Ухвала суду № 30237791, 19.03.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-10023/12/0170/7

19.03.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Мунтян О.І.,

суддів Дугаренко О.В. ,

Цикуренка А.С.

секретар судового засідання Равза Р.Р.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "Круїз-Кон"- Савопуло Борис Мировнович, довіреність № б/н від 20.09.12

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби- Кірюшкіна Кристина Олександрівна, довіреність № 658/9/10 від 12.02.13

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 09.10.12 по справі № 2а-10023/12/0170/7

за позовом Приватного підприємства "Круїз-Кон" (вул. Чкалова 10-А, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби (вул. Васильова, 16, м. Ялта, Автономна Республіка Крим, 98600)

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення та наказу,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2012 року позовні вимоги Приватного підприємства "Круїз-Кон" до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення та наказу - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби від 31.07.2012 року № 516 «Про проведення позапланової виїзної перевірки ПП «Круїз - Кон».

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби від 28.08.2012 року №0003142301.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Круїз - Кон» 134 грн. - судового збору шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.10.2012 року, та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу у повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні 19.03.2013 року заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити судове рішення першої інстанції без змін.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Колегією суддів та судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу №516 від 31.07.2012р. та направлення на проведення перевірки від 31.07.2012р. №000426/412 виданого ДПІ у м. Ялта АР Крим ДПС, проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства «Круіз - Кон», з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з Фірмою «Капітель Плюс» за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., за результатами якої складений акт № 1099/22-1/36101702 від 13.08.2012 року (а.с.10-32), та встановлено порушення п.п. 3.1.1. п.3.1. ст.3, п.п. 7.4.1., п.п.7.4.5. п.7.4., п.п. 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». В результаті чого занижено податок на додану вартість всього у загальній сумі 13400грн., у т.ч. за серпень 2009р. у сумі 700грн., за вересень 2009р. у сумі 467грн., за жовтень 2009р. у сумі 1233грн., за березень 2010р. у сумі 11000грн.

На підставі податкового акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 28.08.2012р. №0003142301 (а.с.7), яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 13400грн. за основним платежем та 3350 грн. за штрафними санкціями.

П.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка відповідно до абз.3 п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 ПК України не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Пунктом 79.1 ст. 79 ПК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Матеріали справи свідчать, що позивачем був отриманий запит відповідача про надання інформації та її документального підтвердження від 04.07.2012р. вих. №6295/10/22-01 (а.с.108), в якому відповідач просить протягом 10 днів надати інформацію та її документальне підтвердження, копії первинних, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують фінансово - господарські відносини з фірмою «Капітель Плюс».

12.07.2012р. відповідачем був отриманий лист позивача, в якому ним зазначена інформація щодо господарських відносин з фірмою «Капітель Плюс» та вказаний додаток документів, які позивач надає у підтвердження такої інформації.

Таким чином, вказані обставини свідчать, що позивач у десятиденний строк надав відповідачу на його запит пояснення та їх документальне підтвердження щодо відносин з фірмою «Капітель Плюс».

Нормами ПК України не встановлена обов'язкова форма та зміст пояснень, а також конкретний перелік документів у підтвердження таких пояснень, що повинні надаватися на запит органу державної податкової служби, з чого суд робить висновок про те, що такі пояснення можуть складатися платником податку у довільній формі, а документи, що надаються до пояснень повинні містити їх підтвердження, при цьому документальне підтвердження не ставиться законом в залежність від кількості, виду та назви поданих документів.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням вказаних норм, до документів, які повинні надаватися у підтвердження пояснень передбачених п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України можуть відноситься документи, що відповідають первинним документам.

З пояснень наданих позивачем вбачається, що ним були надані документи, які за визначенням вказаних норм вважаються первинними, а саме акти здачі - приймання робіт, податкові накладні, рахунки - фактури, а також документи про здійснення розрахунків - виписки з банку.

При вирішенні питання щодо правомірності оскаржуваного наказу відповідача, суд оцінює його законність та обґрунтованість на час прийняття.

Як було вказано вище зазначений наказ містить посилання на те, що позивачем до ДПІ не в повному обсязі надані документи та не надані пояснення щодо включення операцій до податкового обліку з відповідним відображенням у податкових деклараціях з ПДВ.

Поряд з цим, в запиті відповідача вимагалося надання пояснень та первинних документів щодо господарських відносин з фірмою «Капітель Плюс», при цьому питання про надання пояснень щодо включення операцій до податкового обліку з відповідним відображенням у податкових деклараціях з ПДВ перед позивачем у запиті не ставилося.

Наказ позивача не містить обґрунтування обставин, за яких відповідач зробив висновок про ненадання позивачем документів у повному обсязі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем також не надано суду належних доказів, які б свідчили про те, що позивачем не було виконані дії з надання пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Виходячи з вищевикладеного, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про необґрунтованість прийняття відповідачем наказу про призначення проведення документальної позапланової перевірки з підстав встановлених п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим такий наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Наказ керівника податкового органу про призначення позапланової перевірки видається ним на реалізацію своїх повноважень, передбачених ПК України. При цьому такий наказ є одним із документів, за умови надання яких платнику податків податковий орган має право приступити до проведення перевірки.

Таким чином, видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв'язку із тим, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про визнанням протиправним та скасування наказу відповідача про проведення перевірки то, як наслідок, є протиправними дії відповідача по складанню акту перевірки, за результатом якої було прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яке на підставі вказаних обставин, також є таким, що прийнято необґрунтовано.

З акту перевірки вбачається, що висновок про порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість всього у загальній сумі 13400грн., зроблений в акті в результаті встановлення перевіркою фактів неправомірного віднесення до складу податкового кредиту суми від операцій з фірмою «Капітель Плюс» та отриманих від цього підприємства податкових накладних.

Крім того, вказані висновки були зроблені відповідачем внаслідок встановлення перевіркою фактів укладення позивачем правочинів з ознаками фіктивності. Таки висновки ґрунтуються на даних перевірки фірми «Капітель Плюс», які надійшли до ДПІ в м. Ялті АР КДПС від ДПІ в м. Сімферополі АРК ДПС.

Пунктом 4.1. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (якій діяв у період проведення перевірки) встановлено, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначалась виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, зазначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно з законами України з питань оподаткування.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст.7 вказаного Закону.

Так, відповідно до п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Підпунктом 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін.

Відповідно до п.п.7.4.5. п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які не підтверджувались податковими накладними чи митними деклараціями.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5. статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.4. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Виходячи з вказаних норм, підставою для нарахування податкового кредиту з ПДВ є податкові накладні, виписані постачальником товару (підрядником або виконавцем робіт (послуг)), зареєстрованим як платник ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та фірмою «Капітель Плюс» був укладений договір на надання послуг №9/98 від 01.02.2010р. (а.с.39-40), за предметом якого замовник (ПП «Круіз - Кон») доручає, а виконавець (фірма «Капітель Плюс») зобов'язується виконати санаторно - курортні послуги , ціна договору складає 400000грн. з ПДВ.

