Постанова № 30237389, 12.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

м. Київ

12 березня 2013 року 16:06 год. №826/400/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А.,

за участю секретаря судового засідання Оксентюк О.С.,

представників: позивача - Островська В.В., відповідача - Оксененко К.П,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Твема-Дніпро" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ) про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу №695 від 12.06.2012,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Твема-Дніпро" просить визнати протиправним і скасувати наказ ДПІ №695 від 12.06.2012, визнати протиправними дії ДПІ стосовно визнання правочинів при проведенні перевірки фіктивними (нікчемними), визнати перевірку, яка оформлена актом від 26.06.2012 №1510/22-719/35012659, такою, що здійснена з перевищенням повноважень.

На судовому засіданні представник позивача підтримала позов з наведених підстав. Представник відповідача не визнала позов, надала письмові заперечення.

Позов обґрунтовано посиланням на те, що 15.06.2012 відповідачу надано лист від 15.06.2012 №140/12, у якому повідомлялося про викрадення документів та порушувалося питання про перенесення перевірки, однак перевірка не була перенесена, а позивач був позбавлений можливості відновити втрачені документи. Позивач зазначає, що висновки перевірки про порушення Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (далі - Закон №168/97) та про нікчемність правочинів не підтверджується відповідними фактами і доказами та не відповідають ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК, а також зроблено відповідачем з перевищенням наданих повноважень. Позивач зазначає, що не може нести відповідальність за неналежні дії контрагентів та несплату ними ПДВ.

Відповідач заперечує проти позову з тих підстав, що позивач не надав пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит ДПІ від 15.05.2012 №3383/10/22-711, у зв'язку з чим та згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК відповідачем винесено наказ про проведення позапланової перевірки та здійснено перевірку, згідно з яким встановлено відповідні порушення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що відповідачем за підписом начальника ДПІ Бондаренко І.Г. на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК прийнято наказ №695 від 12.06.2012 про проведення документальної виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності, повноти формування податкового зобов'язання та податкового кредиту по ПДВ за грудень 2010р. під час взаємовідносин з ТОВ "КБ Оксідон" та ТОВ "ТПК "Салтіс".

На підставі даного наказу відповідачем здійснена документальна позапланова виїзна перевірка позивача, оформлена актом від 26.06.2012 №1510/22-719/35012659.

В акті зазначено про порушення:

1) п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст.ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "Твема-Дніпро" за період з 01.01.2010 по 31.12.2010;

2) пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону №168/97 в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2010р. на 617587 грн.;

3) пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97 в результаті чого податковий кредит з ПДВ за грудень 2010р. завищено на суму 597480 грн.

Таким чином, за наслідками перевірки у позивача виникла переплата ПДВ в сумі 20107 грн., податкове повідомлення-рішення відповідачем не вносилося.

Позивач надав заперечення від 10.07.2012 №156/12 до акта перевірки, за результатами розгляду яких відповідач залишив без змін висновки перевірки, про що надав письмову відповідь від 26.07.2012 №6618/10/22-711.

Позивач оскаржив наказ про проведення перевірки та дії ДПІ по проведенню перевірки в адміністративному порядку до ДПС у м. Києві та ДПС України, які відмовили в задоволенні скарг позивача рішеннями від 21.08.2012 №5156/10/22-710 та від 17.10.2012 №3749/0/61-12/22-1416 відповідно.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності рішення (правого акта індивідуальної дії) відповідача про призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, правомірності проведення перевірки та оформлення її результатів.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК документальна позапланова перевірка здійснюється, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно із п. 78.4 ст. 78 ПК про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Отже, у випадку, передбаченому пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК, виключними передумова-ми для прийняття органом державної податкової служби рішення (наказу) про проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків і здійснення перевірки, є: а) виявлення податковим органом фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства та б) факт ненадання цим плат-ником пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Зазначені у пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК обставини є юридичними фактами, з настанням яких законодавець пов'язує реалізацію органом державної податкової служби свого права на проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Відповідач надав до суду копію письмового запиту ДПІ від 15.05.2012 №3383/10/22-711, врученого директору ОСОБА_4 22.05.2012 згідно розписки останнього, в якому від-повідач на підставі пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК та у зв'язку з встанов-ленням сумнівів у факті здійснення операцій просить надати протягом 10-ти робочих днів з дня, що настає за днем надходження запиту, пояснення та їх документальне підтвердження з питань відносин з ТОВ "КБ Оксідон" і ТОВ "ТПК "Салтіс" за період з 01.01.2009 по 31.03.2012, а також визначено перелік необхідних документів.

