Ухвала суду № 30226741, 30.10.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" жовтня 2012 р.справа № 2а-4206/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Пасічник Т. В.

за участю представників:

позивача: - Кучеренко К. І. (дов. від 29.10.2012 р.)

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року

у справі № 2а-4206/10/1170

за позовом відкритого акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління»

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсними рішень,-

встановила:

Відкрите акціонерне товариство «Кіровоградське рудоуправління»звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ: від 23 квітня 2010 року №000201/1500; від 28 травня 2010 року №000201/1; від 26 серпня 2010 року №0002011500/2; від 03 листопада 2010 року №0002011500/3 про визначення суми податкового зобов'язання за платежем плата за користування надрами Обознівська в загальному розмірі 113745,86 грн., у т.ч. за основний платіж - 108323,39 грн., штрафні (фінансові) санкції - 5416,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані помилковістю висновків податкового органу про заниження позивачем плати за користування надрами до місцевого бюджету за IV квартал 2009 року на суму 108329,39 грн. Відповідач, посилаючись на п.7 розділу 2 «Прикінцеві положення»Закону України від 03.06.2008 № 309 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»(додаток № 1), помилково вважає, що позивач, маючи спеціальний дозвіл (ліцензію) на видобування каолінів, повинен справляти усю плату за користування надрами до місцевого бюджету. Фактично позивач, видобуваючи сировину цеметну, нараховував плату за ставкою, передбаченою для сировини цементної (вищою ніж для каоліну вторинного) та, відповідно, спрямовував платежі до державного бюджету, оскільки вищезазначеним нормативним актом сировина цементна віднесена до корисних копалин загальнодержавного значення.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 у справі № 2а-4206/10/1170 (з урахуванням ухвали від 21.01.2011 про виправлення описки) у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу (а.с.109), в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог Позивача. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки сировина цементна не є корисною копалиною, що наділена тільки їй властивими індивідуальними ознаками, але каолін є різновидом глини і сировини цементної, позивач мав право використовувати базовий норматив плати за видобутий каолін як за сировину цементну.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації (розрахунку) позивача щодо платежів за користування надрами для видобування корисної копалини за 2009 рік, за результатами якої складено акт №300/1500/00191891 від 09.04.2010 (а.с.7).

В ході перевірки виявлено порушення позивачем п.8 розділу ІІ Закону України від 03.06.2008 № 309 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та листа Міністерства фінансів України від 21.08.2008 № 31-12040-432-18/32726 щодо напрямку справляння платежів за вказані корисні копалини.

До такого висновку відповідач дійшов з огляду на наступні обставини.

09.02.2010 позивачем до податкового органу подано розрахунок по платі за користування надрами за 2009 рік, відповідно до якого підприємством обраховано плату за користування надрами за видобуту корисну копалину як сировину цементну до Державного бюджету в розмірі 188514,76 грн. (за 4-й квартал 2009 року) із застосуванням базового нормативу 6,00 грн. за тонну та коефіцієнту 1,439.

Посилаючись на ліцензію на користування надрами від 28.02.1996 № 459, згідно якої підприємство має право на експлуатацію Обознівсьного родовища з метою видобутку вторинних каолінів, суглинків, піску та прісних підземних вод, податковий орган зазначив, що позивач має право на видобування каолінів, у зв'язку з чим підприємством невірно застосовано базовий норматив та порушено положення листа Міністерства фінансів України від 21.08.2008 № 31-12040-432-18/32726 щодо напрямку справляння платежів за вказані корисні копалини.

За розрахунком відповідача плата за користування надрами за корисну копалину каолін вторинний повинна становити 108329,39 грн., виходячи з встановленого законодавством у 2009 році (п.8 розділу ІІ Закону України від 03.06.2008 № 309) базового нормативу платежів за користування надрами для видобування глинистих порід у розмірі 5 відсотків до вартості таких видобутих порід замість нормативів у грошовому розмірі. Така корисна копалина як каолін вторинний віднесено до корисних копалин місцевого значення і платежі за вказані глинисті породи справляються до місцевих бюджетів.

Отже за результатами камеральної перевірки розрахунку по платі за користування надрами позивачеві визначено суму плати за користування надрами за корисну копалину каолін вторинний в сумі 108329,39 грн.

На підставі акту перевірки №300/1500/00191891 від 09.04.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 квітня 2010 року №000201/1500, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем плата за користування надрами Обознівська в загальному розмірі 113745,86 грн., у т.ч. за основний платіж - 108323,39 грн., штрафні (фінансові) санкції - 5416,47 грн.

