Ухвала суду № 3023585, 26.11.2008, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

              Справа  №22а-1339/08                                                                                                                           головуючий суддя у 1-ій 

                  категорія статобліку-69                                                                                                                           інстанції – Садовий І.В.

                                                                                                                                                                 (справа №23/416/07-АП)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

26 листопада 2008 року                                                                                   м. Дніпропетровськ

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого      Коршуна А.О. (доповідач)суддів

при секретарі:

Туркіної Л.П., Проценко О.А.  

Гулая О.Г.

розглянула у відкритому судовому

засіданні апеляційну скаргу

Приватного підприємства «Аршан»

на постанову  Господарського суду Запорізької області

від 27.08.2007року у справі №23/416/07-АП

за  позовом:Державної податкової інспекції у Якимівському районі Запорізької області, смт. Якимівка, Запорізька обл.

до:

про:

визнання недійсним господарського зобов’язання

В С Т А Н О В И Л А :

22.06.2007р. Державна податкова інспекція у Якимівському районі Запорізької області (далі ДПІ у Якимівському районі Запорізької області) звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом до Приватного підприємства «Аршан» (далі ПП «Аршан»), Фермерського господарства «Приоритет» (далі ФГ «Приоритет») про визнання недійсним господарського зобов’язання.

                Посилаючись у позовній заяві на те, що проведеною ДПІ у Якимівському районі Запорізької області перевіркою ПП «Аршан» була встановлена наявність господарських правовідносин між відповідачами у справі, договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції між вказаними сторонами відсутній, проте в підтвердження факту здійснення ПП «Аршан» закупівлі сільськогосппродукції у ФГ «Приоритет» відповідачем-1 були надані первинні документи, які від імені ФГ «Приоритет» були підписані невстановленою особою, зокрема, ПП «Аршан» включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 77158,40 грн. з податкових накладних, виписаних невстановленою особою, враховуючи викладене, а також те, що здійсненні між відповідачами фінансово-господарські операції не відповідають вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, ДПІ у Якимівському районі Запорізької області просить суд визнати недійсним з моменту виникнення господарське зобов’язання, оформлене накладною №74 від 07.09.2005р., податковою накладною №74 від 07.09.2005р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру №86 від 07.09.2005р. купівлі-продажу насіння соняшнику в кількості 60,28 т., укладене між ПП «Аршан» та ФГ «Приоритет».

                Постановою Господарського суду Запорізької області від 27.08.2007р. у справі №23/416/07-АП позовні вимоги позивача задоволено, визнано недійсним господарське зобов’язання, оформлене накладною №74 від 07.09.2005р., податковою накладною №74 від 07.09.2005р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру №86 від 07.09.2005р. купівлі-продажу насіння соняшнику в кількості 60,28 т., укладене між ПП «Аршан» та ФГ «Приоритет» /а.с. 44-55/.

Відповідач-1 – ПП «Аршан», не погодившись з вказаною постановою суду, подав апеляційну скаргу.

Посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до ухвалення судом рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, просить постанову суду від 27.08.2007р. скасувати та закрити провадження у справі.

Позивач – ДПІ у Якимівському районі Запорізької області – у письмових запереченнях на апеляційну скаргу ПП «Аршан» посилаючись на те, що вимоги апеляційної скарги не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, а доводи, наведені у апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови суду від 27.08.2007р., яка є законною і обґрунтованою та прийнята судом з дотриманням вимог чинного матеріального та процесуального права, а тому просить суд залишити апеляційну скаргу відповідача-1 без задоволення, постанову суду від 27.08.2007р. у даній адміністративній справі залишити без змін.

Представники сторін у судове засідання, будучи належним чином повідомленими про день, годину та місце розгляду справи /а.с. 82, 83, 84, 85/, не з’явилися, про поважність причин своєї неявки суд у встановленому законом порядку не повідомили, за таких обставин, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність представників сторін.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;

Частиною 1 ст. 104 КАС України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.

Згідно з п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень в випадках, встановлених законом.

Функції державних податкових інспекцій в районах закріплені у ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», зокрема подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна (пункт 11).

                Як вбачається з матеріалів даної справи, під час проведення виїзної планової документальної перевірки ПП «Аршан» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства було встановлено, що ПП «Аршан» в перевіреному періоді мало взаємовідносини з ФГ «Приоритет», а саме у вересні 2005р. ПП «Аршан» придбало у ПП ФГ «Приоритет» сільськогосподарську продукцію (соняшник) на загальну суму 77158,40 грн. та на підставі податкової накладної №74 від 07.09.2005р., яка від імені ФГ «Приоритет» підписана невстановленою особою, включило податок на додану вартість з вартості придбаної продукції в сумі 12859,73 грн. до складу податкового кредиту. Крім цього, в підтвердження здійснення фінансово-господарських операцій з ФГ «Приоритет», відповідачем-1 були надані: накладна №74 від 07.09.2005р. на суму 77158,40 грн. (податок на додану вартість – 12859,73 грн.),  квитанція до прибуткового касового ордеру №86 від 07.09.2005р. на загальну вартість придбаної сільгосппродукції – 77158,40 грн. (податок на додану вартість – 12859,73 грн.).

 Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»  передбачено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частиною 1 статті  9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пп. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).  Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Висновок позивача стосовно того, що вказані господарські операції всупереч приписам чинного законодавства, зокрема ЦК України, не можуть розглядатися як погоджена дія двох сторін, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, був зроблений на підставі того, що за результатами перевірки ФГ «Приоритет» з питань правових відносин з ПП «Аршан» було встановлено, що  ФГ «Приоритет» взаємовідносини з ПП «Аршан» у перевіряємому періоді не мало, у зв’язку з чим первинні документи, надані ПП «Аршан» в підтвердження здійснення вищевказаних господарських операцій з ФГ «Приоритет» не відповідають вимогам, встановленим для первинних бухгалтерських документів, на яких базується податкова звітність, оскільки виписані та підписані від імені ФГ «Приоритет» невідомою особою.  

Статтею 179 Господарського кодексу України встановлені загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов’язання. Так, відповідно до ч. 1 цієї статті майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами – юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 цього Кодексу суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину встановлені ст. 203 цього Кодексу:

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що відповідно до довідки №20/23-24515938 про результати невиїзної  документальної перевірки ФГ «Приоритет» з питань правових відносин з ПП «Аршан» за періоди з 01.09.2005р. по 30.09.2005р. та з 01.01.2006р. по 28.02.2006р. ФГ «Приоритет» у перевіряємому періоді взаємовідносин з ПП «Аршан» не мало /а.с. 12/.

Факт відсутності взаємовідносин з ПП «Аршан» також підтверджується письмовими поясненнями голови ФГ «Приоритет» /а.с. 13/.

Відповідно до висновку судово-технічної експертизи №241 від 26.07.2007р., який було зроблено Науково-досліджувальним експертно-криміналістичним центром при Управлінні міністерства внутрішніх справ України у Запорізькій області в межах кримінальної справи №5500711 по звинуваченню директора ПП «Аршан» та засновника ПП «Аршан», відтиски печатки, які послужили оригіналами для зображення відтисків печатки ФГ «Приоритет» у ксерокопіях документів ФГ «Приоритет», наданих на дослідження, зокрема, податкової накладної №74 від 07.09.2005р.,  накладної №74 від 07.09.2005р., квитанції до прибуткового касового ордеру №86 від 07.09.2005р., виконані печаткою ФГ «Приоритет», яка не належить  ФГ «Приоритет» (підробною), наданою для дослідження /а.с. 30-36/.

Таким чином, висновок позивача про те, що первинні документи на придбання ПП «Аршан» сільгосппродукції від ФГ «Приоритет» виписані та підписані від імені керівника ФГ «Приоритет» невідомою особою, а тому ці документи є незаконними та не можуть вважатися первинними документами і не можуть документально підтверджувати здійснення зазначених фінансово-господарських взаємостосунків між відповідачами, підтверджується належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного державного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках – коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ДПІ у Якимівському районі Запорізької області, звернувшись до суду з позовом про визнання недійсним господарського зобов’язання діяло у межах та спосіб, які визначені нормами Господарського кодексу України та Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Аналіз вищевикладених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що ДПІ у Якимівському районі Запорізької області обґрунтовано та правомірно зроблено висновок стосовно того, що господарське зобов’язання, яке виникло на підставі господарських правовідносин між відповідачами, суперечить вимогам діючого законодавства, додержання яких є обов’язковим, а тому відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України підлягає визнанню судом недійсним.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 12.11.2007р., справа №1-1210/2007, встановлено, що з метою приховування своїх протиправних дій по ухиленню від сплати податків до державного бюджету директор ПП «Аршан» навмисно використовувала завідомо фальшиві офіційні документи від імені ФГ «Приоритет»: накладні, податкові накладні про мниме придбання товарно-матеріальних цінностей, а також квитанції до приходно-касових ордерів про проведення мнимих розрахунків, зокрема, податкову накладну №74 від 07.09.2005р. на загальну суму 77158,40 грн.,  накладну №74 від 07.09.2005р. на загальну суму 77158,40 грн. (податок на додану вартість – 12859,73 грн.), квитанцію до прибуткового касового ордеру №86 від 07.09.2005р. на загальну суму 77158,40 грн., і була визнана винною у здійсненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 358 КК України /а.с. 69-72/.

Враховуючи вищезазначені обставини, які були з’ясовані судом під час розгляду даної справи, і підтверджені належними доказами, та приймаючи до уваги норми чинного податкового законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок стосовно того, щопозовні вимоги ДПІ у Якимівському районі Запорізької області щодо визнання недійсним господарського зобов’язання, оформленого накладною №74 від 07.09.2005р., податковою накладною №74 від 07.09.2005р. та квитанцією до прибуткового касового ордеру №86 від 07.09.2005р. купівлі-продажу насіння соняшнику в кількості 60,28 т., укладеного між ПП «Аршан» та ФГ «Приоритет», підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об’єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи та які були доведені належними доказами, зробив висновки, які відповідають фактичним обставинам справи, та застосував до правовідносин, які виникли між сторонами по справі норми права, що регулюють саме ці правовідносини, ухвалив по справі рішення без порушення норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції по даній справі відсутні, постанову суду від 27.08.2007р. у даній справі  необхідно залишити без змін.

Доводи, які викладені відповідачем-1 у апеляційній скарзі, суперечать зібраним по справі доказам та фактичним обставинам справи, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Керуючись  ст.ст.196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

                Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Аршан» – залишити без задоволення.

                Постанову Господарського суду Запорізької області від 27.08.2007р. у справі №23/416/07-АП  – залишити без змін.

Ухвала суду набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у місячний строк до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

Повний текст ухвали виготовлено 03.12.2008р.

              Головуючий:                                                                                                      А.О. Коршун

                Судді:                                                                                                                 Л.П. Туркіна

                                                                                                                                              О.А. Проценко