Ухвала суду № 3021759, 16.07.2008, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

                                                                                               К-32169/06

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

“16” липня  2008 року                                                                                          м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Сіроша М.В.

Суддів:  Маринчак Н.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Шкляр Л.Я.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому

на постанову господарського суду Хмельницької області від 03 травня 2006р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2006р.

у справі  №10/64-НА

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанус»

до Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -          

встановив:

У лютому 2006р. позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог від 11.04.2006р. поставлено питання провизнання протиправним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому №0000232304/0/913 від 10.03.2005р., а також про скасування першої податкової вимоги №1/755 від 15.07.2005р. та другої податкової вимоги №2/943 від 05.09.2005р..

Позовні вимоги мотивовано тим, що висновки податкового органу викладені в акті перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, а застосування податкового зобов’язання не є правомірним і прийнято з порушенням норм чинного законодавства.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 03 травня 2006р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2006р., позовні вимоги ТОВ «Компанус» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Хмельницькому №0000232304/0/913 від 10.03.2005р., перша податкова вимога №1/755 від 15.07.2005р. та друга податкова вимога №2/943 від 05.09.2005р..

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанції дійшли висновку, що відповідачем належним чином документально не доведено правомірність прийнятого оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій ДПІ у м.Хмельницькому звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати вищевказані рішення суду, як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судамипопередніх інстанцій було встановленонаступне.

Податковим органом було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства ТОВ «Компанус» за період з 01.04.2003р. по 31.12.2004р., про що складено акт №557/234/22777864 від 05.03.2005р..

Висновками даної перевірки встановлено порушення підприємством п.4.1 ст.4 та п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме не включено до об’єкту оподаткування з ПДВ у IVкварталі 2004р. попередню оплату в сумі 222200,00грн., внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 44440,00грн..

Перевіркою було встановлено заниження обсягу операцій, що оподатковуються за ставкою 20% за IVкварталі 2004р. на суму 222200,00грн., в зв’язку з не врахуванням підприємством попередня оплата, отримана від КБ «Приватбанк».

На підставі зазначених висновків податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232304/0/913 від 10.03.2005р. про нарахування податкового зобов’язання з ПДВ на загальну суму 484884,00грн. в т.ч. основного платежу в сумі 44440,00грн. та штрафних санкцій в сумі 4444,00грн.

За результатами адміністративного оскарження контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000232304/1/1795 від 16.05.2005р. у якому сума податкового зобов’язання залишилась незмінною.

У зв’язку з непогашенням платником податківсуми податкового зобов’язання з ПДВ, позивачу направлено першу податкову вимогу №1/755 від 15.07.2005р. на суму 484884,00грн. та другу податкову вимогу на суму узгодженого зобов’язання в розмірі 44948,97грн., з яких основний платіж складає 44440,00грн., штрафні санкції – 496,42грн., пеня – 39,55грн..

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Компанус» (Виконавець) та ЗАТ КБ «Приватбанк» (Замовник) було укладено договір б/н від 22.12.2004р. щодо здійснення збору, фіксації, обробки та надання даних стосовно:

- відкриття, ведення та закриття емісійного рахунку, особових рахунків емітента та зареєстрованих осіб;

- обліку виданих, погашених та втрачених сертифікатів іменних цінних паперів;

- обліку осіб, зареєстрованих в системі реєстру;

- внесення на особові рахунки емітента та зареєстрованих осіб інформації про їх уповноважених осіб;

- внесення в систему реєстру змін в зв’язку з переходом права власності на іменні цінні папери, обтяженням цінних паперів зобов’язаннями, переведеннял  цінних паперів на (з) рахунки (ів) номінальних утримувачів, на (з) особового рахунку емітента.

Умовами договору передбачено, що зазначені послуги надаються до 10.01.2005р., вартість послуг складає 260000,00грн..

23.12.2004р. ТОВ «Компанус» отримана попередня оплата в сумі 222200,00грн. з призначення платежу – за консультаційні послуги згідно договору від 22.12.2004р..

Відповідно до п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об’єктом оподаткування операції з розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами.

Пунктом 1.1 «Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів», затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 26.05.1998р. №60) визначено, що діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (реєстраторська діяльність) – професійна діяльність на ринку цінних паперів, яка передбачає отримання дозволу Комісії та включає збирання, фіксацію, обробку, зберігання та надання даних, яік складають  систему реєстру власників іменних цінних паперів, щодо іменних цінних паперів, їх емітентів та власників, а також виконання інших функцій, визначених Положенням.

Згідно п.1 ст.12 Закону україни «Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» діяльність  на ведення реєстрів власників іменних цінних паперів потребує отримання ліцензії, яка надається якщо реєстраційна діяльність передбачена статутом підприємства.

Статутом ТОВ «Компанус» передбачено зазначений вид діяльності.

Ліцензією №113428 серії АБ від 25.10.2004р. позивачу надано право на здійснення діяльності на ринку цінних паперів строком дії з 25.10.2004р. по 25.10.2009р..

Таким чином, судова колегія погоджується з висновками судів попередніх інстацій, що на виконання умов договору б/н від 22.12.2004р. позивачем здійснено реєстраторські послуги, які відповідно до п.п.3.2.1 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Отже, судами першої та апеляційної інстанції виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в якихповно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими в судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому – залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Хмельницької області від 03 травня 2006р. та ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 14 вересня 2006р. – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня  відкриття таких обставин.

Судді: