Постанова № 30242741, 25.03.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 березня 2013 року Справа № 811/231/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Нагібіної Г.П. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування рішення, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ФОП ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 08.01.2013 р. №0000180171, яким визначено грошове зобов'язання з доходів фізичних осіб в сумі 79150 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки відповідачем винесено, як ну думку позивача, протиправне податкове повідомлення - рішення, оскільки воно ґрунтується на неправомірних висновках податкового ревізора - інспектора про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ «АБС ресурс» та ТОВ «Асторойл», оскільки правочини відбулись з дотриманням вимог законодавства та підтверджені належними первинними документами.

Відповідач не погоджуючись з вимогами позовну надав заперечення, які обґрунтовані тим, що перевіркою встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ «Асторойл» та ТОВ «АВС Ресурси» господарських операцій через відсутність матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі - продажу, складських приміщень, транспортних засобів тощо. Враховуючи зазначене, усі операції купівлі-продажу ТОВ «Асторойл» та ТОВ «АВС Ресурси» мають ознаки нікчемності та є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача», яким є позивач.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.256).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника відповідача на розписці про одержання судової повістки та на супровідному листі щодо направлення ухвали про поновлення провадження по справі (а.с.251, 254).

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р. № 2747-ІУ (далі КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене, суд вирішив провести судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради про що видано свідоцтво про державну реєстрацію Серія НОМЕР_1 є та є платником податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Кіровоградська ОДПІ Кіровоградської області ДПС (далі відповідач) у розумінні статті 3 КАС України є суб'єктом владних повноважень, рішення якого оскаржено.

Державними податковими ревізорами - інспекторами Кіровоградської ОДПІ з 03.09.2012 р. по 21.09.2012 р. проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, про що складено акт від 28.12.2012 р. № 737/1710/2700804597 «Про результати документальної планової виїзної дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 реєстраційний номер 2799804597 за з 01.01.2010 по 31.12.2011» (далі - акт перевірки, а.с. 10 - 41).

Висновками перевірки є, як на думку податкового органу, порушення позивачем п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. у сумі 63326,40 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення від 08.01.2013 р. №0000180171, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 79158 грн., у тому числі за основним платежем - 63326 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 15831,60 грн. (далі оскаржуване рішення, а.с.9).

Правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення є предметом спору, який передано на вирішення суду.

В підрозділі 2.2.2 «Визначення витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу (документально підтверджених)» акту перевірки зазначено, що перевіркою достовірності декларування витрат за перевіряємий період, визначених у деклараціях про доходи та документально підтверджених встановлено завищення валових витрат на загальну суму 383371,65 грн. за 2011 р.

Завищення валових витрат, як на думку податкового органу виникло в зв'язку з віднесення до складу витрат, витрат по господарським операціях з ТОВ «АВС Ресурси» та ТОВ Асторойл», які має ознаки нікчемності, посилаючись при цьому на акти перевірок ТОВ «АВС Ресурси» та ТОВ «Асторойл».

Стосовно правомірності віднесення до витрат, витрат за господарською операцією з ТОВ «АВС ресурси» в сумі 283496,65 грн., суд зазначає наступне.

Згідно договору поставки №10/01/11 від 10.01.2011 р., укладеного між ТОВ «АВС Ресурси» (продавець) та позивачем (покупець), ТОВ «АВС Ресурси» зобов'язується постачати товар, а позивач зобов'язується приймати та оплачувати товар (а.с.42).

Згідно видаткових накладних №РН-0001283 від 26.04.2011 р., №РН-0001285 від 21.04.2011 р., №РН-0001282 від 07.04.2011 р., №РН-0001134 від 30.03.2011 р., №РН-0000575 від 24.02.2011 р., №РН-0000282 від 14.01.2011 р. ТОВ «АВС Ресурси» передало позивачу запасні частини до вантажних машин на загальну суму 340196 грн. в тому числі ПДВ у сумі 56699,33 грн. (а.с.44-46, 48,50-51).

Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено відповідно до рахунку-фактури №СФ-0001134 від 30.03.2011 р., №СФ-0000575 від 24.02.2011 р., №СФ-0000282 від 14.01.2011 р. (а.с.47,49,52) в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ «АВС Ресурси» в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №602 від 26.04.2011 р. на суму 62185 грн., №601 від 21.04.2011 р. на суму 16100 грн., №587 від 07.04.2011 р. на суму 44223 грн., №582 від 30.03.2011 р. на суму 80128 грн., №544 від 24.02.2011 р. на суму 21320 грн., №504 від 14.01.2011 р. на суму 116240 грн.(а.с.59-64).

Тобто, податковим орган поставлено під сумнів господарські операції щодо поставки запасних частин ТОВ «АВС Ресурси».

Частиною 1 статті 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Судом встановлено, що за перевіряємий період відповідач вже проводив позапланові перевірки та визначав грошове зобов'язання з ПДВ за цими ж правочинами.

Так, податковим органом 14.06.2011 р. проведено невиїзну перевірку позивача з питань достовірності декларування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «АВС Ресурси», за наслідками якої складено акт №100/1710/2799804597 від 14.06.2011 р., висновком якого є порушення ч. 1 та 5 ст. 203, ч. 1 та 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків та п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме - заниження податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 19373,33 грн., в т.ч. за січень 2011р. на суму 19373,33 грн. На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 01.07.2011р. №00013817/0, яким позивачеві визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 24216,66 грн., в т.ч. 19373,33 грн. за основним платежем та 4843,33 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 р. визнано нечинним повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0001921710 від 30 серпня 2011 р. (а.с.189-191). Згідно ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.02.2013 р. постанова Кіровоградського окружного адмінітсративного суду від 24.11.2011 р. залишена без змін (а.с.200).

В вищезазначеній постанові суд дійшов висновку про помилковість висновків податкового органу щодо нікчемності правочину по поставці запасних частин позивача з ТОВ «АВС Ресурси», які мали місце в січні 2011 р.

Крім того, податковим органом 11.08.2011 р. проведено позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань достовірності декларування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «АВС Ресурси», за наслідками якої складено акт №151/1710/2799804597 від 16.08.2011 р., висновком якого є порушення, на думку відповідача, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме - завищення податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 37326 грн., в тому числі за березень 2011 року на суму 16908 грн., за квітень 2011 р. в сумі 20418 грн. На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0001921710 від 30 серпня 2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 46657,50 грн., у тому числі 37326 грн. за основним платежем та 9331,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.10.2011 р. визнано протиправним та скасоване повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ №0001921710 від 30 серпня 2011 р. (а.с.192-194). Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2013 р. постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.10.2011 р. залишена без змін (а.с.248).

В вищезазначеній постанові Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 р. суд дійшов висновку про помилковість висновків податкового органу щодо нікчемності правочину поставки запасних частин позивача з ТОВ «АВС Ресурси», які мали місце в березні та квітні 2011 р.

Тобто, судами вже було досліджено господарські правовідносини позивача з ТОВ «АВС Ресурси» за січень, березень та квітень 2011 р.

Відповідно частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Оскільки судами встановлено протиправність висновків податкового органу щодо нікчемності правочинів та правомірності формування позивачем податкового кредиту за правочинами позивача з ТОВ «АВС Ресурси» з січня по березень 2011 р., що є беззаперечним доказом для суду при розгляді даної справи. Обставини встановлені вищезазначеними судовими рішеннями не підлягає додатковій перевірці судом при дослідженні правомірності формування позивачем витрат за цими ж правочинами.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про протиправність висновків відповідача щодо завищення позивачем валових витрат за період січень - березень 2011 р. в сумі 283496,65 грн.

Стосовно правомірності віднесення до витрат, витрат за господарською операцією з ТОВ «Асторойл» в сумі 99875 грн., суд зазначає наступне.

Згідно договору поставки б/н від 01.08.2011 р., укладеного між ТОВ «Асторойл» (продавець) та позивачем (покупець), ТОВ «Асторойл» зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (а.с.71-72).

Згідно видаткової накладної №157 від 25.08.2011 р. ТОВ «Асторойл» передало позивачу запасні частини до вантажних машин на загальну суму 119850 грн. в тому числі ПДВ у сумі 19975 грн. (а.с.73).

Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено відповідно до рахунку-фактури №157 від 25.08.2011 р. (а.с.74) в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок ТОВ «Асторойл» в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями №720 від 25.08.2011 р. на суму 119850 грн.(а.с.76).

На підтвердження господарської операції ТОВ «Асторойл» виписало податкову накладну від 25.08.2011 р. №157 (а.с.75).

Проте, незважаючи на наявність усіх первинних документів, податковим орган поставлено під сумнів господарські операції щодо поставки запасних частин ТОВ «АВС Ресурси».

Згідно ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України від 18.03.2008 р. №43ЛСерія АВ №402885 позивач має право на здійснення діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів автомобільним транспортом відповідно до видів, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт», якою дозволено внутрішні перевезення вантажів автомобілями, причепами та напівпричепами.

Згідно інформації, яка міститься в акті перевірки позивач, позивач має в наявності транспортні засоби, у т.ч. на умовах оренди RENAUT Magnum BA53-02AP, RENAUT Magnum BA22-38АК, RENAUT Magnum BA87-44АМ, RENAUT Magnum BA13-82АМ, RENAUT Magnum BA58-52АМ.

Згідно акту списання №Сп-000038 від 26.08.2011 р. отримані позивачем запасні частини були використані ним на заміну частин на автомобіль ВА5852 (а.с.77), тобто на автомобіль, який використовувався позивачем в його господарській діяльності.

Позивач в судовому засіданні 05.02.2013 р. зазначив, що транспортування товару здійснювалось ТОВ «Асторойл» власним транспортом.

Судом викликались в якості свідка директора ТОВ «АВС Ресурси» та ТОВ «Асторойл», проте викликані особи в суд не з'явились.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України, визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року N 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оглянувши первинні документи щодо господарських відносин позивача з ТОВ «Асторойл», суд дійшов висновку, що останні мають силу первинних документів, оскільки жодних недоліків, неточностей вони не містять і мають усі необхідні реквізити.

Реальне виконання позивачем та ТОВ «Асторойл» договору поставки підтверджується належним чином оформленими первинними документами, описаними судом вище і щодо форми та змісту яких відповідачем будь-яких зауважень не зазначено.

Відповідач, надав суду інформацію стосовно наявності у ТОВ «Асторойл» найманих працівників. Згідно даної інформації в серпні 2011 р. в ТОВ «Асторойл» працювало 12 осіб (а.с.159).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що характер укладених між позивачем та ТОВ «Асторойл» правочину мав як реальний так і економічний зміст, тому позивачем правомірно віднесено до складу витрат 2011 р. вартість придбаних товарів в розмірі 99874 грн.

Подальше використання придбаного товару здійснено позивачем у його господарській діяльності, що підтверджується наданими первинними документами.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про помилковість висновків відповідача щодо завищення позивачем витрат, що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Дані положення кореспондуються з вказаним у п.1 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 6 березня 2008 року № 2 (далі постанова Пленуму).

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам (пп.3 п.1 постанови Пленуму).

Встановлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову, однак лише за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Враховуючи висновки суду щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

У відповідності до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивач при звернення до суду сплатив судовий збір у загальному розмірі 791,59 грн., що підтверджується квитанцією №9237082 від 11.01.2013 р. на суму 791,59 грн. (а.с.2), тому сума сплаченого судового збору підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2,17, 71, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 08.01.2013 р. №0000180171, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 63326,40 грн. - за основним платежом та 15831,60 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 791,59 грн. зобов'язавши Головне управління Державної казначейської служби в Кіровоградській області стягнути 791,59 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі, протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду, апеляційної скарги через Кіровоградській окружний адміністративний суд, з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.П. Нагібіна