ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/3034/13 27.03.13За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської обласної філії ПАТ "Укртелеком"
до Військової частини А - 0799
про стягнення 6 306,55 грн.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Представники:
від позивача: Лишко В.В. по довіреності № 517 від 20.12.2012р.
від відповідача: не з'явились
Обставини справи :
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Київської обласної філії ПАТ "Укртелеком" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з Військової частини А - 0799 заборгованості в розмірі 6 306,55грн. з яких: 5902,14 грн. - сума основного боргу; 324,72 грн. - пені; 3% річних в розмірі 64,94 грн. та 14,75 грн. - інфляційних, відповідно до договору № 628-32 від 26.06.2012 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов вищезазначеного договору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27.03.2012 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.
У даному судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення. (Ухвалу Господарського суду міста Києва про порушення провадження по справі від 18.02.2013р. представник відповідача отримав 25.02.2013р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 0103023175995).
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.
Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
У судовому засіданні 27.03.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
26.06.2012 р. між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (далі-орендодавець) та Військовою частиною А 0799 (далі - орендар) укладено договір оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 628-32, за умовами якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове плптне користування частину кімнати будівлі товариства, розташованої в м. Васильків Київської області на 2-му поверсі 3-поверхневого будинку №13 на вул. Грушевського, загальною площею 10,00 м.кв. технологічних приміщень для розміщення обладнання.
За умовами договору (п.1.1.), сторони домовилися про те, що на їхні договірні відносини не поширюються норми Закону України «Про оренду державного та комунального майна» і «Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786.
Згідно з п. 12.1. цей договір укладено на період з 01.01.2012р. до 31.12.2012р. Сторони домовилися, що умови цього договору поширюються на відносини між ними, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2012р. Сторони зобов'язані протягом 20 днів після закінчення строку дії цього договору здійснити остаточні розрахунки за ним.
Відповідно до п. 2.1. договору, передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна.
Майно, передане орендареві, повертається орендодавцеві не пізніше дати закінчення строку дії договору (якщо не укладено договір на наступний строк) за актом передачі-приймання, звіреним з актом приймання-передачі майна, зазначеним у п. 2.1. цього договору, разом з отриманим від орендодавця устаткуванням, інвентарем та іншим майном у належному стані, з усіма зробленими поліпшеннями, які неможливо відокремити від об'єкта оренди (п. 2.3. договору).
Згідно з п. 3.1. договору, орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і відповідно до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 475,00 грн. з ПДВ за 1 м.кв. технологічних приміщень. Орендна плата за перший місяць оренди за 1 м.кв. всієї орендованої площі становить 475,00 грн. з ПДВ та не підлягає коригуванню на індекс інфляції протягом всього строку договору оренди.
Витрати на утримання майна, плату за комунальні послуги та інші включено до розміру фіксованої орендної плати (п.3.3. договору).
Відповідно до п. 3.4. договору, орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку орендодавця у термін зазначений у п. 3.6. договору.
Згідно з п. 3.5. договору, орендодавець станом на останній календарний день розрахункового місяця складає акт про надані послуги, та не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим, разом з розрахунком та податковою накладною надає його орендарю. Орендар протягом двох робочих днів з дати отримання підписує та повертає орендодавцю перший примірник акта про надані послуги.
Орендна плата перераховується орендарем у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, наступного за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, наступного за розрахунковим та надаються орендарю разом з актом про надані послуги та податковою накладною (п. 3.6. договору).
Відповідно до п. 3.7. договору, щомісячна сума, яка підлягає оплаті, визначається у розмірі 100% орендної плати за попередній місяць та збільшується (зменшується) на суму заборгованості (переплати) за фактично надані послуги попереднього місяця, яка утворилась на 1 число розрахункового місяця.
Згідно з п. 6.1.3. договору, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити плату та інші платежі, передбачені цим договором.
Пунктом 8.2. договору визначено, що у разі наявності заборгованості по орендній платі чи іншим витратам за договором за попередній місяць станом на 27 число поточного місяця, орендарю нараховується пеня від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з 28 числа поточного місяця до дати погашення заборгованості.
З матеріалів справи вбачається, що орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов договору № 628-32 від 26.06.2012р. у будинку №13 на вул. Грушевського, м. Васильків частину приміщення для розміщення обладнання, загальною площею 1,00 м.кв., що підтверджується актом приймання - передачі від 01.01.2012р.
З матеріалів справи вбачається, що листами від 10.08.2012р.№ 537-15-1 та від 10.09.2012р., № 582-15-1 позивач звертався з вимогою до відповідача про погашення заборгованості.
Проте, відповідач відповіді на вказані листи не надав, заборгованість не сплатив.
За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендних платежах в розмірі 5902,14 грн. відповідно до договору оренди № 628-32 від 01.02.2012 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги прокурора та позивачів підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були порушені договірні зобов'язання в частині оплати орендних та інших платежів в період з січня 2012 року по грудень 2012 року, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 5 902,14 грн.
З огляду на викладене позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 5 902,14 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату орендних та інших платежів відповідно до договору оренди нерухомого майна товариства (технологічні приміщення) № 628-32 від 26.06.2012 р. в розмірі 324,72 грн.
Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з нього пені визнається правомірною.
Тож, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 324,72 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Окрім того, у зв'язку з простроченням відповідачем своїх грошових зобов'язань зі сплати орендних та інших платежів за договором оренди № 628-32 від 26.06.2012 р., позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування в розмірі 14,75 грн. та 3% річних в розмірі 64,94 грн. за період з 28.07.2012 р. до 31.01.2013 р.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
При перевірці правильності обчислення позивачем інфляційних нарахувань та 3 % річних, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних нарахувань в розмірі 14,75 грн. та 3% річних в розмірі 64,94 грн. за період з 28.07.2012 р. до 31.01.2013 р. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендних та інших платежів в розмірі 5 902,14 грн., інфляційних нарахувань в розмірі - 14,75 грн., 3% річних в сумі 64,94 грн. та 324,72 грн. - пені обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.. ст.. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Військової частини А 0799 (03049, м. Київ, вул. Фучика, 5-А, код ЄДРПОУ 08228777) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Київської обласної філії Приватного акціонерного товариства «Укртелеком» (02098, м. Київ, просп. Павла Тичини, 6, код ЄДРПОУ 01184901) 5 902 (п'ять тисяч дев'ятсот дві) грн. 14 коп. - основного боргу, 324 (триста двадцять чотири) грн. 72 коп. - пені, 14 (чотирнадцять) грн. 75 коп. - інфляційних нарахувань, 64 (шістдесят чотири) грн. 94 коп. - 3% річних, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 28.03.2013р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Трофименко Т.Ю.
Судове рішення № 30236070, Господарський суд м. Києва було прийнято 27.03.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/3034/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: