Ухвала суду № 30234566, 27.03.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 березня 2013 року 2а-9251/10/1070

Суддя Київського окружного адміністративний суд Балаклицький А.І., перевіривши матеріали подання Відділу Державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області про обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_2 в адміністративній справі

за позовомВасильківської об'єднаної державної податкової служби Київської області дофізичної особи-підприємця ОСОБА_2простягнення штрафних (фінансових) санкцій,

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2010 по справі № 2а-9251/10/1070 задоволені позовні вимоги Васильківської об'єднаної державної податкової служби Київської області та стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (р/р № 34120999700006, одержувач ГУ ДКУ в Київській області, ЗКПО 24074109, банк ГУ ДКУ в Київській області, МФО 821018, код платежу 21080900) штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5 205 (п'ять тисяч двісті п'ять) грн. 00 коп.

26 березня 2013 року до Київського окружного адміністративного суду надійшло подання Відділу Державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області про обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_2.

Подання мотивоване тим, що на виконанні у Відділі ДВС Васильківського МРУЮ Київської області знаходиться виконавчий лист № 2а-9251/10/1070 від 01.03.2011, який видав Київський окружний адміністративний суд, про стягнення з ОСОБА_2 податкового боргу в розмірі 5205,00 грн. Постановою державного виконавця від 16.03.2011 відкрито виконавче провадження. Станом на день звернення до суду із даним поданням боржником рішення суду не виконане. Державний виконавець вважає, що боржник ухиляється від виконання судового рішення та існує необхідність в тимчасовому обмеженні боржникові права виїзду за межі України,

Розглянувши подання та додані до нього матеріали, суд прийшов до висновку, що у розгляді подання слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:

1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;

6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.

Згідно ч. 3 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду у випадках, передбачених Конституцією та законами України.

Право органів державної виконавчої служби звертатись до суду для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України передбачено п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", а також ст. 377-1 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно з п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Статтею 377-1 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Таким чином, встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за кордон є одним із способів забезпечення виконання судового рішення.

При цьому, ні Кодексом адміністративного судочинства України, ні Законами України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" та "Про виконавче провадження" не встановлено права органу виконавчої служби звертатись з такою вимогою до адміністративного суду, а також відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України такі функції не покладено на адміністративний суд.

Правова регламентація тимчасового обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), міститься виключно у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", а також у ст. 377-1 Цивільного процесуального кодексу України. Отже, законом встановлений певний порядок судового вирішення цього питання, регламентований виключно нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Таким чином, оскільки Цивільним процесуальним кодексом України встановлено порядок вирішення питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи у праві виїзду за межі України за поданням державного виконавця, то і справа за поданням з такими вимогами підлягає вирішенню судом виключно в порядку цивільного судочинства, яке здійснюється судами загальної юрисдикції.

За таких обставин, дане подання не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Частиною сьомою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону) а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, у розгляді за даним поданням слід відмовити, роз'яснивши заявнику його право звернутись з такими вимогами до місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 4, 6, 9, 17, 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У розгляді подання Відділу Державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області про обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_2 - відмовити.

Роз'яснити Відділу Державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, що розгляд зазначеного подання віднесено до юрисдикції цивільних судів.

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Балаклицький А. І.