Постанова № 30240156, 18.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 березня 2013 року Справа № 2а/1270/10151/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі Захаровій Ю.О.

за участю сторін:

представник позивача

ТОВ «Теплоенергогаз» не з'явився

представника відповідача

Алчевської ОДПІ Луганської області

Державної податкової служби Меркулової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергогаз» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2013 року відкрито провадження за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергогаз» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби, яким позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001622310 від 17.12.2012 року про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 156 846,00грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з 27.11.2012 по 03.12.2012 посадовими особами Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції на підставі п.п. 78.1.1, п. 78Л ст. 78, п. 79,2 ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Теплоенергогаз» з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період грудень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Комерційна фірма «промислово-технічний альянс» та з ПП «Укравтоматизація» за період лютий, квітень 2012 року.

Під час вказаної перевірки встановлено, що ТОВ «Теплоенергогаз», в порушення вимог п. 198.1, п, 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість в сумі 104564 грн.

За результатами цієї перевірки складено Акт № 1918/223/36917555 від 7.12.2012 року (далі Акт) та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001622310 від 17.12.2012 року, яким позивачу нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 156846 грн., де 104564 грн. - збільшення податку на додану вартість, 52282 грн. - штрафні санкції.

Згідно Акта Алчевською ОДПІ від Ленінської МДПІ у м. Луганську отримано інформацію про те, що:

- у ПП «Укравтоматизація» та ТОВ «КФ «Промислово-технічний альянс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операція надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Теплоенергогаз». У зв'язку з наведеним у Акті зроблено висновок, що ТОВ «Теплоенергогаз» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Укравтоматизація» та ТОВ «КФ «Промислово-технічний альянс» в сумі 104564 грн., чим порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

Позивач не згоден із висновками акту з огляду на те, що постановою Луганського окружного суду 27 вересня 2012 року, яка набрала законної сили, адміністративний позов ТОВ «Комерційна фірма «Промислово-технічний альянс» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій задоволено повністю. Цією постановою визнано протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення зустрічної звірки, яка оформлена актом про неможливість проведення зустрічної звірки № 423/15-300/37385111 від 13.06.2012 року.

Крім того, 4 жовтня 2012 року постановою Луганського окружного суду, адміністративний позов ПП «Укравтоматизація» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправними дій також задоволено повністю. Цією постановою визнано протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення зустрічної звірки ПП «Укравтоматизація», за результатами якої було складено акт № 628/15-300/37287248 від 17.07.2012 року.

Позивач зазначає, що враховуючи те, що висновки вказаних актів про неможливість проведення зустрічних звірок покладені у основу акту перевірки Алчевської ОДПІ №1918/223/36917555 від 7.12.2012 року, то висновки щодо заниження податку на додану вартість ТОВ «Теплоенергогаз» по взаємовідносинам з ПП «Укравтоматизація» та ТОВ «КФ «Промислово-технічний альянс», які не ведуть реальну господарську діяльність, - є повністю безпідставними та надуманими, тому що базуються лише на припущеннях стосовно відсутності господарських відносин вказаних підприємств.

Таким чином, позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0001622310 від 17.12.2012 року, яким нараховано грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 156846 грн., де 104564 грн. - збільшення податку на додану вартість, 52282 грн. - штрафні санкції, та яке винесено на підставі акту № 1918/223/369/7555 від 7.12.2012 року, є протиправним, та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності у якій також зазначив, що акти №423/15-300/37385111 від 13.06.2012 та №628/15-300/37287248 від 17.07.2012, на яких ґрунтуються висновки відповідача про заниження податку на додану вартість, не мають законної сили відповідно до рішень Луганського окружного адміністративного суду. Позов просив задовольнити у повному обсязі та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001622310 від 17.12.2012 року про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 156 846,00грн.

Представник відповідача позов не визнав, надав заперечення в яких зазначив наступне.

Алчевською ОДПІ відповідно до наказу за № 759 від 13.11.2012 року, повідомлення про проведення перевірки від 26.11.12 № 21097/223, згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст. 79, Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергогаз» з питань правильності визначення повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ « Комерційна фірма «Промислово-технічний альянс» та з ПП «Укравтоматизація» за період лютий, квітень 2012 р.

ТОВ «Теплоенергогаз» повідомлення про початок перевірки та копію наказу Алчевської ОДПІ отримано особисто директором підприємства.

На порушення п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від, перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 104564 грн., в тому числі по взаємовідносинам з ПП «Укравтоматизація в сумі 78580 грн., за лютий 2012 року 24173,00 грн., квітень 2012 - 54407 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «КФ «Промислово-технічний альянс» в сумі 25984 грн. за грудень 2011 року.

Відповідач зазначив, що враховуючи те, що у ПП «Укравтоматизація» та ТОВ «КФ «Промислово-технічний альянс» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби, що підтверджується Актами №423/15-300/37385111 від 13.06.2012 та №628/15-300/37287248 від 17.07.2012 Ленінської МДПІ, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Теплоенергогаз».

Виходячи з наведеного відповідач вважає, що, ТОВ «Теплоенергогаз» неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Укравтоматизація» та ТОВ «КФ «Промислово-технічний альянс» в сумі 104564 грн., чим порушено п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від.

У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеному у запереченнях, в задоволенні позову просив відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Теплоенергогаз» зареєстровано як юридична особа 28.05.2010 року виконавчим комітетом Алчевської міської ради Луганської області (а.с.9-12, 75, 77).

Позивач ТОВ «Теплоенергогаз» є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом №200000337 від 09.09.11 (а.с.76).

У період з 27.11.2012 по 03.12.12 відповідачем Алчевською ОДПІ була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача ТОВ «Теплоенергогаз» з питань правильності визначення повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ « Комерційна фірма «Промислово-технічний альянс» за період грудень 2011 року та з ПП «Укравтоматизація» за період лютий, квітень 2012 р. за результатами якої складено Акт 1918/223/36917555 від 7.12.2012 року (а.с.15-34).

Відповідно до зазначеного Акту відповідачем встановлені наступні порушення: п.198.1, п.198.2, п.198.3п. 198,6 ст.198 Податкового кодексу України, п. 2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-ХГУ, п.1.2, п.2.7 Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, п.4.1 розділу II Наказу ДПА України від 25.01.11 року № 41 в результаті чого занижено позивачем різницю між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за період грудень 2011, лютий, квітень 2012 у сумі 104564 грн.

На підставі зазначеного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001622310 від 17.12.2012 року про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 156 846,00грн., із яких 104 564,00грн. - основний платіж, 52282,00 - штрафні санкції (а.с.13).

Зазначена позапланова перевірка позивача була проведена відповідно до наказу за № 759 від 13.11.2012 року та повідомлення про проведення перевірки від 26.11.12 № 21097/223, згідно пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст. 79, Податкового кодексу України (а.с. 174-175).

Вимог щодо визначення правомірності призначення та проведення позапланової перевірки позивачем в адміністративному позові не заявлено.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

1 січня 2011 набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків і зборів, що стягуються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних» інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку».

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем ТОВ «Теплоенергогаз» та ПП «Укравтоматизація» було укладено договір №0401/2012-1 від 04.01.2012 року відповідно до якого ПП «Укравтоматизація» (продавець) зобов'язалось продати ТОВ «Теплоенергогаз» (покупець) товар згідно специфікації. Договором передбачено, що разом з товаром покупцю продавець надає рахунок-фактуру та товарно-транспортну накладну. Загальна сума договору склала 900 000,00грн. (а.с.84-85).

До зазначеного договору позивачем надана специфікація №1 від 25 травня 2012 року відповідно до якої найменування товару - верхня та нижня частини газифікатора, загальна сума - 861 350,00грн., із яких ПДВ - 143 558,00грн. (а.с.86).

В підтвердження виконання зазначеного договору позивачем надано податкові накладні ПП «Укравтоматизація» за квітень 2012 року (а.с.111-124), податкова декларація, відповідно до якої позивачем у квітні 2012 року задекларовано податкового кредиту на суму 92 079,00грн. у тому числі по взаємовідносинам з ПП «Укравтоматизація» на суму 54 406,67грн. (а.с.125-127) ; податкові накладні за лютий 2012 року (а.с. 128-141), податкова декларація за лютий 2012 року, відповідно до якої позивачем задекларовано податкового кредиту за загальну суму 251 224,00грн., із них по взаємовідносинам з ПП «Укравтоматизація» - 24 173,34грн. ( а.с. 142- 145).

Інших документів, у тому числі товарно-транспортних накладних, рахунка-фактури, документів про походження та сертифікацію товару, подальшого його використання та інших доказів здійснення господарської операції суду надано не було.

