Постанова № 30217179, 19.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2013 р. (12:07) Справа №801/1047/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Радчука А.А., при секретарі судового засідання Говорун М.В., за участю представників сторін:

від прокуратури -Провотар Ю.О.

від позивача - Мустафаєва Є.Т.

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

заступника прокурора м.Ялта АР Крим діючого в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим

до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3

про стягнення.

Обставини справи. Заступник прокурор м. Ялта АР Крим діючи в інтересах держави в Інспекції з питань захисту прав споживачів а Автономній Республіці Крим (далі- позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3 (далі- відвпіодач) про стягнення штрафних санкцій у сумі 1700 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що в ході здійснення контролю позивачем було встановлено порушення законодавства про рекламу суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_3, в результаті чого було складено відповідний протокол від 29.08.2012 року та прийнято рішення № 254-р про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, згідно з Постановою КМУ від 26.05.2004 року № 693 «Про затвердження порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу» за порушення вимог Закону України «Про рекламу», а саме ч. 6 ст. 27, ч. 2 ст. 22 Законом України «Про рекламу» в розмірі 1700 грн. Оскільки в добровільному порядку штрафні санкції відповідачем сплачені не були, прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалами Окружного адміністративного суду від 25.01.13р. відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили останні задовольнити.

Відповідач або її представник в судове засідання не з'явились, про день, місце і час розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Згідно наданих заперечень, позов відповідач не визнає у повному обсязі з тих підстав, що у складених позивачем документах маються чисельні помилки в частині оформлення, а також останні складені відносно іншої особи - суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3.

Вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв`язку з здійсненням суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв`язку з публічним формуванням суб`єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-XII (далі -Закон).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Частиною 3 ст. 5 Закону передбачено, що захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Статтею 26 Закону визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, у тому числі: перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.

Таким чином, Управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, реалізуючи свої завдання та функції в правовідносинах з фізичними та юридичними особами виступає як суб'єкт владних повноважень, який здійснює владну компетенцію.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

Отже, заступник прокурора м.Ялта АР Крим виходячи з покладених на нього функцій й повноважень подав позов до суду в інтересах держави в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів АР Крим, тобто позивач та прокурор є суб'єктами владних повноважень у спірних правовідносинах.

Так, судом встановлено, що посадовою особою інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим в ході здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу в м.Ялті виявлено порушення законодавства про рекламу. В результаті зазначеного складено протокол від 29.08.12р., у якому зафіксовано розповсюдження зовнішньої та внутрішньої реклами, а саме: в м.Ялта на території кафе «КЕБАБ» по вул.Пушкінській,3 рекламодавець розмістив внутрішню та зовнішню рекламу, яка направлена на формування та/або підтримання інтересу споживачів реклами до товару, у вигляді зображення торгових марок, під якими випускається алкогольна продукція. Зазначену рекламу розміщено з ознаками порушення, передбаченого ч.ч. 2, 7 ст. 22 Закону України «Про рекламу», а саме: реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється засобами внутрішньої та зовнішньої реклами; реклама тютюнових виробів та алкогольних напоїв, а також знаків для товарів та послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються дані вироби та напої, повинна супроводжуватися текстами попередження такого змісту: "Куріння може викликати захворювання на рак", "Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я". Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження - білим. Текст попередження в рекламі в друкованих засобах масової інформації має розміщуватися горизонтально, внизу рекламного зображення.

Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України «Про рекламу» розміщення внутрішньої реклами без дозволу із власником місця розміщення або уповноваженої особи забороняється. Згідно зі ч.І ст.16 Закону України «Про рекламу» розміщення зовнішньої реклами на територіях, будівлях, спорудах розміщуються тільки з дозволу власника або уповноважених ними органів,осіб. Відповідно до вимог п.44 «Типових правил розміщення зовнішньої реклами» затв. Постановою КМУ від 29.12.03р. №2067 зовнішня реклама повинна мати на каркасі маркировку з інформацією про розповсюджувача реклами, номеру телефону, дату видачі дозволу та строку його дії.

