Постанова № 30228378, 12.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 березня 2013 року 10:28 № 826/2127/13-а

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі: головуючого судді Патратій О.В., за участю секретаря судового засідання Хилі І.В. та представників сторін:

від позивача: Чайки К.П.,

від відповідача: Завгороднєвої О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ»до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 грудня 2012 року №0000794010, -

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» (далі - позивач, ТОВ «Метінвест-СМЦ») з позовом до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (далі - відповідач, ОДПС - ЦО з обслуговування ВПП ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07 грудня 2012 року №0000794010.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 лютого 2013 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував, що суми ПДВ згідно податкових накладних, виписаних у серпні 2012 року Одеською філією ПАТ «Укртелеком», правомірно включені позивачем до податкового кредиту за вересень 2012 року, оскільки вказані податкові накладні позивачем фактично отримані від контрагента саме у вересні 2012 року. Крім того, до декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року позивачем додано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток №8), в якій ТОВ «Метінвест-СМЦ», відповідно до пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, заявило про порушення, вчинені постачальником.

Також позивач вказував на те, що Податковим кодексом України не уточнюється в якому саме податковому періоді повинна бути подана скарга на постачальника про відмову надати податкову накладну (порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних). Позивач зазначав, що пункт 201.10 ст. 201 ПК України, яким передбачено подання до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на постачальника повинен системно тлумачитися із пунктом 198.6 ст. 198 ПК України в якому вказується, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив суд задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що під час перевірки було встановлено порушення позивачем пункту 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «Метінвест-СМЦ» завищено суму від'ємного значення за вересень 2012 року на 265,00 грн.

Відповідач наголошував на тому, що оскільки у позивача право на віднесення до складу податкову кредиту виникло за датою виписки податкової накладної, тобто серпні 2011 року, то лише за вказаний період він міг додати до декларації скаргу на постачальника.

З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 12 березня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ТОВ «Метінвест-СМЦ» (код ЄДРПОУ 32036829) зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 16.07.2002 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 401759 (а.с. 5).

Як платник податків позивач перебуває на обліку в Окружній державній податковій службі - Центральному офісі обслуговування великих платників податків Державної податкової служби з 22.03.2011 року, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 07.10.2011 року, індивідуальний податковий номер 320368205090.

19 листопада 2012 року ОДПС - ЦО обслуговування великих платників податків ДПС було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за вересень 2012 року ТОВ «Метінвест-СМЦ» (код ЄДРПОУ 32036829).

За результатами проведеної перевірки було складено акт №1322/40-10/32036829 від 19.11.2012 р. (далі по тексту - Акт перевірки, Акт).

Позивачем було подано заперечення на Акт перевірки від 26.11.2012 р. №1745 (а.с.15-16), за результатами розгляду якого висновки Акту перевірки були залишені без змін (а.с.17-18).

07 грудня 2012 року на підставі вказаного Акту перевірки ОДПС - ЦО з обслуговування великих платників податків ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000794010, яким позивачу за порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2012 року на суму 256,00 грн.

За наслідками адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення (скарга від 12.12.2012 р. №1789, а.с.20-22) Державна податкова служба України рішенням від 12.02.2013 року №2152/6/10-2115 (а.с.23-25) скаргу залишила без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його у судовому порядку.

Висновок податкового органу про неправомірність включення ТОВ «Метінвест-СМЦ» до складу податкового кредиту за вересень 2012 року суми ПДВ у розмірі 255,63 грн. в результаті придбання телекомунікаційних послуг у ПАТ «Укртелеком» обґрунтовано тим, що право на включення до податкового кредиту суми ПДВ на підставі податкових накладних №11431/510 та 15356/510 від 31.08.2012 р. виникло за датою їх виписки - серпні 2012 року, тому включення вказаної суми ПДВ до податкового кредиту за вересень 2012 року з поданням заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток №8) не надає право позивачу на податковий кредит.

Враховуючи викладене, відповідач зробив висновок про порушення ТОВ «Метінвест-СМЦ» п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено податок на додану вартість у вересні 2012 року на суму 256,00 грн.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У вересні 2012 року ТОВ «Метінвест-СМЦ» подало до ОДПС - ЦО обслуговування ВПП ДПС податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.10.2012 №9064460909, якою включено до складу податкового кредиту за вересень 2012 року по взаємовідносинам з ВАТ «Укртелеком» ЦТП ОФ на підставі податкових накладних від 31.08.2012 р. №11431/510 та від 31.08.2012 р. №11431/510 суму у розмірі 255,63 грн. (а.с.26-28).

У зв'язку з певними недоліками у заповненні вказаних податкових накладних, позивачем було подано Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Додаток 8) від 19.10.2012 №9064460657, у зв'язку з якою ТОВ «Метінвест-СМЦ» включило до податкового кредиту податкові накладні по взаємовідносинам з ВАТ «Укртелеком» ЦТП ОФ від 31.08.2012 №11431/510 на загальну суму 1491,45, в т.ч. ПДВ - 248,57 грн., 31.08.2012 №11431/510 на загальну суму 42,38 грн., в т.ч. ПДВ - 7,06 грн. (а.с.29).

Із змісту акту перевірки №1322/40-10/32036829 від 19.11.2012 р. вбачається, що висновок про завищення позивачем суми від'ємного значення з ПДВ за вересень 2012 року на 256,00 грн. був обумовлений тим, що на порушення п. 201.4., 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України позивачем віднесено до складу податкового кредиту у вересні 2012 року податкові накладні, що виписані в іншому звітному періоді - серпні 2012 року.

Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної та порядок її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є Податковий кодекс України, який набув чинності з 01.01.2011 року.

Згідно з підпункту 14.1.181. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. статті 198 Податкового кодексу України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Так, пунктом 201.10. статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Згідно п. 33.3 ст. 3 ПК України, базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Таким чином, законодавець в абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України не уточнює в якому саме податковому (звітному) періоді повинна бути подана скарга на продавця, що не зареєстрував податкову накладну в Єдиному реєстрі.

Крім того, відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

З аналізу вищезазначених правових норм суд приходить до висновку, що заява із скаргою на постачальника подається з податковою декларацією у тому звітному періоді, у якому платник включив суму податку до складу податкового кредиту.

Отже, висновок податкового органу що, з метою відображення податкового кредиту, заява із скаргою повинна бути подана лише в тому періоді у якому безпосередньо було виписано податкові накладні, не ґрунтуються на нормах податкового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було включено шляхом подання декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ВАТ «Укртелеком» ЦТП ОФ суму у розмірі 255,63 грн. на підставі податкових накладних від 31.08.2012 р. №11431/510 та від 31.08.2012 р.№11431/510 (а.с.26-28).

Так як зазначені податкові накладні були оформлені постачальником з певними порушеннями ТОВ «Метінвест-СМЦ» для отримання права на формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ, вказаних у цих податкових накладних, подало на постачальника заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (додаток №8) (а.с.29) разом з копією платіжних доручень на оплату телекомунікаційних послуг, отриманих від ВАТ «Укртелеком» ЦТП ОФ.

Фактична сплата сум податку на додану вартість, визначених у податкових накладних, які включені до складу податкового кредиту, підтверджена платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 37), та не заперечується відповідачем.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту у розмірі 255,63 грн. на підставі податкових накладних від 31.08.2012 р. №11431/510 та від 31.08.2012 р.№11431/510, а тому висновки податкового органу про порушення ТОВ «Метінвест-СМЦ» п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено податок на додану вартість у вересні 2012 року на суму 256,00 грн., є необґрунтованими та неправомірними.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Метінвест-СМЦ» підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 114,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням, наявним в матеріалах справи.

За таких обставин суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача суму судового збору в розмірі 114,70 грн.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби від 07 грудня 2012 року №0000794010.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Метінвест-СМЦ» судові витрати у розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок).

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Окружної державної податкової служби - Центрального офісу обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.В. Патратій

Повний текст постанови складено та підписано: 19 березня 2013 року.