Рішення № 30242305, 28.03.2013, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 2034/3705/2012

№провадження 2/635/535/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2013 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Козирєвої Г.М.

при секретарі - Смалюк О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Покотилівка справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання недійсними дій державного нотаріуса Другої Харківського району державної нотаріальної контори ОСОБА_4, визнання недійсним додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.05.2004 року р. №649 на ім'я ОСОБА_5, визнання недійсним договору довічного утримання від 30.06.2004 року, позовною заявою третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_6 до ОСОБА_2, державного нотаріуса Другої Харківського району державної нотаріальної контори ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_3, Друга Харківського району державна нотаріальна контора, про визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду за захистом свого порушеного права, визнання незаконними та такими, що не відповідають Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України 2004 року дій державного нотаріуса Другої Харківського району державної нотаріальної контори ОСОБА_4 щодо прийняття заяви ОСОБА_7 з допискою та щодо обчислення обов'язкової долі ОСОБА_5 у спадковому майні, визнання недійсними додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.05.2004 року р.№647, визнання недійсним додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.05.2004 року р.№649, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.11.2004 року р.№1-1328, визнання недійсним договору довічного утримання, укладеного 30.06.2004 року,-

В С Т А Н О В И В :

В судовому засіданні встановлено, що після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8, через представника ОСОБА_5, яка є дружиною померлого і яка видала довіреність на оформлення спадкових прав на ім'я ОСОБА_7 (довіреність посвідчена приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_9 24 травня 2004 року за р.№509), 25.05.2004 року до Другої Харківського району держнотконтори було подано відповідну заяву про оформлення спадщини.

25.05.2004 р. за р.№647 та р.№649 державним нотаріусом Другої Харківського району державної нотаріальної контори ОСОБА_4 згідно з вимогами ст.535 ЦК України в редакції 1963 року, який діяв на час відкриття спадщини, було видано на ім'я ОСОБА_5 додаткові свідоцтва на нерухоме майно: на 1/6 частину житлового будинку АДРЕСА_1 Харківського району Харківської області, що складає обов'язкову частку; на ? частину цього будинку - свідоцтво про право на спадщину за законом, згідно ст.529 ЦК України в редакції 1963 року. 2/6 частини спадкового житлового будинку залишені відкритими за іншим спадкоємцем за заповітом, що випливає з листа Головного управління юстиції у Харківській області Міністерства юстиції України від 16.05.2012р. (а.с.20-23).

19.11.2004 року із заявою до Другої Харківського району державної нотаріальної контори звернулась гр.ОСОБА_6 щодо видачі їй свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Та встановлено, що ОСОБА_8 заповідав ОСОБА_6 ? частину належного йому на праві особистої приватної власності житлового будинку з надвірними будівлями в смт.Пісочин, АДРЕСА_1 про що свідчить текст заповіту (а.с.5), а також зазначений вище лист Головного управління юстиції у Харківській області Міністерства юстиції України від 16.05.2012р.

У той же день, за р.№1-1328 державним нотаріусом ОСОБА_4 на підставі заповіту, посвідченого виконавчим комітетом Пісочинської сільської ради 20.11.1998 р. за р.№120, на ім'я ОСОБА_6 видане свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 2/6 частини зазначеного спадкового будинку, про що свідчить додаткове свідоцтво про право на спадщину за заповітом та реєстрація прав власності на нерухоме майно (а.с.7).

Належні ОСОБА_5 на праві власності 4/6 частини зазначеного житлового будинку за договором довічного утримання, укладеного 30.06.2004 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідченим приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу, передано у власність ОСОБА_2, про що свідчить копія укладеного договору (а.с.8), копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 (а.с.9), а також копія рішення Харківського районного суду Харківської області від 12 грудня 2008 року (а.с.38-41).

Належні ОСОБА_6 2/6 частини цього житлового будинку вона подарувала ОСОБА_1 за договором дарування частини житлового будинку від 20 травня 2011 року, про що свідчить копія даного договору та відомості про державну реєстрацію прав власності КП «ХРБТІ» (а.с.3-4).

21.03.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору довічного утримання недійсним на підставі ч.1 ст.215 ЦК України, посилаючись на те, що цей правочин вчинено особою, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними.

