Рішення № 30227782, 05.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-47/17773-2012 05.03.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Житомирський завод огороджувальних конструкцій»

До Приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція»

про стягнення 1 749 806, 44 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача - Колоденко К.В. - представник за довіреністю №42/47 від 21.02.2013.

від відповідача - Антоненко І.В. - представник за довіреністю №01-751-Ю від 27.12.2012.

В судовому засіданні 05.03.2013 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 1 749 806, 44 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2012 було порушено провадження у справі №5011-47/17773-2012 та призначено її до розгляду на 24.01.2013.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 24.01.2013 справу №5011-47/17773-2012 передано судді Курдельчуку І.Д. для подальшого розгляду, у зв'язку із перебуванням судді Станіка С.Р. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2013 суддя Курдельчук І.Д. прийняв справу №5011-47/17773-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 12.02.2013.

РозпорядженнямГолови господарського суду міста Києва від 12.02.2013, у зв'язку із виходом судді Станіка С.Р. з лікарняного та враховуючи велику завантаженість судді Курдельчука І.Д. справу №5011-47/17773-2012 було передано судді Станіку С.Р. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 суддя Станік С.Р. прийняв справу №5011-47/17773-2012 до свого провадження та призначив розгляд справи на 12.02.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2013 розгляд справи №5011-47/17773-2012 було відкладено до 05.03.2013.

В судовому засіданні 05.03.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав, та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги, мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011 було здійснено поставку партії продукції в об'ємі 380, 57 тонн на загальну суму 4 382 953, 28 грн., проте відповідач здійснив оплату отриманого товару - лише частково, в межах раніше сплаченого авансового платежу, що становить 63% від загальної вартості поставленого товару, а саме у розмірі 2 761 260, 56 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача доплати за поставлену продукцію в розмірі 1 621 692, 72 грн.

Крім того, позивач у відповідності до умов договору поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011 просить стягнути з відповідача пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 106 761, 43 грн. та проценти за користування чужими коштами в розмірі 21 352, 29 грн.

Також позивач просить зобов'язати відповідача прийняти виготовлену продукцію відповідно до умов договору поставки№12/05; 12/06 від 30.12.2011 на підставі накладних №2839 та №2860 в об'ємі 1 777, 658 тонн на загальну суму 20 473 287, 19 грн. та зобов'язати відповідача належним чином оформити документи які необхідні для здійснення розрахунків.

Представник відповідача в судовому засіданні 05.03.2013 подав письмовий відзив на позовну заяву та надав пояснення, в яких проти позовних вимог позивача заперечував, та просив суд позов задовольнити частково, в частині стягнення грошових коштів в розмірі 1 486 114, 60 грн. а в решті позовних вимог відмовити повністю. Заперечення проти позовних вимог позивача, мотивовані тим що при укладенні специфікації був визначений завищений орієнтовний об'єм металоконструкцій, різниця між орієнтовним та фактичним об'ємом склала 11,772 тонн що становить 135 578, 12 грн., а тому суму перевищення між орієнтовною вартістю металоконструкцій та загальною вартістю фактично виготовлених металоконструкцій вважає за потрібне зарахувати як проведення часткового розрахунку за поставлені металоконструкції, а відтак вважає що розмір штрафних санкцій, нарахованих позивачем, не відповідає дійсним обставинам справи, а тому задоволенню не підлягають. Також відповідач зазначає що вимога позивача стосовно зобов'язання відповідача прийняти металоконструкції в місці їх виготовлення, не відповідає умовам договору, а отже є незаконною та необґрунтованою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2011 між Публічним акціонерним товариством «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» (позивач), як постачальником, та Приватним акціонерним товариством «Укрстальконструкція» (відповідач), як покупцем, було укладено договір поставки №12/05; 12/06, відповідно до якого Постачальник приймає на себе зобов'язання власними силами забезпечити виготовлення і поставку металоконструкцій, необхідних для будівництва об'єкта: «Торгово-побутовий-розважальний центр на перетині просп. П. Григоренка та вул. Колекторної в Дарницькому районі м. Києва», а Покупець зобов'язується прийняти поставлену Продукцію та оплатити її в строки та на умовах, передбачених Договором (п.1.1.).

