Рішення № 30220348, 18.03.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" березня 2013 р. Справа № 911/648/13-г

Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи підприємця Вишняка Ставра Петровича, ідентифікаційний код: 2882220754, місцезнаходження: 07440, Київська обл., Броварський р-н, с. Жердова, вул. Марії Онопрієнко, 14,

до відповідача: комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області «Служба замовника», ідентифікаційний код: 32499430, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 2,

про стягнення заборгованості

за участю представників сторін

від позивача: Вишняк С.П. особисто, особа якого встановлена за допомогою паспорта серії СК за № 016153, та Владимиров В.В., який діє на підставі довіреності від 18.03.2013 року, що зареєстрована в реєстрі за № 497;

від відповідача: юрисконсульт юридичного відділу комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Служба замовника» Кабзюк О.І., який діє на підставі довіреності від 04.03.2013 року за № 32-812, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

фізична особа підприємець Вишняк Ставр Петрович (далі за текстом: Позивач або Генпідрядник) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Служба замовника» (далі за текстом: Відповідач або Замовник) про стягнення заборгованості у вигляді основного боргу в сумі 30010,00 грн. (тридцять тисяч десять гривень 00 коп.), пені в сумі 3763,20 грн. (три тисячі сімсот шістдесят три гривні 20 коп.), 3-х процентів річних у сумі 754,85 грн. (сімсот п'ятдесят чотири гривні 85 коп.) та 0,1 проценту за користування грошовими коштами за кожен день затримки з розрахунками в сумі 9183,06 грн. (дев'ять тисяч сто вісімдесят три гривні 06 коп.).

Свої вимоги Позивач обґрунтовує неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором підряду на проведення робіт по поточному ремонту покрівлі від 25.09.2009 року за № 10П 23-112, внаслідок чого у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість у вигляді основного боргу в сумі 30010,00 грн. (тридцять тисяч десять гривень 00 коп.), пені в сумі 3763,20 грн. (три тисячі сімсот шістдесят три гривні 20 коп.), 3-х процентів річних у сумі 754,85 грн. (сімсот п'ятдесят чотири гривні 85 коп.) та 0,1 проценту за користування грошовими коштами за кожен день затримки з розрахунками в сумі 9183,06 грн. (дев'ять тисяч сто вісімдесят три гривні 06 коп.).

Відповідно до ухвали суду від 22.02.2013 року порушено провадження у справі №911/648/13-г та призначено її розгляд на 18.03.2013 року.

18.03.2013 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 22.02.2013 року, надав суду та Відповідачу для огляду оригінали документів, зокрема довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року, Акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року б/н, виписок по банківському рахунку, а також Позивач дав суду пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який виконав вимоги ухвали суду від 22.02.2013 року, дав пояснення, проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі, заявив суду усно про застосування строку позовної давності до вимог Позивача. У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача та Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 18.03.2013 року.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки Відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, доказів, на які він би посилався, як на підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав, то відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Згідно ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача та Відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно п.1, п.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правововідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно ч. 2 ст. 317 Господарського кодексу України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Крім того, відповідно до вимог ст. 843 Цивільного кодексу України, у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Також, відповідно до вимог ст. 875 Цивільного кодексу України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

25.09.2009 року між Позивачем та Відповідачем, з дотриманням вимог ст.ст. 173, 179 Господарського кодексу України та ст.ст. 202, 843, 875 Цивільного кодексу України, укладено Договір підряду на проведення робіт по поточному ремонту покрівлі від 25.09.2009 року за № 10П 23-112 (далі за текстом: Договір), згідно п.п. 1.1., 1.4., 2.8. якого Відповідач доручив, а Позивач зобов'язувався в строк до 30 жовтня 2009 року повністю виконати своїми засобами роботи по ремонту покрівлі, площею 902,72 кв. м., житлового будинку з урахуванням площі парапетів, ліфтової та примикань до вертикальних поверхонь, розміщеного з адресою: м. Бровари, вул. Грушевського, 1, які Замовник (Відповідач) зобов'язаний на протязі 3-х днів з моменту отримання актів виконаних робіт і при відсутності зауважень прийняти шляхом підписання представлених актів та на протязі 5-ти днів розрахуватися за виконані роботи.