01 серпня 2011 року між позивачем та ТОВ «КФ «Промислово-технічний альянс» було укладено договір №0108/2011-1 відповідно до якого ТОВ «КФ «Промислово-технічний альянс» (виконавець), зобов'язується виконати роботи по монтажу устаткування відповідно до акту виконаних робіт. Вартість послуг розраховується відповідно до акту виконаних робіт (а.с.87-88).

Відповідно до договору поставки устаткування №0108/2011-2 від 01.08.11 ТОВ «КФ «Промислово-технічний альянс» було зобов'язано передати у власність ТОВ «Теплоенергогаз» технологічний комплекс устаткування по газифікації вугілля на загальну суму 3 000 000,00грн. (а.с.89-91).

Відповідно до специфікації №1 від 01.08.2011 року, доданої до зазначеного договору позивачу протягом вересня 2011 року ТОВ «КФ «Промислово-технічний альянс» повинно було поставити устаткування на загальну суму 846 215,00грн. (а.с.92).

В підтвердження виконання вказаних договорів позивачем надано податкові накладні за грудень 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «КФ «Промислово-технічний альянс» (а.с. 94-107) та податкова декларація ТОВ «Теплоенергогаз», відповідно до якої позивачем за грудень 2011 року задекларовано податкового кредиту на суму 46 461,00грн., у тому числі по взаємовідносинам з ТОВ «КФ «Промислово-технічний альянс» - 25 984,17грн., обсяг постачань - 129 920,83грн. (а.с.108-110).

Актів виконаних робіт по договору про надання послуг надано не було, як не було надано документів про доставку товару по договору поставки устаткування.

Із господарських договорів №0401/2012-1 від 04.01.2012, №0108/2011-101 від серпня 2011 року; №0108/2011-2 від 01.08.11 вбачається, що від імені контрагентів ТОВ «КФ «Промислово-технічний альянс» та ПП «Укравтоматизація» зазначені договори підписані однією і тією ж особою - директором Висоцьким Ю.М.

Відповідно до актів Ленінської МДПІ від 17.07.2012р. № 628/15-300/37287248 та від 13.06.2012р. № 423/15-300/37385111 у підприємств ТОВ «КФ «Промислово-технічний альянс» та ПП «Укравтоматизація» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби.

Позивач зазначені факти не спростував. На судовий запит про витребування документів, які б підтверджували реальне здійснення господарських угод з підприємствами ТОВ «КФ «Промислово-технічний альянс» та ПП «Укравтоматизація» надано лише копії господарських договорів, податкових накладних та податкових декларацій. Інших документів, які б підтверджували реальне здійснення господарських операцій суду не надано (а.с.82).

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, з урахуванням відсутності первинних документів, суд вважає недоведеною позицію ТОВ «Теплоенергогаз» щодо реальності здійснення господарських операцій з ТОВ «КФ «Промислово-технічний альянс» та ПП «Укравтоматизація» та правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість в сумі 104564 грн., в т.ч. по взаємовідносинам з ПП «Укравтоматизація» в сумі 78580 грн., в тому числі за лютий 2012 - 24173,00 грн., квітень 2012 - 54407,00 грн.; по взаємовідносинам з ТОВ «КФ «Промислово-технічний альянс» в сумі 25984 грн. за грудень 2011.

Визначення суми податкових та/або грошових зобов'язань платника податків, порядок їх сплати та оскарження рішень контролюючих органів передбачено главою 4 Податкового кодексу України, зокрема у п.54.3 ст.54 зазначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

За таких обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0001622310 від 17.12.2012 року про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 156 846,00грн. , із яких 104 564,00грн. - основний платіж, 52282,00грн. - штрафні санкції винесено правомірно відповідно до вимог діючого законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

Суд не бере до уваги посилання позивача на наявність постанов Луганського окружного суду від 27 вересня 2012 року та від 4 жовтня 2012 року, якими визнано протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення зустрічних звірок ТОВ «Комерційна фірма «Промислово-технічний альянс», яка оформлена актом про неможливість проведення зустрічної звірки № 423/15-300/37385111 від 13.06.2012 року та ПП «Укравтоматизація» за результатами якої було складено акт № 628/15-300/37287248 від 17.07.2012 року (а.с. 35-58), оскільки зазначеними постановами досліджувались обставини призначення та проведення перевірок вказаних підприємств, питання правильності та повноти сплати податків ТОВ «Теплоенергогаз» не вирішувалось.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позовних вимог, судові витрати, здійснені позивачем не відшкодовуються.

Керуючись Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Теплоенергогаз» до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001622310 від 17.12.2012 року про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 156 846,00грн.

відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 22 березня 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва