Рішення № 30221695, 26.03.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" березня 2013 р. Справа № 926/133/13-г.

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Чернівці,

до Чернівецької міської ради

про визнання недійсним рішення

Суддя Паскарь А. Д.

представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Баланецький О. Д., довіреність від 02.04.2012.

СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Чернівецької міської ради про визнання недійсним підпункту 13.14 пункту 13 рішення ХV сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 24.11.2011 № 338, яким було зобов'язано позивача укласти з відповідачем додатковий договір до договору оренди землі від 13.06.2008 № 4960 в частині розміру орендної плати за землю, посилаючись на те, що цей пункт рішення суперечить статтям 15 та 23 Закону України «Про оцінку земель», оскільки відповідачем не приймалось відповідних рішень щодо проведення нової нормативної грошової оцінки земель та її затвердження.

Відповідач позов відхиляє у зв'язку з тим, що відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пропозиція орендарю щодо змін умов договору, в якому орендодавець є органом місцевого самоврядування, повинна висловлюватися шляхом прийняття відповідного рішення, а оспорюваний позивачем пункт рішення Чернівецькою міською радою був прийнятий на підставі листа управління Держкомзему України у м. Чернівці від 11.11.2011 № 1263, в якому йдеться про зміну нормативної грошової оцінки одного квадратного метра орендованої позивачем земельної ділянки.

Позивач, який про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, вчергове в судове засідання не з'явився та про причини неявки суд не повідомив. Тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представник відповідача наголосив, що оскаржене рішення є законним та проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини між сторонами, суд дійшов висновку про безпідставність позову з огляду на наступне.

13 червня 2008 року сторони у справі у встановленому законом порядку уклали між собою договір оренди землі № 4960, відповідно до умов якого Чернівецька міська рада передала фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в оренду до 01.12.2027 земельну ділянку, розташовану по АДРЕСА_1 загальною площею 0,1037 га, для обслуговування приміщень гаражів. Річну орендну плату сторони визначили в розмірі 4754,07 грн., яку позивач зобов'язався вносити на рахунок відповідача рівними частинами в строк до 30-го числа місяця, наступного за звітним.

Частиною першою ст. 626 Цивільного кодексу України договором визнається домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Як зазначено в частині першій статті 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до частини першої ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Пунктом 23 укладеного сторонами названого вище договору також встановлено, що зміна його умов здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення такої згоди - спір розв'язується у судовому порядку.

За приписом ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. Тобто, оскільки відповідно до статті 20 Закону України «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації, то зміни, які вносяться шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі, набувають чинності після їх державної реєстрації.

Оскільки відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, внесення змін до договору оренди землі у разі зміни ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів уповноваженим органом повинно здійснюватися з дотриманням порядку, визначеного цією статтею ГК України. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Між тим в підпункті 13.14 пункту 13 рішення ХV сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 24.11.2011 № 338 ФОП ОСОБА_1 наказано до 01.03.2012 привести у відповідність до вимог рішення ХХIV сесії Чернівецької міської ради V скликання від 12.02.2008 № 510 «Про затвердження технічної документації з грошової оцінки земель міста Чернівців та визнання такими, що втратили раніше прийнятті рішення», Положення про оренду та порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки у м. Чернівці, затвердженого рішенням XXXIII сесії Чернівецької міської ради V скликання від 23.10.2008 №715 (із змінами, внесеними рішенням Х сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 28.07.2011 № 221), річну орендну плату та укласти з Чернівецькою міською радою додатковий договір до договору оренди землі від 13.06.2008 № 4960, укладений з Чернівецькою міською радою до 01.12.2027.

З огляду на те, що відповідач, будучи розпорядником орендованої позивачем земельної ділянки, виступає як орендодавець, тобто як рівноправна сторона за господарським договором, а не як суб'єкт владних повноважень, та враховуючи, що порядок внесення змін до договору визначається чинним законодавством та умовами договору, суд вважає, що відповідач, зловживаючи своїми правами за господарським договором, прийняв оспорюване рішення з порушенням повноважень, наданих йому законом та договором.

В контексті викладеного суд зазначає, що оспорюване позивачем рішення не має по відношенню до нього обов'язкового характеру, а відтак, не порушує та не може порушувати його права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до пункту 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 N 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» (з наступними змінами та доповненнями) підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 82, 84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позову.

Суддя А. Паскарь