Умовами договору, сторони погодили, що в межах даного договору Продукція поставляється на умовах DDU(місце призначення): будівельний майданчик Об'єкта. Базис поставки Продукції розуміється Сторонами в значенні, вказаних в правилах «Інкотермс» в редакції 2000 року, з урахуванням особливостей, пов'язаних з внутрішньодержавним характером Договору (п.1.2.); Найменування, кількість, ціна і строки поставки Продукції вказуються Сторонами в Специфікаціях до Договору. Кожна Специфікація є окремою угодою затвердженою в рамках існуючого Договору. Кожна наступна Специфікація не відміняє і не призупиняє дію попередніх Специфікацій а ні повністю, а ні в частині, якщо тільки в ній не зазначено інше. (п.1.3.); Ціна на одну тонну Продукції вказується Сторонами в Специфікації (п.3.1.); Загальна вартість Договору буде визначена як вартість всієї поставленої Продукції Договору у відповідності зі Специфікаціями, на підставі видаткових накладних (п.3.2.); Фінансування по Договору здійснюється Покупцем шляхом перерахуванням грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Постачальника, вказаний в реквізитах Договору, в наступному порядку: (п.4.1.); Авансовий платіж - перераховується Покупцем в розмірі і в строки, вказані в конкретній Специфікації, при умові отримання Покупцем фінансування від Замовника будівництва Об'єкту (п.4.1.1); Розрахунок за кожну партію поставленої Продукції здійснюється Покупцем на протязі 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту здійснення поставки партії Продукції на підставі виставлених Постачальником рахунків-фактур, з урахуванням пропорційного вирахування раніше перерахованого авансового платежу, при умові надання Постачальником усієї документації (п.7.3. Договору) на поставлену Продукцію. Для проведення розрахунків під «партією» слід розуміти кількість Продукції, вказаній у видатковій накладній(п.4.1.2.); Постачальник має право, у випадку наявності прострочення Покупця по проведенню розрахунків за поставлену Продукцію більш ніж на 20 (двадцять) календарних днів від строків, вказаних в п.4.1.2 Договору, застосувати до Покупця оперативно-господарську санкцію, а саме - припинення поставки Продукції. При цьому Постачальник зобов'язується в письмовій формі повідомити Покупця про застосування вказаної оперативно-господарської санкції не менш ніж за 5 робочих днів до зупинення поставки Продукції. Якщо на протязі вказаного строку Покупець не проведе розрахунок, строк яких настав, за поставлену Продукцію, Постачальник зупиняє поставку Продукції - до моменту оплати раніше поставленої Продукції (п.4.2.); Строки поставки Продукції переноситься на відповідний строк по кожному факту затримки, яка виникає по незалежним від Постачальника обставинам (при цьому штрафні санкції, передбачені Договором, до Постачальника, не застосовуються), в тому числі: - внесення змін в проектну документацію після її передачі Покупцем Постачальнику, - несвоєчасне перечислення авансового платежу, - настання дій форс-мажорних обставин, - в інших випадках, які виникли по незалежним від Сторін обставин (п.6.3.); У випадку припинення виготовлення Продукції на вимогу Покупця проти об'ємів, встановлених Договором, або при відмові Покупця від приймання (отримання) готової Продукції, або у випадку консервації Об'єкта, припинення/призупинення будівництва, Покупець зобов'язується повідомити про таке рішення Постачальника не менш ніж за 20 (двадцять) календарних днів до вступу рішення в силу. В такому випадку Сторони узгоджують наступний порядок дій: 1. Постачальник зупиняє виробництво Продукції в момент отримання вказаного повідомлення від Покупця. 2. Покупець зобов'язується на протязі 3 (трьох) робочих днів з моменту направлення повідомлення, вказаного в пункті, направити своїх уповноважених представників на завод-виробник, для складення акта в довільній формі, який фіксує кількість: виготовленої Продукції готової до відвантаження; заготовок Продукції різного ступеня готовності на всіх етапах виготовлення Продукції; металопрокату, інших матеріальних ресурсів, які належать Постачальнику, що були закуплені спеціально для виготовлення Продукції. 3. На протязі 3 (трьох) робочих днів з моменту складення сторонами Акту, Постачальник направляє Покупцю на погодження розрахунок вартості заготовок Продукції, матеріальних ресурсів. Покупець зобов'язується затвердити розрахунки Постачальника на протязі 10 (десяти) робочих днів з моменту їх отримання, або в зазначений строк надати аргументовані зауваження Постачальнику, вважається, що розрахунок вартості заготовленої Продукції, матеріальних ресурсів погоджений Сторонами. 4. Після погодження вартості заготовленої Продукції, матеріальних ресурсів, Покупець на протязі 10 (десяти) банківських днів зобов'язується оплатити Постачальнику готову Продукцію по ціні, яка діє на момент виготовлення Продукції, а також вартість заготовок Продукції, матеріальних ресурсів - в кількості вказаній в Акті, по ціні, погодженій Сторонами додатково. 5. Після надходження на поточний рахунок Постачальника оплати згідно підпункту 4 даного пункту Договору, до прийняття Покупцем рішення про розпорядження Продукцією, заготовками Продукції чи матеріальними ресурсами. Постачальник приймає їх на відповідальне зберігання, при цьому сторони підписують відповідний документ який підтверджує передачу останніх на збереження (акт прийому-передачі, розпису та ін..). У випадку відмови Покупця від підписання вказаного в даному пункті документа на протязі 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх отримання від Постачальника, такий документ вважається дійсним з одним підписом Постачальника. Строк безоплатного збереження складає 2 (два) календарних місяця. По закінченню вищевказаного строку вартість послуг відповідального збереження буде погоджена Сторонами шляхом укладення додаткової угоди до Договору (п.7.8.); Якщо Договором встановлено будь-яке зобов'язання Сторони, то інша Сторона має право вимагати: 1. Виконання такого зобов'язання у встановлений строк. 2. Отримання відповідних документів, чи інших доказів, які підтверджують виконання зобов'язання (п.9.3.); У випадку порушення Покупцем умов Договору, Постачальник має право вимагати від Покупця сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення (п.10.1.); Спори, які можуть виникнути в зв'язку з Договором, і по яким Сторонам не вдалося досягнути згоди, вирішуються в установленому порядку діючим законодавством.

