Ухвала суду № 30229157, 14.03.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/821/13 14.03.2013 14.03.2013 14.03.2013

Провадження № 22ц /784/992/13 Суддя першої інстанції Тихонова Н.С.

Суддя - доповідач апеляційного суду Царюк Л.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Козаченка В.І.,

суддів: Мурлигіної О.Я., Царюк Л.М.,

при секретарі Левківській Н.С.,

за участю: заявниці - ОСОБА_2,

її представників - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника стягувача - Шияна А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «МетаБанк» на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 7 лютого 2013 року за заявою ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення по цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «МетаБанк» (надалі -Банк) до ОСОБА_2, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 жовтня 2012 року позов Банку про стягнення заборгованості за кредитним договором від 28 лютого 2008 року задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку 71 151 грн. 21 коп. кредитної заборгованості та 711 грн. 57 коп. судових витрат. В задоволенні позовних вимог стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відмовлено.

17 січня 2013 року ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про розстрочку виконання рішення. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що у зв'язку із скрутним матеріальним становищем не може сплатити одноразово заборгованість за вказаним рішенням, оскільки на даний час є безробітною, її чоловік отримує невеликий дохід та вона має на утриманні неповнолітню дитину. Також вказала, що має транспортний засіб, що належить їй на праві приватної власності, який перебуває у заставі Банку, та є єдиним джерелом доходу, а тому при реалізації виконання рішення суду буде позбавлена засобів існування. Просила розстрочити виконання рішення суду на строк до січня 2015 року.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 7 лютого 2013 року заяву було задоволено. Надано ОСОБА_2 розстрочку виконання рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 жовтня 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, визначивши сплату суми боргу у розмірі 71 157 грн. 21 коп. рівними щомісячними платежами у розмірі 2846 грн. 28 коп. щомісячно, в строк до січня 2015 року.

В апеляційній скарзі публічне акціонерне товариство «МетаБанк» просив ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників, які з'явилися в судове засіданні, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про розстрочку виконання рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором. Суд першої інстанції виходив з того, що у ОСОБА_2 склалися обставини, які утруднюють виконання рішення суду, що пов'язано зі зменшенням її доходів, перебуванням на її утримання малолітньої дитини, відсутністю постійного доходу чоловіка та низькою оцінкою заставного майна, зокрема транспортного засобу, на придбання якого бралися кредитні кошти.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Судом встановлено, що 28 лютого 2008 року між акціонерним банком «Металург», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Метабанк», та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 620600816634А на суму 122 850.00 грн. для придбання автомобілю БАЗ модель 22154 вартістю 135000 грн. під 17% річних строком до 28 лютого 2011 року. В той же день з метою забезпечення виконання кредитного договору між тими ж сторонами було укладено договір застави транспортного засобу БАЗ 22154 реєстраційний номер НОМЕР_1.

У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_2 кредитного зобов'язання рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 жовтня 2012 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь Банку 71 151 грн. 21 коп. кредитної заборгованості.

27 листопада 2012 року державним виконавцем Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження на примусове виконання зазначеного рішення суду.

Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів забезпечення його виконання, про що зазначає у рішенні.

Згідно із ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Статтею 373 ЦПК України визначено, що за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

У порушення зазначених вимог закону суд розстрочив виконання рішення суду про стягнення сум за кредитним договором, при цьому не навів в ухвалі жодної, передбаченої законом підстави, для розстрочення виконання судового рішення. Посилання суду на недостатність коштів боржника, зменшення її доходів, утримання неповнолітньої дитини, яка на момент виникнення кредитного зобов'язання була вже на її утриманні, не є підставами для розстрочення виконання судового рішення у розумінні положень ст. 373 ЦПК України.

Судом першої інстанції не обґрунтовано необхідність розстрочення виконання рішення, та не зазначено, яким чином обставини, що утрудняють виконання рішення зміняться протягом цього строку, а також не прийнято до уваги доводи стягувача про те, що за умовами договору застави заставодержатель у разі неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором має право задовольнити свої вимоги за рахунок заставного майна.

Отже, обставини, на які суд послався в ухвалі не є достатніми й винятковими для висновку про те, що вони утруднюють виконання рішення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції на підставі ст. 312 ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «МетаБанк» задовольнити.

Ухвалу Ленінського районного суду Миколаївської області від 7 лютого 2013 року скасувати та постановити нову ухвалу.

Відмовити ОСОБА_2 у розстрочці виконання рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 12 жовтня 2012 року про стягнення з неї на користь публічного акціонерного товариства «МетаБанк» заборгованості за кредитним договором від 28 лютого 2008 року в сумі 71 157 грн. 21 коп.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: