Постанова № 30217245, 14.03.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 820/1185/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - Малахової Ю.А., Третецької Є.В.,

відповідача - Тетянчука Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "Агронафтопродукт" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгівельне підприємство «Агронафтопродукт», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.11.2012 року № 0008992305.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган протиправно та безпідставно зазначив про порушення ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, проте позивач вказаних порушень законодавства не допускав, а тому вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення такими, що суперечить ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач послався на безпідставність висновків ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС про нереальності господарських операцій з контрагентом ТОВ «Харківська віконна компанія», оскільки за даними операціями роботи були надані у повному обсязі, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги і доводи заявленого позову, просила суд прийняти рішення про задоволення позову.

Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, з поданим позовом не погодився. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив на тому, що за результатами проведеної перевірки ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» встановлено порушення п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 1 та 2 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.п. 2.13, 2.15, 2.16 п. 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми податкового кредиту у жовтні 2011 року на 690 682 грн. та як наслідок, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за жовтень 2011 року у сумі 690 682 грн. До того ж представник відповідача зазначив на тому, що від ДПІ у Московському районі м. Харкова отриманий акт від 14.06.2012 року № 1062/2220/34955829 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Харківська віконна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 01.06.2012р., за результатами якої встановлено, що в порушення ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України та п. 135.2 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, ст. 187, 188, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, дані податкової звітності документально не підтверджені. Отже, до складу податкового кредиту позивачем включені суми податкового кредиту з витрат по придбанню у ТОВ «Харківська віконна компанія» робіт, які фактично не були надані з посиланням на наявність вищезазначеного акту. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.08.2000 року, про що зроблений запис у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Знаходиться на податковому обліку у ДПІ Дзержинського району м. Харкова Харківської області ДПС з 14.08.2000 року за № 12269, зареєстроване платником податку на додану вартість, про що видане свідоцтво № 28292169.

Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» (код за ЄДРПОУ 31149289) щодо документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Харківська віконна компанія» (код 31149289) за жовтень 2011 року, за наслідками якої складений акт від 15.10.2012 року № 4471/2201/31149289. За результатами проведення перевірки встановлені порушення п. 2 ст. 3, ст. 4, п. 1 та 2 ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; п.п. 2.13, 2.15, 2.16 п. 2 «положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» завищено суму податкового кредиту у жовтні 2011 року на 690 682 грн. та як наслідок, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті в бюджет за жовтень 2011 року у сумі 690 682 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби винесене податкове повідомлення-рішення від 05.11.2012 року № 0008992305, яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у сумі 1 036 023,00 грн. у тому числі за основним платежем - 690 682,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 345 341,00 грн.

В ході судового розгляду з'ясовано, що вищезазначене податкове повідомлення-рішення від 05.11.2012 року № 0008992305 було оскаржене позивачем в адміністративному порядку відповідно до приписів п. 56.2, п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України шляхом послідовного подання скарг до Державної податкової служби у Харківській області та Державної податкової служби України. Натомість рішеннями за результатами розгляду скарг ДПС у Харківській області та ДПС України скарги директора ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» залишені без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 05.11.2012 року № 0008992305.

Судом встановлено, що фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугувало відображення в акті від 15.10.2012 року № 4471/2201/31149289 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ « ТП «Агронафтопродукт» приписів податкового законодавства України, а саме формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість показників господарських операцій з ТОВ «Харківська віконна компанія», які реально не могли відбутися, в підтвердження чого податковий орган посилається на наявність акту від 14.06.2012 року № 1062/2220/34955829 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Харківська віконна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009р. по 01.06.2012р., за результатами якої встановлено, що в порушення ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України та п. 135.2 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, ст. 187, 188, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, дані податкової звітності документально не підтверджені.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 15.10.2012 року № 4471/2201/31149289, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

З наявних у справі документів вбачається, що взаємовідносини ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» з ТОВ «Харківська віконна компанія» склалися в межах наступних договорів підряду.

Відповідно до договору підряду № 11/08 від 11.08.2011 року ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» (Замовник) доручає, а ТОВ «Харківська віконна компанія» (Підрядник) зобов'язується виконати роботи з реконструкції майнового комплексу під Харківський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості з розміщення додаткових будівель по вул.. Артема, 1 в м. Дергачі. Будівництво учбового корпусу. Замовник зобов'язується прийняти цю роботу і оплатити її, на виконання умов якого були виписані наступні податкові накладні: податкова накладна від 27.10.2011 року № 71 на загальну суму 465 700,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 77 616,67 грн.), від 27.10.2011 року № 73 на загальну суму 567 100.00 грн. ( в тому числі ПДВ - 94 516,67 грн.), від 28.10.2011 року № 76 на загальну суму 456 350,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 76 058,33 грн.), від 31.10.2011 року № 78 на загальну суму 567 300,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 94 550,00 грн.), від 31.10.2011 року № 79 на загальну суму 325 400,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 54 233,33 грн.). Факт виконання робіт, визначених у договорі підтверджується складеними та підписаними між сторонами актами прийняття виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в.

Відповідно до договору підряду № 13/08 від 13.08.2011 року ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» (Замовник) доручає, а ТОВ «Харківська віконна компанія» (Підрядник) зобов'язується виконати роботи з реконструкції нежитлових будівель корівника (літер «А1-1», свинарника (літер «В1-1»), зерносховища (літер «Б1-1») призначених для навчально-фермерської майстерні та нежитлових будівель лабораторій автомашин (літер «Л-1») і сільгоспмашин (літер «М-1»), призначених для навчально-виробничої майстерні Харківського центру ПТО ДСЗ за адресою: Харківська область, Дергачівський р-н, м. Дергачі, вул. Артема, 1. Замовник зобов'язується прийняти цю роботу і оплатити її, на виконання умов якого були виписані наступні податкові накладні: податкова накладна від 27.10.2011 року № 70 на загальну суму 320 765,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 53 460,83 грн.), від 28.10.2011 року № 74 на загальну суму 365 387,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 60 897,83 грн.), від 31.10.2011 року № 77 на загальну суму 339 200,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 56 533,33 грн.). Факт виконання робіт, визначених у договорі підтверджується складеними та підписаними між сторонами актами прийняття виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в.