Також сторонами було підписано та скріплено печатками юридичних осіб Специфікацію №1 від 30.12.2011 (належним чином засвідчена позивачем копія, якого знаходиться в матеріалах справи, а оригінал було досліджено судом в судовому засіданні по справі), що є невід'ємною частиною Договору поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011, згідно якої Сторони визначили: найменування, кількість, ціну і строки поставки Продукції, а саме: металоконструкції каркаса Об'єкта в осях 14-25/АО-Р в об'ємі 2170 тонн за ціною 11 517, 00 грн. за одну тонну, на загальну вартість 24 991 890, 00 грн. Також було погоджено порядок розрахунків за Продукцію, яка має бути виготовлена та поставлена в строк до 25.01.2012. Умовами Специфікацію №1сторони погодили, що до 25.01.2012 Покупець сплачує авансовий платіж в розмірі 63% від загальної вартості Продукції, яка має бути поставлена , в об'ємі згідно Специфікації №1 від 30.12.2011, що складає 15 744 890, 70 грн., а подальші розрахунки за поставлену Продукцію здійснюються в порядку передбаченими п.4.1.2. Договору поставки №12/05; 12/06 від 30.11.2011.

Відповідно з Додатком №1 до Специфікації №1 від 30.12.2011 до Договору поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011, Сторони погодили графік черговості поставок металоконструкцій в осях 14-25/Р-А/0 по об'єкту: «Торгово-побутовий-розважальний центр на перетині просп. П. Григоренка та вул. Колекторної в Дарницькому районі м. Києва» (належним чином засвідчена позивачем копія та оригінал, знаходиться в матеріалах справи), згідно якого тривалість поставки Продукції складає 111 днів а саме в період з 30.12.2011 по 01.06.2012.

