Ухвала суду № 3022504, 16.10.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-4338/07 (К-3811/07)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“16”жовтня 2008 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Рибченка А.О., Шипуліної Т.М.

при секретарі: Прудкій О.В.

за участю представників сторін:

позивачаОвчиннікова М.Б.,Сєтова М.О.

відповідачаШавло Р.О., Вінниченка О.В.

прокурораАтаєвої Ж.К.

розглянувши касаційні скарги:

1.Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

2.Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

напостанову господарського суду Запорізької області від 16 січня 2007р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 16 січня 2007р.

у справі №23/524-АП

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі

за участюПрокурора Запорізької області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У жовтні 2005 року позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі №0000061313/2 від 11.07.2005р..

Постановою господарського суду Запорізької області від 18 вересня 2006р. позовні вимоги було задоволено частково. Визнано недійсним оскаржуване податкове повідомлення-рішення в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 14228307,46грн. в тому числі 7662257,69грн. основного платежу та 6566049,77грн. штрафних (фінансових) санкцій. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 16 січня 2007р. рішення суду першої інстанції було частково скасовано та викладено резолютивну частину рішення в наступній редакції: «Позов задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі №0000061313/2 від 11.07.2005р. в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 13607655,85грн., в тому числі 7166706,99грн. основного платежу та 6440948,86грн. штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині позову відмовити.».

Не погоджуючись з рішеннями суду попередніх інстанцій до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою звернувся відповідач, яким поставлено питання про скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 травня 2008р. було відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі по справі №23/524-АП.

В подальшому до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга позивача, який, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про зміну постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 16 січня 2007р. в частині скасування постанови суду першої інстанції та залишення в силі постанови господарського суду Запорізької області від 18 вересня 2006р..

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом було проведено позапланову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивача за період з 01.10.2003р. по 30.09.2004р., про що складено акт №6/13-31-3-00130926 від 03.03.2005р..

Зазначеним актом перевірки зафіксовано порушення п.п 5.3.2., п.п 5.3.9 п.5.3, п.п.5.4.8., п.п 5.4.9 п.п.5.4, п..5.9 ст.5., п.п. 12.1.1., п.п.12.1.5 п.12.1, п.п.12.4.1 п.12.4 ст.12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприсмств» в результаті чого за висновками податкового органу підприємство:

- завищило відємне значення обєкту оподаткування за 2003 рік на суму 216,00грн.;

- занизило податок на прибуток на суму 7185679,48 гри., у т.ч. по періодах:

І квартал 2004р. на суму 7019199,63грн.;

ІІ квартал 2004р. на суму 166195,47грн.;

ІІІ квартал 2004р. на суму 284,38грн..

Також актом перевірки вказано на порушення п.п.7.8.2 п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р., в результаті чого ВАТ «Запоріжжяобленерго» не нараховано авансовий внесок на суму дивідендів у розмірі 495550,70грн.. у тому числі:

ІІ квартал 2004р. 259907,70грн.;

ІІІ квартал 2004р. 235643,00грн..

На підставі зазначених висновків податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000061313/0 від 05.03.2005р. яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в сумі 14504541,55грн., в т.ч. 7681230,18грн. основного платежу та 68233115,17грн. штрафних санкцій..

За наслідками адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято рішення, яким податкове повідомлення-рішення №0000061313/0 частково скасоване з посиланням на пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та іншими державними цільовими фондами» та прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0000061313/2 від 11.07.2005р., яким визначено зобовязання з податку на прибуток в загальній сумі 14256766,20грн. в т.ч. основного платежу 7681230,18грн. та штрафних (фінансових) санкцій 6575536,02грн..

З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі №0000061313/2 від 11.07.2005р основується на акті перевірки №6/13-31-3-00130926 від 03.03.2005р. (т1 а.с9 17об.).

Наявна у справі копія акту перевірки №6/13-31-3-00130926 від 03.03.2005р. не може бути належним доказом наявності чи відсутності підстав для застосування оспорюваним податковим повідомленням-рішенням до позивача донарахувань податкових зобовязань, фінансових (штрафних) санкцій.

Так, ця копія не завірена належним чином.

Крім того, в ній відсутні встановлені діючим на час проведення перевірки Порядком оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами (затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 16 вересня 2002 р. N429, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 р. за N 1023/7311) обовязкові дані та реквізити.

Так, відповідно до вимог розділу 2 підрозділу І вищевказаного Порядку оформлення результатів документальних перевірок у вступній частині акту, крім інших, повинні міститись дані: - підстави для проведення документальної перевірки у відповідності до вимог Указу Президента України від 23.07.98 N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності";

- дата та номери посвідчень на документальну перевірку, назва органу державної податкової служби, який його виписав;

- посади осіб, назва структурного підрозділу, назва органу податкової служби, прізвища, імена, по батькові, посади осіб, що проводять перевірку;

- інформація про направлення повідомлення підприємству про проведення планової перевірки;

- інформація про наявність журналу реєстрації перевірок підприємства та вчинення в ньому запису про проведення перевірки;

- термін проведення перевірки (при необхідності зазначити перерву в роботі).

Згідно з вимогами розділу 3 вищевказаного Порядку оформлення результатів документальних перевірок з матеріалами та актом перевірки ознайомлюється та візує їх начальник відділу (управління) структурного підрозділу, працівник якого очолював перевірку. Акт документальної перевірки складається у двох примірниках та підписується посадовими особами органу державної податкової служби та інших контролюючих органів, які здійснювали перевірку, та посадовими особами підприємства. Після підписання акта перевірки посадовими особами один його примірник (з додатками) передається керівнику або уповноваженій особі підприємства, про що на останній сторінці всіх примірників акта робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка одержала акт, із зазначенням його посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта.

За відсутності у акті перевірки вищевказаних даних і реквізитів неможливо встановити дотримання податковим органом при проведенні перевірки законних прав і інтересів платника податків а також визначитись з питань дотримання встановлених ст.250 ГК України строків застосування адміністративно господарських санкцій, так як перевірка проводилась за період жовтень 2003 вересень 2004 року, а податкове повідомлення-рішення прийняте у березні 2005 року поза межами річного строку застосування адміністративно господарських санкцій щодо перевіряємих жовтня 2003 року лютого 2004 року.

Колегія суддів вважає за необхідне вказати, що суди попередніх інстанцій не виконали вимоги щодо всебічності повноти та обєктивності розгляду справи не витребувавши оригінал акту перевірки та не дослідивши його під час судового засідання.

Крім того, суд враховує ту обставину, що за відсутності належно оформленого акта перевірки неможливо перевірити обгрунтованість застосування до платника податків донарахувань податкових зобовязань та штрафних (фінансових) санкцій.

Також слід зазначити, що задовольняючи частково позовні вимоги та визнаючи правомірним віднесення ВАТ «Запоріжжяобленерго» до складу валових витрат сум понаднормативних втрат електричної енергії, суди виходили з того, що понаднормативні втрати викликані обєктивними обставинами є обовязковим елементом виробничої діяльності обєктів електроенергетики, що неможливо передбачити. Однак, судами не враховано, що до складу валових витрат в силу п.1.32 ст.1, п.5.1, п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» належать лише витрати, прямо передбачені законом, що використовувались для забезпечення господарської діяльності платника податків. Ці вимоги поширюються і на підприємства, діяльність яких включає родрібний продаж електричної енергії придбаної оптом.

Даючи правовий аналіз Положення про порядок врахування частки понаднормативних витрат електроенергії при формуванні роздрібних тарифів на електричну енергію, затвердженого постановою Національної комісії регулювання роенергетики України суди не врахували, що воно спрямоване на часткову компенсацію, за передбачених ним умов, понаднормативних витрат, які неможливо віднести на валові витрати.

Отже, включення до складу валових витрат підприємства втрат електричної енергії, яка не використовувалась у його господарській діяльності є неправомірним, якщо ВАТ «Запоріжжяобленерго» не підтвердить продаж цієї електроенергії споживачам.

Відповідно до ч.3 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то суд сприяє в реалізації цього обовязку шляхом витребовування необхідних доказів.

Відповідно до ст.71, 195 КАС України, суди першої та апеляційної інстанцій можуть збирати докази з власної ініціативи.

Суд касаційної інстанції, з урахуванням меж перегляду судом касаційної інстанції передбаченими ч.1 ст.220 КАС України, не може досліджувати докази що не були встановлені в судовому рішенні.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що судами зясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.

Враховуючи наведене, прийняті судові рішення підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду необхідно врахувати викладене, повно та обєктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційні скарги: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі та Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» задовольнити частково.

Постанову господарського суду Запорізької області від 18 вересня 2006р. та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 16 січня 2007р. скасувати та направити справу в суд першої інстанції на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Секретар Прудка О.В.