За наслідками дослідження даного Договору суд приходить до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Договір у п.п. 2.1., 2.2., 2.4., 2.5. передбачає, що вартість доручених Генпідряднику (Позивачу) робіт за даним Договором визначається та затверджується на кожний об'єкт окремо, згідно актів виконаних робіт формою КБ 2. Сторони дійшли згоди, що договірна ціна робіт по ремонту гідроізоляційного покриття покрівлі складає 66477,00 грн. (шістдесят шість тисяч чотириста сімдесят сім гривень 00 коп.) без ПДВ. Перед початком робіт Замовник (Відповідач) перераховує Генпідряднику аванс в розмірі 30 % в сумі 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 коп.). При відсутності передоплати Замовник компенсує Генпідряднику різницю вартості матеріалів, враховану договірною ціною і фактично використану. За достовірність даних по фактичній вартості матеріалів відповідає Генпідрядник. Ціна динамічна.

Відповідно до п. 2.7. Договору, здача-прийняття виконаних робіт проводиться уповноваженими представниками Замовника і Генпідрядника та оформлюється актом виконаних робіт КБ 2 (згідно узгодженої договірної ціни), підписаним сторонами.

Згідно із п.п. 2.9., 2.11. Договору, по домовленості між Сторонами виконання робіт проводиться поетапно, а їх оплата протягом 3-х днів по представлених актах прийняття виконаних робіт. Остаточний розрахунок проводиться протягом 5-х днів згідно актів виконаних робіт за формою КБ - 2, КБ - 3 підписаних та скріплених печаткою замовника.

Відповідно до вимог ст. 839 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Також, Цивільний кодекс України у ст. 853 передбачає, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Цивільний кодекс України в ст. 857 передбачає, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Крім того, Цивільний кодекс України у ст. 882 передбачає, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими. Прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Цивільний кодекс України в ст. 526 передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Цивільний кодекс України у ст. 844 передбачає, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або

твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом. Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи. Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором. Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник - його зменшення в разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати. У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.

Цивільний кодекс України у ч. 1 ст. 530 передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарський кодекс України у ч. 8 ст. 193 передбачає, що управнена сторона, приймаючи виконання господарського зобов'язання, на вимогу зобов'язаної сторони повинна видати письмове посвідчення виконання зобов'язання повністю або його частини.

Позивачем на виконання умов п.п. 1.1., 1.4. Договору в жовтні 2009 року з дотриманням вимог ст. ст. 526, 530, 839, 845, 853, 854, 877, 882, 857 Цивільного кодексу України та з дотриманням нормативів і стандартів було виконано своєчасно і належним чином повний обсяг комплексу підрядних робіт по ремонту покрівлі, площею 902,72 кв. м., житлового будинку з урахуванням площі парапетів, ліфтової та примикань до вертикальних поверхонь, розміщеного з адресою: м. Бровари, вул. Грушевського, 1, а їх результат було передано Замовнику (Відповідачу), від якого будь-яких зауважень або претензій в адрес Позивача щодо якості, вартості, обсягу та строків виконання підрядних робіт не надходило, що підтверджено довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року та Актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року б/н, копії яких знаходяться в матеріалах справи, оригінали яких оглянуті судом в судовому засіданні 18.03.2013 року та достовірність яких Відповідач не заперечує.

Дослідженням вказаних довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року та Акту приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року б/н встановлено, що вони підписанні сторонами Договору на виконання вимог п.п. 2.7., 2.8. Договору та ст. 193 Господарського кодексу України без будь-яких застережень або зауважень щодо кількості, якості, строків та вартості виконання підрядних робіт з метою засвідчення факту прийняття Відповідачем виконаних Позивачем в повному обсязі підрядних робіт по ремонту покрівлі, площею 902,72 кв. м., житлового будинку з урахуванням площі парапетів, ліфтової та примикань до вертикальних поверхонь, розміщеного з адресою: м. Бровари, вул. Грушевського, 1, згідно кошторисної документації до Договору в обсягах, якості, асортименті та вартістю, визначених у вищезазначених Акті прийняття робіт та довідці про вартість виконаних підрядних робіт, достовірність яких Відповідач не заперечує. Тобто, підписані Відповідачем і скріпленні печаткою останнього Акт прийняття робіт та довідка про вартість виконаних підрядних робіт без будь-якого зазначення Відповідачем про наявність дефектів або не згоди з вартістю, якістю та обсягом виконаних Позивачем підрядних робіт свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором.

Відповідач прийнявши у Позивача виконанні останнім за Договором підрядні роботи без будь-яких зауважень щодо якості, вартості, обсягів та строків виконання підрядних робіт, в порушення вимог п.п. 2.2., 2.4., 2.5., 2.8., 2.9. 2.11. Договору, ст. ст. 526, 530, 839, 845, 853, 854, 877, 857, 882 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, не повністю оплатив Позивачу виконанні останнім за Договором підрядні роботи, що підтверджується виписками по банківському рахунку Позивача та листами Відповідача від 09.06.2011 року за № 11-2016 і від 14.03.2012 року за № 32-516, згідно яких Відповідач визнає наявність заборгованості за Договором перед Позивачем внаслідок відсутності коштів для її погашення, в зв'язку з чим у Відповідача перед Позивачем наявна заборгованість за Договором у вигляді основного боргу в сумі 30010,00 грн. (тридцять тисяч десять гривень 00 коп.).

Відповідно до вимог ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Перевіркою суми грошового зобов'язання Відповідача за довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року, Актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009 року б/н, виписками по банківському рахунку Позивача та листами Відповідача від 09.06.2011 року за № 11-2016 і від 14.03.2012 року за № 32-516, згідно яких Відповідач визнає наявність заборгованості за Договором перед Позивачем внаслідок відсутності коштів для її погашення, встановлено, що зазначена у цих актах та довідках вартість підрядних робіт відповідає вартості підрядних робіт, яка визначена сторонами у Договорі.

Отже, заборгованість Відповідача за Договором у вигляді основного боргу становить 30010,00 грн. (тридцять тисяч десять гривень 00 коп.).

На час розгляду справи сума основного боргу Відповідачем не погашена та її наявність Відповідачем належними та допустимими доказами не спростована. Перевіркою розміру суми основного боргу встановлено, що вона відповідає фактичним обставинам справи.

Суд приходить до висновку, що факт порушення Відповідачем умов Договору по суду Позивачем у справі доведений належними та допустимими доказами, внаслідок чого Позивач має право на стягнення з Відповідача основного боргу у сумі 30010,00 грн. (тридцять тисяч десять гривень 00 коп.).

За таких обставин вимоги Позивача про стягнення з Відповідача основного боргу за Договором у сумі 30010,00 грн. (тридцять тисяч десять гривень 00 коп.) є обґрунтованими, в зв'язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім суми основної заборгованості Позивач просить стягнути з Відповідача пеню в сумі 3763,20 грн. (три тисячі сімсот шістдесят три гривні 20 коп.), 3-и проценти річних у сумі 754,85 грн. (сімсот п'ятдесят чотири гривні 85 коп.) та 0,1 проценту за користування грошовими коштами за кожен день затримки з розрахунками в сумі 9183,06 грн. (дев'ять тисяч сто вісімдесят три гривні 06 коп.). .

Згідно із вимогами ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Договір у п. 4.3. передбачає, що у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань по даному договору Замовник (боржник) зобов'язаний сплатити Генпідряднику суму за користування грошовими коштами у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожний день затримки з розрахунками.

Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності із ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Цивільний кодекс України у ч. 3 ст. 692 передбачає, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності із ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський кодекс України у ст. 230 передбачає, що застосування до учасника господарських відносин, який неналежно виконав свої зобов'язання, штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Цивільний кодекс України у ст. 612 передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 10 січня 2002 року за N 2921-III у ст.ст.1, 3 встановлює, що за прострочення платежу платники грошових коштів повинні сплатити на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, який не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, якщо інше не встановлене за згодою сторін.

