Постанова № 30240394, 19.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-9944/12/2670(у 5-ти томах) Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко С.Б. та Романчук О.М.,

при секретарі - Паскаль Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційні скарги Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби та Державної податкової служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Підприємства об'єднання громадян "Журавушка" Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби, Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року позивач - підприємство об'єднання громадян "Журавушка" Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів "Спілка онкоінвалідів" звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби, Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень-рішень, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог просив скасувати податкові повідомлення - рішення Сарненської МДПІ № 1001001540 від 31.05.2012 року, № 1001011540 від 31.05.2012 року, № 0000231540 від 20.03.2012 року; скасувати рішення Державної податкової служби України № 14819/6-10-2115 від 18.06.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідачами було подано апеляційні скарги, в якій Сарненська міжрайонна державна податкова інспекція Рівненської області Державної податкової служби просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року та закрити провадження у справі в частині позовних вимог відносно даного відповідача, Державна податкова служба України просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року та прийняти нову про відмову у задоволенні позову. Свої вимоги апелянти обґрунтовують тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони та їх представники не з'явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби та Державної податкової служби України - задовольнити частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року - скасувати в частині скасування рішення Державної податкової служби України № 14819/6/10-2115 від 18.06.2012 року та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, в решті постанову - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що залишок від'ємного значення декларувався позивачем наростаючим підсумком, який включався до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, та значення відповідного рядка переносилося до рядка наступного звітного періоду, а отже позивачем вірно сформована сума бюджетного відшкодування; окрім того Державною податковою службою України при прийнятті рішення № 14819/6/10-2115 від 18.06.2012 року не було враховано норми Закону України «Про звернення громадян», а тому неправомірно було залишено скаргу позивача без розгляду.

Колегія суддів частково не погоджується із наведеним висновком суду першої інстанції оскільки він суперечить нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, з 28.02.2012 року по 07.03.2012 року Сарненською МДПІ Рівненської області (було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Підприємства об'єднання громадян «Журавушка» Всеукраїнської громадської організації онкоінвалідів «Спілка онкоінвалідів» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2011 року у розмірі 2 169 336 гривень, заявленої до відшкодування на розрахунковий рахунок, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період лютий 2010 р. - грудень 2011 р.

За результатами проведеної перевірки Сарненською МДПІ було складено акт № 80/15/35906201 від 13.03.2012 року (надалі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем п. 7.7.2 п.7.7., пп. 7.7.3 п. 7.7, пп. 7.7.7 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 200.1, п. 200.3, 200.4. 200.6. п. 200.14. ст. 200 Податкового кодексу України.

20 березня 2012 року Сарненською МДПІ Рівненської області, на підставі акта перевірки було винесено:

- податкове повідомлення-рішення № 0000221540, яким визначено завищення ПОГ «Журавушка» ВГОО «Спілка онкоінвалідів» бюджетного відшкодування у розмірі 2 057 840 гривень та донараховано останньому суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 028 920 ( один мільйон двадцять вісім тисяч дев'ятсот двадцять) гривень;

- податкове повідомлення-рішення № 0000231540, яким визначено заниження ПОГ «Журавушка» ВГОО «Спілка онкоінвалідів» суми бюджетного відшкодування у розмірі 1 836 870 (один мільйон вісімсот тридцять шість тисяч вісімсот сімдесят) гривень та віднесено дану суму до врахування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

Відповідно до ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Скориставшись своїм правом, передбаченим вищевказаною статтею Податкового кодексу України, ПОГ «Журавушка» подало скаргу на податкові повідомлення-рішення № 0000221540 та № 0000231540 від 20 березня 2012 року до Державної податкової служби у Рівненській області.

За результатами розгляду скарги ПОГ «Журавушка», ДПС у Рівненській області винесено рішення від 29.05.2012 року № 9202/10-210-14, яким первинну скаргу ПОГ «Журавушка» задоволено частково та:

- залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 20.03.2012 року № 0000221540 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2011 року в сумі 2 057 840 гривень основного платежу та 514 460 гривень штрафних санкцій, від 20.03.2012 року № 0000231540 в частині збільшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 1 836 820 гривень основного платежу;

- скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.03.2012 року № 0000221540 в частині застосування штрафної санкції по зменшенню суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2011 року в сумі 514 460 гривень;

- збільшено по податковому повідомленню-рішенню від 20.03.2012року № 0000231540 суму 62 366 гривень основного платежу бюджетного відшкодування з ПДВ.

За результатами розгляду скарги, ДПС у Рівненській області винесено:

- податкове повідомлення-рішення № 1001001540 від 31.05.2012 року, яким встановлено завищення ПОГ «Журавушка» ВГОО «Спілка онкоінвалідів» бюджетного відшкодування у розмірі 2 057 840 гривень та нараховано останньому суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 514 460 гривень;

- податкове повідомлення-рішення № 1001011540 від 31.05.2012 року, яким встановлено заниження ПОГ «Журавушка» ВГОО «Спілка онкоінвалідів» бюджетного відшкодування у розмірі 62 366 гривень.

Вищезазначені рішення податкового органу було оскаржено в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, за результатами чого рішенням Державної податкової служби України від 19.06.2012 року скаргу ПОГ «Журавушка» ВГОО «Спілка онкоінвалідів» залишено без розгляду.

Обговорюючи правомірність позовних вимог колегія суддів приходить до наступного.

Пунктом 1.8. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі-Закон) визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно пп.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп.7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то, зокрема, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно пп.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Підпунктом 7.7.7. п.7.7. ст.7 Закону визначено, що, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пп.7.7.3. цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Аналогічні правові норми містить Податковий кодекс України, а саме згідно пп.14.1.18. п.14.1. ст.14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно п.200.1., п.200.3. ст.200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4. ст.200 Кодексу).

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п.200.10. ст.200 Кодексу).

Згідно п.200.14 ст.200 Кодексу, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: a) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для и вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Системний аналіз наведених законодавчих норм свідчить про те, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді. При цьому, законодавством не обмежено термін "попередній період" лише тим періодом, який безпосередньо передує звітному періоду, а тому будь-який період, який передує звітному, є попереднім по відношенню до звітного періоду.

Прийняття рішення про повернення (виплату) суми бюджетного відшкодування або про зарахування суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів є правом платника податків, наданим йому Податковим кодексом України, а не обов'язком, і платник податків законодавчо не обмеженні строком використання такого права.

Отже, Податковий кодекс України не обмежує бюджетне відшкодування виключно сумою податкового кредиту попереднього звітного обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості, а тому відмову платникові у бюджетному відшкодуванні лише на тій підставі, що таке відшкодуванні було заявлене у наступних податкових періодах, за якими воно виникло, не можна визнати правомірною.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що висновки Сарненської МДПІ про завищення позивачем суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за грудень 2011 p. та заниження сум ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів є помилковими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності скасування рішення Державної податкової служби України № 14819/6/10-2115 від 18.06.2012 року про залишення скарги позивача без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до п.56.1., 56.2. ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржуються (п.56.3. ст.56 Кодексу).

У разі порушення платником податків вимог п.56.3 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення (п.56.7. ст.56 Кодексу).

Вимоги до оформлення скарги, порядок подання та розгляду скарг встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п.56.20. ст.56 Кодексу).

Так, на виконання вимог вищевказаної норми ПК України було розроблено «Порядок подання та розгляду органами державної податкової служби скарг платників податків при оскаржені в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень про визначення сум грошових зобов'язань платника податків або будь-яких інших рішень органів державної податкової служби» закріпленому в Положенні про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби (далі-Положення), затверджене наказом ДПА України від 23.12.2010 року № 1001 (що був чинний на час виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідно до п. 4 Положення, у скарзі мають бути зазначені:

а) прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання фізичної особи - платника податку, для юридичної особи - платника податку - найменування, місцезнаходження, а також адреса, на яку необхідно надіслати рішення за скаргою;

б) найменування органу державної податкової служби, яким видано податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення органу державної податкової служби, що оскаржується, дата і номер, назва податку, збору або штрафної (фінансової) санкції та сума;

в) суть порушеного питання, прохання чи вимоги й обґрунтування незгоди платника податків із сумою грошового зобов'язання, визначеною органом державної податкової служби у податковому повідомленні-рішенні, або незгоди з іншим рішенням органу державної податкової служби;

г) про повідомлення чи неповідомлення відповідного органу державної податкової служби про подання скарги органу державної податкової служби вищого рівня;

ґ) підпис фізичної особи - платника податку, для юридичної особи - платника податку - підпис керівника або особи, яка виконує обов'язки керівника юридичної особи - платника податку. Якщо скарга в інтересах фізичної особи - платника податку або юридичної особи - платника податку подається її представником, то до скарги долучається копія довіреності, оформленої відповідно до вимог законодавства. Підпис представника юридичної особи - платника податку на скарзі повинен бути скріплений печаткою юридичної особи - платника податку;

д) перелік документів і розрахунків, що додаються до скарги, у разі надсилання скарги поштою додається опис укладеного та повідомлення про вручення.

Пунктом 5 Положення також передбачено, що скарга, оформлена без дотримання вимог, зазначених у підпункті "ґ" пункту 4, або оформлена без дотримання вимог, зазначених у підпунктах "а" - "г" пункту 4 цього Положення, що не дає змоги розглянути скаргу по суті, повертається особі, яка її подала (надіслала), з відповідними роз'ясненнями не пізніше п'яти днів від дня отримання такої скарги.

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується позивачем, що подана скарга була підписана представником позивача проте не буда скріплена печаткою підприємства, що є порушенням порядку оформлення скарг, визначеного Положенням про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби.

Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання суду першої інстанції на норми Закону України «Про звернення громадян», так як норми останнього є загальними нормами по відношенню до норм Податкового кодексу України та розробленого на виконання його приписів Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, а тому застосуванню до даних правовідносин підлягають саме норми спеціального законодавства - Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було не вірно встановлено фактичні обставини справи, надано невірну оцінку дослідженим доказам та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби та Державної податкової служби України - задовольнити частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року - скасувати в частині скасування рішення Державної податкової служби України № 14819/6/10-2115 від 18.06.2012 року та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову, в решті постанову - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 41, 71, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254, 255 КАС України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби та Державної податкової служби України - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року - скасувати в частині скасування рішення Державної податкової служби України № 14819/6/10-2115 від 18.06.2012 року та прийняти в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2012 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.Є.Пилипенко

Судді Я.Б. Глущенко

О.М. Романчук

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Романчук О.М