29.08.12р. на адресу відповідача направлено вимогу про надання необхідної інформації до 14.09.12р., із повідомлення місця і часу розгляду виявленого порушення законодавства про рекламу, в тому числі, щодо вартості спірної реклами. Вимогу направлено як на фактичну адресу реєстрації відповідача, так і на юридичну адресу. Як вбачається із поштового повідомлення а.с.11, вимогу отримано особисто відповідачем ОСОБА_3

На вказані вимоги до Управління у справах захисту прав споживачів ніякої інформації не надійшло.

Далі, комісією Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим 18.09.12р. прийнято рішення №254-р про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, згідно з Постановою КМУ від 26.05.2004 р. № 693 «Про затвердження порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу» на суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 за порушення вимог Закону України «Про рекламу», а саме ч.6 ст.27, ч. 2,7 ст.22 Законом України «Про рекламу» в розмірі 1700грн. Згідно поштового повідомлення зазначене рішення отримано 22.09.2012 року відповідачем особисто (а.с.15). До теперішнього часу зазначені штрафні санкції відповідачем не сплачені, чим державному бюджету України спричинена шкода, у розмірі позовних вимог.

Згідно до вимог ст.42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю та безпекою продукції всіх видів послуг та робіт.

Судам підвідомчі всі спори про захист прав та свобод громадян. У відповідності до ч.3 ст. 5 Закону України «Про захист прав споживачів», державний захист прав громадян як споживачів здійснюють також судові органи.

Законом України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач це громадянин, котрий придбав, замовив, використовує чи має намір придбати чи замовити товари для власних потреб.

Згідно ст.22 вказаного Закону захист прав споживачів, передбачених законодавством здійснюється судом.

Відповідно до ч.9 ст. 27 ЗУ «Про рекламу» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи можуть вимагати від рекламодавців публікації відомостей, що уточнюють, доповнюють рекламу, та звертатися з позовом до суду щодо протиправних дій рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами.

Ненадходження, а також несвоєчасне надходження штрафних санкцій до бюджету порушує інтереси держави, так як виникає недофінансування бюджетних установ, організацій, соціальних програм, що утруднює здійснення державної політики в сфері захисту прав споживачів. Штрафи, накладені управлінням у справах захисту прав споживачів АР Крим, спрямовуються до Державного бюджету України.

На підставі зазначеного рішення відповідач зобов'язаний сплатити у встановлені законодавством строки штраф у розмірі 1700,00 грн. та у триденний строк після оплати штрафу письмово повідомити державний орган у справах захисту прав споживачів, який наклав стягнення, вказавши номер та дату платіжного доручення, по якому оплачений штраф (надати копію квитанції).

Враховуючи зазначене вище, суд вважає за доцільне задовольнити позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача за порушення законодавства про рекламу штраф в розмірі 1700,00 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити у повному обсязі.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Що ж стосується письмових заперечень відповідача стосовно тієї підстави, що у складених позивачем документах маються чисельні помилки в частині оформлення, а також останні складені відносно іншої особи - суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_3, то суд до уваги останні не приймає з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, що підтверджується письмовими поясненнями і відповідача, перевірка відбулась в м.Ялта на території кафе «КЕБАБ» по вул.Пушкінській,3, в якому здійснює підприємницьку діяльність саме відповідач. Копію протоколу та вимоги на ім'я ОСОБА_3 отримала особисто відповідач. В рішенні відповідача про накладення штрафу дійсно маються виправлення однак із останнього вбачається, що до відповідальності притягується саме відповідач, а не інша особа. З огляду на викладене суд вважає механічну помилку (описку) позивача у зазначенні о батькові відповідача незначною та рахує останнє саме обраним невірним способом захисту своїх прав з метою уникнення від передбаченої законом відповідальності за вчинені порушення діючого законодавства про рекламу.

Крім зазначеного, суд черговий раз робить зауваження на тому, що в порушення ст.71 КАС України відповідач з часу отримання 22.09.2012 року рішення про накладення на неї штрафу, не надала доказів оскарження даного рішення про застосування до неї штрафних санкцій, що фактично є його узгодженням та визнанням.

Під час судового засідання, яке відбулося 19.02.2012р., були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. У повному обсязі постанову складено 25.02.2012р.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 (і.н.н. НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь державного бюджету м. Ялта (р/р 31118106700039, код платежа 21081100, банк отримувач: ГУ ДК України в АРК м. Ялта, МФО 824026, ЄДРПОУ 38027563) суму штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Радчук А.А.