На підставі вищевикладеного суд встановив, що дії Відповідача по частковій несплаті виконаних Позивачем підрядних робіт станом на 01.02.2013 року в сумі 30010,00 грн. (тридцять тисяч десять гривень 00 коп.), яка встановлена судом, є порушенням договірних зобов'язань, тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, тобто не виконав встановлених Договором зобов'язань, внаслідок чого є підстави для застосування встановленої Законом та Договором відповідальності.

За розрахунком Позивача розмір пені становить 3763,20 грн. (три тисячі сімсот шістдесят три гривні 20 коп.), розмір 3-х процентів річних становить 754,85 грн. (сімсот п'ятдесят чотири гривні 85 коп.) та розмір 0,1 проценту за користування грошовими коштами за кожен день затримки з розрахунками становить 9183,06 грн. (дев'ять тисяч сто вісімдесят три гривні 06 коп.).

Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і таким, що відповідає умовам Договору та Закону, в зв'язку з тим, що Позивачем суду доведено та Відповідачем не спростовано суму основної заборгованості 30010,00 грн. (тридцять тисяч десять гривень 00 коп.) за Договором.

Враховуючи часткову несплату Відповідачем заборгованості за Договором , керуючись п. 4.3. Договору, ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 549, 625, 692 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», суд приходить до висновку щодо обґрунтованості вимог Позивача про стягнення з Відповідача пені в сумі 3763,20 грн. (три тисячі сімсот шістдесят три гривні 20 коп.), 3-х процентів річних у сумі 754,85 грн. (сімсот п'ятдесят чотири гривні 85 коп.) та 0,1 проценту за користування грошовими коштами за кожен день затримки з розрахунками в сумі 9183,06 грн. (дев'ять тисяч сто вісімдесят три гривні 06 коп.), в зв'язку з чим останні підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ст. 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Цивільний кодекс України в п.п. 1, 2 ст. 258 передбачає, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості.

Відповідно до вимог ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Цивільний кодекс України у ст.267 передбачає, що особа, яка виконала зобов'язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідач у справі в судовому засіданні 18.03.2013 року звернувся до суду із усною заявою про застосування до вимог Позивача строку позовної давності.

Судом встановлено, що Позивач постійно вживав заходів для відновлення свого порушеного права, в зв'язку з чим пропустив строк позовної давності з поважних причин, внаслідок чого суд визнає права Позивача такими, які підлягають захисту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача є обґрунтованими та доведеними суду за допомогою належних і допустимих доказів, внаслідок чого підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Господарський процесуальний кодекс України у ст. 36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договором є належними та допустимими письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, взятого ним, відповідно до Договору.

У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та Відповідачем в ході розгляду справи не заперечувались.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем повністю або частково.

Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді судового збору в сумі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.).

Згідно з ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову, господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді судового збору у сумі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.), у зв'язку з чим, зазначена сума господарських витрат являється обґрунтованою та підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи підприємця Вишняка Ставра Петровича до комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Служба замовника» про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства Броварської міської ради Київської області «Служба замовника», ідентифікаційний код: 32499430, місцезнаходження: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 2, на користь фізичної особи підприємця Вишняка Ставра Петровича, ідентифікаційний код: 2882220754, місцезнаходження: 07440, Київська обл., Броварський р-н, с. Жердова, вул. Марії Онопрієнко, 14, заборгованість за Договором підряду на проведення робіт по поточному ремонту покрівлі від 25.09.2009 року за № 10П 23-112 у вигляді основного боргу в сумі 30010,00 грн. (тридцять тисяч десять гривень 00 коп.), пені в сумі 3763,20 грн. (три тисячі сімсот шістдесят три гривні 20 коп.), 3-х процентів річних у сумі 754,85 грн. (сімсот п'ятдесят чотири гривні 85 коп.), 0,1 проценту за користування грошовими коштами за кожен день затримки з розрахунками в сумі 9183,06 грн. (дев'ять тисяч сто вісімдесят три гривні 06 коп.) та судовий збір у сумі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.).

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Скутельник П.Ф.

Повний текст рішення складено та підписано 22.03.2013 року