Рішення № 30221078, 22.03.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/1746/13-ц Провадження № 22-ц/772/556/2013Головуючий в суді першої інстанції:Сичук М.М.Категорія: 51 Доповідач: Чорний В. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2013 року м. Вінниця

колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючого : Чорного В.І.

Суддів : Медвецького С.К, Медяного В.М.,

при секретарі : Богацькій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 січня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и л а :

У липні 2012 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, мотивуючи свої вимоги тим, що 05.01.2012 року на 184 км. автошляху Вінниця-Гайсин-В.Михайлівка водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Мерседес Бенц», держаний номерний знак НОМЕР_1 допустив зіткнення з автомобілем НОМЕР_2 з причіпом «ГКБ» державний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_5

Згідно постанови Замостянського районного суду м.Вінниці від 02.02.2012 року ОСОБА_3 було визнано винним за ст.124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. на користь держави.

Позивачка зазначила, що в результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль марки «Мерседес Бенц», державний номерний знак НОМЕР_1, який перебуває у її володінні відповідно до договору оренди, чим їй завдано матеріальну шкоду, що згідно висновку експертного дослідження №02П-01 від 13.01.2012 року складає 109 834,38 грн., яку і просила суд стягнути з відповідача на її користь.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 23.01.2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 109 834,38 грн. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 1098,34 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовити, а також витребувати у позивача товарно-транспортні накладні, відрядження та відомості про щомісячну зарплату відповідача, викликати в судове засідання та заслухати свідка ОСОБА_6

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

За правилами ч.3 ст.303 ЦК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права, або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

14 червня 2011 року позивач ОСОБА_4 як фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму працівників від 06.10.2005 року свідоцтва про реєстрацію фізичної особи-підприємця уклала трудовий договір з ОСОБА_3 на посаду водія-експедитора, слюсаря. В цей же день між сторонами був укладений договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого ОСОБА_3 прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження ввірених йому матеріальних цінностей де зазначено, що у разі незабезпечення з вини працівника збереження ввірених йому матеріальних цінностей відшкодування здійснюється згідно з діючим законодавством.

Для виконання вантажних перевезень в якості водія-експедитора з моменту працевлаштування ОСОБА_3 був наданий автомобіль марки «Мерседес Бенц» 614 Д, державний номер НОМЕР_1, який належить ФОП ОСОБА_4 на праві оренди.

Власником вище зазначеного транспортного засобу згідно свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів являється ОСОБА_7

Орендарю ОСОБА_4 на час виникнення правовідносин, на період дії договору оренди автомобіля необхідно було оформити тимчасовий реєстраційний талон, установлений Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 07 вересня 1998 року, за № 1388 (далі-Правил).

У п.15 цих Правил зокрема зазначено: якщо власник транспортного засобу передає в установленому порядку право керування та (або) розпорядження ним іншій фізичній або юридичній особі, підрозділом ДАІ такій особі видається тимчасовий реєстраційний талон на період дії документа, що підтверджує право керування та (або) розпорядження. У цій ситуації документом, що підтверджує право керування та (або) розпорядження автомобілем є договір оренди автомобіля, а період дії тимчасового реєстраційного талону обмежується строком дії договору оренди.

Експлуатація транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах Державної автоінспекції забороняється.

Порядок отримання тимчасового реєстраційного талона регламентовано Інструкцією про проведення державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.04.2002 року № 335.

Відповідно до п.2.2. Правил дорожнього руху України на час виникнення правовідносин власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах можуть передавати у своїй присутності керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Положення пункту обумовлено тим, що право передавати керування транспортним засобом має власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, а саме має тимчасовий реєстраційний талон або нотаріально оформлене доручення. Транспортними засобами юридичних осіб керувати може тільки водій, який вписаний у дорожній лист.

Посилання позивача на те, що вона була наділена правом передавання транспортного засобу без тимчасового реєстраційного талону на підставі Акту прийому матеріальних цінностей від 27 вересня 2011 року, правомірність якого заперечується відповідачем через невідповідність вчиненого підпису від імені ОСОБА_3, є необгрунтованим з огляду на те, що даний транспортний засіб ОСОБА_3 прийняв для виконання вантажних перевезень з часу свого працевлаштування, тобто до внесення змін до Правил дорожнього руху.

Окрім вище наведеного, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7, ОСОБА_4 є суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи і відповідно до глави 5 ЦК України вони являються фізичними особами на здійснення підприємницької діяльності.

Розглядаючи спір, суд не звернув уваги на те, що орендодавець та орендар відповідно до свого правового статусу повинні були діяти за правилами ч.2 ст.799 ЦК України, оскільки договір оренди з фізичною особою-підприємцем повинен бути нотаріально посвідчений. Це пов'язано з тим, що автомобіль зареєстрований на фізичну особу як на суб'єкта права власності, а не на фізичну особу-підприємця.

За висновком експертного автотоварознавчого дослідження, проведеного на замовлення ОСОБА_7, вартість матеріального збитку, завданого власникові колісного транспортного засобу складає 109 834,38 грн. Також заслуговує на увагу те, що саме ОСОБА_7, як власник транспортного засобу зверталася щодо проведення експертного автотоварознавчого дослідження.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_4 є неналежним позивачем, так як власником транспортного засобу є ОСОБА_7, якій і належить право на звернення до суду за захистом відповідно до ст.3 ЦПК України.

Виходячи з вище зазначеного, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову та стягнення судових витрат, підтверджених документально.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів ,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 23 січня 2013 року скасувати. В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 549 грн.17 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з моменту його проголошення.

Судді: В.І.Чорний

С.К.Медвецький

В.М.Медяний

З оригіналом вірно: