Рішення № 30240987, 28.03.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1209/13 Головуючий у 1 інстанції: Каракай Н.Д.

2013 р. Суддя-доповідач: Савченко О.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„26" березня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Стрелець Л.Г.

при секретарі: Мосіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі представника Самка Геннадія Володимировича на рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 25 грудня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2012 року ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

У позові зазначало, що 06.08.2010 року між банком та відповідачем був укладений кредитний договір на суму 10 000 грн. 00 коп., на строк до 06.08.2013 року для поточних потреб, зі сплатою 25,00 % річних.

За обслуговування встановлено плату у розмірі 1,75% від суми кредиту щомісяця, згідно п.3 спеціальної частини договору.

Відповідач своєчасно та належним чином не виконує умови договору, в результаті чого станом на 03.05.2012 року утворилась заборгованість на суму 20 472 грн. 13 коп., в тому числі: кредит - 8 801 грн. 06 коп., відсотки за користування кредитом - 2 382 грн. 28 коп., комісія за обслуговувана кредитом - 2 275 грн. 00 коп., пеня (плата за пропуск платежів) - 7 013 грн. 79 коп.

Посилаючись на зазначені обставини, просило суду стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 20 472 грн. 13 коп. та суму сплачено судового збору 214 грн. 60 коп.

Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 25 грудня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» заборгованість станом на 03.05.2012 року за кредитом - 8 801 грн. 06 коп., заборгованість за відсотками - 2 382 грн. 28 коп., комісію за обслуговування кредиту - 2 275 грн. 00 коп., та в рахунок відшкодування сплаченого судового збору 214 грн. 60 коп., а всього 13 672 грн. 94 коп.

В решті позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі представника Самка Г.В., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду частині відмовити у стягненні пені у розмірі 7 013 грн. 79 коп. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення пені (плати за пропуск платежів) у повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасника процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

За змістом ч.2 ст.1050, ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов"язується надати грошові кошти позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 06.08.2010 року між ПАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк" та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 3239 на суму 10 000 грн. 00 коп., на строк до 06.08.2013 року на поточні потреби, зі сплатою 25,00 % річних.

За обслуговування кредиту встановлювалась щомісячна плдата у вигляді комісії у розмірі 1,75% від суми кредиту(п.п.4; 1.5).

Як передбачено п.4.3 договору, у випадку прострочення позичальником сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу за графіком, банк має право вимагати від позичальника додатково сплатити банку пеню, що розраховується від суми невиконаних боргових зобов"язань ( а саме неповерненої чергової частини кредиту та/або несплачених процентів та/або комісії за обслуговування кредиту), строк виконання яких настав і які не були виконані на день просторочення виконання за кожен день, коли мало місце таке прострочення. Ставка, яка застосовується для обчислення пені, становить 0,5%(п.9).

В обгрунтування заявленого до ОСОБА_4 позову банк посилався на те, що на порушення умов кредитного договору позичальник взяті на себе зобов"язання не виконує, з березня 2011 року припинила вносити передбачені умовами договору платежі, внаслідок чого станом на 03.05.2012 року утворилась заборгованість на суму 20 472 грн. 13 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом - 8 801 грн. 06 коп., відсотки за користування кредитом - 2 382 грн. 28 коп., комісія за обслуговування кредиту - 2 275 грн. 00 коп., розрахована відповідно до п.4.3 договору пеня за період з травня 2011 року(плата за пропуск платежів) - 7 013 грн. 79 коп.(а.с.5).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов"язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов"язання(п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання, тобто встановлює певні юридичні наслідки у вигляді обов"язку сплатити певну суму, яка залежить не тільки від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання, а й від часу такого невиконання. (ч.3 ст. 549 ЦК України).

За правилами ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в частині стягнення пені, суд виходив з того, що розмір пені, визначений позивачем, перевищує розмір збитків, а також послався на наявність інших обставин щодо матеріального стану відповідачки, яка під час дії договору тривалий час була непрацездатною і перебувала на лікарняному, з жовтня 2010 року по вересень 2011 року була безробітною, має двох дітей, які навчаються у Запорізьких навчальних закладах, а один із них - на контрактній основі.

Між тим, розмір вимог щодо стягнення з відповідача передбаченої п.4.3 договору пені за прострочення платежів станом на 03.05.2012 року, за період з травня 2011 року, складав 7013 гр. 79 коп. і це при тому, що сума неповернутого кредиту становила 8801 гр.06 коп., відсотків за користування - 2382 гр.28 коп., комісії за обслуговування - 2275 гр.

Таким чином, висновок суду щодо неспівмірності заявленої до стягнення суми пені із сумою неповернутого кредиту, відсотків та плати за комісію, не погоджується з фактичними обставинами справи.

Крім того, на порушення ст.ст. 212-214 ЦПК України суд не звернув уваги на те, що співмірність заявленої до стягнення суми пені із сумою заборгованості за кредитним договором та наявність інших обставин, які мають істотне значення, за змістом ч.3 ст. 551 ЦК України можуть бути підставою для її зменшення, а не для звільнення від відповідальності такого виду.

Істотними обставинами в розумінні ст. 551 ЦК України можна вважати ступінь виконання зобов"язання боржником, доведений матеріалами справи тяжкий майновий стан боржника, інші інтереси сторін(а не лише боржника), які заслуговують на увагу.

Таким чином, при вирішенні питання про стягнення пені суд першої інстанції допустив порушення в застосуванні норм матеріального права та порушив норми процесуального права, що є підставами для скасування в порядку ст. 309 ЦПК України ухваленого по справі рішення в оскаржуваній частині.

Ухвалюючи в цій частині нове рішення, колегія суддів враховує доведений матеріалами справи тяжкий майновий стан ОСОБА_4.(а.с.45, 47-50, 59-60), а тому вимоги позивача щодо стягнення з боржника пені у сумі 7013 гр. 79 коп. вважає за можливе задовольнити частково, зменшивши розмір неустойки до 5014 гр.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» в особі представника Самка Геннадія Володимировича задовольнити частково.

Рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 25 грудня 2012 року по даній справі в частині відмови у задоволенні вимог ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до ОСОБА_4 про стягнення пені (плати за пропуск платежів) у сумі 7013 гр. 79 коп.- скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зазначені вимоги ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» задовольнити частково і стягнути з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк» пеню за кредитним договором № 3239 від 06.08.2010 року у розмірі 5014 гр.

В решті рішення не оскаржувалось.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: