Ухвала суду № 3021915, 28.11.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-2668/07

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

“28”  листопада2008 року                                                                                               м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів:  Костенка М.І., Рибченка А.О., Сергейчука О.А., Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Азовського споживчого товариства

на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2006 року

у справі  №2-31/10819-2006А

за позовом   Азовського споживчого товариства

до  Джанкойської об’єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про  визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У червні 2006 року позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог від 23.08.2006р., позивачем поставлено питання про визнання недійсними податкові повідомлення-рішення Джанкойської ОДПІ в Автономній Республіці Крим від 20.07.2005р. №000533/23-1, від 05.09.2005р. №000533/23-1/1, від 21.11.2005р. №000533/23-1/2 та від 01.02.2006р. №000233/23-1/3.

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2006р., залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2006р., у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій виходили з того, що проведеною податковим органом перевіркою на підставі даних головної книги підприємства та декларацій з ПДВ було встановлено заниження позивачем податкових зобов’язань з ПДВ за січень-травень та липень 2004р. у розмірі 5781,00грн. та завищення податкових зобов’язань за червень та грудень 2004р. у розмірі 1042,00грн.. За таких обставин судами попередніх інстанцій визнано цілком обґрунтованим та законним донарахування позивачу спірними податковими повідомленнями-рішеннями податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 4739,00грн. і застосування штрафних санкцій на підставі п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у розмірі 2370,00грн..

Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судамипопередніх інстанцій було встановленонаступне.

Контролюючим органом було проведено планову виїзну перевірку позивача  на предмет встановлення дотримання податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004р. по 31.03.2005р., про що складено акт №504/23-1/01757455 від 18.07.2005р..

Як слідує з акту перевірки перевіряючими встановлено розбіжності між сумами отриманих доходів, відображених у головній книзі підприємства, та даними декларацій з ПДВ за 2004 рік. Перевіркою встановлено порушення підприємством п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого донараховано ПДВ на суму 4739,00грн..

За наслідками поведеної перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.07.2005р. №000533/23-1 яким визначено суму зобов’язання в позмірі 7109,00грн. у т.ч. 4739,00грн. – основного платежу та 2370,00грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В порядку процедури апеляційного оскарження податковим органом прийнято наступні податкові повідомлення-рішення від 05.09.2005р. №000533/23-1/1, від 21.11.2005р. №000533/23-1/2 та від 01.02.2006р. №000233/23-1/3 у яких сума податкового зобов’язання залишилась незмінною.

Судами попередніх інстанцій на підставі наявних у справі матеріалів встановлено, що у періоді, який було перевірено податковим органом, позивачем занижено податок на додану вартість за січень-травень та липень-листопад 2004р. на 5781,00грн. та завищення податкових зобов’язань за червень та грудень 2004р. у розмірі 1042,00грн..

Щодо твердження позивача, що перевіряючими у грудні 2004 року помилково включено до бази оподаткування податком на додану вартість 6983,25грн. пайового внеску, внесеного споживчим товариством «Лідер», то як встановлено під час розгляду даної справі судами попередніх інстанцій, у періоді, що перевірявся позивачем не подавались уточнюючі розрахунки. До складу податкової декларації за будь-який наступний період, протягом якого була виявлена помилка, сума корегування самостійно позивачем не включалась.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

-або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно п.п.17.1.3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону (дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях), такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.  

Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.

Отже, суди першої та апеляційної інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановили обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Азовського споживчого товариства– залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 23 серпня 2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2006 року– залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Головуючий                                                     (підпис)

Судді                                                                (підписи)

З оригіналом згідно:

          Секретар                                                                                                          Прудка О.В.