Ухвала суду № 30232289, 21.03.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/731/13 21.03.2013 21.03.2013 21.03.2013

Провадження № 22ц/784/925/2013 Головуючий у першій інстанції: Семенова Л.М.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

21 березня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В. та Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Орельській Н.М.,

за участі представника позивача Кульчицької Ю.І.,

відповідача ОСОБА_4,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4

на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 28 січня 2013 року, ухваленого

за позовною заявою

публічного акціонерного товариства «Державний ощадний Банк України» (далі - ПАТ «Держощадбанк») до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

В грудні 2012 року ПАТ «Держощадбанк» звернулося з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

Позивач зазначав, що 10 березня 2009 року між ВАТ «Держощадбанк», правонаступником якого є ПАТ «Держощадбанк», та ОСОБА_4 укладено договір про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою, за яким позивач відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 12000 грн., зі строком дії кредитної лінії на період дії платіжної картки, до дня закриття карткового рахунку та всіх рахунків по картковому рахунку, зі сплатою за користування кредитом процентів в розмірах, визначених договором та додатком № 1 до нього.

Позичальник умови договору належним чином не виконує, у зв'язку з чим станом на 1 листопада 2012 року утворилась заборгованість перед банком в сумі 16764 грн. 12 коп.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 28 січня 2013 року позов задоволено. Постановлено стягнути на користь позивача з ОСОБА_4 16764 грн. 12 коп. заборгованості.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне дослідження судом обставин справи, просив його скасувати та ухвалити нове рішення, яким розірвати спірний договір та зменшити заборгованість за ним до 11007 грн. 53 коп.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 10 березня 2009 року між ВАТ «Держощадбанк», правонаступником якого є ПАТ «Держощадбанк», та ОСОБА_4 укладено договір про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою, за яким позивач відкрив відповідачу відновлювальну кредитну лінію з лімітом в сумі 12000 грн., зі строком дії на період дії платіжної картки (2 роки), до дня закриття карткового рахунку та всіх рахунків по картковому рахунку, зі сплатою за користування кредитом процентів в розмірах, визначених договором та додатком № 1 до нього. У разі якщо кредитна заборгованість існує менше двох звітних періодів плата за користування кредитом встановлюється в розмірі 32 % річних, в іншому випадку - 26 % річних. Проценти за перевищення витратного ліміту у розмірі 38 % річних.

Судом встановлено, що в період з 20 березня по 4 серпня 2009 року відповідачем був використаний наданий кредитний ліміт в розмірі 12000 грн. та у зв'язку з невиконанням зобов'язань по сплаті кредиту у відповідача станом на 1 листопада 2012 року утворилась заборгованість перед банком в сумі 16764 грн. 12 коп., яка складається з основного боргу по кредиту в розмірі 11910 грн. 8 коп., перевищення витратного ліміту - 307 грн. 16 коп., плати за користування GSM-ONLINE - 57 грн. та процентів у розмірі 4489 грн. 88 коп.

За таких обставин, суд з урахуванням положень ст. ст. 526, 527, 611, 1054 ЦК України дійшов вірного висновку, що на відповідача може бути покладено обов'язок повернути заборгованість за спірним кредитним договором.

Доводи апелянта про розірвання спірного договору не підлягають задоволенню, оскільки такі вимоги не були заявлені ним в суді першої інстанції.

Посилання апелянта на те, що заборгованість за спірним договором ним частково погашена в розмірі 3989 грн. 92 коп., не може бути достатньою підставою для зміни рішення, оскільки, як видно з наданого банком розрахунку, вказані внески враховані банком при визначенні заборгованості.

Інших доводів, які б спростували висновки суду чи доводили б порушення ним вимог матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не містить, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 28 січня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього дня протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: