Рішення № 30219683, 27.03.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 березня 2013 р. Справа № 903/246/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервіс", м. Київ

до відповідача:Публічного акціонерного товариства "Рожищенський сирзавод", м. Рожище Волинської області

про стягнення 112 065,81грн.

Суддя Черняк Л.О.

При секретарі Хомич О.В.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Оскільки учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, то у відповідності з ст..81-1ГПК України, фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Продсервіс" (далі - товариство або ТзОВ) звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рожищенський сирзавод" (далі - товариство або ПАТ) 112 065,81грн., в тому числі: 105 441,20грн. - сума основного боргу, 5 520,52грн. - сума пені, 1 104,09грн. - 3% річних згідно договору поставки №194 від 15.06.2012р.

Позовні вимоги сторона обґрунтовує таким.

Між товариством "Продсервіс" в особі директора Сєрова В.С. (постачальник) та товариством "Рожищенський сирзавод" в особі голови правління Літвінчука В.А.(покупець) 15.06.2012 р. укладено договір поставки № 194 про постачання товару, який визначається специфікаціями (видатковими накладними). В порушення умов даного договору, оплату за поставлений товар, відповідач здійснив частково в сумі 610,20грн., внаслідок чого відбувалось постійне зростання суми заборгованості, яка станом на момент звернення до суду .становить 105 441,20грн. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на договір поставки №194 від 15.06.2012р., видаткові накладні, довіреності за період з 19.09.2012р. по 31.10.2012р. та норми чинного законодавства, а саме ст.ст. 655, 663, 664, 712 ЦК України, ст.ст.193, 198 ГК України.

До початку розгляду справи в судовому засіданні від позивача поштою надійшло клопотання (вх.. №01-29/3648/13 від 25.03.20013р.), в якому позивач просить суд розглядати справу без його участі, за наявними в справі матеріалами, у зв'язку з неможливістю направлення в судове засідання свого представника. Також позивач долучає до матеріалів справи докази, які витребовувались судом в ухвалі від 12.03.2013р.

Відповідач у судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, вимог ухвали суду від 12.03.2013 року не виконав, письмових пояснень з приводу заявленого позову суду не надав, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, ухвала від 12.03.2013р. направлялася відповідачу за адресою, зазначеною в позовній заяві (45100, Волинська обл.., м. Рожище, вул..Чайковського, 20) та отримана 14.03.2013р. представником відповідача, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №31437142.

У відповідності із п.3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 12.12.2011р.(з наступними змінами і доповненнями) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка представників сторін у судове засідання не визнавалась обов'язковою, суд дійшов висновку про розгляд справи без участі представників позивача та відповідача.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З огляду на викладене, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Із досліджених матеріалів справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

15.06.2012р. між ТзОВ „Продсервіс" в особі директора Сєрова В.С. (постачальник) та ПАТ "Рожищенський сирзавод" в особі голови правління Літвінчуком В.А.(покупець) укладено договір № 194 про поставку товару (далі - договір).(а.с. 9-12).

Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.3 договору позивач зобов'язувався передати у власність відповідачу, визначений договором товар, найменування, одиниця виміру, загальна кількість якого, його ціна за одиницю, часткове співвідношення, строк поставки визначаються специфікацією (видатковою накладною), а відповідач прийняти товар і своєчасно оплатити його. Підписання сторонами специфікації (видаткової накладної) засвідчує відповідність попереднім домовленостям щодо товару сторін. (а.с. 9)

Згідно п.2.8 договору товар переходить у власність покупця з моменту прийняття товару та підписання видаткової накладної або акту приймання особою, що має відповідну довіреність.

Відповідно до п.п. 3.2, 3.3 названого договору ціна за одиницю товару, визначається рахунком-фактурою та видатковою накладною, оплата товару здійснюється на поточний рахунок постачальника на умовах передоплати.

На виконання умов цього договору позивач з вересня 2012р по жовтень 2012р. передав відповідачу товару на загальну суму 105 441,20грн., що підтверджується видатковими накладними, скріпленими підписами повноважних осіб та печатками встановленого зразка:

- №1145 від 19.09.2012р. на суму 2 600,00грн.;

- № 1161 від 24.09.2012р. на суму 18 800,00грн.;

- №1224 від 09.10.2012р. на суму 26 580,00грн.;

- №1235 від 10.10.2012р. на суму 31 391,40грн.;

- №1316 від 30.10.2012р. на суму 7 880,00грн.;

- №1326 від 31.10.2012р. на суму 18 800,00грн. (а.с. 13-18).

Однак відповідач здійснив лише частково оплату товару на суму 610,20грн. Даний факт стверджується письмовими поясненнями бухгалтера ТзОВ „Продсервіс" Осадчого К.І. від 20.03.2013р, де зазначається, що 17.12.2012р. ПАТ "Рожищенський сирзавод" проплатив суму 2 000,00грн., з якої 1 389,80грн. сплата заборгованості попереднього періоду та 610,20грн. сплата по видатковій накладній №1145 від 19.09.2012р., у зв'язку з чим залишається борг по оплаті згідно даної видаткової накладної у розмірі 1 989,80грн. (а.с. 34)

Заборгованість на момент розгляду справи складає 105 441,20грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України, обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

У відповідності із ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладена угода предметом судового розгляду не виступала, недійсною судом вцілому або частково не визнавалася, сторонами розірвана не була (докази відсутні).

Як встановлено, господарські правовідносини у сторін виникли на підставі договору поставки товару №194 від 15.06.2012 року.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.ст. 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства. Ці статті кореспондуються із ст. 193 ГК України. Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

10.12.2012р. ТзОВ „Продсервіс" направило відповідачу претензію №80 від 07.12.2012 року, щодо оплати суми заборгованості, яка залишена останнім без задоволення (а.с. 19). Факт направлення відповідачу претензії підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №03220579 - 19.12.2012 року (а.с. 20).

Оскільки відповідач не виконав належним чином взятих за договором №194 від 15.06.2012р. зобов'язань, не оплатив у повному обсязі вартості поставленого товару, позовна вимога про стягнення з нього 105 441,20грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Згідно положень п. 4.5 договору за порушення терміну проведення розрахунків відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст.. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежів слід стягнути пеню: 122,57грн. за період з 19.09.2012р. по 20.02.2013р., 1 128,00грн. за період з 24.09.2012р. по 20.02.2013р., 1 414,06грн. - з 09.10.2012р. по 20.02.2013р., 1 657,47грн. - з 10.10.2012р. по 20.02.2013р., 356,18грн. - з 30.10.2012р. по 20.02.2013р., 842,24грн. - з 31.10.2012р. по 20.02.2013р., що разом складає - 5 520,52грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 24,51грн. 3% річних за період з 19.09.2012р. по 20.02.2013р., 225,60грн. - з 24.09.2012р. по 20.02.2013р., 282,81грн. - з 09.10.2012р. по 20.02.2013р., 331,49грн. - з 10.10.2012р по 20.02.2013р., 71,23грн. - з 30.10.2012р. по 20.02.2013р., 168,45грн. - з 31.10.2012р. по 20.02.2013р., що разом складає 1 104,09грн.

Зазначені вище нарахування перевірені судом в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували наявність заборгованості в заявленій позивачем сумі.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 241,33грн відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно віднести на нього пропорційно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст..144, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 599, 625, 628, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Рожищенський сирзавод" (45100, Волинська область, м. Рожище, вул. Чайковського, 20, код 00444694) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Продсервіс" (03115, ,м.Київ, вул. Верховинна, 6-А, код 24934992)

112 065,81грн. заборгованості, в тому числі: 105 441,20грн. - сума основногоборгу, 5 520,52грн. - сума пені, 1 104,09грн. - 3% річних за поставлений товар, а також. 2 241,33грн. витрат по оплаті судового збору.

Повний текст рішення складено

27.03.13

Суддя Л. О. Черняк