Постанова № 30242687, 20.03.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року справа № 823/462/13-а

15 год. 05 хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Литвинчук В.М.,

за участю представників:

позивача - Полтавця П.П.,

відповідача - Павленко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства "Графія Україна" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Графія Україна" подало позов, в якому просить визнати протиправними і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 12.02.2013 № 0000932233, форма "В4", про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 14750 грн. та форму "р" відповідача від 12.02.2013 № 0000942233 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток на загальну суму 19360 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення № 0000932233, форма №0000942233, Додаток 1, кожне, є безпідставними, необґрунтованими і протиправними через їх невідповідність законодавству України. В акті перевірки зазначено, зокрема, що за даними перевірки приймаються задекларовані дані товариства без податкового кредиту по операціях з ТОВ "ВІП Союз" та за виключенням сум по взаєморозрахунках ТОВ "ВІП Союз".

Акт перевірки вдається також до хибних висновків, що надані товариством для перевірки документи (видаткові накладні, рахунки фактури) не можуть вважатися первинними документами, які підтверджують факти отримання від ТОВ "ВІП Союз" товарів (робіт, послуг), для використання їх у власній господарській діяльності товариства, не відображають реальність господарської операції, а тому не свідчать про використання даних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, не відповідають вимогам п. 2 ст. 9 Закону України № 996-ХІV, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність фактів реального здійснення господарських операцій.

Під час проведення перевірки відповідач не досліджував фактичного здійснення господарських операцій по поставці товару від ТОВ "ВІП Союз" до позивача, більше того при перевірці відповідач не досліджував реальності одержання товару від зазначеного товариства, використання позивачем такого товару у виробничому процесі, реалізацію, списання, тощо.

Позивач зауважує на тому, що має і надав відповідачу всі необхідні документи по взаємовідносинах з ТОВ "ВІП Союз" на підтвердження реальності здійснення господарських операцій і немає жодних фактів та підстав, наведених в законі, в тому числі рішень компетентних органів, що свідчили б про недійсність правочинів позивача та його контрагентів.

Всі витрати позивача, що були предметом перевірки, підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку в результаті чого позивачем правомірно сформований податковий кредит з податку на додану вартість.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити.

В письмових запереченнях на адміністративний позов відповідач просив в його задоволенні відмовити повністю, зазначивши при цьому, що відповідно до акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 05.07.2012 року № 2243/22-9/37240791 про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІП Союз" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період грудень 2011, січень-травень 2012 року встановлено відображення в податковій звітності правових взаємовідносин з суб'єктами господарювання в тому числі з ПАТ "Графія України" без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, несплати податків.

У ТОВ "ВІП Союз" відсутня господарська діяльність підприємства, в розумінні пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

ТОВ "ВІП Союз" не звітує про наявність основних фондів. Чисельність працюючих: 1 особа. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Враховуючи вищезазначене, операції ТОВ "ВІП Союз" не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності , що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Під час проведення перевірки не встановлено факт передачі товарів (послуг) ТОВ "ВІП Союз" контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Надані для перевірки документи (видаткові та податкові накладні), не відображають реальності господарської операції, а тому не свідчать про використання даних робіт (послуг) власній господарській діяльності підприємств.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Публічне акціонерне товариство "Графія Україна", як суб'єкт господарювання - юридична особа, ідентифікаційний код 02469333, зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 22.06.1992, перебуває на податковому обліку в державній податковій інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби, та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 100336586.

З 18.01.2013 по 24.01.2013 на підставі наказу № 89 від 17.01.2013р, виданого Державною податковою інспекцією у м. Черкасах згідно із пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, та п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України проведена позапланова невиїзна документальна перевірка публічного акціонерного товариства "Графія Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 по взаємовідносинах з ТОВ "ВІП Союз".

За результатами проведеної перевірки складений акт № 51/22-33/02469333 від 31.01.2013, в якому встановлені порушення публічним акціонерним товариством "Графія Україна" п. 138.2 ст. 138 та пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 15488 грн., та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено зменшення залишку від'ємного значення, який включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, на суму 14750 грн. за січень 2012 року.

12 лютого 2013 року на підставі зазначеного акту державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби винесені податкові повідомлення-рішення № 0000932233 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 14750грн., та № 0000942233 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 19360 грн., у тому числі за основним платежем - 15488 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 3872 грн.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно пункту 138.2 статті 138 цього Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 зазначеного Кодексу не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 цієї статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Абзацом першим пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пунктів 200.1 - 200.3 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

За висновками відповідача, викладеними в пункті 3.1.2 акту перевірки № 51/22-33/02469333 від 31.01.2013, позивачем допущено завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за січень 2012 року на суму 73750 грн., внаслідок чого встановлено заниження податку на прибуток за перший квартал 2012 року в розмірі 15488 грн. (пункт 3.2 акту перевірки).

Перевіркою повноти визначення витрат встановлено, що на їх формування мало вплив здійснення позивачем операцій з придбання проволоки в'язальної у ТОВ "ВІП Союз", однак згідно акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 05.07.2012 року № 2243/22-9/37240791 у ТОВ "ВІП Союз" відсутня господарська діяльність підприємства, в розумінні пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України та вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Крім того, під час проведення вищевказаної перевірки не встановлено факту передачі товарів (послуг) ТОВ "ВІП Союз" контрагентам-покупцям, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

Надані позивачем для перевірки документи (видаткові та податкові накладні), не відображають реальності господарської операції, а тому не свідчать про використання даних робіт (послуг) власній господарській діяльності підприємства. Крім того, видаткові накладні не містять даних про довіреність, відсутні довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей та товарно-транспортні накладні, відсутні договори на поставку продукції від 16.01.2012, 18.01.2012 та 31.01.2012.

За висновками відповідача, викладеними в пункті 3.2.2 акту перевірки № 51/22-33/02469333 від 31.01.2013, позивачем допущено завищення суми податкового кредиту за січень 2012 року в розмірі 14750 грн. та, як наслідок, зменшено залишок від'ємного значення на вказану суму, який включається до складу податкового кредиту (пункт 3.3 акту перевірки). В пункті 3.2.2 акту зазначено, що детальний опис порушень наведено в пункті 3.1.2 акту перевірки.

Разом з тим, суд вважає, що вказані висновки відповідача спростовуються наданими до матеріалів справи доказами: видатковими накладними, рахунками-фактурами, податковими накладними, банківськими виписками, які свідчать про перерахування позивачем коштів за поставлений товар, в тому числі і сплату податку на додану вартість в ціні товару, що підтверджує направлення правочину на реальне настання правових наслідків.

На думку суду, надані позивачем первинні документи відповідають вимогам Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" від 01.11.2011 № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за № 1333/20071, оскільки містять всі необхідні реквізити, що передбачені вказаними нормативними документами.

Варто відмітити, що факт використання позивачем отриманого від ТОВ "ВІП Союз" товару, а саме: проволоки в'язальної, державною податковою інспекцією у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби не перевірявся, однак позивач як до перевірки, так і до матеріалів справи надав відповідні документи, а саме: акти списання товарно-матеріальних цінностей.

Стосовно відсутності договорів на поставку продукції від 16.01.2012, 18.01.2012 та 31.01.2012, суд зазначає, що за поясненнями представника позивача в графах ""Вид цивільно-правового договору" податкових накладних зазначені дати видаткових накладних, як документів, які свідчать про вчинення правочину.

Щодо ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних, як основних документів на перевезення товару від ТОВ "ВІП Союз", на що посилається відповідач, суд зазначає, що права, обов'язки і відповідальність власників автомобільного транспорту - Перевізників та вантажовідправників і вантажоодержувачів - Замовників, визначають Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. № 363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за № 128/2568.

Згідно цих правил договір про перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентуються обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язки та відповідальність сторін щодо їх додержання. Замовник - вантажовідправник або вантажоодержувач, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Оскільки позивач не укладав з ТОВ "ВІП Союз" договору на перевезення товару, то, на думку суду, він не був учасником транспортного процесу в розумінні вищевказаних Правил, а тому наявність в даному випадку товарно-транспортної накладної при здійсненні господарських операцій не є обов'язковою.

Разом з тим, суд зазначає, що позивач до матеріалів справи додав копії товарно-транспортних накладних від 16.01.2012, 18.01.2012 та 31.01.2012, в яких замовником та вантажовідправником зазначено ТОВ "ВІП Союз", вантажоодержувачем - ПАТ "Графія Україна", автопідприємство - ПП ОСОБА_3, назва товару - проволока в'язальна, пункт навантаження - АДРЕСА_1, пункт розвантаження - м. Черкаси, вул. Громова, 2.

Таким чином, суд вважає, що всі витрати позивача підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку в результаті чого позивачем правомірно сформований податковий кредит з податку на додану вартість та, як наслідок, правомірно визначений розмір від'ємного значення з цього податку.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2 КАС України, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 12 лютого 2013 року № 0000932233 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 14750 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби від 12 лютого 2013 року № 0000942233 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 19360 грн., в тому числі за основним платежем - 15488 грн., за штрафними (фінансових) санкціями - 3872 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Графія Україна" (18015, м. Черкаси, вул. Громова, 2, ідентифікаційний код 02469333) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 341 (триста сорок одна) грн. 10 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 25.03.2013р.