Ухвала суду № 3023170, 12.11.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                           Суддя –доповідач – С. А. Малашкевич     

                                                                                                                                 Суддя І інстанції – Галатіна О.О.  

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 У Х В А Л А

Іменем України

12 листопада 2008 року                                                                 справа № 22-а-11227/08

м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді  Малашкевича С. А.

суддів:                       Гаврищук Т. Г., Білак С. В.

при секретареві судового засідання

Литвіновій  Л.О..за участю представників від позивача:Михайлик А. С.від відповідача:Панков К. М., Гриценко Т. Г.

розглянувши апеляційну скаргу

   Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія   «Хамадей»на постановуДонецького окружного адміністративного суду  

 від № 2-а-6731/08по адміністративній справі04 серпня 2008р.

за позовом  

Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей»до

про

Спеціалізірованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками  податків у м. Донецьку

визнання недійсним рішення  про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИЛА:

            Дочірнє підприємство «Тютюнова компанія «Хамадей» звернулося з адміністративним позовом до Спеціалізірованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками  податків у м. Донецьку (надалі СДПІ по роботі з ВПП) про визнання недійсним рішення  про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

            Постановою від 04.08.2008р. Донецький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні  позову за необгрунтованістю.

            Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

            Апеляційна скарга вмотивована порушенням, при прийнятті постанови норм матеріального права, заснована на неповному зясуванні судом обставин справи. Зокрема, апелянт вказує, що судом не надано оцінки тому, що позивач чи інша особа не декларували вартість товарів, і вона не визначалася митним органом, не було фактичного перетину митного кордону України товаром, а тому відповідачем, у порушення ст. 19 Конституції України та митного законодавства, самостійно було визначено об’єкт з якого нараховувалася пеня. Крім того, судом не було надано оцінки розрахунку пені та не перевірено його правомірність. Також, апелянт вказує на неправомірність не застосування судом до спірних правовідносин ст. 250 Господарського кодексу України.

            Представник апелянта в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, проти чого заперечували представники відповідача, які вважали рішення суду першої інстанції законним і обґрунтованим.

            Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає останні не обґрунтованими, а судове рішення  таким, що не  підлягає зміні.

            Під час розгляду справи судом було встановлено наступне.

            За наслідками проведеної відповідачем планової документальної перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.05р. по 09.01.08р. був складений акт № 1/15-16-23/2/25113455. Зазначеним актом було встановлено, крім іншого, порушення ст. 2 Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме підприємство, станом на 30.06.2007р. допущено прострочену дебіторську заборгованість по шести зовнішньоекономічним контрактам.

            На підставі висновків акта перевірки відповідачем було прийняте рішення від 21.01.2008р. № 0000061313/01873/10/15-16-28-2 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за платежем – пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД- у сумі 183039,17грн.

            Зазначене рішення оспорюється позивачем .

            Колегія суддів апеляційного суду, погоджує висновок суду першої інстанції про безпідставність вимог позивача та законність прийнятого відповідачем рішення.

            В акті перевірки,  на підставі первинних  документів наданих до перевірки відповідачем була встановлена наявна у позивача прострочена дебіторська заборгованість  станом на 30.06.07р. по контрактах: від 24.09.2004р. № 79/WФ з компанією «WorldPackasgingSRL» (Італія) - на 145 календарних днів у сумі 18211,35 євро та на 128 днів у сумі 20000,00 євро;від 12.07.2005р. № 8100-2005 з «МТS-ТОВАССО, S.А.» (Navaгга, Sраіn) – на 1          календарний день у сумі 120000,00 євро; від 08.04.2005р. № 7100-2005 з «МТS-ТОВАССО, S.А.» (Navaгга, Sраіn)  - на 2  календарних дні у сумі 100000,00 євро; від 06.01.2006 року № 10100-2006 з «МТS-ТОВАССО, S.А.» (Navaгга, Sраіn)-на 43 календарних дні у сумі 237500,00 євро, на 10 календарних днів у сумі 20834,00 євро; від 06.10.2005 року № 9100-2005 з «МТS-ТОВАССО, S.А.» (Navaгга, Sраіn) -на 20 календарних днів у сумі 216666,00 євро; від 23.05.2006 року № 11100-2006 з «МТS-ТОВАССО, S.А.» (Navaгга, Sраіn)- на 4 календарних дні у сумі 300000,00 євро.             Акт перевірки підписаний керівником та головним бухгалтером позивача. Заперечення в частині наявної простроченої заборгованості  по перелічених контрактах, суми та кількості днів такої прострочки, документів на спростування  таких висновків відповідача, позивач не висував як відповідачу так і під час слухання в судовому порядку. Отже, слід вважати доведеними відповідачем та не спростованими позивачем факти наявності простроченої дебіторської  заборгованості по переліченим в акті перевірки контрактам та кількість днів таких прострочек.

            За таких умов не беруться апеляційним судом до уваги доводи апелянта про направомірність розрахунку пені за оспорюваним рішенням , оскільки такий розрахунок ґрунтується  на даних щодо суми заборгованості та кількості днів затримки, відображених в акті перевірки, виходячи з яких вираховувалася сума пені у відповідності до ч.1 ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

            Безпідставні посилання апелянта на невірне визначення відповідачем об’єкта, з якого нараховувалася   пеня.

            Колегія суддів вважає, що відповідачем не були порушені приписи ч.1ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

            На час прийняття податковим органом  оскаржуємого рішення, ст.4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» діяла в редакції Закону України «Про внесення зміни до Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті.», і визначала, що порушення резидентами строків, передбачених ст..ст.1 і2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення  у розмірі 0,3 відсотка  від суми неодержаної виручки ( вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої  у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки ( вартості недопоставленого товару).

            Таким чином, посилання апелянта на невизначену митну вартість недопоставленої продукції, відсутність декларування вартості товарів та, як наслідок, відсутність фактичного перетину митного кордону України не ґрунтуються на чинному законодавстві.

            Суд першої інстанції обґрунтовано відхилив  доводи позивача стосовно необґрунтованості застосувати до спірних правовідносин строків встановлених ст..250 ГК України, оскільки застосування пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті передбачені іншим законом.

            Відповідно до ст.. 239 Господарського Кодексу України , органи влади та органи місцевого самоврядування, відповідно до своїх повноважень та в порядку , встановленому законом, можуть застосовувати до суб’єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, зокрема, адміністративно-господарський штраф.

            При цьому, адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, щосплачується   суб'єктом   господарювання   до   відповідного   бюджету   у   разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення (частини першата друга статті 241 Кодексу).      

            Крім того, згідно з статтею 250 Кодексу адміністративно-господарські   санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків передбачених законом.             Законом України «Про погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» який, згідно  його преамбули, застосовується, у тому числі, при нарахуванні і сплаті пені за порушення у сфері ЗЕД, встановлений строк давності визначення податковим органом зобов’язання 1095 днів.             За таких умов, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те , що відповідачем не були порушені строки застосування санкції до позивача.             Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає,що рішення суду першої інстанції прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального  права і не підлягає зміні.

            Керуючись ст.ст.195, 196, 200, ч.1п.1 ст.205, 206, 211, 212, 254 КАС України , колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2008р. у справі № 2-а-6731/08  –залишити без задоволення .

            Постанову від 04.08.2008р., у справі № 2-а-6731/08 Донецького окружного адміністративного суду за позовом Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей» до Спеціалізірованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками  податків у м. Донецьку,  про визнання недійсним рішення  про застосування штрафних (фінансових) санкцій - залишити без змін.

            Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті , вступна та резолютивна частини її оголошені в судовому засіданні 12.11.2008 року. Повний текст ухвали виготовлений  14.11.2008 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий                                                                                                  С. А. Малашкевич

Судді                                                                                                               Т. Г. Гаврищук

   С. В. Білак

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                                              С. А. Малашкевич

                                                                                              Суддя –доповідач – С. А. Малашкевич     

                                                                                                                                 Суддя І інстанції – Галатіна О.О.  

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 У Х В А Л А

Іменем України

(Вступна та резолютивна частини)

12 листопада 2008 року                                                                 справа № 22-а-11227/08

м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді  Малашкевича С. А.

суддів:                       Гаврищук Т. Г., Білак С. В.

при секретареві судового засідання

Литвіновій  Л.О..за участю представників від позивача:Михайлик А. С.від відповідача:Панков К. М., Гриценко Т. Г.

розглянувши апеляційну скаргу

   Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія   «Хамадей»на постановуДонецького окружного адміністративного суду 

 від № 2-а-6731/08по адміністративній справі04 серпня 2008р.

за позовом  

Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей»до

про

Спеціалізірованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками  податків у м. Донецьку

визнання недійсним рішення  про застосування штрафних (фінансових) санкцій

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, ч.1п.1 ст.205, 206, 211, 212, 254 КАС України , колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.08.2008р. у справі № 2-а-6731/08  –залишити без задоволення .

            Постанову від 04.08.2008р., у справі № 2-а-6731/08 Донецького окружного адміністративного суду за позовом Дочірнього підприємства «Тютюнова компанія «Хамадей» до Спеціалізірованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками  податків у м. Донецьку,  про визнання недійсним рішення  про застосування штрафних (фінансових) санкцій - залишити без змін.

            Ухвала прийнята в нарадчій кімнаті , вступна та резолютивна частини її оголошені в судовому засіданні 12.11.2008 року. Повний текст ухвали буде  виготовлений  14.11.2008 року.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий                                                                                                  С. А. Малашкевич

Судді                                                                                                               Т. Г. Гаврищук

   С. В. Білак