Рішення № 30219706, 27.03.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 березня 2013 р. Справа № 903/252/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-польське підприємство Арай Білдінг", с. Підгайці Луцького району

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП - інвест", м. Ковель

про стягнення 12 390,00грн.

Суддя Черняк Л.О.

При секретарі Хомич О.В.

Представники:

від позивача: Нестерук В.О. - представник (довіреність №11 від 25.03.2013р.)

від відповідача: н/з

Оскільки присутній у судовому засіданні представник позивача не заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 - 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-польське підприємство Арай Білдінг" (далі - товариство або ТзОВ) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП - інвест" (далі - товариство «КПП - Інвест») 12 390,00грн., в тому числі: 7 000,00грн. - основного боргу, 5 390,00грн. - сума пені

згідно договору-заявки №350 від 18.12.2012р. за надання транспортно-експедиційних послуг.

Позовні вимоги сторона обґрунтовує таким.

Між товариством "Спільне українсько-польське підприємство Арай Білдінг", в особі директора Нестерука З.В. (експедитор) та товариством "КПП - інвест" (замовник) 18.12.2012 р. укладено договір-заявку на надання транспортно-експедиційних послуг №350. Згідно умов якого позивач зобов'язувався організувати перевезення вантажу відповідача по маршруту м. Донецьк, м. Дніпропетровськ - м. Ковель, а відповідач здійснити оплату перевезення в розмірі та на умовах вищевказаного договору-заявки.

Перевезення виконано позивачем належним чином. Відповідач повинен був здійснити оплату в розмірі 7 000,00грн. протягом 5 днів після вивантаження авто, тобто до 26.12.2012р.

В порушення відповідачем умов даного договору, оплата станом на сьогодні відсутня.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на договір-заявку №350 від 18.12.2012р., товаро-транспортну накладну №18/12 від 18.12.2012р., акт надання послуг №235 від 21.12.2012р. та норми чинного законодавства, а саме ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України.

Представник позивача в судовому засіданні подав суду розгорнутий розрахунок пені за період з 27.12.2012р. до 13.03.2013р. (77 днів), відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», у зв'язку з чим сума пені зменшилась та становить 221,51грн. замість 5 390,00грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, вимог ухвали суду від 14.03.2013 року не виконав, письмових пояснень з приводу заявленого позову суду не надав, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, ухвала від 14.03.2013р. направлялася відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві (45007, Волинська область, м. Ковель, вул.. Варшавська,1) та отримана 18.03.2013р. представником відповідача, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №31449027.

У відповідності із п.3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 12.12.2011р.(з наступними змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі представника відповідача.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Із досліджених матеріалів справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

18.12.2012р. між товариством "Спільне українсько-польське підприємство Арай Білдінг", в особі директора Нестерука З.В. (експедитор) та товариством "КПП - інвест" (замовник) укладено договір-заявку № 350 про надання транспортно-експедиційних послуг (далі - договір).(а.с. 5).

Відповідно до п.п.1., 2 договору позивач зобов'язувався виконати автотранспортне перевезення металопрокату до 21т 86 куб.м. по маршруту м. Донецьк, м. Дніпропетровськ - м. Ковель. Датою завантаження визначалось 18-19.12.2012р., а вивантаження 20.21.12.2012р. А відповідач зобов'язувався оплатити суму 7 000,00грн. в т.ч. ПДВ 20% безготівковим шляхом, протягом 5 днів після вивантаження автомобіля.(а.с. 5)

На виконання умов цього договору позивач здійснив перевезення вищевказаного багажу, що підтверджується товаро-транспортною накладною №18/12 від 18.12.2012р. та відміткою вантажоотримувача про отримання вантажу від 18.12.2012р.(а.с. 6).

Підтвердженням відсутності претензій з боку відповідача щодо виконаного перевезення слугує акт надання послуг №ОУ-0000235 від 21.12.2012р., скріплений підписами повноважних осіб та печатками, встановленого зразку. (а.с.7).

Тобто оплата відповідачем наданих позивачем послуг мала відбутися протягом 5 днів після вивантаження авто, тобто до 26.12.2012р.

Однак відповідач не здійснив оплату наданих позивачем послуг по транспортному експедиціюванню станом на момент звернення з позовом до суду - 13.03.2013р.

Заборгованість на момент розгляду справи складає 7 000,00грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України, обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

У відповідності із ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений договір предметом судового розгляду не виступав недійсним судом вцілому або частково не визнавався, сторонами розірваний не був (докази відсутні).

Як встановлено, господарські правовідносини у сторін виникли на підставі договору -заявки № 350 про надання транспортно-експедиційних послуг.

Згідно ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Ці статті кореспондуються із ст. 193 ГК України. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки відповідач не виконав належним чином взятих за договором зобов'язань, не оплатив наданих позивачем послуг з транспортного експедирування, позовна вимога про стягнення з нього 7 000,00грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Згідно п.6 договору-заявки за несвоєчасну оплату послуг відповідач сплачує пеню у розмірі 1% від ціни фрахту за кожен день прострочення.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежів слід стягнути 221,51грн.пені за період з 27.12.2012р. по 13.03.2013р. (77 днів), в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що відповідає вимогам Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» В решті стягнення пені в сумі 5 168,50грн. необхідно відмовити.

Зазначені вище нарахування перевірені судом в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості в заявленій позивачем сумі.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно віднести на нього пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст..144, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 599, 628, 929 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КПП - інвест" (45007, Волинська область, м. Ковель, вул. Варшавська 1, код 37598082) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-польське підприємство Арай Білдінг" (45602, Луцький район, с. Підгайці, вул.Надстирна, 55А, код 32885357)

7 221,51грн.., в тому числі: 7 000,00грн. - основного боргу, 221,50грн. - сума пені за надані послуги вантажно-експедиторського перевезення, а також

1 003,05грн. витрат по оплаті судового збору.

3. В решті позову про стягнення 5 168,50грн. пені відмовити.

Повний текст рішення складено

27.03.13

Суддя Л. О. Черняк