Рішення № 30220385, 26.03.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2013 р. Справа № 5024/553/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон

до державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Херсонської філії м. Херсон

про зобов'язання укласти договір

за участю представників сторін:

від позивача - не прибули

від відповідача - уповноважена особа Ібрагімов Т.Е.

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач по справі) звернулося з позовом про спонукання державного підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Херсонської філії (відповідач) укласти договір №25399 від 24.01.2012року про забезпечення об'єкта будівництва на підставі технічних умов №36/80-634 від 21.10.2010року в редакції позивача.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.02.2013року скасовано рішення господарського суду Херсонської області від 11.06.2012року, яким позовні вимоги задоволено, та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2012року, якою рішення місцевого суду залишено без змін, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області .

Відповідно до автоматизованого розподілу справ справа №5024/553/2012 передана на розгляд судді Ємленіновій З.І. та ухвалою від 25.02.2013 року призначена до розгляду в засіданні суду 05.03.2013року.

В засідання суду 05.03.2013року представник позивача не з'явився і витребуваних судом доказів не надав, надіславши клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим розгляд справи судом відкладено на 26.03.2013року.

Позивач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду 26.03.2013року вдруге не з'явився і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи за адресою м.Херсон, вул. Пестеля №5, яка відповідно до ст. 93 ЦК України є його місцезнаходженням та зазначена в реєстраційних документах.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 05.03.2013року направлена позивачу у встановленому порядку, що підтверджується реєстром поштової кореспонденції канцелярії суду та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів за 06.03.2013року. Доказів, які б свідчили про її неотримання, до господарського суду не надходило, отже позивача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи .

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від позивача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Відповідач наполягає на вирішенні спору по суті. Позовні вимоги він не визнає з підстав, зазначених у відзиві на позов та просить зобов'язати позивача укласти договір в редакції договору, надісланому відповідачем з протоколом розбіжностей.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника позивача за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника відповідача, суд -

в с т а н о в и в:

Рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради №363 від 20.07.2010року державному підприємству „Український державний центр радіочастот" (відповідачу) було погоджено будівництво двоповерхового корпусу для автотранспорту та допоміжних приміщень на належній відповідачеві на праві постійного користування земельній ділянці по вул. Нафтовиків, 5 у м. Херсоні, у зв'язку з чим відповідач звернувся до публічного акціонерного товариства „ЕК „Херсонобленерго" (позивача) за видачею технічних умов інженерного забезпечення електропостачання для забезпечення електропостачання об'єкту будівництва по вул. Нафтовиків, 5 у м. Херсоні.

Позивач 21.10.2010року видав відповідачеві технічні умови №36/80-634 інженерного забезпечення електропостачання об'єкту відповідача за адресою: вул. Нафтовиків, 5 у м. Херсоні. В технічних умовах позивачем були визначені основні вимоги, після виконання яких позивач підключить електроустановки відповідача до електричної мережі.

Пунктами 7.1.1-7.1.4 технічних умов встановлено необхідність запроектувати заміну існуючого трансформатора потужністю 400 кВА на трансформатор потужністю 630 кВА в ТП-6/0 кВ №154; запроектувати заміну ввідного комутаційного апарату та ошиновки РУ-0,4кВ ТП-6/0,4кВ №154; запроектувати заміну існуючої панелі №3 в РУ 0,4 кВ ТП-6/0,4 кВ №154 на панель типу ЩО-90; запроектувати ЛЕП-0,4кВ від комутаційного апарату в панелі №3 РУ-0,4кВ ТП-6/0,4 кВ №154 до ввідно-розподільчого пристрою, що проектується замовником.

07.09.2011року позивач направив відповідачу лист №36/07-3345, щодо внесення змін до п.9.4 технічних умов, зазначивши, що в частині п.7.1.1 та п.7.1.2 вони виконуються власником мереж за окремим договором на реалізацію технічних умов усіх замовників, які приймають участь у пропорційному солідарному відшкодуванні фактичних витрат власника мереж на виконання робіт з реконструкції ТП-6/0,4кВ №154., та внесення змін в п.9.7 технічних умов, а також зазначивши, що реалізація технічних умов в частині виконання п.7.1.3, 7.1.4 виконуються за окремим договором з відшкодуванням власнику фактичних витрат на виконання робіт з будівництва, реконструкції чи модернізації власних мереж та обладнання., для укладення договору про реалізацію технічних умов замовник звертається до власника з окремою заявою. Інші пункти технічних умов залишено без змін.

У відповідь на вказаний лист відповідачем 27.09.2011рокубуло направлено лист №990-61 про згоду на зміни та доповнення до технічних умов №36/80-634 від 21.10.2010року, які були запропоновані позивачем.

01.12.2011 року відповідач направив до позивача заяву на укладення договору про забезпечення об'єкта будівництва на підставі технічних умов №36/80-634 від 21.10.2010року.

Позивачем було розроблено проект договору №25399 про забезпечення об'єкта будівництва на підставі технічних умов №36/80-634 від 21.10.2010року, який 29.12.2011року направлений відповідачеві супровідним листом №34/10-4953.

25.01.2012року відповідачем було повернуто позивачу супровідним листом №38-82 проект договору №25399 від 24.01.2012року із протоколом розбіжностей, додатком до якого був договір у власній редакції.

У зв'язку з неможливістю погодження розбіжностей, що виникли в процесі укладення договору №25399 від 24.01.2012року та з посиланням на неможливість укладення вказаного договору у запропонованій відповідачем редакції, публічне акціонерне товариство "ЕК "Херсонобленерго" звернулось до господарського суду з позовом, яким просить зобов'язати відповідача укласти вищезазначений договір в редакції позивача..

Розглядаючи позовні вимоги суд виходить із вимог Господарського Кодексу України, яким врегульовано загальні умови та порядок укладення господарських договорів. Так, частиною 3 статті 179 ГК України встановлено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законодавством, або існує пряма вказівка закону чи органів державної влади або місцевого самоврядування щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів підприємницької діяльності.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 32, 34 ГПК України на підтвердження того, що укладення спірного договору є обов'язковим для сторін на підставі приписів закону або укладеної угоди сторін чи попереднього договору, а відповідно і того, що зазначений переддоговірний спір підлягає розгляду господарським судом, як це передбачено ч.1 ст. 187 ГК України.

Із матеріалів справи вбачається, що в технічних умовах, на підставі яких направлявся позивачем проект договору, позивачем були визначені основні вимоги, після виконання яких позивач підключить електроустановки відповідача до електричної мережі. Виходячи із зобов'язань сторін за спірним договором, він є договором про надання послуг, тому посилання відповідача на те, що зазначений договір є обов'язковим до укладення на підставі Закону України «Про електроенергетику» та на підставі Правил користування електричною енергією безпідставні, так як зазначеним Законом та Правилами врегульовані взаємовідносини сторін, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між постачальниками електричної енергії та її споживачами, а із зобов'язань сторін за спірним договором не вбачається ні обов'язок постачання електричної енергії позивачем, ні обов'язок її споживання відповідачем.

Загальний порядок укладення господарських договорів встановлений статтею 181 ГК України. Відповідно до зазначеної норми проект договору може бути запропонований будь-якою із сторін. У разі, якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами, оформляє договір і повертає один примірник другій стороні. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться відмітка у договорі, та у 20-денний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Згідно з частиною 5 статті 181 ГК України сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом 20 днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишилися неврегульованими, передати в 20-денний строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

Таким чином, відповідно до вищезазначених норм Господарського Кодексу України у переддоговірному процесі можливі ускладнення як у виді відмови в укладенні договору, так і в виді неузгодження його умов. Такі розбіжності визнаються як переддоговірний спір, що виникає при укладенні господарського договору. Зазначені спори можуть бути вирішенні в суді. Однак, Господарський Кодекс України обмежує право сторін на звернення до суду за вирішенням переддоговірного спору.

Так, відповідно до ч.7 ст. 181 ГК України якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні, або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що у встановленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений ч.5 ст. 181 ГК України 20-денний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Матеріалами справи підтверджується, що сторони не виконали вимог ч.5 ст.181 ГК України та не вжили заходів для врегулювання розбіжностей перед звернення з переддоговірним спором до суду. Ними також не виконані і вимоги суду, викладені в ухвалах від 25.02.2013року та від 05.03.2013року щодо врегулювання розбіжностей та не надано до суду протокол узгодження розбіжностей.

За посиланням присутнього в засіданні суду представника відповідача позивачем узгоджено під час розгляду справи зміни до пункту 9.4 технічних умов щодо будівництва лінії електричних мереж відповідачем та залишення її у власності відповідача після закінчення будівництва, але доказів на підтвердження цього факту ним суду не надано, як і не надано доказів врегулювання розбіжностей за договором у зв'язку із погодженням пункту 9.4 технічних умов.

Матеріалами справи підтверджується, що договір з протоколом розбіжностей позивач отримав від відповідача 25.01.2012року, про що свідчить його штемпель та вхідний номер 10/0166-34 на листі відповідача яким він передає позивачу протокол розбіжностей (аркуш справи 27 том 1). Копію позовної заяви позивач надіслав відповідачу 29.02.2012року (аркуші справи 38-39 ом 1). З позовною заявою до суду позивач звернувся також 29.02.2012року, надіславши позовну заяву кур'єрською поштою (аркуш справи 40 том 1). Судом позовну заяву отримано 01.03.2012року, про що свідчить штемпель господарського суду м. Києва на позовній заяві.

Зазначене свідчить про те, що спір було передано позивачем до суду на 34 день від дня одержання протоколу розбіжностей. Таким чином позивач не передав розбіжності до суду у встановлений ч.5 ст.181 ГК України 20-денний строк. Суд також зазначає, що відповідно до вимог ч.5 ст.181 ГК України переддоговірний спір передається позивачем до суду у разі, якщо на це є згода іншої сторони. Доказів існування такої згоди суду не надано.

З урахуванням вищезазначених норм права, оскільки позивачем не доведено, що укладення спірного договору є обов'язковим для сторін на підставі закону, а також того, що переддоговірний спір відповідно до ч.1 ст. 187 ГК України може бути предметом розгляду в суді, та враховуючи те, що спір передано до суду з порушенням строку, встановленого ч.5 ст. 181 ГК України і без згоди іншої сторони, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

При цьому посилання відповідача на те, що оскільки розбіжності позивачем не було передано до суду у 20-денний строк, то відповідно до ч.7 ст. 181 ГК України пропозиції відповідача зазначені в протоколі розбіжностей вважаються прийнятими, суд вважає передчасними, оскільки відповідно до зазначеної норми такі наслідки настають у разі коли, сторона, яка одержала протокол розбіжностей не передасть переддоговірний спір до суду у 20-денний термін, але лише щодо умов договору заснованому на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона, яка визнана монополістом на певному ринку товарів, послуг, робіт.

Матеріалами ж справи не доведено, що спірний договір підпадає під ознаки договорів зазначених як в ч.7 ст. 181, так і в ч.5 ст. 181 ГК України, тому неможливо зробити висновки щодо того, що пропозиції відповідача за протоколом розбіжностей вважаються прийнятими.

Судом відхиляється посилання відповідача про зобов'язання сторін укласти договір № 25399 від 24.01.2012року в редакції державного підприємства "Український державний центр радіочастот", оскільки позивач з такою вимогою не звертався, а предметом спору є зобов'язання відповідача укласти договір в редакції запропонованій позивачем, а не відповідачем.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на позивача.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Відмовити в задоволені позовних вимог про зобов'язання державного підприємства "Український державний центр радіочастот" укласти договір № 25399 від 24.01.2012року про забезпечення об'єкта будівництва на підставі технічних умов № 36/80-634 від 21.10.2010 року в редакції ПАТ "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27 березня 2013 року.

Суддя З.І. Ємленінова