Ухвала суду № 3021825, 17.07.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                              К-36757/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

“17” липня  2008 року                                                                                                м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів:  Бившевої Л.І., Костенко М.І., Усенко Є.А., Шипуліної Т.М.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2006р.

по справі №АС-13/42-06

за позовомНововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області

доСільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Обрій» (надалі – СТОВ Агрофірма «Обрій»)

про стягнення заборгованості з податку фізичних осіб,

встановив:

У лютому 2006 року позивач звернулась до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з СТОВ Агрофірма «Обрій» заборгованості по податку з доходів фізичних осіб в сумі 86402,98грн..

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що під час проведення перевірки контролюючим органом було встановлено, що підприємством було утримано із заробітної плати працівників але не перераховано до бюджету податок з доходу фізичних осіб. Заборгованість підприємства перед бюджетом становить 86402,98грн..

Постановою господарського суду Харківської області від 13 квітня 2006р. позовні вимоги Нововодолазької МДПІ Харківської області було задоволено в повному обсязі.

Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем самостійно визначений податок з доходів фізичних осіб в сумі 86402,98грн., який підлягає сплаті, але до державного бюджету України вказані кошти не потрапили.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2006р. рішення суду першої інстанції було скасовано та прийнято нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог судова колегія апеляційної інстанції виходила з того, що податковим органом не взято до уваги положення п.п.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» щодо граничного строку наданого для визначення суми податкових зобов’язань, а отже, позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції позивач звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, з урахуванням уточнених вимог касаційної скарги від 22.11.2007р., просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2006р. таухвалення нового рішення, яким позовні вимоги Нововодолазької МДПІ Харківської областізадовольнити.

В письмовому відзиві на касаційну скаргу позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, СТОВ Агрофірма «Обрій» просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстагнції – без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судамипопередніх інстанцій було встановленонаступне.

Контролюючим органом було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства СТОВ Агрофірма «Обрій» за період з 01.07.2002р. по 31.03.2005р., про що складено акт №23-104/161 від 04.07.2005р..

Висновками зазанченого акту перевірки та довідкою №17-018/15-30615258 від 04.07.2005р. про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства СТОВ Агрофірма «Обрій» за період з 01.07.2002р. по 31.03.2005р. встановлюється, що у підприємства є заборгованість по оплаті податку з доходів фізичних осіб, який було утримано із доходів фізичних осіб, але не перераховано до Державного бюджету. Станом на 01.07.2002р. така заборгованість становила 134824,51грн., за період, що перевірявся (з 01.07.2002р по 31.03.2005р.) відповідачем і було нараховано 124486,05грн та сплачено до бюджету 172907,58грн. спірного податку, з чого контролюючим органом зроблено висновок, що заборгованість відповідача перед бюджетом станом на 31.03.2005р. з цього податку складала 86402,98грн..

Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 Закону України  «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передбачено, що за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем ії фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов’язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Отже, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що відповідно до п.п 15.1.1. п.15.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в межах 1095 днів до проведення та закінчення перевірки) станом на час проведення перевірки  вимоги про сплату заборгованості підприємства з податку з доходів фізичних осіб яку визначено на 01.07.2002р. в розмірі 134827,51грн. є неправомірними.

Посилання позивача на норми Цивільного кодексу України стосовно порядку застосування строку позовної давності є неправомірними, оскільки відповідно до вимог ст.1 ЦК України цим кодексом не регулюються  правовідносини, що виникають з податкового законодавства.

Також поза увагою суду першої інстанції залишились довідки Нововодолазької МДПІ Харківської області №54/10/24 від 20.01.2005р. та №1140/10/24 від 30.06.2005р. про відсутність у СТОВ Агрофірма «Обрій» не має на дату складання цих довідок заборгованості зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів), кі ведуться у податковій інспекції.

Отже, суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обгрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Ухалив:

Касаційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області – залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 08 листопада 2006р.  – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий: ____   Маринчак Н.Є.

Судді:            ____   Бившева Л.І.

  ____   Костенко М.І.

  ____   Усенко Є.А.

   _____  Шипуліна Т.М.