Відповідно до накладних: №2628 від 28.03.2012 на суму 135 628, 80 грн.; №2635 від 30.03.2012 на суму 153 560, 77 грн.; №2641 від 04.04.2012 на суму 149 490, 66 грн.; №2643 від 04.04.2012 на суму 75 747, 31 грн.; №2644 від 06.04.2012 на суму 68 710, 42 грн.; №2646 від 06.04.2012 на суму 171 937, 29 грн.; №2647 від 06.04.2012 на суму 147 014, 51 грн.; №2648 від 09.04.2012 на суму 166 881, 33 грн.; №2650 від 10.04.2012 на суму 158 358, 75 грн.; №2651 від 10.04.2012 на суму 181 001, 17 грн.; №2652 від 10.04.2012 на суму 169 795, 13 грн.; №2654 від 11.04.2012 на суму 156 711, 82 грн.; №2655 від 11.04.2012 на суму 176 117, 96 грн.; №2656 від 12.04.2012 на суму 152 335, 36 грн.; №2657 від 12.04.2012 на суму 163 909, 94 грн.; №2658 від 13.04.2012 на суму 65 969, 38 грн.; №2659 від 13.04.2012 на суму 132 963, 77 грн.; №2660 від 17.04.2012 на суму 139 090, 81 грн.; №2661 від 18.04.2012 на суму 127 573, 81 грн.; №2662 від 18.04.2012 на суму 135 290, 20 грн.; №2663 від 18.04.2012 на суму 129 854, 18 грн.; №2664 від 19.04.2012 на суму 144 192, 84 грн.; №2665 від 19.04.2012 на суму 171 568, 75 грн.; №2666 від 19.04.2012 на суму 144 181, 32 грн.; №2667 від 19.04.2012 на суму 142 545, 91 грн.; №2668 від 20.04.2012 на суму 179 354, 24 грн.; №2669 від 20.04.2012 на суму 151 264, 28 грн.; №2670 від 20.04.2012 на суму 151 275, 79 грн.; №2671 від 24.04.2012 на суму 162 021, 16 грн.; №2672 від 25.04.2012 на суму 178 605, 64 грн.(належним чином засвідчені позивачем копії та оригінали, знаходяться в матеріалах справи) позивачем було поставлено відповідачу продукцію в об'ємі 380, 564 тонн на загальну суму 4 382 953, 29 грн., в період з 28.03.2012 по 25.04.2012

Згідно з довіреністю типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996р. № 192), №100 від 02.04.2012 на отримання від ПАТ «Житомирський завод огороджувальних конструкцій» цінностей за Договором поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011(належним чином засвідчена позивачем копія та оригінал, знаходиться в матеріалах справи), видана Приватним акціонерним товариством «Укрстальконструкція» на ім'я Панченка Максима Миколайовича, що є провідним інженером, останні був уповноважений на отримання продукції від позивача.

Як зазначив позивач, у зв'язку із наведеним, на виконання вимог договору поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011, позивач передав відповідачу рахунки на доплату за поставлену продукцію по вищенаведеним накладним, в розмірі 37% від вартості, а саме: рахунок №70 від 30.03.2012 на суму 56 817, 48 грн.; рахунок №74 від 04.04.2012 на суму 55 311, 54 грн.; рахунок №76 від 04.04.2012 на суму 28 026, 50 грн.; рахунок №77 від 06.04.2012 на суму 25 422, 86 грн.; рахунок №79 від 06.04.2012 на суму 63 616, 80 грн.; рахунок №80 від 06.04.2012 на суму 54 395, 37 грн.; рахунок №81 від 09.04.2012 на суму 61 746, 09 грн.; рахунок №82 від 10.04.2012 на суму 58 592, 74 грн.; рахунок №83 від 10.04.2012 на суму 66 970, 43 грн.; рахунок №84 від 10.04.2012 на суму 62 824, 20 грн.; рахунок №86 від 11.04.2012 на суму 57 983, 37 грн.; рахунок №87 від 11.04.2012 на суму 65 163, 65 грн.; рахунок №88 від 12.04.2012 на суму 56 364, 08 грн.; рахунок №89 від 12.04.2012 на суму 60 646, 68 грн.; рахунок №90 від 13.04.2012 на суму 24 408, 67 грн.; рахунок №91 від 13.04.2012 на суму 49 196, 59 грн.; рахунок №92 від 17.04.2012 на суму 51 463, 60 грн.; рахунок №93 від 18.04.2012 на суму 47 202, 31 грн.; рахунок №94 від 18.04.2012 на суму 50 057, 37 грн.; рахунок №95 від 18.04.2012 на суму 48 046, 04 грн.; рахунок №96 від 19.04.2012 на суму 53 351, 35 грн.; рахунок №97 від 19.04.2012 на суму 63 480, 44 грн.; рахунок №98 від 19.04.2012 на суму 53 347, 09 грн.; рахунок №99 від 19.04.2012 на суму 52 741, 99 грн.; рахунок №100 від 20.04.2012 на суму 66 361, 07 грн.; рахунок №101 від 20.04.2012 на суму 55 967, 78 грн.; рахунок №102 від 20.04.2012 на суму 55 972, 04 грн.; рахунок №103 від 24.04.2012 на суму 59 947, 83 грн.; рахунок №104 від 25.04.2012 на суму 66 084, 09 грн. (належним чином засвідчені позивачем копії, знаходяться в матеріалах справи) на загальну суму 1 621 692, 72 грн. Слід зазначити що кожний рахунок має посилання на договір поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011 та конкретну накладну.