Означене податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в порядку ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»За результатами розгляду скарги позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення -без змін.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 28 травня 2010 року №000201/1; від 26 серпня 2010 року №0002011500/2; від 03 листопада 2010 року №0002011500/3 про визначення суми податкового зобов'язання з плати за користування надрами в загальному розмірі 113745,86 грн. (основний платіж - 108323,39 грн., штрафні (фінансові) санкції - 5416,47 грн.).

Колегія суддів, виходячи з фактичних обставин справи, норм діючого законодавства, що регулюють спірні правовідносини, погоджується з судом першої інстанції, який, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, встановив, що прийняті відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, такими, що відповідають чинному законодавству.

Відповідно до ст.6 Кодексу України про надра корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Згідно ч.1 ст.28 Кодексу про надра користування надрами є платним, крім випадків, передбачених статтею 29 цього Кодексу. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Частинами першою та другою статті 31 Кодексу про надра встановлено, що платежі за користування надрами спрямовуються у державний бюджет, бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя у такому співвідношенні: за видобування корисних копалин загальнодержавного значення: у державний бюджет - 100 відсотків; за видобування корисних копалин місцевого значення та за користування надрами в цілях, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин: у бюджети Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя - 100 відсотків.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 3 червня 2008 року №309-VI у 2009 році запроваджені базові нормативи платежів за користування надрами для видобування корисних копалин згідно з додатком №1 до цього Закону, який є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п.8-1 розділу ІІ Закону України від 03.06.2008 № 309 установлено, що у 2009 році до визначених у додатках N 1 і 2 до цього Закону нормативів, що належать до абсолютних, застосовується коефіцієнт 1,439 та запроваджується базовий норматив платежів за користування надрами для видобування глинистих порід у розмірі 5 відсотків до вартості таких видобутих порід замість нормативів у грошовому розмірі.

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30 грудня 1997 року №207/472/51/157, нормативи плати встановлюються для кожного виду корисних копалин (групи корисних копалин, близьких за призначенням) як базові або диференційовані залежно від геологічних особливостей та умов експлуатації родовищ.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що він фактично видобуває сировину цементну, оскільки каолін є різновидом глини, а глина у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994 є сировиною цементною і віднесена до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення. Також сировина цементна відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення і згідно Додатку № 1 Закону України від 03.06.2008 № 309, на який посилається відповідач.

Колегія суддів не погоджується з таким твердженням позивача. У відповідності з наведеними вище правовими нормами каолін є окремим видом корисних копалин. Сировина цементна не є корисною копалиною, яка наділена тільки їй властивими індивідуальними ознаками, а є речовиною, до складу якої входять різні корисні копалини, в т.ч. глина як самостійний вид корисних копалин (постанова Кабінету Міністрів України № 827 від 12.12.1994). При цьому каолін вторинний та глина в розумінні вказаних вище нормативних актів хоча і відносяться до глинистих порід, є різними корисними копалинами (зокрема, згідно Додатку № 1 до Закону України від 03.06.2008 № 309).

Крім того, з метою визначення плати за користування надрами для видобування корисних копалин каолін вторинний не ототожнюється з сировиною цементною.

Водночас, у відповідності з приміткою Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 №827, якщо корисна копалина використовується у декількох напрямах, належність родовища корисної копалини за напрямом використання визначається рішенням Державної комісії по запасах корисних копалин.

Позивач відповідно до ліцензії на користування надрами №459 від 28.02.1996 має право розробляти Обознівське родовище з видобування такої корисної копалини як вторинні каоліни для вогнетривкої промисловості.

Таким чином, для визначення розміру плати за користування надрами для видобування корисної копалини -вторинного каоліну позивач повинен керуватись Додатком №1 Закону від 03.06.2008 №309, де чітко встановлено, що каолін вторинний відноситься до корисних копалин місцевого значення.

Не може вважатися доказом обґрунтованості висновків позивача про неправомірність застосування базового нормативу 6,00 грн. роз'яснення спеціаліста-геолога №4/10 від 10.12.2010 ДП «Центрукргеологія»НАК «Надра України», оскільки таке роз'яснення не є нормативно-правовим актом, носить виключно роз'яснювальний і рекомендаційний характер і не стосується питання оподаткування.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи в достатному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, ухвали законне та обґрунтоване рішення рпо відмову в задоволенні позову.

Передбачених статтею 202 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення не вбачається, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Кіровоградське рудоуправління» залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі № 2а-4206/10/1170 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко