Ухвала суду № 3021828, 19.08.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

К-25942/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

“19” серпня 2008 року м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Нечитайла О.М., Костенка М.І., Рибченка А.О., Степашка О.І.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми

на постанову господарського суду Сумської області від 06 березня 2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19 червня 2006р.

у справі №АС-17/37-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Сумжитлобуд» в особі Будівельно-монтажного управління «Культпобутбуд»

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

У грудні 2005р. позивач звернувся до господарського суду Сумської області області з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІв м. Суми від 10.08.2004р. №15-124/01270871/30859/1/42144, №15-124/01270871/30858/1/42146 щодо сплати штрафних санкцій в сумі 11726,14грн. за порушення строків сплати податкових зобовязань.

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач сплачував своєчасно поточні зобовязання, а податковий орган зараховував кошти в рахунок погашення податкового боргу, який виник станом на 01.04.2001р., що стало наслідком застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату поточних зобовязань.

Постановою господарського суду Сумської області від 06 березня 2006р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19 червня 2006р., позовні вимоги були задоволені в повному обсязі. Судові витрати в сумі 3,40 грн. стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, на підставі наявних у справі матеріалів справи дійшли висновку, що у звязку з відсутністю у відповідача документів і доказів, які були підставою для складання актів перевірки дотримання позивачем податкового законодавства та відповідно підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень та враховуючи, що позивачем були надані докази своєчасності сплати податкових зобовязань, тому відповідач діяв всупереч вимогам законодавства України.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій ДПІв м. Суми звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу відповідача, ВАТ «Сумжитлобуд», посилаючись на законність та обґрунтованість рішень суду попередніх інстанцій, просить касаційну скаргу залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судамипопередніх інстанцій було встановлено наступне.

Контролюючим органом ДПІв м. Суми було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства ВАТ «Сумжитлобуд», про що складено акт від 01.06.2004р. №824, в якому відсутні посилання на ті порушення податкового законодавства щодо несвоєчасної оплати податкових зобовязань з податку на додану вартість, які були здійснені платником податку. На підставі вказаного акта прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.08.2004р. №15-124/01270871/30859/1/42144, №15-124/01270871/30859 про зобовязання сплатити штрафні санкції в сумі 10938,94 коп..

Крім того, 01.06.2004р. податковим органом проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства ВАТ «Сумжитлобуд», про що складено акт №827, в якому також відсутні посилання на ті порушення податкового законодавства щодо несвоєчасної оплати податкових зобовязань з податку на додану вартість, які були здійснені платником податку та прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.08.2004р. №15-124/01270871/30860/1/42146, №15-124/01270871/30860 про сплату штрафних санкцій в сумі 19,18грн.. Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

- безсторонньо (неупереджено);

- добросовісно;

- розсудливо;

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

- пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст.105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про: скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії; зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій; стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю; виконання зупиненої чи невчиненої дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом попередніх інстанцій було встановлено, що зі вступом в дію Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків додатків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платіжні вимоги та платіжні доручення на сплату податків та збррів були повернуті позивачеві без виконання. Згідно п.п. 19.3.4 вищевказаного Закону, а на поточних рахунках позивача (його підрозділів) виникли податкові борги станом на 31.12.1999р. та за період з 01.01.2000р. по 01.04.2001р..

В перехідний період з 22.02.2001р. протягом 60 днів, згідно вимог Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків додатків перед бюджетами та державними цільовими фондами» велась підготовча робота для розстрочення та списання податкових боргів, передбачалось розстрочення податкових боргів, які виникли за період з 01.01.2000р. по 01.04.2001р., тому штрафні санкції на вищезгадані борги не нараховувались.

Своєчасність сплати поточних податкових зобовязань позивача підтверджена в ході судового розгляду справи судом першої інстанції.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що на час початку нарахування відповідачем штрафних санкцій головне підприємство мало переплату по даному виду податку в сумі 146499,99грн..

Отже, суди попередніх судових інстанцій, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обгрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 2201, 221, 223, 224, 230, 231Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Суми залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Сумської області від 06 березня 2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 19 червня 2006р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий (підпис)

Судді (підписи)

З оригіналом згідно:

Секретар Прудка О.В.