 10.07.2007р., керівником Державної податкової інспекції у Веселівському районі Запорізької області прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.07.2007р. № 0001911503/0.

За порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобовязання з земельного податку, та на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III (2181-14), за затримку на 882 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 13.268,15 грн., Відкрите акціонерне товариство «Світлофор» зобовязано сплатити штраф у розмірі 50% на суму 6.634,14 грн.

Визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2007р. № 0001911503/0 було предметом судового позову.

Колегія суддів, заслухавши представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесені оскарженої постанови, знаходить апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Світлофор»такою, що підлягає задоволенню.

З огляду на приписи статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

За позицією особи, що подала апеляційну скаргу, цех напільного обладнання та земельна ділянка, на якій він розташований, знаходяться в державній власності. Отже, ВАТ «Світлофор» не є платником земельного податку.

Така позиція заявника апеляційної скарги видається колегії суддів помилковою.

У відповідності з пп. 4.1.1 Закону (2181-14) платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Водночас, згідно до розрахунку за несвоєчасну сплату земельного податку (а. с. 38-39), погашення податкового боргу здійснено контролюючим органом по податковим розрахункам №№ 39 від 16.02.2000р., 1351 від 30.08.2001р. та 640 від 31.01.2002р., та шляхом зарахування поточних платежів по платіжним дорученням, в яких заповнена графа призначення платежу, на погашення податкового боргу.

По-перше, як зазначено вище, контролюючим органом для погашення податкового боргу, який виник в результаті несплати угоджених податкових зобовязань за вищевказаними податковими деклараціями (розрахунками), використані здійснені підприємством платежі за платіжними дорученнями, в яких було визначене інше призначення платежу.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За змістом статті 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» N 2346-III від 05.04.2001р. платіжне доручення - розрахунковий документ, який містить доручення платника банку або іншій установі - члену платіжної системи, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Переказ коштів (далі - переказ) - рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

У відповідності з п. 30.1 ст. 30 цього Закону переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі.

Таким чином, Позивач, перерахувавши суми земельного податку платіжними дорученнями, на які є посилання у розрахунку штрафних санкцій, та копії яких були витребувані судом апеляційної інстанції, виконав свої зобовязання зі сплати податку за періодами, визначеними платником податку самостійно у платіжному дорученні.

Відповідно до статті 134 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

Активи платника податків, пп. 3.1.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (2181-14), можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань.

Згідно із Законом (2181-14) сутність податкової застави полягає у запровадженні на певний строк особливого порядку розпорядження платником податків своїми активами, обмеження власника розпорядження власністю у випадках, передбачених п. 8.6 цього Закону.

Пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами» визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобовязань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обовязковими платежами) - у рівних пропорціях.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування, встановлений порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. І серед таких заходів немає зміни призначення платежу, визначеного платником податків.

Позиція органу стягнення щодо можливості самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при здійсненні розрахунків зі сплати податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобовязання, є помилковою.

Відповідно, відсутній і обєкт для застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі пп. 17.1.7 Закону N 2181-III погашена сума податкового боргу.

Крім того, відповідно до вимог пп. 15.1.1 Закону (2181-14) податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня.

Сплата (стягнення) штрафних санкцій, п. 17.3 Закону (2181-14), передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Отже, з урахуванням специфіки застосування санкцій на підставі пп. 17.1.7 Закону (2181-14) у відсотках від погашеної суми податкового боргу, штрафні санкції у розмірі 4.935,00 грн. (до фактичного терміну сплати 02.08.2004р.) у будь-якому випадку визначені податковим повідомленням-рішенням від 24.07.2007р. поза межами строку давності.

Невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 195, п. 3. ч. 1 ст. 198, ст. 202 Кодексу Адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Світлофор»задовольнити.

Постанову господарського суду Запорізької області від 19.12.2007р. у справі № 9/603/07-АП скасувати та прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001911503/0 від 24.07.2007р.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на судові рішення подається протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Постанову складено у повному обсязі 19.01.2009р.

Головуючий суддя О.В.Юхименко

Суддя Н.П.Баранник

Суддя М.В.Мірошниченко