ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 819/240/13-a
"13" лютого 2013 р. м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Мандзія О.П.
при секретарі Філь І.М.
за участю:
представника позивача Мартинюка Т.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тернополя справу за позовом державної податкової інспекції в Чортківському районі Тернопільської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на суму 643,80 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція в Чортківському районі Тернопільської області Державної податкової служби, надалі позивач, звернувся до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, надалі відповідач, про стягнення заборгованості на суму 643,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми податкового зобов'язання, що призвело до виникнення податкового боргу на суму 643,80 грн. В підтвердження викладеного надав розрахунок суми позовних вимог податкового боргу по єдиному податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань про розгляд справ за його відсутності не надходило. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів відповідно до ч.4 ст.128 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних міркувань.
Судом встановлено, що відповідач по справі, ОСОБА_2, як фізична особа-підприємець зареєстрований 23.04.2012 року та перебуває на обліку у Чортківській районній державній адміністрації.
Відповідно до статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1.). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3.).
Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 встановлено, що до місцевих податків належить єдиний податок.
Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно підпункту 1 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку, а саме фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150 000 гривень (перша група).
Пунктом 293.1 статті 293 цього Кодексу встановлено, що ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Згідно підпункту 1 пункту 293.2 статті 293 цього Кодексу фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
З матеріалів справи вбачається, що 29.05.2012 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подано до ДПІ у Чортківському районі Тернопільської області Державної податкової служби заяву про застосування спрощеної системи оподаткування з 01.06.2012 року. Згідно вказаної заяви платником податків самостійно, виходячи із обраних ним видів господарської діяльності, обрано ставку єдиного податку у межах розміру, що законодавчо встановлений для першої групи платників єдиного податку, а саме у розмірі 10 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (а.с.8-9).
Згідно з вимогами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Таким чином, відповідач як платник першої групи повинен щомісячно, до 20 числа поточного місяця сплачувати єдиний податок у розмірі 10 відсотків мінімальної заробітної плати.
Частиною 1 статті 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", який вступив в дію з 01.01.2012 року, встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня складає 1 073,00 гривні.
Таким чином, ОСОБА_2, як фізична особа-підприємець, зобов'язаний був, починаючи з 01.06.2012 року, щомісячно сплачувати 107,30 грн. єдиного податку.
Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами України з питань митної справи.
Відповідно до пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Згідно пункту 295.4 статті 295 цього Кодексу сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.
Відповідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Однак, судом встановлено, що відповідачем за період 2012 року не сплачувалась до бюджету встановлена ставка єдиного податку у повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 30.01.2013 року виникла заборгованість по сплаті вказаних платежів у розмірі 643,80 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 податкову вимогу форми «Ф» від 06.07.2012 року за № 183, про що відповідач був повідомлений належним чином (а.с. 6). Вказана вимога ДПІ не призвела до повного погашення податкового боргу та в установленому порядку не оскаржена.
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що податкові зобов'язання зі сплати єдиного податку у сумі 643,80 грн. є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено. Наявність податкового боргу підтверджується обгрунтованим розрахунком сум податкового боргу, обліковою карткою платника єдиного податку станом на 31.12.2012 року (а.с. 10).
На час розгляду справи в суді відповідач не представив доказів сплати заборгованості.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За таких обставин, оцінивши зібрані по справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості із сплати єдиного податку в сумі 643,80 грн., підлягають до задоволення як такі, що підтвердженні матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними та допустимими доказами відповідачем.
Відповідно до ст. 94 КАС України судовий збір та судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст.6, 17, 18, 50, 86, 128, 158, 160 - 163 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) податковий борг по єдиному податку в сумі 643,80 грн. (шістсот сорок три гривні 80 копійок) на р/р 31519970700570 УДКСУ у Чортківському районі, код 37938481, одержувач Місцевий бюджет Косів сільська рада, МФО 838012.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Мандзій О.П.
копія вірна
Суддя Мандзій О.П.
Судове рішення № 30219136, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 13.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 819/240/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: