Рішення № 30229811, 20.03.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/6/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.13 Справа № 908/329/13-г

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лазер" (69057, м. Запоріжжя, вул.Рекордна, буд. 20-А; 69000, м. Запоріжжя, вул. Українська, буд. 117, кв. 138)

про стягнення 23 177,49 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність ВРТ № 105855 від 31.07.2012 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 21.01.2013 р. звернулася фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Лазер" заборгованості за договором № 170311 від 17.03.2011 року у розмірі 24 175,98 грн., з яких: 23 177,49 грн. основного боргу, 232,68 грн. втрат від інфляції та 3% річних у розмірі 765,81 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 525, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 198 Господарського кодексу України та на умови укладеного сторонами договору. Вказує, що на виконання укладеного між сторонами договору № 170311 про виготовлення пакетів від 17.03.2011 р. ФОП ОСОБА_1 було поставлено ТОВ "Лазер" продукцію на загальну суму 82 061,55 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Однак, свої зобов'язання щодо оплати поставленої продукції, відповідач виконав частково у розмірі 58 884,06 грн., внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 23 177,49 грн. За порушення строків виконання основного зобов'язання відповідачу нараховано 3% річних у розмірі 765,81 грн. та 232,68 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.01.2013 р. порушено провадження у справі № 908/329/13-г, присвоєно справі номер провадження № 30/6/13, розгляд якої призначено на 28.02.2013 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою суду від 28.02.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача та неподання сторонами витребуваних доказів розгляд справи відкладено на 20.03.2013 р.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

На початку судового засідання позивач надав суду заяву № б/н від 20.03.2013 р. про зменшення позовних вимог, якою позивач просить суд стягнути з відповідача суму основної заборгованості у розмірі 23 177,49 грн.

Заяву про зменшення позовних вимог подано позивачем відповідно до ст. 22 ГПК України, вона відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прийнято судом до розгляду та задоволено.

З урахуванням зазначеного, в судовому засіданні 20.03.2013 р. судом розглядаються позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ "Лазер" 23 177,49 грн. основного боргу за договором № 170311 від 17.03.2011 року.

Представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лазер" - письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до пунктів 3.9.1., 3.9.2., 3.9.3. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 21.01.2013 р. про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 28.02.2013 р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, 23.01.2013 р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області), тобто в строки, визначені ст.87 ГПК України. Відповідачу кореспонденція направлена на дві адреси, зазначені у позовній заяві: 69057, м. Запоріжжя, вул. Рекордна, буд. 20-А; 69000, м. Запоріжжя, вул.Українська, буд. 117, кв. 138. Ухвали про порушення провадження у даній справі від 21.01.2013 р., направлені на вищевказані адреси відповідача були повернуті підприємством зв'язку на адресу суду у зв'язку із закінченням строку зберігання поштового відправлення.

Виходячи з приписів Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом ВГСУ № 75 від 10.12.2002 р., якщо підприємством поштового зв'язку не розшуканий адресат, кореспонденція повертається відправникові, у разі наявності в матеріалах справи ще однієї адреси, листа із ухвалою (або будь-яким процесуальним документом) перенаправляють за цією адресою. В іншому випадку процесуальний документ із конвертом приєднують до матеріалів справи з метою запобігання тотожних випадків. Ухвала суду від 28.02.2013 р. про відкладення розгляду справи, яка відправлена господарським судом Запорізької області на дві адреси відповідача у зв'язку із незнаходженням адресата не поверталась.

З огляду на викладене, суд має достатньо підстав вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд у господарському суді Запорізької області даного спору.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 20.03.2013 р. справу розглянуто в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 69 ГПК України, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.03.2011 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виробником, позивачем у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю "Лазер" (покупцем, відповідачем у справі) було укладено договір № 170311 про виготовлення пакетів (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, виробник зобов'язався виготовити та поставити покупцю пакети паперові з білого крафт-паперу (надалі - продукція) згідно попередніх заявок покупця.

Згідно із п. 3.5 договору, розрахунок за виготовлення пакетів здійснюється покупцем шляхом 100% передоплати.

Пунктом 4.2 договору сторони узгодили, що у випадку претензій щодо кількості та якості прийнятої продукції, покупець повинен повідомити про це виробнику протягом трьох робочих днів з моменту виявлення дефекту.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і до 31.12.2011 р., і вважається пролонгованим на наступний рік, якщо жодна з сторін не заявить про його розірвання за місяць до закінчення строку його дії (п. 7.1 договору). Договір може бути змінений, розірваний з ініціативи кожної із сторін, але у разі виконання сторонами узятих на себе зобов'язань у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору, позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 82 061,55 грн., згідно видаткових накладних: № РН-220/1 від 27.05.2011 р. на суму 3 825,00 грн., № РН-212 від 25.05.2011р. на суму 765,00 грн., № РН-230 від 06.06.2011 р. на суму 2 550,00 грн., № РН-231 від 06.06.2011 р. на суму 2 550,00 грн., № РН-236 від 09.06.2011 р. на суму 2 422,50 грн., № РН-239/1 від 10.06.2011 р. на суму 747,15 грн., № РН-239 від 10.06.2011 р. на суму 2 550,00 грн., № РН-241 від 15.06.2011 р. на суму 1 275,00 грн., № РН-242 від 15.06.2011 р. на суму 2 550,00 грн., № РН-247 від 17.06.2011 р. на суму 1 530,00 грн., № РН-254 від 20.06.2011 р. на суму 2 550,00 грн., № РН-262 від 24.06.2011 р. на суму 3 187,50 грн., № РН-264 від 29.06.2011 р. на суму 5 482,50 грн., № РН-281 від 11.07.2011 р. на суму 9 021,90 грн., № РН-329 від 11.08.2011 р. на суму 3 315,00 грн., № РН-331 від 16.08.2011 р. на суму 1 147,50 грн., № РН-344 від 19.08.2011 р. на суму 8 415,00 грн., № РН-382 від 16.09.2011 р. на суму 3 060,00 грн., № РН-414 від 04.10.2011 р. на суму 2 040,00 грн., № РН-415 від 10.10.2011 р. на суму 637,50 грн., № РН-426 від 19.10.2011 р. на суму 892,50 грн., № РН-427 від 19.10.2011 р. на суму 4 462,50 грн., № РН-435 від 25.10.2011 р. на суму 1 147,50 грн., № РН-462 від 09.11.2011 р. на суму 1 657,50 грн., № РН-477 від 18.11.2011 р. на суму 1 147,50 грн., № РН-488 від 25.11.2011 р. на суму 1 912,50 грн., № РН-489 від 25.11.2011 р. на суму 3 570,00 грн., № РН-506 від 05.12.2011 р. на суму 7 650,00 грн. (всі суми вказані з урахуванням ПДВ).

Продукцію було отримано відповідачем у повному обсязі, будь-яких зауважень та претензій щодо поставленої позивачем продукції відповідач не надав.

Згідно долучених до матеріалів справи копій банківських виписок, оплата за поставлений товар відповідачем була здійснена наступним чином: 18.05.2011 р. на суму 5 100,00 грн., 31.05.2011 р. на суму 25 500,00 грн., 02.08.2011 р. на суму 10 000,00 грн., 16.09.2011 р. на суму 13 284,06 грн., 10.10.2011 р. на суму 5 000,00 грн., всього на суму 58 884,06 грн.

Решта боргу за поставлену продукцію в сумі 23 177,49 грн. грн. залишилась несплаченою.

Позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ "Лазер" 23 177,49 грн. є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі про постачання товару.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало передання відповідачу товарно-матеріальних цінностей, а обов'язком відповідача - прийняття товарно-матеріальних цінностей і оплата їх вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як свідчать долучені до матеріалів справи копії видаткових накладних, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання - поставив відповідачу продукцію на загальну суму 82 061,55 грн. Видаткові накладні містять підпис уповноваженої особи відповідача Попової О.В., якою була отримана продукція. Повноваження Попової О.В. на отримання товару від імені ТОВ "Лазер" підтверджується наступними довіреностями: №84 від 25.05.2011 р., № 100 від 09.06.2011 р., № 109 від 15.06.2011 р., № 108 від 20.06.2011 р., № 134 від 11.07.2011 р., № 157 від 11.08.2011 р., № 197 від 10.10.2011 р., №190 від 04.10.2011 р., № 199 від 19.10.2011 р., № 203 від 09.11.2011 р., № 211 від 25.11.2011 р., № 210 від 25.11.2011 р., копії яких містяться в матеріалах даної справи.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Проте, відповідач оплату отриманої згідно спірного договору продукцію у повному обсязі не здійснив.

Долученими до матеріалів справи банківськими виписками підтверджується часткова оплата відповідачем отриманої продукції на суму 58 884,06 грн.

Доказів погашення заборгованості за поставлену продукцію в сумі 23 177,49 грн. відповідач суду не надав.

Крім того, з метою досудового врегулювання спору 17 серпня 2012 р. відповідачу було надіслано претензію від 16.08.2012 р на суму 23 177,49 грн., яка була отримана останнім 31.08.2012 р. Вказане підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого долучена до матеріалів справи (а.с. 52).

У відповідь на зазначену претензію, позивач отримав від відповідача гарантійний лист №30/11 від 31.11.2011 р., у якому ТОВ "Лазер" визнало заборгованість перед позивачем в сумі 16 165,00 гривень, а також гарантувало виплату цієї заборгованості протягом грудня 2011 р.

Проте гарантійні зобов'язання на суму 16 165,00 грн. відповідач не виконав. Таким чином, претензія на суму 23 177,49 грн. залишена відповідачем без виконання, внаслідок чого позивач був змушений звернутися до суду для захисту свого права.

Відповідач без поважних причин не скористався правом на захист своїх інтересів, доказів належного виконання умов договору суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за поставлену продукцію в сумі 23 177,49 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Лазер" (69057, м. Запоріжжя, вул.Рекордна, буд. 20-А; код ЄДРПОУ 22158374; р/р № 26000131018 в АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в ЗАТ "ПроКредитБанк", МФО 320984) 23 177 (двадцять три тисячі сто сімдесят сім) грн. 49 коп. основного боргу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 21.03.2013 р.