Виникнення сумнівів у фактичності здійснення господарських операцій з ТОВ "КБ Оксідон" і ТОВ "ТПК "Салтіс" та необхідність направлення позивачу запиту обумовлено надходженням до ДПІ акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 31.03.2011 №730/23-04/37146414 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ТГК "Салтіс" з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за жовтень-грудень 2010р., січень 2011р., а також протоколу від 31.08.2011 допиту свідка ОСОБА_5, яка заперечила свою причетність до ТОВ "КБ "Оксідон".

Як зазначає у своїх запереченнях представник відповідач та проти чого не заперечувала представник позивача, на вказаний запит позивач надіслав лист-відповідь від 29.05.2012 №122/12, однак без надання до ДПІ запитуваних документів, у зв'язку з чим відповідачем прийнято рішення про проведення позапланової виїзної перевірки позивача.

Під час розгляду справи представник позивача стверджувала, що вказаний запит оформлено з порушенням п. 73.3 ст. 73 ПК, оскільки він не містить підстав направлення, тому позивач був звільнений від його виконання.

Проте суд не погоджується з доводами представника позивача, виходячи з наступного.

Абзацом 2 п. 73.3 ст. 73 ПК встановлено, що запит підписується керівником (заступ-ником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Цим же пунктом визначено підстави, за наявності хоча б однієї з яких, письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин, а саме:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відми- ванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Абзацом 5 п. 73.3 ст. 73 ПК передбачено, що у разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах 1 та 2 цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З наявної у справі копії письмового запиту ДПІ від 15.05.2012 №3383/10/22-711 вба-чається, що його підписано заступником начальника ДПІ Вєлевою Л.В., запит містить перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також в запиті вказано відповідну підставу для його надіслання, що відповідає вимогам п. 73.3 ст. 73 ПК.

Цих обставин представник позивача не спростувала, у зв'язку з чим твердження про невідповідність запиту вимогам п. 73.3 ст. 73 ПК та відсутність у позивача обов'язку з надання документів є необґрунтованими і не беруться судом до уваги.

Слід зазначити, що буквальне формулювання відповідачем підстави направлення запиту - "у зв'язку з встановленням сумнівів у факті здійснення операцій" з ТОВ "КБ Оксідон" і ТОВ "ТПК "Салтіс", хоча і не тотожне змісту визначених у пп. 1 п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК підстав направлення письмового запиту, проте по суті узгоджується і не суперечить змісту останніх і, на переконання суду, може розумітися як наявність фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового законодавства, враховуючи аналіз отриманих відповідачем матеріалів податкової перевірки контрагента позивача, що містять такі факти. При цьому, обґрунтованість припущень відповідача про порушення позивачем податкового законодавства, на стадії направлення письмового запиту, не має визначального значення, оскільки у пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК законодавцем вказано саме на можливість таких порушень, а не їх очевидність чи достовірність, що і буде предметом документальної позапланової виїзної перевірки.

Таким чином, судом встановлено, що письмовий запит ДПІ від 15.05.2012 №3383/10/22-711 відповідав вимогам п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК та підлягав виконанню позивачем, тому враховуючи ненадання позивачем запитуваних пояснень і їх документального підтвердження суд дійшов висновку про наявність визначених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК підстав для проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача і правомірність оскаржуваного наказу.

Суд не бере до уваги зазначені позивачем у позовній заяві обставини щодо викрадення 14.06.2012 портфелю з оригіналами документів бухгалтерських та фінансово-господарських по взаємовідносинам з контрагентами та повідомлення про це 15.06.2012 відповідача, оскільки дані обставини не стосуються порядку призначення позапланової виїзної перевірки згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК, а також настали після винесення відповідачем оскаржуваного наказу і не можуть обумовлювати його правомірність чи протиправність.

Також суд не бере до уваги інші доводи позивача щодо необґрунтованості висновків перевірки, оскільки правомірність рішення про призначення перевірки не ставиться в залеж-ність від подальших висновків перевірки.

Отже, вимога позивача про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ №695 від 12.06.2012 є необґрунтованою і суд не вбачає підстав для її задоволення.

Не підлягає задоволенню вимога про визнання протиправними дій ДПІ стосовно визнання правочинів при проведенні перевірки фіктивними (нікчемними).

Згідно з п. 86.1 ст. 86 ПК результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка (абз.1). Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підпи-саний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати (абз.2).

Пунктом 86.10 ст. 86 ПК передбачено, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Абзацом 4 п. 86.1 ст. 86 ПК визначено, що у разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом, а п. 86.7 ст. 86 ПК передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки).

Відповідно до п. 83.1 ст. 83 ПК для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Як встановлено судом, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка, за результатами якої зазначено про порушення податкового законодавства, у зв'язку з чим складено акт, що відповідає приписам п. 86.1 ст. 86 ПК.

Позивач стверджує, що у ДПІ відсутня компетенція (повноваження) щодо визнання правочинів такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, не спрямовані на реальне настання наслідків та порушують публічний порядок і не підтверджують об'єкт оподаткування ПДВ, у зв'язку з чим дії відповідача щодо відображення даних обставин в акті є протиправними.

Суд частково погоджується з даними твердження позивача, оскільки до повноважень органів державної податкової служби не віднесено питання визнання правочинів недійсними чи фіктивними, що відповідно до ч. 3 ст. 215 та ст. 234 ЦК визнається судом. Водночас нікчемність правочину згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК не потребує судового визнання і визначається прямою нормою закону, тобто відповідною вказівкою в законі.

Однак, суд не може погодитись з позивачем в тому, що відповідач не вправі поси-латися на дані обставини. Податковий орган, як правозастосовний орган, може посилатися на дані обставини в акті перевірки, вказавши відповідне нормативне та фактичне обґрунту-вання згідно порядку оформлення результатів податкових перевірок. Належним чином встановлені та підтвердженні факти недійсності (фіктивності) правочинів, ухилення від сплати податків або відповідні докази, що вказують на нікчемність правочинів, згідно з п. 83.1 ст. 83 ПК є підставою для висновків при проведені перевірки. Оцінка актів перевірки, як носіїв доказової інформації, на предмет їх належності та допустимості, а також обґрунто-ваності та переконливості, може бути надана у сукупності з іншими матеріалами при вирішенні питання щодо правомірності прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень, правомірність інших рішень чи дій контролюючих органів, пов'язаних з фактичною реалізацію результатів перевірки, в рамках чого вказані в акті обставини знайдуть своє підтвердження або будуть спростовані.

Незгода позивача з висновками акта може бути реалізовано ним шляхом подання до органу державної податкової служби письмових заперечень; оскарження рішень контролю-ючих органів, прийнятих за наслідками перевірки, або оскарження інших дій чи рішень органу державної податкової служби під час реалізації результатів перевірки, з висновками якої платник не погоджується. Однак закон не ставить правомірність проведення органом державної податкової служби перевірки платника податків в залежність від зроблених посадовими особами органу державної податкової служби у подальшому висновків.

В даному випадку грошові зобов'язання і штрафні санкції відповідачем не нараховува-лися, а податкові повідомлення-рішення відповідачем не виносилися. Інших дій, пов'язаних з фактичною реалізацією результатів перевірки, відносно позивача відповідачами не вчинялося. Водночас акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства і не є остаточним документом, зобов'я-зуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, пере-вірку якого проведено, породжують саме рішення або інші конкретні дії податкового органу, вчинені на підставі складеного акту.

Таким чином, зміст акта перевірки і вірність суджень посадових осіб ДПІ в акті перевірки, зроблених ними на основі наявних фактичних даних та в силу свого освітньо-кваліфікаційного рівня чи розумово-інтелектуальних здібностей, з якими позивач не погоджується, на думку суду не може бути достатньою підставою для висновку про протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки та оформлення її результатів.

Отже, враховуючи те, що позивачем не спростовано наявність законних підстав для призначення перевірки і правомірність її проведення відповідачем, зважаючи, що акт перевірки містить обґрунтування допущених порушень, а також беручи до уваги, що відповідачем здійснювався розгляд заперечень позивача на акт перевірки, то суд вважає вимогу позивача про визнання протиправними дій необґрунтованою і не знаходить підстав для її задоволення.

Також не підлягає задоволенню вимога позивача про визнання перевірки, оформленої актом від 26.06.2012 №1510/22-719/35012659, такою, що здійснена з перевищенням повнова-жень, оскільки наявність відповідних повноважень на проведення документальних позапла-нових виїзних перевірок передбачено зокрема пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК. Окрім того, вказана вимога не відповідає матеріально-правовим способам захисту порушеного права платника податків, адже оскарження пере-вірки та визнання перевірки такою, що здійснена з перевищенням повноважень, не передба-чено ПК. Висновок про перевищення суб'єктом владних повноважень наданих Конституцією та законами України може містити мотивувальна частина рішення суду, але не резолютивна.

Суд не бере до уваги посилання позивача на п. 44.5 ст. 44 ПК та не те, що відповідач не переніс терміни проведення перевірки у зв'язку з повідомленням про викрадення доку-ментів, оскільки дана обставина не спростовує наявність відповідних повноважень у відпові-дача на проведення такого роду перевірки та не стосується порядку оформлення результатів перевірки, відносно чого заявлені позовні вимоги. Водночас інших вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не перенесення термінів проведення позивач не заявляв.

Враховуючи вищевикладене і керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 158- 163 КАС, суд,

п о с т а н о в и в:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Твема-Дніпро" в задоволенні адміністративного.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 10 днів з дня отримання копії її повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко