Рішення № 30219756, 11.03.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.03.13 р. Справа № 905/1124/13-г

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання Бевз Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар», м. Вознесенськ Миколаївської області

до відповідача: Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк

про стягнення 75649,19 грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Анофренков Ю.О. - представник по довіреності №03 від 04.03.2013р.

від відповідача - Герасимова Н.О. - представник по довіреності №9/60 від 11.12.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонар», м. Вознесенськ Миколаївської області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк боргу у розмірі 74 760 грн. та 3% річних на суму 888,54 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №840 про закупівлю товарів за державні кошти (торги проведені 23.02.2012р.) від 20.04.2012р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію специфікації, копію акту прийому-передачі продукції від 17.07.2012р., копію рахунку-фактури №СФ-0006427 ВІД 17.07.2012р., копію податкової накладної №5397 від 17.07.2012р., копію претензії №220 від 23.11.2012р., копію видаткової накладної №РН-0005397 від 17.07.2012р., копію довіреності №1849 від 16.07.2012р., копію товарно-транспортної накладної від 17.07.2012р., копію відзиву вих.№9/300 від 25.12.2012р.

04 березня 2013р. через канцелярію господарського суду від позивача у матеріали справи надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог вих.№28 від 04.03.2013р. в порядку ст.22 ГПК України, з підстав здійснення позивачем перерахунку розміру 3% річних. У зв»язку з чим просить суд стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк борг у розмірі 74 760 грн. та 3% річних на суму 889,19грн. (Усього 75649,19 грн.) Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н, б/д позовні вимоги в частині боргу визнав у повному обсязі. Проте, заперечив проти стягнення 3% річних з підстав того, що в порушення п.5.7 договору без заявки від ДП «ДВЕК» позивачем була здійснена поставка рулонного склопакету РСТ-280-Л (100) в кількості 7000кв.м.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

20 квітня 2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сонар», м. Вознесенськ Миколаївської області (далі по тексту-Постачальник) та Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк (далі по тексту-Покупець) був укладений договір №840 про закупівлю товарів за державні кошти (торги проведені 23.02.2012р.), згідно умов якого Постачальник зобов"язався поставити покупцю товари, зазначені в специфікації, що є додатком №1 до цього договору, а Покупець зобов»язався прийняти і оплатити такі товари.

У виконання умов Договору сторонами була підписана специфікація б/н, б/д.

За вказаною специфікацією сторони погодили поставку продукції із зазначенням умов її поставки, розрахунків, найменування, кількісних та якісних показників.

Відповідно до п.4.1 договору розрахунки здійснюються шляхом оплати покупцем товару після підписання сторонами акту приймання-передачі товару на протязі 60 календарних днів після одержання товару у вказаному місці призначення.

Пунктом 10.1 договору встановлений строк його дії -з моменту підписання до 31.12.2012р.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що у відповідності до вище вказаної специфікації, на виконання умов Договору, по видатковій накладній РН-0005397 від 17.07.2012р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала товар на загальну суму 74 760 грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом представника відповідача у видатковій накладній в графі „Отримав", що співпадає з підписом зазначеним у довіреності №1849 від 16.07.2012р. виданим відповідачем, чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару за передбаченою ціною.

Судом також встановлено, що сторонами 17.07.2012р. було підписано акт прийому-передачі товару до договору №840 про закупівлю товарів за державні кошти (торги проведені 23.02.2012р.) від 20.04.2012р., згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Сонар» передало, а ДП "Донецька вугільна енергетична компанія" прийняло товар на загальну суму 74 760 грн.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов 4.1 договору, отриманий товар не сплатив.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 74 760 грн.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Відповідач підтвердив наявність боргу у сумі 74 760 грн. перед позивачем, про що свідчить відзив на позовну заяву.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п.4.1 договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних за період з 17.09.2012р.-08.02.2013р., господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 889,19 грн. 3% річних в повному обсязі.

Суд відхиляє заперечення відповідача, оскільки по-перше, заявка вих.№17/962 від 10.07.2012р. наявна в матеріалах справи. По-друге, наявність чи відсутність її жодним чином не впливає на умови розрахунків між контрагентами та не звільняє відповідача від відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 625, 629, 692 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар», м. Вознесенськ Миколаївської області до Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк про стягнення 75649,19 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар», м. Вознесенськ Миколаївської області борг у розмірі 74 760 грн., 3% річних на суму 889,19грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 11.03.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.03.2013р.

Суддя Подколзіна Л.Д.