Рішення № 30221681, 19.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2644/13 19.03.13

За позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 9 233,06 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Гермаш С.М. (дов. № 3645/18 від 11.12.2012)

Від відповідача Пономарьов А.О. (дов. № 2912/12-40 від 29.12.2012)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (надалі - ПрАТ «СК «АХА Страхування», страховик, позивач) звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (надалі - СТзДВ «Гарантія», відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 9 233,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при дорожньо - транспортній пригоді, винним у якій визнано водія іншого автомобіля, отримав в силу приписів статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України в межах виплаченого відшкодування право зворотної вимоги до відповідальної за збитки особи, якою є відповідач як страховик цивільної відповідальності винної у ДТП особи. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити регресну виплату.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.02.2013 порушено провадження у справі № 910/2644/13, розгляд справи призначено на 28.02.2013.

Представник позивача в судове засідання 28.02.2013 з'явився, дав пояснення по справі, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 28.02.2013 не з'явився, витребувані докази судом не подав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи суд відклав на 19.03.2013.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 19.03.2013 з'явилися, надали пояснення по суті справи та подали додаткові докази по справі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.06.2011 між ПрАТ «СК «АХА Страхування» та Тіховською Тетяною Вячеславівною було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 72а/11 кр(ю) (далі - договір страхування), згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язок відшкодувати збитки, що може Фольксвагеннати страхувальник у результаті пошкодження, знищення або втрати транспортного засобу «Шкода», д.н. АК 2810 ВС (надалі - застрахований автомобіль).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання подій, перелік яких наведено у Договорі, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про страхування» Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

11.11.2011 по вул. Гагаріна в м. Сімферополь мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП). Громадянин Олександров Олександр Олександрович, керуючи транспортним засобом «Фольксваген», д.н. АК 0250 ВО, порушив п. 13.1 Правил дорожнього руху України внаслідок чого вчинив зіткнення зі застрахованим позивачем автомобілем «Шкода», д.н. АК 2810 ВС, що призвело до механічних пошкоджень вказаного транспортного засобу.

Із довідки ВДАІ УМВС України в м. Сімферополь № 8910793 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що транспортний засіб - автомобіль «Фольксваген», д.н. АК 0250 ВО, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Шкода», д.н. АК 2810 ВС, знаходився під керуванням громадянина Олександрова О.О.

Згідно постанови Центрального районного суду м. Сімферополя від 08.12.2011 (справа № 3-3063/11) Олександрова О.О. за вчинення вказаного ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.

Застрахованим майном за вказаним Договором є автомобіль «Шкода», д.н. АК 2810 ВС, а страховим випадком крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частини в результаті ДТП та ін.

Згідно із Рахунком № 11112381 від 23.11.2011, матеріальні збитки спричиненні страхувальнику даного транспортного засобу складають 10 075 (десять тисяч сімдесят п'ять) грн. 70 коп.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, страхового акту № 2011/V/MOD03968/VESKO24388 від 25.11.2011, розрахунку суми страхового відшкодування, позивач на виконання умов Договору страхування виплатив на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 9 743 (дев'ять тисяч сімсот сорок три) грн. 06 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 8179 від 28.11.2011.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має Княжати, підлягає виконанню з Княжанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик () протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, Фольксвагенначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Таким чином, до позивача, на думку останнього, перейшло в межах вказаної суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина Олександрова О.О. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Фольксваген», д.н. АК 0250 ВО ним відшкодовується.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Фольксваген», д.н. АК 0250 ВО Олександрова О.О. на дату ДТП була застрахована СТзДВ «Гарантія» згідно із полісом № АА/2357818, відповідно до якого ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну становить 50 000 грн., франшиза становить 1000,00 грн., що підтверджується наданою відповідачем копією полісу та довідкою МТСБУ № 7/2-6519 від 14.03.2013.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів "(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу підлягає зменшенню у зв'язку з установленою полісом франшизою у 510,00 грн.

У зв'язку з наведеним заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу підлягає зменшенню на суму франшизи та становить: 9 233,06 грн. - 1000,00 грн. = 8 233,06 грн.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 8 233,06 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідач дану суму коштів та позовні вимоги заперечив та зазначив, що оскільки позивачем не надано суду звіту про оцінку шкоди, яка була заподіяна в результаті ДТП,як документу, що визначає розмір збитку, то і підстави для стягнення коштів відсутні.

З даним твердженням суд не погоджується, оскільки воно не грунтується на нормах матеріального права.

Пунктом 34.1 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» на страховика (у даному випадку-на відповідача) покладено обов»язок терміново,але не пізніше трьох робочих днів, направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно пункту 34.2 даного Закону, якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не зв»явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов»язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Докази виконання відповідачем покладеного на нього вказаним Законом обов»язку в матеріалах справи відсутні. Також відсутні докази того, що невиконання цього обов»язку з боку відповідача відбулось внаслідок об»єктивних причин.

Згідно з вимогами ст..33 ГПК України обов»язок , на думку суду, доказування невідповідності розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування розміру заподіяних збитків покладається на відповідача. Судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що позивач діяв з наміром перекласти майновий тягар відповідальності на відповідача, або з порушенням Правил добровільного страхування транспортних засобів.

Позивачем, як встановлено судом, на підтвердження своїх вимог надано страховий акт та рахунок фактуру.

Відповідач же, не вчиняв під час розгляду справи, жодних процесуальних дій, спрямованих на перевірку вказаних обставин.

Оскільки в процесі розгляду справи судом встановлено, що відповідач фактично ухилявся від виконання своїх обов»язків, то суд визнає право позивача на визначення розміру збитків за рахунками-фактурами( реальна вартість відновлювального ремонту). Суд вважає, що експерта оцінка пошкодженого транспортного засобу є лише попереднім документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення пошкодженого автомобіля.

Аналогічну правову позицію викладено в постановах Вищого господарського суду України у справах №42/92, 20/309,5011-67/7889-2012, а також в постановах КАГС у справах №5011-23/6919-2012 та №32/39.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 186 грн. 33 коп., на відповідача - 1 534 грн. 17 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» задовольнити частково.

2. Стягнути з страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, Подільський р-н, вул. Костянтинівська, буд. 56, оф. 13; ідентифікаційний код 21130899) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, Подільський р-н, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 8 233 (вісім тисяч двісті тридцять три) грн. 06 коп. та судовий збір у розмірі 1 534 (одна тисяча п»ятсот тридцять чотири) грн. 17 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Л.Д. Головатюк

Дата підписання повного тексту рішення - 26.03.2013