Рішення № 30218065, 15.03.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/12507/2012

Провадження № 2/344/1196/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

14 березня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-судді Бабій О.М.

секретаря Сивухіної Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором, витрат на оплату судового збору, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення в солідарному порядку з відповідачів заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

В процесі розгляду справи представник позивача уточнив позовні вимоги та просив про звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить відповідачці ОСОБА_2 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та стягнення в солідарному порядку з поручителів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 19 жовтня 2007 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 02/887к, до якого 18.04.2008 року, 10.05.2009 року, 04.06.2009 року, 10.06.2010 року, 24.06.2010 року та 20.07.2011 року було внесено зміни. Відповідачка ОСОБА_2 отримала в позивача кредит в розмірі 70 000 доларів США з датою погашення 18.10.2026 року, зі сплатою 12,45% річних, з погашенням кредиту та процентів в розмірах та у строки визначених цим договором. Внаслідок неналежної сплати відповідачкою ОСОБА_2 процентів за користування кредитом та погашення кредиту за відповідачкою наявна заборгованість в загальній сумі 72 391,64 долари США, що еквівалентно 578 590 грн. 18 коп. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 19.10.2007 року було укладено два різні договори поруки із змінами від 04.06.2009 року та 24.06.2010 року. Крім того, з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 19.10.2007 року було укладено договір іпотеки двохкімнатної квартири.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримала з мотивів наведених в позовній заяві. Просила позов задовольнити. В судове засідання не з'явидась, подала суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в судові засідання не з'являвся, про дату, час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, що підтверджується конвертами, які повернулись у зв'язку із закінченням терміну зберігання та повідомленнями про вручення поштових відправлень, причини неявки суд не повідомили.

З урахуванням положень ст. 224 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, забезпеченого порукою, внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки з позичальника, який є одночасно майновим поручителем та стягнення заборгованості за кредитним договором в солідарному порядку з поручителів.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

19 жовтня 2007 року між ВАТ «Банк Універсальний», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та відповідачкою ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 02/887к (а.с.8-11), за яким банк надав, а позичальник (відповідачка) отримала кредит в розмірі 70 000 доларів США. Пунктом 1.1. Договору передбачено обов'язок позичальника сплатити 12,45 % річних за користування кредитом. Згідно п. 6.1.1. Договору відповідачка зобов'язалась своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені терміни, а також виконати інші свої зобов`язання згідно даного договору. Додатковими угодами від 18.04.2008 року, 10.05.2009 року, 04.06.2009 року, 10.06.2010 року, 24.06.2010 року та 20.07.2011 року було змінено первісні умови договору в частині процентної ставки, умов повернення кредитних коштів.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідачка ОСОБА_2 належно їх не виконувала, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором № 02/887к від 19.10.2007 року (а.с.6-7).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу дії ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором № 02/887к від 19.10.2007 року (а.с.6-7), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідачки ОСОБА_2 за кредитом в розмірі 72 391,64 долари США, що еквівалентно 578 590 грн. 18 коп., з яких: 964,08 долари США, що еквівалентно 7 705 грн. 41 коп. - прострочена заборгованість по кредиту, 61 543,23 долари США, що еквівалентно 491 884 грн. 27 коп. - сума дострокового стягнення кредиту, 9884,33 долари США, що еквівалентно 79 000 грн. 51 коп. - відсотки.

Будь-яких доказів, які б спростували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Частиною 1 ст. 546 ЦК України визначено види забезпечення виконання зобов'язань, якими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення виконання даного кредитного договору від 19.10.2007 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 19.10.2007 року укладено договір іпотеки (а.с.103-106), додатковими угодами від 18.04.2008 року, 10.05.2009 року, 04.06.2009 року, 10.06.2010 року, 24.06.2010 року та 20.07.2011 року було внесено доповнення до вказаного договору іпотеки від 19.10.2007 року.

Відповідно до п. 1.2.1. договору іпотеки відповідачка ОСОБА_2 передала в іпотеку банку нерухоме майно, а саме: двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2. Предмет іпотеки належить відповідачці ОСОБА_2 (іпотекодавцю) на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 19.10.2007 року приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_5 за реєстром № 1670, право власності на яку зареєстровано Івано-Франківським ОБТІ 19.10.2007 року за реєстраційним номером 5012709, номер запису 4206 в книзі 36.

Згідно п. 1.3. договору іпотеки вартість предмету іпотеки визначена сторони в розмірі 433 994 грн.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку», якою визначено підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки, у разі невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язання забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель вправі задовільнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. За рахунок предмета іпотеки він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель (іпотекодержатель) набуває право звернення стягнення на предмет застави (іпотеки). За рахунок предмета застави, іпотеки він має право задоволити в повному обсязі свої вимоги з урахуванням сплати відсотків, неустойки, збитків та іншого.

Відповідно до ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Спосіб реалізації предмета застави, іпотеки встановлений ст. 591 ЦК України та ст. 39 Закону України «Про іпотеку».

Пунктом 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» закріплено, що резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 72 391,64 долари США, що еквівалентно 578 590 грн. 18 коп. на предмет іпотеки є обґрунтованою.

Що стосується вимоги позивача про стягнення в солідарному порядку з поручителів, за різними договорами поруки, заборгованості за кредитним договором в розмірі 72 391,64 долари США, що еквівалентно 578 590 грн. 18 коп., то суд виходить з наступного.

В забезпечення виконання даного кредитного договору від 19.10.2007 року між позивачем та відповідачами ОСОБА_3, ОСОБА_4 було укладено договори поруки (а.с.79, 91), додатковими угодами від 04.06.2009 року, 24.06.2010 року до яких були внесені доповнення та зміни. Відповідно до п. 1 та 4 договорів поруки, поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за несвоєчасне виконання боржником ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року №5, право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

В данному ж випадку позивач ставить вимоги про звернення на предмет іпотеки, який належить позичальнику та який одночасно є майновим поручителем, а також просить стягнути солідарно з поручителів за різними договорами поруки заборгованість за кредитним договором.

Суд вважає такі вимоги позивача передчасним, оскільки у випадку задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у позивача відпаде необхідність стягувати заборгованість з поручителів, тому що буде мати місце подвійне стягнення, що є недопустимим.

Якщо ж коштів від реалізації предмета іпотеки для погашення заборгованості буде недостатньо, то позивач матиме можливість звернутись до суду з позовом до поручителів про стягнення коштів, яких не вистачає, але не в солідарному порядку.

Суд враховує вимоги ч. 1 ст. 554 ЦК України, згідно якої у разі укладення кількох договорів поруки на виконання одного й того самого зобов`язання кожен із поручителів відповідає перед кредитором разом із боржником як солідарні боржники. Тому по кредитному договору та договорах поруки відповідачі повинні відповідати солідарно, однак окремо від іншого поручителя.

Тому не підлягає стягненню заборгованість в сумі 72 391,64 долари США, що еквівалентно 578 590 грн. 18 коп. солідарно з поручителів, оскільки між собою вони не є солідарні боржники, а вимоги про стягнення солідарно з боржника та поручителя ОСОБА_3 та вимоги про стягнення солідарно з боржника та поручителя ОСОБА_4 позивачем не ставиться.

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення в солідарному порядку з двох відповідачів заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, підлягає звернення стягнення заборгованості за кредитним договором № 02/887к від 19.10.2007 року в розмірі 72 391,64 долари США, що еквівалентно 578 590 грн. 18 коп. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки тільки з боржника (позичальника) ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачки ОСОБА_2 також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовом публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором, витрат на оплату судового збору слід задовольнити частково.

На підставі викладеного, відповідно до п. 9, 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року №5, ст. ст. 33, 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 16, 20, 215 ч.4, 526, 527, 546, 548, 554, 589, 590, 591, 610, 612, 1050, 1054 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 197 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення заборгованості за кредитним договором, витрат на оплату судового збору задовольнити частково.

Звернути стягнення заборгованості за кредитним договором №02/887к від 19.10.2007 року, укладеним між ВАТ «Універсал Банк», правонаступником якого є ПАТ «Універсал Банк», та ОСОБА_2, в сумі 72 391,64 долари США, що еквівалентно 578 590 грн. 18 коп., на предмет іпотеки згідно договору іпотеки від 19.10.2007 року - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 70,5 кв. м., та яка на підставі Договору купівлі-продажу посвідченого 19.10.2007 року приватним нотаріусом Івано-Франківського МНО ОСОБА_5 за реєстром № 1670, що є зареєстрованим Івано-Франківським ОБТІ 19.10.2007 року за реєстраційним номером 5012709, номер запису 4206 в книзі 36 (Витяг про реєстрацію прав власності на нерухоме майно № 16347317, виданий Івано-Франківським ОБТІ 19.10.2007 року) належить ОСОБА_2, жительці АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, шляхом надання права іпотеко держателю - публічному акціонерному товариству «Універсал Банк», який знаходиться в м. Києві, 04114, вул. Автозаводська, буд. № 54/19, ідентифікаційний код 21133352, на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцю. Початкова ціна предмета іпотеки встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_2, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 в користь публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», який знаходиться в м. Києві, 04114, вул. Автозаводська, буд. № 54/19, ідентифікаційний код 21133352 - 3219 грн. витрат по оплаті судового збору

В решті вимог позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідачів.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Бабій О.М.