30.08.2012 року позивач ОСОБА_1 змінив свої позовні вимоги, просив визнати цей договір довічного утримання недійсним у наслідок невідповідності його вимогам закону, в тому числі з підстав невідповідності належності майна відчужувачу ОСОБА_5, оскільки при оформленні спадкових прав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 державним нотаріусом ОСОБА_4 було допущено помилку. Тому також просив визнати незаконними та такими, що не відповідають Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України 2004 року дії державного нотаріуса Другої Харківського району державної нотаріальної контори ОСОБА_4, яка вчиняла ці нотаріальні дії. Просив також визнати недійсним додаткове свідоцтво про право на спадщину за законом від 25.05.2004 року р.№649, видане на ім'я ОСОБА_5

Третя особа ОСОБА_6 звернулася до суду з самостійними вимогами, які після уточнення її вимог складалися з наступного: просила визнати незаконними та такими, що не відповідають Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України 2004 року, дії державного нотаріуса Другої Харківського району державної нотаріальної контори ОСОБА_4 щодо прийняття заяви від ОСОБА_7, яка містила незастережену дописку « 1/2» відносно частини спадкового майна; визнати незаконними та такими, що не відповідають даній Інструкції дії державного нотаріуса Другої Харківського району державної нотаріальної контори ОСОБА_4 щодо обчислення обов'язкової долі ОСОБА_5 у спадковому майні; на цій підставі визнати недійсним додаткове свідоцтво про право на спадщину за законом від 25.05.2004 року р.№647 на ? частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5; визнати недійсним додаткове свідоцтво про право на спадщину за законом від 25.05.2004 року р.№649 на 1/6 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_5; визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 19.11.2004 року р.№1-1328 на 2/6 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_6; визнати недійсним договір довічного утримання, укладений 30.06.2004 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_3, як такий, що не відповідає вимогам закону.

Також третя особа ОСОБА_6 просила визнати таким, що був пропущений з поважних причин строк на оскарження дій державного нотаріуса Другої Харківського району державної нотаріальної контори ОСОБА_4 щодо оформлення спадщини після ОСОБА_8 та поновити його, посилаючись на те, що про допущену державним нотаріусом ОСОБА_4 помилку їй стало відомо лише з листа Головного управління юстиції у Харківській області від 16.05.2012 року, надісланого за результатами перевірки ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_4 належним чином повідомлена судом про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилася, надала письмову заяву, в якій зазначила, що вона вже не працює нотаріусом Другої Державної нотаріальної контори (а.с.48).

Третя особа приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_3 належним чином повідомлялася про час та місце слухання справи, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила.

Представник Другої Державної нотаріальної контори ОСОБА_10 також належним чином, під розпис у явочному листі, повідомлена про час та місце слухання справи, до суду не з'явилася. Однак Другою Державною нотаріальною конторою надано письмове пояснення на позовну заяву ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_6 (а.с.70). В зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності зазначених осіб.

Представник ОСОБА_2 за довіреністю, ОСОБА_7, в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заявлених позовних вимог, а також надала письмове заперечення, відповідно до яких зазначила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_6 не є належними позивачами у справі, оскільки ОСОБА_1 не є спадкоємцем ОСОБА_8 і не є його родичем, право власності на частину спірного житлового будинку отримав лише за договором дарування між ним та ОСОБА_6 20 травня 2011 року, третя особа ОСОБА_6 не є співвласником цього будинку, оскільки подарувала свою частину ОСОБА_1, вважає, що підстави вважати пропущеним з поважної причини строк звернення до суду ОСОБА_6 через 8 років з даним позовом відсутні, оскільки вона на протязі цього строку неодноразово зверталася до різних судів з позовними вимогами, користувалася послугами адвокатів і могла неодноразово отримати відповідну консультацію з приводу правильності оформлення спадкових прав спадкоємців після смерті ОСОБА_8 Тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_6 просила відмовити.

Вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах третьої особи ОСОБА_6, представника ОСОБА_1 за довіреністю, представника ОСОБА_2 за довіреністю, дослідивши письмові докази по справі, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог позивача за первісним позовом ОСОБА_1 та позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_6, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Однак в судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 не є належним позивачем у справі, оскільки право на частину житлового будинку ним отримано на підставі договору дарування, укладеного 20 травня 2011 року між ним та ОСОБА_6. Він не є спадкоємцем за законом чи заповітом після смерті ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, і взагалі не є його родичем. Тому не має права на оскарження дій нотаріуса, вчинених відносно інших осіб, а також на оскарження додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.05.2004 року р.№649, виданого на ім'я спадкоємця за законом після смерті ОСОБА_8 - ОСОБА_5

З його позовних вимог та пояснень у суді вбачається, що єдиною підставою, яка спонукала його звернутися до суду з зазначеними позовними вимогами, є його незгода з договором довічного утримання, укладеним 30.06.2004 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідченим приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_3 Однак він також не є стороною у цьому договорі, а також не є спадкоємцем будь-якої сторони цього договору, а тому не має права на його оскарження. До того ж, даний договір вже оскаржувався ОСОБА_6 до суду неодноразово і є відповідні рішення з цього приводу, які набрали законної сили. Тому в задоволенні його позовних вимог слід в цілому відмовити.

Позов третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_6 також не підлягає задоволенню оскільки вона теж не є належним позивачем по даній справі.

Встановлено, що вона мала на праві власності 2/6 частини житлового будинку №26 по вул.Клубній в смт.Пісочин Харківського району Харківської області, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого 19 листопада 2004 року державним нотаріусом Другої державної нотаріальної контори Харківського району Харківської області ОСОБА_4 (а.с.7). Однак, своє право власності на частину зазначеного житлового будинку вона реалізувала шляхом укладання договору дарування цієї частини ОСОБА_1 В наслідок чого більше не є власником даного будинку. І, таким чином відсутні підстави вважати, що її права, як співвласника будинку порушено.

При цьому суд також врахує, що після отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_6 з 2004 року не оскаржувала його до суду, а також не оскаржувала дій державного нотаріуса ОСОБА_4 та виданих нею свідоцтв про право на спадщину за законом на ім'я ОСОБА_5, в той час як вона знала про видачу таких свідоцтв і ніщо не заважало їй у випадку незнання законів звернутися за відповідною консультацією до фахівця у галузі права та отримати відповідну юридичну консультацію, та в разі незгоди з даними діями нотаріуса та виданими свідоцтвами про право на спадщину оскаржити їх у встановленому законом порядку. Їй була відома така можливість звернення до фахівця в галузі права, оскільки з моменту видачі цих свідоцтв пройшло більше 8 років. Позовні вимоги ОСОБА_6 заявлено 22.01.2013 року, тобто за межами строку позовної давності, визначеного ст.257 ЦК України. За цей час ОСОБА_6 неодноразово зверталася до суду з позовними вимогами про визнання договору довічного утримання недійсним та за правовою допомогою до адвокатів. Крім того, ОСОБА_6 сама могла прочитати відповідні статті Цивільного Кодексу України, який діяв на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8, оскільки має вищу освіту, про свідчить надана нею копія відповідного диплому (а.с.71), і звернутися до суду з відповідним позовом про оскарження дій державного нотаріуса та виданих нею відповідних свідоцтв про право на спадщину у межах строку, визначеного ст.257 ЦК України.

Тому суд вважає, що будь-які підстави вважати, що вона з поважної причини пропустила строк для звернення до суду за захистом свого права - відсутні. І в задоволенні її позовних вимог в цілому слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. 15, 257 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання недійсними дій державного нотаріуса Другої Харківського району державної нотаріальної контори ОСОБА_4, визнання недійсним додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.05.2004 року р. №649 на ім'я ОСОБА_5, визнання недійсним договору довічного утримання від 30.06.2004 року, позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_6 до ОСОБА_2, державного нотаріуса Другої Харківського району державної нотаріальної контори ОСОБА_4, треті особи: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу ОСОБА_3, Друга Харківського району державна нотаріальна контора, про визнання поважною причини пропуску строку звернення до суду за захистом свого порушеного права, визнання незаконними та такими, що не відповідають Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України 2004 року дій державного нотаріуса Другої Харківського району державної нотаріальної контори ОСОБА_4 щодо прийняття заяви ОСОБА_7 з допискою та щодо обчислення обов'язкової долі ОСОБА_5 у спадковому майні, визнання недійсними додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.05.2004 року р.№647, визнання недійсним додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.05.2004 року р.№649, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 19.11.2004 року р.№1-1328, визнання недійсним договору довічного утримання, укладеного 30.06.2004 року,- в цілому відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня його проголошення, через Харківський райсуд.

Суддя: