Постанова № 30240329, 22.03.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2013 року справа № 823/490/13-а

09 год. 40 хв.м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гаврилюка В.О.,

секретар судового засідання - Литвинчук В.М.,

за участю:

представника позивача - Кірси В.В.,

представника відповідача - не з'явився,

третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом кредитної спілки "Добросвіт" до реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2, про скасування рішення,

встановив:

Кредитна спілка "Добросвіт" подала позов, в якому просить скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Носок Л.М. № 420684 від 18 лютого 2013 року про відмову КС "Добросвіт" в реєстрації права власності за договором іпотеки № 00326/1 від 24.07.2006 року на нерухоме майно, а саме: кв. АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що позивач при поданні заяви про реєстрацію права власності дотримався вимог Законів України "Про іпотеку" та "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703, проте державний реєстратор відмовив в реєстрації права власності.

Висновок державного реєстратора щодо відсутності у позивача права на звернення стягнення на предмет іпотеки в зв'язку із ненастанням строку виконання основного зобов'язання є неправомірним, оскільки стаття 35 Закону України "Про іпотеку" наголошує на можливості іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки в разі незадоволення його вимоги щодо усунення порушень основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору.

Під час подання заяви про державну реєстрацію уповноваженою особою відповідача оригінали доданих до заяви документів були оглянуті, з них зроблені сканкопії для внесення до електронної бази державного реєстру прав власності та обтяжень нерухомого майна, та були повернуті заявнику, а їх завірені копії були долучені до заяви, що підтверджується карткою прийому заяви.

Також позивач зазначає, що оригінали документів, які подаються для державної реєстрації права власності на нерухоме майно або їх обтяжень не залишаються в матеріалах облікової справи та підлягають поверненню заявнику, оскільки державний реєстратор долучає до облікової справи заяву про державну реєстрацію, копії поданих заявником для проведення державної реєстрації прав документів, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату державного мита.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав повністю та просив його задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив розглянути справу без його участі на підставі наданих документів.

В судовому засіданні третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача проти позову заперечив та зазначив, що позовні вимоги не визнає повністю з підстав, зазначених в рішенні про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, та просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

30 січня 2013 року кредитна спілка "Добросвіт" подала до реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області заяву для проведення державної реєстрації права власності на квартиру, що розташована: АДРЕСА_1. Заява зареєстрована відповідачем 30.01.2013р. за реєстраційним № 97098.

До заяви позивач додав документи, які зазначені в картці прийому заяви № 177628, а саме: договір іпотеки від 24.07.2006 № 03326/1; вимога-повідомлення про усунення порушених зобов'язань, дострокове повернення частини позики, що залишилася, та сплату процентів від 10.09.2009 № 560/1; опис форми 107 Укрпошти від 11.09.2009; повідомлення про вручення поштового відправлення 4523 від 22.09.2009; вимога-повідомлення 148 від 15.10.2012; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення форми 1 Укрпошти від 22.10.2012; опис форми 107 Укрпошти від 16.10.2012; статут позивача; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документи на представника позивача, який подав заяву.

18 лютого 2013 року за № 420684 державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Носок Л.М. прийняте рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень з посиланням на те, що подані документи та їх копії не відповідають вимогам, та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

В рішенні державний реєстратор зазначив, що відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель набуває право на звернення стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо у момент настання строку платежу зобов'язання за кредитом не буде виконане, однак кінцевий строк повернення основного боргу за договором є 24 липня 2016 року. Крім того, до відділу державної реєстрації речових на нерухоме майно були подані лише копії повідомлень про вручення поштових відправлень (вимоги-повідомлення № 560/1 від 10.09.2009 та № 148 від 15.10.2012), що не дало змоги встановити факт отримання позичальником (боржником) даних повідомлень.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна визначає Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Частиною 1 статті 4 Закону № 1952-IV передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно; право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; інші речові права відповідно до закону; податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Згідно частини 1 статті 19 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Частиною 1 статті 24 Закону № 1952-IV визначено виключний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав, а саме: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.

Згідно частини 4 статті 24 Закону № 1952-IV відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Відповідно до договору іпотеки № 00326/1 від 24 липня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_2 в якості забезпечення власних зобов'язань за кредитним договором № 00326 від 24 липня 2006 року передав в іпотеку власне нерухоме майно, а саме: трьохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, яке належало йому на підставі договору купівлі-продажу від 17.05.2002 року, посвідченого приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_4

Відповідно до пп. 3.1.4 п. 3.1, п. п. 4.3, 6.1, 6.3 договору іпотеки іпотекодержатель, в разі невиконання позичальником зобов'язань за основним зобов'язанням, має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, в тому числі звернути стягнення на предмет іпотеки у позасудовому врегулюванні шляхом реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем, за вартістю, яка встановлюється незалежним оцінювачем, а відтак, як встановлено зазначеними умовами, іпотечний договір є належною правовою підставою для переоформлення на іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки.

Дані умови іпотечного договору повністю кореспондуються та відповідають положенням статей 7, 12, 33, 35, 36, 37 Закону України "Про іпотеку".

Так, відповідно до частини 1 статті 35 вказаного Закону у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Статтею 37 цього Закону передбачено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_2 не виконав свого зобов'язання за кредитним договором та договором іпотеки перед кредитною спілкою "Добросвіт", остання надіслала третій особі письмову вимогу про усунення порушення, проте після спливу встановленого строку вимога залишена без задоволення, а тому в кредитної спілки "Добросвіт" виникло право на задоволення забезпеченої іпотекою вимоги шляхом набуття права власності на предмет іпотеки.

Суд вважає помилковим посилання державного реєстратора, як на одну з підстав відмови в державній реєстрації права власності, на те, що кінцевий строк повернення основного боргу та відсотків за кредитом є 24 липня 2016 року, оскільки відповідно до статті 35 Закону України "Про іпотеку" та умов договору іпотеки іпотекодержатель вправі звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на предмет іпотеки у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору, що і встановлено судом в ході розгляду справи та підтверджено в судовому засіданні третьою особою.

Відповідно до частин 1, 3 статті 16 Закону № 1952-IV заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Як свідчать матеріали справи, під час подання заяви про державну реєстрацію права власності позивач подав уповноваженій особі відповідача оригінали та належним чином засвідчені копії документів, які зазначені в картці прийому заяви № 177628. В даній картці відсутнє застереження про подання позивачем тільки копій повідомлень про вручення поштових відправлень (вимоги-повідомлення № 560/1 від 10.09.2009 та № 148 від 15.10.2012), а тому суд дійшов висновку про дотримання позивачем вимог частин 1, 3 статті 16 Закону № 1952-IV.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд при вирішенні спору враховує приписи статті 2, відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та безсторонньо, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області Носок Л.М. № 420684 від 18 лютого 2013 року про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь кредитної спілки "Добросвіт" (18000, м. Черкаси, вул. Ільїна, 55, ідентифікаційний код 33018140) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.О. Гаврилюк

Постанова складена в повному обсязі 27.03.2013р.