Відповідно до листа №04-08-2006 від 19.04.2012 відповідач звернувся до позивача з проханням не здійснювати відвантаження металоконструкцій до особливого розпорядження (належним чином засвідчена позивачем копія та оригінал, знаходиться в матеріалах справи).

Згідно з листом №12-69 від 10.05.2012 позивач звернувся до відповідача, наголошуючи на тому, що останній повинен сплатити грошові кошти в розмірі 1 621 692, 72 грн. за поставлену партію продукції, посилаючись на накладні та рахунки (належним чином засвідчена позивачем копія та оригінал, знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до листа №12-71 від 15.05.2012, позивач повторно звернувся до відповідача про сплату боргу зазначеного в листі №12-69 від 10.05.2012 та повідомив останнього про готовність партії металоконструкцій в об'ємі 1 200 тонн на загальну вартість 13 820 400, 00 грн. і просив надати інформацію щодо відновлення строків поставки (належним чином засвідчена позивачем копія та оригінал, знаходиться в матеріалах справи).

Згідно з листами №512/15 від 13.06.2012, №12-98 від 05.07.2012, №579/15 від 09.07.2012, №636/15 від 23.07.2012та №661/15 від 07.08.2012 позивач звернувся до відповідача про сплату боргу зазначеного в листах №12-69 від 10.05.2012, №12-71 від 15.05.2012, №512/15 від 13.06.2012, №12-98 від 05.07.2012, №579/15 від 09.07.2012, №636/15 від 23.07.2012 та зазначив що за несплату коштів за поставлені металоконструкції, з 06.06.2012 нараховується пеня. Також позивач повідомив відповідача про готовність партії металоконструкцій в об'ємі 1 777, 63 тонн на загальну вартість 20 472 964, 71 грн. і просив направити уповноважених представників для прийомки виготовленої продукції, а також направив на підпис накладну №2839 та акт на відповідальне зберігання та зазначив, що в разі не сплати боргу до 25.07.2012 буде змушений виставити претензію(належним чином засвідчені позивачем копії та оригінали, знаходяться в матеріалах справи).

Відповідно до листа №01-484 від 07.08.2012 відповідач звернувся до позивача щодо підписання додаткової угоди до договору поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011(належним чином засвідчена позивачем копія та оригінал, знаходиться в матеріалах справи).

В листі №705/27 від 17.08.2012 позивач повідомив відповідача, що з 22.08.2012 починає відвантаження продукції в об'ємі 1 777, 63 тонн на загальну вартість 20 472 964, 71 грн. та просив підготувати місце розвантаження на будівельному майданчику(належним чином засвідчена позивачем копія та оригінал, знаходиться в матеріалах справи).

Згідно з листом №08-479 від 21.08.2012, як відповідь на лист позивача №705/27 від 17.08.2012, відповідач повторно просить не здійснювати відвантаження металоконструкцій до особливого розпорядження (належним чином засвідчена позивачем копія та оригінал, знаходиться в матеріалах справи).

22.08.2012 позивач направив відповідачу претензію №704/27, стосовно досудового врегулювання спірних питань, що виникли під час виконання зобов'язань за договором поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011(належним чином засвідчена позивачем копія та оригінал, знаходиться в матеріалах справи).

У листі №01-606 від 28.09.2012, як відповідь на претензію №704/27 від 22.08.2012, відповідач повідомив позивача,що визнає заборгованість за поставлену партію продукції лише частково та відмовляється від виконання умов договору поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011 в частині щодо приймання та оплати виготовленої продукції (належним чином засвідчена позивачем копія та оригінал, знаходиться в матеріалах справи).

Позивач у позовній заяві №1335/27 від 05.12.2012 наголошує на тому, що ним було виконано свої зобов'язання за договором поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011, було виготовлено та здійснено поставку партії продукції в об'ємі 380, 57 тонн на загальну суму 4 382 953, 28 грн., проте відповідач здійснив оплату отриманого товару - лише частково, лише в межах раніше сплаченого авансового платежу, що становить 63% від загальної вартості поставленого товару, а саме у розмірі 2 761 260, 56 грн., у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача доплату за поставлену продукцію в розмірі 37%, що становить 1 621 692, 72 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також цією статтею передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно з п.6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити занього певну грошову суму.

Також цією статтею передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у моментвручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Згідно з п.1 статті 692Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, на виконання умов договору поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011, як продавцем, було виготовлено та передано у власність відповідача продукцію на суму 4 382 953, 29 грн., що підтверджується накладними.

Проте, відповідач, як покупець, свій обов'язок щодо оплати переданого йому позивачем у власність продукції виконав лише частково, тобто сплатив авансовий платіж в розмірі 63% що становить 2 761 260, 56 грн. згідно п.4.1.1, а свій обов'язок щодо оплати виготовленої та поставленої продукції в строк встановлений п.4.1.2. - не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виник борг в сумі 1 621 692, 72 грн.

Відповідач проти заявлених вимог заперечував, обґрунтовуючи тим, що при укладенні Специфікації №1 від 30.12.2011 був визначений завищений орієнтовний об'єм металоконструкцій, різниця між орієнтовним та фактичним об'ємом склала 11,772 тонн що становить 135 578, 12 грн., а тому вважає, що суму перевищення між орієнтовною вартістю металоконструкцій та загальною вартістю фактично виготовлених металоконструкцій в розмірі 135 578, 12 грн. потрібно зарахувати як проведення часткового розрахунку за поставлені металоконструкції та визнає борг в розмірі 1 486 114, 60 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011, а також положення ст. ст. 525, 526 та 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми боргу за виготовлену та поставлену продукцію є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 1 621 692, 72 грн.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язання щодо оплати за поставлене обладнання за договором поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011, позивач у відповідності до умов вищевказаного договору просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 106 761, 43 грн. та проценти за користування чужими коштами в розмірі 21 352, 29 грн.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п.1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.4 статті 631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Крім того судом було проведено перевірку розрахунку пені та встановлено, що при нарахуванні такої було допущено помилку в методиці розрахунку та визначенні періодів щодо нарахування такої.

У зв'язку з вищевикладеним, суд врахувавши положення п.4.1.2 та п.10.1 договору поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011, визначивши періоди для нарахування пені, провів власний розрахунок, який має наступний вигляд:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення1621692.7217.05.2012 - 23.10.20121607.5000 %0.041 %*106340.51Отже, з урахуванням положення п.4.1.2 та п.10.1 договору поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011 та розрахунку суду, загальна сума пені складає 106 340, 51 грн. в період з 17.05.2012 по 23.10.2012, але враховуючи що позивачем у позовній заяві до стягнення заявлена сума пені у розмірі 106 761, 43 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 106 340, 51 грн. за період з17.05.2012 по 23.10.2012.

Такожсудом було проведено перевірку розрахунку 3% річних та встановлено, що при нарахуванні такої також було допущено помилкув методиці розрахунку та визначенні періодів щодо нарахування такої.

У зв'язку з чим, суд визначивши періоди для нарахування 3% річних, провів власний розрахунок який має наступний вигляд:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів1621692.7217.05.2012 - 23.10.20121603 %21326.37Отже, згідно розрахунку суду загальна сума 3% річних складає 21 326, 37грн. в період з 17.05.2012 по 23.10.2012, але враховуючи що позивачем у позовній заяві до стягнення заявлена сума 3% річниху розмірі 21 352, 29 грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають частковому задоволенню в розмірі 21 326, 37грн. за період з17.05.2012 по 23.10.2012.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення пені та 3% річних підлягають задоволенню частково, а саме: пеня - 106 340, 51 грн. та 3% - 21 326, 37грн. за період з17.05.2012 по 23.10.2012.

Крім того, позивач у позовній заяві№1335/27 від 05.12.2012 просить зобов'язати відповідача прийняти виготовлену продукцію відповідно до умов договору поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011 на підставі накладної №2839 від 06.07.2012 в об'ємі 986, 537 тонн на загальну суму 11 361 946, 63 грн. та накладної №2860 від 17.08.2012 в об'ємі 791, 121 тонн на загальну суму 9 111 340, 56 грн. та належним чином оформити документи, необхідні для здійснення розрахунків.

Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також цією статтею передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно з п.6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальникзобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити занього певну грошову суму.

Також цією статтею передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Також цією статтею передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 689 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем, на виконання умов договору поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011, як продавцем, було виготовлено продукцію в об'ємі 1 777, 658 тонн на загальну суму 20 473 287, 19 грн., що підтверджується накладними №2839 та №2860, яку відповідча згідно умов наведених договорів зобов'язаний приймати.

Проте, відповідач, як покупець, свій обов'язок встановлений п.п.1.1, 1.2, 6.2, 7.8, 9.3 Договору поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011 щодо приймання виготовленої продукції за накладними №2839 та №2860 згідно умов Договору поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011 в об'ємі 2170 тонн за ціною 11 517, 00 грн. за одну тонну, на загальну вартість 24 991 890, 00 грн. не виконав і згідно листів №12-71 від 15.05.2012, №512/15 від 13.06.2012, №12-98 від 05.07.2012, №579/15 від 09.07.2012, №636/15 від 23.07.2012 та №661/15 від 07.08.2012, №705/27 від 17.08.2012 та претензії №704/27 від 22.08.2012 - виконувати відмовляється, а тому суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови договору поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011, а також положення ст.ст.689, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи те, що умови договору поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011 та наявні у справі матеріали свідчать про обов'язок відповідача прийняти виготовлений товар за договором поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині зобов'язання позивача прийняти виготовлену продукцію на підставі накладних №2839 та №2860та належним чином оформити документи, необхідні для здійснення розрахунків,є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог майнового та немайнового характеру.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Укрстальконструкція», ЄДРПОУ 01412868 (01001, м. Київ, Печерський р-н., вул. Архітектора Городецького, буд. 11-В) на користь Публічного акціонерного товариства «Житомирський завод огороджувальних конструкцій», ЄДРПОУ 01413394 (10001, Житомирська обл., м. Житомир, вул. Баранова, буд. 89) основний борг -1 621 692 (один мільйон шістсот двадцять одна тисяча шістсот дев'яносто дві) грн. 72 коп., пеня - 106 340 (сто шість тисяч триста сорок) грн. 51 коп., 3% річних - 21 326 (двадцять одна тисяча триста двадцять шість) грн. 37 коп. та витрати по сплаті судового збору - 36 060 (тридцять шість тисяч шістдесят) грн. 20 коп.

3. Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «Укрстальконструкція», ЄДРПОУ 01412868 (01001, м. Київ, Печерський р-н., вул. Архітектора Городецького, буд. 11-В) прийняти виготовлену продукцію відповідно до умов договору поставки №12/05; 12/06 від 30.12.2011 на підставі накладної №2839 від 06.07.2012 в об'ємі 986, 537 тонн на загальну суму 11 361 946, 63 грн. та накладної №2860 від 17.08.2012 в об'ємі 791, 121 тонн на загальну суму 9 111 340, 56 грн. та належним чином оформити документи, необхідні для здійснення розрахунків.

4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

5.Видати накази відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

6.Рішення господарського суду складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення - 11.03.2013