Постанова № 30240109, 19.03.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2013 р. Справа №2а/0570/17338/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13 год. 45 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Зінченка О.В.,

при секретарі судового засідання Ковиліній А.А.,

з участю представників:

позивача - Хє Д.В., Цвентух Л.С.;

відповідача - Пікалова Д.В., Чолов'ян Г.В., Меньшикової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техцентр-90» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042204/26955 від 29 листопада 2012 року,-

в с т а н о в и в :

У грудні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Техцентр-90» (далі-позивач або ТОВ «Техцентр-90») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042204/26955 від 29 листопада 2012 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 339 505 грн., з яких за основним платежем 277 658 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 61 851,75 грн.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач визначив неправомірність висновків Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про порушення пунктів 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, та підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, що викладені в акті перевірки №1866/22-4-23026798 від 28 вересня 2012 року, складеного за наслідками проведеної документальної позапланової перевірки позивача з питань документального підтвердження господарських відносин з платниками податків: ПП «Восток-Енерго», ТОВ «Юзоптторг», ТОВ «Торгівельний дом «Промтех», ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Укренергосервіс», ТОВ «Альфа-Трейд-Ком», ТОВ «Ален-Груп», ТОВ «Будівельна компанія МКС Донстройсервіс», Дочірнім підприємством «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», які стали підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, зважаючи на наступне.

На час здійснення господарських операцій, за якими податкова інспекція не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, суб'єкти господарської діяльності: ПП «Восток-Енерго», ТОВ «Юзоптторг», ТОВ «Торгівельний дом «Промтех», ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Укренергосервіс», ТОВ «Альфа-Трейд-Ком», ТОВ «Ален-Груп», ТОВ «Будівельна компанія МКС Донстройсервіс», Дочірнє підприємство «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», - були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, тому позивач не може нести відповідальність ні за сплату податків продавцем, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Договірні правовідносини між позивачем та ПП «Восток-Енерго», ТОВ «Юзоптторг», ТОВ «Торгівельний дом «Промтех», ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Укренергосервіс», ТОВ «Альфа-Трейд-Ком», ТОВ «Ален-Груп», ТОВ «Будівельна компанія МКС Донстройсервіс» підтверджені первинними бухгалтерськими документами, податковими накладними, реєстрами отриманих податкових накладних, видатковими накладними. Укладені із вказаними контрагентами договори та первинні документи оформлені відповідно до норм діючого законодавства та не визнані в судовому порядку недійсними.

Також позивач зауважував на тому, що відсутність товарно-транспортних накладних не може бути підставою для позбавлення платника податків права формування податкового кредиту, оскільки наявність цих документів не пов'язана з датою збільшення податкового кредиту.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідача проти задоволення заявлених позовних вимог заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях (том 1 арк. справи 192-194), в яких зазначено, що ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС була проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «Техцентр-90» з питань документального підтвердження господарських відносин з платниками податків: ПП «Восток-Енерго» за березень, квітень 2010 року, ТОВ «Юзоптторг» за травень, червень 2010 року, ТОВ «Торгівельний дом «Промтех» за липень 2010 року, ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Укренергосервіс» за липень 2010 року, ТОВ «Альфа-Трейд-Ком» за серпень 2010 року, ТОВ «Ален-Груп» за січень 2011 року, ТОВ «Будівельна компанія МКС Донстройсервіс» за березень, травень, червень 2011 року, дочірнє підприємство «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» за березень 2011 року, за результатами якої складено акт №1866/22-4-23026798 від 28 вересня 2012 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, та підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, внаслідок чого завищено позивачем суми податкового кредиту на суму податку на додану вартість у розмірі 277 657,56 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати за відповідний період у сумі 277 657, 56 грн. Вказані висновки зроблені внаслідок того, що при проведенні перевірки не встановлений факт виконання послуг та придбання ТМЦ, оскільки відображені у бухгалтерському (у подальшому у податковому) обліку позивача операції з виконання ремонтних робіт, придбання ТМЦ, проведені без мети реального настання правових наслідків, виключно з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

У контрагентів позивача - ПП «Восток-Енерго», ТОВ «Юзоптторг», ТОВ «Торгівельний дом «Промтех», ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Укренергосервіс», ТОВ «Альфа-Трейд-Ком», ТОВ «Ален-Груп», ТОВ «Будівельна компанія МКС Донстройсервіс» відсутні у достатній кількості трудові ресурси, технічний персонал, транспортні засоби, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності. Вказані суб'єкти не декларували податкові зобов'язання з ПДВ, а лише здійснювали діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язану з наданням податкової вигоди третім особам.

Зважаючи на викладене, представники відповідача зауважували на тому, що податкове повідомлення-рішення № 0000042204/26955 від 29 листопада 2012 року прийняте відповідно до висновків документальної перевірки та є цілком законним і відповідає нормам діючого законодавства. Просили суд відмовити позивачеві у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 року здійснено процесуальне правонаступництво відповідача у справі, згідно якої замінено Державну податкову інспекцію у м. Краматорську Донецької області її правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС).

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про те, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Техцентр-90» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Краматорської міської ради 21 березня 1994 року, адреса реєстрації: 84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Шкадінова, будинок 34, квартира 85, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за номером 23026798, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 607928 та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 02-14-1 від 05 серпня 2005 року (том 1 арк. справи 41, 42). Позивач як платник податків взятий на облік в Державній податковій інспекції у м. Краматорську, правонаступником якої є позивач, 21 березня 1994 року за № 94-Т, є платником податку на додану вартість.

Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України у даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень.

Керуючись підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

У зв'язку з ненаданням пояснень та їх документальних підтверджень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби наказом начальника Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби від 14 вересня 2012 року № 841 (том 3 арк. справи 140-141) призначено проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Техцентр-90» з 14 вересня 2012 року з питань документального підтвердження господарських відносин з платниками податків: ПП «Восток-Енерго» за березень, квітень 2010 року, ТОВ «Юзоптторг» за травень, червень 2010 року, ТОВ «Торгівельний дом «Промтех» за липень 2010 року, ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Укренергосервіс» за липень 2010 року, ТОВ «Альфа-Трейд-Ком» за серпень 2010 року, ТОВ «Ален-Груп» за січень 2011 року, ТОВ «Будівельна компанія МКС Донстройсервіс» за березень, травень, червень 2011 року, Дочірнім підприємством «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» за березень 2011 року.

Копія зазначеного наказу та повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки № 458, 459 отримані уповноваженою особою позивача 14 вересня 2012 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи розписками (том 3 арк. справи 142, 143).

В період з 14 вересня 2012 року по 24 вересня 2012 року на підставі статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України та наказу № 841 від 14 вересня 2012 року державними податковими ревізорами-інспекторами Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби проведено документальну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Техцентр-90» з питань документального підтвердження господарських відносин з платниками податків: ПП «Восток-Енерго» за березень, квітень 2010 року, ТОВ «Юзоптторг» за травень, червень 2010 року, ТОВ «Торгівельний дом «Промтех» за липень 2010 року, ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Укренергосервіс» за липень 2010 року, ТОВ «Альфа-Трейд-Ком» за серпень 2010 року, ТОВ «Ален-Груп» за січень 2011 року, ТОВ «Будівельна компанія МКС Донстройсервіс» за березень, травень, червень 2011 року, Дочірнім підприємством «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» за березень 2011 року.

28 вересня 2012 року за наслідками перевірки складений акт № 1866/22-4-23026798 (том 1 арк. справи 15-22).

За змістом висновків наведеного акту, перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Техцентр-90» пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, та підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на суму податку на додану вартість у розмірі 277 657,56 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати за відповідний період у сумі 277 657, 56 грн., у тому числі в 2010 році - 247 390,56 грн., в 2011 році - 30 267,00 грн. Зокрема, виявлені порушення по наступних податкових деклараціях з ПДВ: за березень 2010 року на суму ПДВ - 31 564,81 грн.; за квітень 2010 року на суму ПДВ - 25582,86 грн.; за травень 2010 року на суму ПДВ - 34964,19 грн.; за червень 2010 року на суму ПДВ - 58714,31 грн.; за липень 2010 року на суму ПДВ - 64 446,39 грн.; за серпень 2010 року на суму ПДВ - 32 118,00 грн.; за січень 2011 року на суму ПДВ - 3 470,00 грн.; за березень 2011 року на суму ПДВ - 7 735,00 грн.; за травень 2011 року на суму ПДВ - 5 512,00грн.; за червень 2011 року на суму ПДВ - 13 550,00 грн.

На підставі вказаних висновків акту перевірки та пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України 29 листопада 2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000042204/26955, яким за порушення пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.4., 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, та підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 339 509,85 грн., з яких за основним платежем - 277 658,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 61 851,75 грн. (том 1 арк. справи 12).

Не погодившись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням 18 грудня 2012 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування наведеного податкового повідомлення-рішення від 29 листопада 2012 року.

Прийняте відповідачем рішення є правовим актом індивідуальної дії, правомірність винесення якого здійснюється за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Обов'язок суду вирішувати спори на підставі Конституції України закріплений положеннями принципу законності викладеного у пункті 1 частини першої статті 9 КАС України.

Спірною обставиною у справі є обґрунтованість зроблених відповідачем висновків про порушення позивачем пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.4., 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, та підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на суму податку на додану вартість у розмірі 277 657,56 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати за відповідний період у сумі 277 657, 56 грн. і, як наслідок, правомірність винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000042204/26955 від 29 листопада 2012 року. Стосовно цього суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, означені вище висновки відповідачем зроблені внаслідок того, що при проведенні перевірки не встановлені факти реальності виконання послуг та постачання позивачеві товарно-матеріальних цінностей його контрагентами: ПП «Восток-Енерго», ТОВ «Юзоптторг», ТОВ «Торгівельний дом «Промтех», ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Укренергосервіс», ТОВ «Альфа-Трейд-Ком», ТОВ «Ален-Груп», ТОВ «Будівельна компанія МКС Донстройсервіс», зважаючи на те, що у даних суб'єктів господарської діяльності відсутні у достатній кількості трудові ресурси, технічний персонал, транспортні засоби, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності.

У судовому засіданні представниками позивача пояснено, що вказані суб'єкти господарювання проводили субпідрядні будівельні роботи на об'єктах санаторіїв «Донбас» та «Слов'янський», за зобов'язаннями, які були прийняті позивачем за укладеними договорами із замовником ремонтних робіт - Дочірнім підприємством «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов'янський курорт» ЗАТ Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (том 1 арк. справи 227-268, том 2 арк. справи 1-8). На підтвердження договірних правовідносин між позивачем та ПП «Восток-Енерго», ТОВ «Юзоптторг», ТОВ «Торгівельний дом «Промтех», ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Укренергосервіс», ТОВ «Альфа-Трейд-Ком», ТОВ «Ален-Груп», ТОВ «Будівельна компанія МКС Донстройсервіс» позивачем надані власне укладені між ними договори з купівлі-продажу та на проведення субпідрядних робіт (том 2 арк. справи 10-44), видаткові накладні та акти приймання виконаних робіт (том 1 арк. справи 49-140), податкові накладні (том 1 арк. справи 23-39).

Зокрема, згідно договору на проведення субпідрядних робіт, укладеного між позивачем із ПП «Восток-Енерго» № 45 від 01 лютого 2010 року (том 2 арк. справи 24-25), ПП «Восток-Енерго», як субпідрядником, виконувалися ремонтні роботи спального комплексу, харчоблока та кабінетів № 95,97 на об'єктах санаторію «Слов'янський», про що позивачем надані акти приймання виконаних підрядних робіт від 31 березня 2010 року, від 30 квітня 2010 року (том 1 арк. справи 119-129).

Згідно договору купівлі-продажу № 8 від 01 квітня 2010 року, укладеного між позивачем та ПП «Восток-Енерго» (том 2 арк. справи 23), ПП «Восток-Енерго», як продавцем, передавалися у власність покупця (ТОВ «Техцентр - 90») будівельні матеріали, про що позивачем надані видаткові накладні № РН-3103 від 31 березня 2010 року та № РН-3004 від 30 квітня 2010 року (том 1 арк. справи 117, 118).

Позивачу вказаним контрагентом видані податкові накладні: № 78 від 30 квітня 2010 року на суму 15 701,14 грн., у тому числі ПДВ - 2 616,86 грн., № 61 від 21 березня 2010 року на суму 19 386,06 грн., у тому числі ПДВ - 3 231,01 грн., № 79 від 30 квітня 2010 року на суму 137 796,00 грн., у тому числі ПДВ - 22 966,00 грн., № 57 від 31 березня 2010 року на суму 78 355,20 грн., у тому числі ПДВ - 13 059,20 грн., № 59 від 31 березня 2010 року на суму 91 647,60 грн., у тому числі ПДВ - 15 274,60 грн. (том 1 арк. справи 23-27).

На підтвердження виконання укладених позивачем з ТОВ «Юзоптторг» договорів купівлі-продажу будівельних матеріалів № 44 та № 45 від 01 травня 2010 року та договору на проведення субпідрядних робіт № 43 від 01 травня 2010 року (том 2 арк. справи 26-31), за яким субпідрядником виконувалися ремонтні роботи на об'єктах санаторіїв «Донбас» та «Слов'янський», суду надані видаткові накладні № РН-0630-1 від 30 червня 2010 року та № 0531-1 від 31 травня 2010 року (том 1 арк. справи 49, 50), акти приймання виконаних підрядних робіт від 31 травня 2010 року, 30 червня 2010 року (том 1 арк. справи 51-66), а також видані даним контрагентом позивача податкові накладні: № 124 від 30 червня 2010 року на суму 28 900,28 грн., у тому числі ПДВ - 4 816,71 грн., № 126 від 30 червня 2010 року на суму 149 844,00 грн., у тому числі ПДВ - 24 974,00 грн., № 125 від 30 червня 2010 року на суму 173 541,60 грн., у тому числі ПДВ - 28 923,60 грн., № 107 від 31 травня 2010 року на суму 20 518,72 грн., у тому числі ПДВ - 3 419,79 грн., № 108 від 31 травня 2010 року на суму 189 266,40 грн., у тому числі ПДВ - 31 544,40 грн. (том 1 арк. справи 28-32).

Згідно договорів купівлі-продажу №№ 22, 23 від 01 липня 2010 року, укладених ТОВ «Техцентр-90» з ТОВ «Торгівельний дом «Промтех» (том 2 арк. справи 10-13), позивачем від продавця отримувалися будівельні матеріали, на підтвердження чого ним надано видаткову накладну № РН 30/07-24 від 30 липня 2010 року (том 1 арк. справи 105) та податкову накладну № 30/07-24 від 30 липня 2010 року на суму 55 305,51 грн., у тому числі ПДВ - 9 217,58 грн. (том 1 арк. справи 33).

На підтвердження виконання договору проведення субпідрядних робіт, укладеного позивачем з ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Укренергосервіс» 01 липня 2010 року за № 19 (том 2 арк. справи 43-44), згідно якого субпідрядником були виконані ремонтні роботи на об'єктах санаторію «Слов'янський», позивачем надано суду акти приймання виконаних будівельних робіт від 30 липня 2010 року на ремонтні роботи кімнати люкс № 3, кімнат корпуса 5 відділення «Барвінок» та пірсу пляжу санаторію «Слов'янський» (том 1 арк. справи 106-110). Позивачу даним контрагентом видана податкова накладна № 300780 від 30 липня 2010 року на суму 331 372,80 грн., у тому числі ПДВ - 55 228,80 грн.(том 1 арк. справи 34).

На підтвердження виконання укладених позивачем з ТОВ «Альфа-Трейд-Ком» договору купівлі-продажу № 30 від 02 серпня 2010 року (том 2 арк. справи 19) та договору на проведення субпідрядних робіт № 28 від 02 серпня 2010 року (том 2 арк. справи 14-15), за яким субпідрядник зобов'язувався виконати ремонтні роботи на об'єктах санаторію «Слов'янський», позивачем надано акти приймання виконаних будівельних робіт від 31 серпня 2010 року (том 1 арк. справи 96-100). Позивачу вказаним контрагентом видана податкова накладна № 126-08 від 31 серпня 2010 року на суму 192 708,00 грн., у тому числі ПДВ - 32 118,00 грн. (том 1 арк. справи 35).

Згідно договору купівлі-продажу № 2 від 04 січня 2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Ален-Груп» (том 2 арк. справи 40), ТОВ «Ален-Груп», як продавцем, передавалися у власність покупця (ТОВ «Техцентр - 90») будівельні матеріали, а відповідно до договору проведення субпідрядних робіт № 3 від 04 січня 2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Ален-Груп» (том 2 арк. справи 41-42), ТОВ «Ален-Груп», як субпідрядником, виконувалися роботи з виготовлення стойок з труби Ф 42 мм, про що позивачем наданий акт приймання-передачі робіт (надання послуг) від 31 січня 2011 року (том 1 арк. справи 92) та податкова накладна № 24 від 31 січня 2011 року на суму 20 820,00 грн., у тому числі ПДВ - 3 470,00 грн., що виписана ТОВ «Ален-Груп» (том 1 арк. справи 36).

На підтвердження виконання укладеного позивачем з ТОВ «Будівельна компанія «МКС Донстройсервіс» договору на проведення субпідрядних робіт від 01 березня 2011 року № 4, відповідно до якого субпідрядником були виконані будівельно-ремонтні роботи на об'єктах санаторію «Донбас», позивачем суду надано акт приймання виконаних будівельних робіт від 31 березня 2011 року на будівництво теплопункту біля музею санаторію «Донбас» (том 1 арк. справи 83) та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000001 від 31 травня 2011 року на установку метало-пластикових вікон та № ОУ-0000002 від 30 червня 2011 року на ремонтні роботи приміщення (том 1 арк. справи 84-85). Позивачу вказаним контрагентом видані податкові накладні: № 14 від 31 березня 2011 року на суму 46 410,00 грн., у тому числі ПДВ - 7 735,00 грн., № 72 від 31 травня 2011 року на суму 33 072,00 грн., у тому числі ПДВ - 5 512,00 грн., № 63 від 30 червня 2011 року на суму 81 300,00 грн. у тому числі ПДВ 13 550,00 грн. (том 1 арк. справи 37-39).

На підставі вищенаведених податкових накладних, виданих контрагентами позивача, позивачем у податкових деклараціях до складу податкового кредиту включено податок на додану вартість в сумі 277 657, 56 грн., з яких: за березень 2010 року в сумі 31 564,81 грн.; за квітень 2010 року - 25582,86 грн.; за травень 2010 року - 34964,19 грн.; за червень 2010 року - 58714,31 грн.; за липень 2010 року - 64446,39 грн.; за серпень 2010 року - 32 118,00 грн.; за січень 2011 року - 3 470,00 грн.; за березень 2011 року - 7 735,00 грн.; за травень 2011 року - 5 512,00грн.; за червень 2011 року - 13 550,00 грн., що не є спірним між сторонами.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету до 01 січня 2011 року визначалися Законом України «Про податок на додану вартість», а починаючи з 01 січня 2011 року визначені розділом V Податкового кодексу України.

Поняття платників податку на додану вартість, умови реєстрації платника податку на додану вартість до 01 січня 2011 року визначалися статтею 2 Закону України «Про податок на додану вартість», з 01 січня 2011 року - статтею 180 Податкового кодексу України.

Порядок обчислення та сплати податку на додану вартість визначався статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Згідно підпункту 7.4.1 цієї статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (підпункт 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Аналогічні підстави для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту визначені нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до положень підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до положень пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, законодавством визначено дві підстави для виникнення права на податковий кредит, а саме: фактична сплата коштів постачальнику в оплату придбаних товарів, в тому числі і податку на додану вартість та факт отримання податкової накладної, що засвідчує придбання платником податку товарів, в якій зазначено суми податку на додану вартість.

Водночас, при вирішенні питання про правомірність відображення позивачем в податковому обліку наслідків здійснення певних господарських операцій суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог пункту 8 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 41 від 25 січня 2011 року, дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника. Аналогічні положення щодо заповнення податкової звітності з наведеного податку також передбачалися пунктом 3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30 травня 1997 року.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі - Закон № 996).

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно статті 1 цього Закону, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність являє собою бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Отже, підставою відображення в бухгалтерському та податковому обліку наслідків здійснення певної господарської операції є реальне відбуття такої господарської операції, а тому питання щодо правомірності відображення наслідків певних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку має вирішуватися за умови встановлення реального відбуття постачання товарно-матеріальних цінностей чи надання послуг. При вирішенні питання правомірності формування податкового кредиту позивачем, суд також виходить з того, що сам по собі факт наявності у платника податку (позивача у справі) виданих йому постачальниками товару/послуг податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства є безумовною, проте, недостатньою умовою для формування податкового кредиту певного податкового періоду. Наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку в первинних документах. Тобто у разі встановлення безтоварності (відсутності реального виконання) операцій визначення податкового кредиту та, відповідно, включення витрат на здійснення таких операцій до складу валових витрат підприємства є безпідставним, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) доказів сплати продавцеві вартості товару.

Доказами реального виконання спірних операцій, окрім видаткових накладних, з постачання товарно-матеріальних цінностей є, наприклад, товарно-транспортні накладні, що підтверджують фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, документи щодо виконання вантажно-розвантажувальних робіт, приймання товарів за якістю та кількістю, інші документи, що підтверджують зберігання та подальший продаж товарів.

Відповідно до статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З дослідження вищенаведених актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в, що приєднані до матеріалів справи за клопотанням представників позивача на підтвердження реальності виконання спірних господарських операцій, судом встановлено, що означені акти всупереч наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України «Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві» за № 554 від 04 грудня 2009 року, не містять у собі прізвищ, імен по-батькові, осіб, що склали дані акти, і дана обставина позбавляє можливості ідентифікувати тих осіб, котрі здавали та приймали виконані ремонтні роботи.

Водночас, з дослідження наведених актів приймання виконаних будівельних робіт судом встановлено, що контрагентами позивача при проведенні ремонтних робіт затрачені в наступній кількості людино-годин, а саме: ПП «Восток-Енерго» - 2 464 людино-годин; ТОВ «Юзоптторг» - 8 982 людино-годин, 49 машино-годин; ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Укренергосервіс» - 3 493 людино-годин, 6 машино-годин; ТОВ «Альфа-Трейд-Ком» - 3 918 людино-годин, 44 машино-годин; ТОВ «Будівельна компанія МКС Донстройсервіс» - 1 232 людино-годин; ТОВ «Ален-Груп» - вказані відомості відсутні.

Однак, як вбачається з матеріалів адміністративної справи - акту про проведення документальної невиїзної перевірки «ТОВ «БМК «Укренергосервіс» за період 2008-2010 роки № 117/23-2/33846392 від 14 квітня 2011 року, складеного ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька (том 1 арк. справи 141-151), акту про проведення камеральної перевірки ТОВ «Будівельна компанія МКС «Донстройсервіс» по відносинам з контрагентами за період з 01 січня 2010 року по 30 червня 2011 року № 12/23-2/35375075 від 04 серпня 2011 року, складеного ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька (том 1 арк. справи 154-170), податкових розрахунках комунального податку, що подавались контрагентами позивача до податкових органів (том 3 арк. справи 110-131), у вказаних суб'єктів господарювання кількість працівників на кожному з підприємств не перевищує 2 осіб (4 особи лише працювало у ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Укренергосервіс», з яких 3 працювали за сумісництвом). Разом із цим, працюючі за цивільно-правовими договорами у вказаних контрагентів - відсутні.

За даних обставин, матеріалами справи не підтверджується наявність у контрагентів позивача трудових ресурсів та технічного персоналу у кількості достатній для виконання ними, як субпідрядниками, визначеного в актах приймання будівельних робіт об'єму таких робіт, враховуючи терміни упродовж яких такі роботи виконувалися.

Разом із цим, з дослідження наведених вище договорів на проведення субпідрядних робіт, що укладалися позивачем із вказаними контрагентами, вбачається, що вартість робіт, які доручені підрядникам за цими договорами, сторонами повинна була визначатися договірною ціною та кошторисною документацією (пункт 2.1 розділу 2 Договорів).

З огляду на вказане, судом під час розгляду адміністративної справи було запропоновано позивачу надати документи, згідно яких визначалася вартість робіт за укладеними договорами. Позивач надав суду копії та оригінали лише договірних цін (том 3 арк. справи 195-244), однак кошторисної документації позивачем суду не надано.

Досліджуючи надані копії договірних цін на відповідність їх оригіналам, судом поставлено під сумнів справжність деяких оригіналів, що стало підставою для їх приєднання до матеріалів справи, оскільки вбачається, що відтиски печаток контрагентів ТОВ «Техцентр-90» не є оригінальними, а роздруковані за допомогою кольорового принтеру (том 3 арк. справи 245-250, том 4 арк. справи 1-12). На підставі цього суд не бере їх до уваги та не розглядає у якості доказів реальності виконання означених договорів.

Також, на підтвердження оплати договорів на проведення субпідрядних робіт позивачем надані видаткові накладні, в яких зазначені ціни за одиницю та загальні ціни наданих санаторних путівок, в тому числі податок на додану вартість, якими позивач розраховувався за послуги/товари (том 3 арк. справи 155-194). На підставах, описаних вище, суд також ставить під сумнів справжність вказаних видаткових накладних (том 3 арк. справи 155-170, 177-182, 186-188), тому не розглядає їх у якості доказів по справі.

Таким чином, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій, суд приходить до висновку, що дані документи не можуть підтвердити реальність відбуття таких господарських операцій.

Отже, з урахуванням встановлених обставин у справі, суд вважає, що договори на проведення субпідрядних робіт укладалися за відсутності виконання таких послуг.

З огляду на зазначене, суд також приходить до висновку про безтоварність договорів купівлі-продажу будівельних матеріалів, що укладалися між позивачем та його контрагентами.

На підставі зазначеного, суд вважає, що висновки відповідача в акті перевірки про безтоварність досліджених господарських операцій є обґрунтованими, які також цілком узгоджуються із обставинами встановленими Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби в акті перевірки № 1866/22-4-23026798 від 28 вересня 2012 року, що у контрагентів позивача - ПП «Восток-Енерго», ТОВ «Юзоптторг», ТОВ «Будівельно-монтажна компанія «Укренергосервіс», ТОВ «Альфа-Трейд-Ком», ТОВ «Будівельна компанія МКС Донстройсервіс», ТОВ «Ален-Груп», були відсутні необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності, у зв'язку із відсутністю необхідних трудових ресурсів, технічного персоналу, транспортних засобів, складських приміщень, виробничих потужностей, а також неможливості фактичного здійснення господарських операцій через відсутність майна та інших ресурсів для здійснення операцій з купівлі-продажу та надання послуг.

Отже, у судовому засіданні підтверджені висновки податкового органу про порушення ТОВ «Техцентр-90» пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на суму податку на додану вартість у розмірі 277 657,56 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість до сплати за відповідний період у сумі 277 657, 56 грн., тому відповідачем правомірно прийнято спірне податкове повідомлення-рішення.

Зважаючи на встановлені обставини у справі, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техцентр-90» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042204/26955від 29 листопада 2012 року є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно із вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 8, 9, 10, 11, 40, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Техцентр-90» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000042204/26955від 29 листопада 2012 року, - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 19 березня 2013 року.

Постанова у повному обсязі складена 25 березня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зінченко О.В.