Ухвала суду № 30225904, 21.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-11385/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

21 березня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2012 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Піксель» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним наказу №799/22-30 від 09.07.2012, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Піксель» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправним наказ №799/22-30 від 09.07.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2012 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність наказу ДПІ №799/22-30 від 09.07.2012, у зв'язку з відсутністю у відповідача передбачених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК необхідних підстав для проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК прийнято наказ №799/22-30 від 09.07.2012 про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Піксель» з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Зодчій ЛТД» за жовтень 2011 рік з 10.07.2012 (а.с. 23).

На підставі даного наказу відповідачем у період з 10.07.2012 по 16.07.2012 здійснена документальна позапланова перевірка ТОВ «Піксель» з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Зодчій ЛТД» за жовтень 2011 року, результати якої оформлено актом №851/22-03/37535059 від 23.07.2012, копія якого наявна у справі (а.с. 34-37).

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 78.1 ст. 78 ПК України визначено вичерпний перелік підстав, за наявності хоча б однієї з яких у податкового органу виникає право на проведення позапланової документальної перевірки. Згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Саме на цю підставу для проведення позапланової перевірки і посилається відповідач.

Тобто, передбачені у п.п. 78.1.1 ПК обставини є юридичними фактами, з настанням яких законодавець пов'язує подальшу реалізацію органом державної податкової служби свого права на проведення документальної позапланової виїзної перевірки, проте на вимогу ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем не виконано покладеного на нього обов'язку доказування правомірності прийнятого рішення та не наведено належних та допустимих доказів існування обставин, передбачених п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ надіслано позивачу письмовий запит №16635/10/23-311 від 14.12.2011 про надання пояснень та їх документального підтвердження (а.с. 24), який одержано позивачем 23.12.2012, що підтверджується поштовим конвертом поштового відправлення № 0305505451266 (а.с. 25) та роздруківка від 10.08.2012 з пошукового сервісу веб-сайту Укрпошти про вручення поштового відправлення № 0305505451266 адресату 23.12.2011 (а.с. 26).

В запиті зроблено посилання для надання запитуваної інформації та документів на пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73 ПК та постанову Кабінету Міністрів України № 1232 від 27.12.2010, якою затверджено Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.

Так, виходячи з правого аналізу підпункту 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, пункту 73.3 ст. 73 ПК, на які послався відповідач у своєму письмовому запиті за №16635/10/23-311 від 14.12.2011, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку про те, що запит не містить підстав для його надіслання; а отже його складено з порушенням вимог абз. 2 п. 73.3 ст. 73 ПК, тому в силу абз. 5 цього ж пункту позивач звільнявся від надання на нього відповіді.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що загальні посилання в запиті на повноваження органів державної податкової служби, передбачені пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73 ПК та постановою Кабінету Міністрів України №1232 від 27.12.2010, за відсутності конкретно-визначених підстав його направлення, не свідчить про належне виконання відповідачем вимог абз. 2 п. 73.3 ст. 73 ПК і не спростовує допущене відповідачем порушення.

В ході розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій відповідач не надав доказів, а його представник в судовому засіданні не пояснив чим підтверджується наявність конкретних підстав для надіслання позивачу вказаного запиту, зокрема як передбачає пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК - наявність за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За наведених обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність обов'язку з надання відповіді відповідачу на його запит №16635/10/23-311 від 14.12.2011.

Враховуючи, що апелянтом не доведено наявність визначених п. 73.3 ст. 73 і пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК підстав для надіслання запиту №16635/10/23-311 від 14.12.2011 та беручи до уваги той факт, що позивач звільнявся від обов'язку з виконання даного запиту внаслідок порушення відповідачем вимог щодо його складення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність визначених пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК обставин для здійснення документальної позапланової перевірки позивача та підстав для винесення №799/22-30 наказу від 09.07.2012.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції позивач надав запитувану відповідачем в запиті №16635/10/23-311 від 14.12.2011 інформацію та документи, що підтверджується наявною у справі копією листа-відповіді ТОВ «Піксель» №1 від 03.01.2012 (а.с. 27) з відміткою ДПІ про одержання 04.01.2012, що свідчить про своєчасне в межах 10 робочих днів з дня отримання запиту (23.12.2012) виконання запиту №16635/10/23-311 від 14.12.2011.

В судовому засіданні представник відповідача не надала конкретних пояснень з приводу невиконання позивачем вимог запиту податкової служби про надання документів. Посилання представника відповідача щодо ненадання до перевірки товарно-транспортних документів колегія суддів оцінює критично, оскільки за змістом запиту лише поставлене питання «як здійснювалося транспортування?», а не запропоновано надати копії певних документів.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.09.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 26.03.2013.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.