Відповідно до договору підряду № 17/08/2011 від 17.08.2011 року ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» (Замовник) доручає, а ТОВ «Харківська віконна компанія» (Підрядник) зобов'язується виконати роботи з ремонту інженерно-лабораторно корпусу по вул.. М.Конєва, 16. Замовник зобов'язується прийняти цю роботу і оплатити її, на виконання умов якого були виписані наступні податкові накладні: податкова накладна від 27.10.2011 року № 72 на загальну суму 250 755,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 41 792,50 грн.), від 28.10.2011 року № 75 на загальну суму 176 300,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 29 383,33 грн.), від 31.10.2011 року № 80 на загальну суму 309 836,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 51 639,33 грн.). Факт виконання робіт, визначених у договорі підтверджується складеними та підписаними між сторонами актами прийняття виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в. Окрім того, позивачем до матеріалів справи надані довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрат до вищезазначених договорів, договірну ціну до договорів, локальний кошторис до договорів, відомості ресурсів до локального кошторису до договорів, розрахунки загальновиробничих витрат до локального кошторису до договорів.

Оцінивши згадані правочини за правилами ст. 86 КАС України, суд відзначає, що спірні правочини укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону.

Таким чином, згадані договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Щодо наявності у матеріалах справи податкових накладних, виписаних ТОВ «Харківська віконна компанія» на адресу ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» від 27.10.2011 року № 70, від 27.10.2011 року № 71, від 27.10.2011 року № 72, від 27.10.2011 року № 73, від 28.10.2011 року № 74, від 28.10.2011 року № 75, від 28.10.2011 року № 76, від 31.10.2011 року № 77, від 31.10.2011 року № 78, від 31.10.2011 року № 79, від 31.10.2011 року № 80, в яких у графі «дата відвантаження (виконання, постачання (оплати) товарів/послуг) зазначені дати жовтня 2010 року та вищезазначених податкових накладних, в яких у графі «дата відвантаження (виконання, постачання (оплати) товарів/послуг) зазначені дати жовтня 2011 року, то така невідповідність обумовлена допущеною друкарською опискою при виписці вказаних документів податкового обліку. У зв'язку із цим, ТОВ «Харківська віконна компанія» листом від 03.09.2012 року № 115 повідомила про це позивача ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» та надала податкові накладні належним чином оформлені. З урахуванням наведених обставин та за наслідком аналізу законодавчих норм, які встановлюють правила та умови формування даних податкового обліку, суд дійшов висновку, що виключно вказана обставина (друкарська описка) не може бути єдиною і достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит.

Разом з цим суд зауважує, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. При цьому, обов'язкові реквізити податкової накладної чітко зазначені у статті 201 Податкового кодексу України, проте графа «дата відвантаження (виконання, постачання (оплати) товарів/послуг) не є обов'язковим реквізитом податкової накладної, відсутність або невірне заповнення якого може бути підставою для заборони платнику податків на віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, суд вважає за необхідне встановити можливості позивача використання отриманих ним робіт (послуг) у власній господарській діяльності чи з метою отримання прибутку, як так, виходячи зі змісту господарської операції, останні є невід'ємною ланкою у господарському ланцюгу та дослідити відповідні первинні документи.

Так, позивачем до матеріалів справи надані первинні документи, якими позивач підтверджує факт використання отриманих ним робіт з метою отримання прибутку, що в свою чергу, підтверджує факт здійснення господарської операції.

Так, в матеріалах справи містяться договори підряду від 16/11/2010 від 16.11.2010 року та № 03/06/11 від 08.06.2011 року, укладені між ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» (Підрядник) та Харківський центр професійної та технічної освіти державної служби зайнятості (Замовник), договір підряду № 04/07/11 від 04.07.2011 року, укладений між ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» (Підрядник) та Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії Нафтогаз України (Замовник). На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем надані до суду копії актів приймання виконаних будівельних робіт, які є невід'ємними додатками до договорів, підписані сторонами, що відповідають умовам вище перелічених договорів та підтверджують факт виконання позивачем робіт для Замовників.

Таким чином, факт придбання робіт у ТОВ «Харківська віконна компанія» та їх використання в подальшому у межах господарської діяльності, підтверджені належними та допустимими доказами, не викликають у суду сумнівів в фактичному здійсненні ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» господарської діяльності та тих операцій, в межах яких сформовано дані податкового обліку. За встановлених в ході судового розгляду обставин щодо реальності здійснених позивачем господарських операцій, які підтверджені належним чином складеними первинними документами суб'єктів господарювання, що на час вчинення спірних господарських операцій мали необхідний обсяг правоздатності та були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, за відсутності фактів вчинення позивачем нікчемних угод або угод, які суперечать інтересам держави та суспільства, інші доводи заперечень відповідача на висновки суду не впливають.

Окрім того, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб ТОВ «ТП «Агронафтопродукт» або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій, просторових та часових факторів, економічних чинників, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення податковим повідомленням-рішенням від 05.11.2012 року № 0008992305 прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.

Керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "Агронафтопродукт" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0008992305 від 05.11.2012 року, винесене ДПІ у Київському районі м. Харкова Харківської області ДПС.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельне підприємство "Агронафтопродукт" (код 31149289) з Державного бюджету України 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 19 березня 2013 року.

Суддя Шевченко О.В.