Рішення № 30220376, 20.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/2646/13 20.03.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕЙЕМДЖИ ГРУП»доПриватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» простягнення 10 278 гривень 00 копійок

Представники сторін:

від Позивача: Молдавська О.В. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ЕЙЕМДЖИ ГРУП» (надалі також - «Позивач», «ПрАТ «СК «ЕЙЕМДЖИ ГРУП») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (надалі також - «Відповідач», «ПрАТ «АСК «ІНГО Україна») про (з урахуванням Уточнення до позовної заяви) стягнення 10 278 гривень 00 копійок.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту № 1101927/71/128/09 від 06 серпня 2009 року внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Хюндай», державний реєстраційний номер АА 2800 ІК, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Відповідальність водія транспортного засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер АА 5080 ЕВ, яким скоєно ДТП, застрахована в ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8400971, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 лютого 2013 року порушено провадження у справі № 910/2646/13, розгляд справи призначено на 27 лютого 2013 року.

26 лютого 2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Позивача, на виконання вимог Ухвали суду про порушення провадження у справі, копія витягу з ЄДРПОУ від 02.01.2013 року; письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору; довідка про банківські реквізити; довідка про юридичну адресу, інформацію з ЦБ МТСБУ.

27 лютого 2013 року через загальний відділ діловодства суду отримано від представника Відповідача Відзив на позов, в якому зазначено, що оскільки Позивач у досудовому порядку не звертався до Відповідача, документів передбачених статтею 35 Закону не надав, відповідно Відповідач позбавлений був можливості у досудовому порядку прийняти рішення про виплату/відмову у виплаті страхового відшкодування та визначити його розмір. Таким чином, Відповідач не визнає позов Позивача у повному обсязі та просить Суд відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 27 лютого 2013 року представник Позивача надав суду усні пояснення по суті спору. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 15 лютого 2013 року.

Враховуючи вищевикладене, Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 лютого 2013 року відкладено розгляд справи на 20 березня 2013 року.

В судовому засіданні 20 березня 2013 року представник Позивача подав суду Уточнену позовну заяву, в якій зазначено, що в зв'язку з тим, що ПрАТ «СК «ЕЙЕМДЖИ ГРУП» в позовній заяві не зазначено повністю форму господарювання АТ «ІНГО УКРАЇНА», то Позивач уточнює, що ПрАТ «СК «ЕЙЕМДЖИ ГРУП» звертається з позовом про стягнення суми до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна». Також, в уточненнях зазначено, що як вбачається з Полісу № ВС/8400971, розмір франшизи становить 510 гривень 00 копійок. Таким чином, Позивач зменшує розмір позовних вимог та просить стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» 10 278 гривень 00 копійок. Крім того, Позивачем подано Відзив на заперечення, в я кому зазначено, що так як страховий випадок стався 05 грудня 2009 року, а страхове відшкодування було виплачено 09 лютого 2010 року, Позивач звернувся до 08 лютого 2013 року, тобто в строк передбачений ГПК України.

Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 11 березня 2013 року.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 20 березня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06 серпня 2009 року між Відкрити акціонерним товариством «Страхова компанія «ЕЙЕМДЖИ ГРУП» та Грицаєм Євгеном Олександровичем укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 1101927/71/128/09, предметом якого є страхування транспортного засобу «Хюндай», державний реєстраційний номер АА 2800 ІК.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 грудня 2009 року на вулиці Празькій в місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Хюндай», державний реєстраційний номер АА 2800 ІК під керуванням Грицая Євгена Олександровича та транспортного засобу «Мерседес», державний реєстраційний номер АА 5080 ЕВ, під керуванням Кулакевича Анатолія Івановича.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Хюндай», державний реєстраційний номер АА 2800 ІК.

Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 грудня 2009 року у справі № 3-6683/1/09 Кулакевича Анатолія Івановича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу в сумі 340 гривень 00 копійок.

На підставі Звіту про оцінку розміру майнової шкоди завданої власнику КТЗ № 23/12/09 від 24 грудня 2009 року, складеного ТОВ «Експерт-центр ТАНДЕМ» та Страхового Акту № 019 від 09 лютого 2010 року, Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 10 788 гривень 00 копійок, що підтверджується Платіжним дорученням № 435 від 10 лютого 2010 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ стосовно Полісу № ВС/8400971, цивільно-правова відповідальність Кулакевича Анатолія Івановича на момент настання страхової події була застрахована в ПрАТ «АСК «ІНГО Україна» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8400971.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої становить 10 278 гривень 00 копійок (10 788 гривень 00 копійок - 510 гривень 00 копійок франшизи, передбаченої Полісом № ВС/8400971).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземного транспорту № 1101927/71/128/09 було відшкодовано на користь страхувальника 10 788 гривень 00 копійок.

Таким чином, до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним засобом «Мерседес», державний реєстраційний номер АА 5080 ЕВ встановлена у судовому порядку Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 25 грудня 2009 року у справі № 3-6683/1/09.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Враховуючи визначені Полісом № ВС/8400971 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом суму матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 10 278 гривень 00 копійок.

Крім того, Суд не погоджується з посиланнями представника Відповідача, викладеними в Відзиві на позов, про те, що оскільки Позивач у досудовому порядку не звертався до Відповідача, документів передбачених статтею 35 Закону не надав, відповідно Відповідач позбавлений був можливості у досудовому порядку прийняти рішення про виплату/відмову у виплаті страхового відшкодування та визначити його розмір і таким чином не порушено права та охоронювані законом інтереси Позивача, з огляду на наступне.

Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Зазначена норма передбачає наявність у страховика права на пред'явлення регресного позову, а не вимоги до особи, відповідальної за завданий збиток.

Крім того, відповідно до рішення Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

З огляду на викладене позивач отримує право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, відповідальної за заподіяний збиток, або до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм ПрАТ «СК «ЕЙЕМДЖИ ГРУП» може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 28 серпня 2012 року у справі № 23/279

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕЙЕМДЖИ ГРУП» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м. Київ, вулиця Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕЙЕМДЖИ ГРУП» (02140, м. Київ, пр-т. Бажана, 10-А, офіс 3-А, код ЄДРПОУ 20783470) 10 278 (десять тисяч двісті сімдесят вісім) гривень 00 копійок.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна» (01054, м. Київ, вулиця Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ЕЙЕМДЖИ ГРУП» (02140, м. Київ, пр-т. Бажана, 10-А, офіс 3-А, код ЄДРПОУ 20783470) 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) гривень 50 копійок судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 22 березня 2013року.

Суддя О.В. Чинчин