Між позивачем та фірмою «Капітель Плюс» був укладений договір на надання послуг №287 від 28.05.2009р. (а.с.41-42), предметом якого є надання послуг по реалізації виконавцем (фірма «Капітель Плюс») замовнику (ПП «Круіз - Кон») санаторних - курортних путівок на відпочинок, лікування в здравницях Криму, а також надання інших додаткових послуг, про що свідчать наступні документи: рахунок - фактура №203 від 24.02.10р. на загальну суму 25000,00 грн., у тому числі ПДВ 4166,67 грн.; податкова накладна №238 від 24.02.10р. на суму 25000,00 грн., у тому числі ПДВ 4166,67 грн.; акт здачі-приймання №238 від 24.02.10р. на загальну суму робіт з ПДВ 25000,00 грн.; рахунок - фактура №229 від 24.02.10р. на суму 49000,00 грн., у тому числі ПДВ 8166,67 грн., податкова накладна №228 від 24.02.10р. на суму з ПДВ 49000,00 грн., акт здачі - приймання №228 від 24.02.10р. на загальну суму 49000,00 грн., рахунок - фактура №236 від 24.02.10р. на суму 17000,00 грн., у тому числі ПДВ 2833,33 грн., податкова накладна №262 від 24.02.10р. на суму 17000,00 грн., акт здачі-приймання №262 від 24.02.10р. на суму 17000,00 грн., рахунок - фактура №192 від 22.02.10р. на суму 157000,00 грн., у тому числі ПДВ 26166,67 грн., податкова накладна №199 від 22.02.10р. на суму 157000,00 грн., акт здачі-приймання №199 від 22.02.10р. на суму 157000,00 грн., рахунок - фактура №2131 від 02.10.09р. на суму 7400,00 грн., у тому числі ПДВ 1233,33 грн., податкова накладна №1985 від 02.10.09р. на суму 7400,00 грн., акт здачі - приймання №1985 від 02.10.09р. на суму 7400,00 грн., рахунок - фактура №1924 від 22.09.2009р. на суму 2800,00 грн., у тому числі ПДВ 466,67 грн., податкова накладна №1746 від 23.09.09р. на суму 2800,00 грн., акт здачі - приймання №1746 від 23.09.09р. на суму 2800,00 грн., рахунок - фактура №1470 від 30.07.09р. на суму 10200,00 грн., у тому числі ПДВ 1700,00 грн., рахунок - фактура №1471 від 30.07.09р. на суму 10200,00 грн., у тому числі ПДВ 1700,00 грн., рахунок - фактура №1472 від 30.07.09р. на суму 10200,00 грн., у тому числі ПДВ 1700,00 грн., податкова накладна №1426 від 30.07.09р. на суму 10200,00 грн., податкова накладна № 1425 від 30.07.09р. на суму 10200,00 грн., податкова накладна №1424 від 30.07.09р. на суму 10200,00 грн., акт прийому- передачі від 30.07.09р. виконаних послуг за договором №287 від 28.05.09р., банківські виписки (а.с.72-85)

Вказане свідчить, що в результаті виконання укладених з зазначеним контрагентом договорами були отримані послуги, які використані у власній господарській діяльності.

Матеріали справи свідчать, що позивач і його контрагенти на час укладення та виконання договорів мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України. Статут позивача не містить будь-яких обмежень чи заборони керівництву підприємства на укладання зазначених угод. Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що в акті перевірки відсутність фактичного постачання послуг контрагентом позивача документально не доведено. Акт перевірки не містить оцінки кожної конкретної операції проведеної контрагентами з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання позивачу послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, контрагент позивача є юридичною особою, наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю, має, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з постачання товарів. Контрагент також був зареєстрований платником ПДВ, мав ліцензію видану Державною туристичною адміністрацією України на провадження турагентської діяльності строком дії з 25.02.2005р. по 25.02.2010р. та ліцензію Ради Міністрів АР Крим з безстроковим терміном дії на здійснення турагентсткої діяльності (а.с.43-46).

Відповідачем не надано доказів підтверджуючих те, що контрагент на момент укладення угод був виключений з ЄДРПОУ або не був зареєстрований платником ПДВ, у зв'язку з чим був не наділений цивільною дієздатністю та правоздатністю та мав права виписувати податкові накладні.

Таким чином, зміст правочинів з контрагентами позивача не суперечить законодавству, моральним засадам суспільства, договори укладені за вільним волевиявленням його учасників, у формі, встановленій законом, та спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно, первинні та бухгалтерські документи за вищевказаними господарськими операціями свідчать про реальне виконання вказаного правочинів.

З урахуванням викладених обставин, судова колегія погоджується з правильним висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків відповідача, зроблених в акті перевірки про порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість» в частині заниження податку на додану вартість. За таких обставин, прийняте на підставі висновків акту перевірки податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасуванню, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що постанова Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.10.12р. підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, пунктом 1 частини першої статті 198, статтями 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.10.12р. по справі № 2а-10023/12/0170/7 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.10.12р. по справі № 2а-10023/12/0170/7 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 березня 2013 р.

Головуючий суддя підпис О.І. Мунтян

Судді підпис О.В.Дугаренко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.І. Мунтян