Постанова № 30216408, 26.03.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" березня 2013 р. Справа № 920/41/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., судді Івакіна В.О., Бондаренко В.П.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників:

позивача - Мельник О.В. (дов.№149 від 30.01.2013 р.)

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. №778С/1-8) на рішення господарського суду Сумської області від 14 лютого 2013 року у справі

за позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", м. Суми

до Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м. Суми

про визнання частин договору недійсним

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта", звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив визнати недійсними частини договору оренди №ФМ-361 від 30.01.1998 р.

Рішенням господарського суду Сумської області від 14.02.2013 р. у справі №920/41/13 (суддя Соп'яненко О.Ю.) в задоволенні позову відмовлено.

Українське державне підприємство поштового зв'язку "Укрпошта" в особі Сумської дирекції УДППЗ "Укрпошта" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що дії органу місцевого самоврядування по встановленню будь-якого іншого розміру орендної плати є такими, що суперечать законодавству. Просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити; судові витрати покласти на відповідача.

Відповідач вимоги ухвали суду від 11.03.2013 р. не виконав, відзив на апеляційну скаргу та документи в обґрунтування своїх заперечень не надав, в судове засідання не з'явився, про причини нез'явлення суд не повідомив, хоча про місце та час розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення.

Колегія суддів вважає, що не з'явлення в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, тому справа розглядається відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши в судовому засіданні пояснення уповноваженого представника позивача, перевіривши повноту встановлення місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.01.1998 р. між Управлінням комунального майна та приватизації виконавчого комітету Сумської міської Ради народних депутатів (орендодавець) та Сумським поштамтом (орендар) укладено договір №ФМ-361. (т.1 а.с.13-14).

Відповідно до розділів 1, 2 договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нежитлові приміщення за адресою: м. Суми, вул. Карбишева, 45, загальною площею 44,0 кв. м, для розміщення 18 відділення зв'язку.

Строк дії договору встановлений до 30.01.2018 р. (п.8.1 договору).

Згідно додатку №2 до договору факт приймання-передачі об'єкту оренди зафіксований в акті від 30.01.1998 р. (т.1 а.с.16-зворотня сторона).

Згідно розрахунку в додатку №3 до договору розмір орендної плати за договором становив 58,08 грн. в місяць без ПДВ. (т.1 а.с.16).

До вказаного договору укладались зміни щодо врегулювання орендних правовідносин. На даний момент орендні відносини щодо вказаного об'єкту оренди врегульовані змінами: №2 від 08.04.2008 р. (т.1 а.с.20-24), №2 від 31.12.2008 р. (т.1 а.с.25), №3 від 31.12.2009 р. (т.1 а.с.26), №4 від 01.04.2011 р. (т.1 а.с.27).

Не погоджуючись із розділом ІІ змін №3 від 31.12.2009 р. та №4 від 01.04.2011 р. щодо розміру орендної плати, позивач звернувся до господарського суду з вимогою про визнання їх недійсними. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що підприємство позивача є державним та таким, що розповсюджує періодичні видання редакцій державних і комунальних періодичних видань та періодичні видання, засновані об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами. Враховуючи зазначене, на підставі ч.3 ст.6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", позивач вважає, що повинен користуватись орендою в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій з розміром річної орендної плати 1 грн. на рік.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позову з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Однією із істотних умов договору є орендна плата.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" засобам масової інформації у встановленому порядку передаються у безстрокову оренду приміщення загальнодержавної і комунальної власності, якими вони користуються для здійснення виробничої діяльності.

Частиною 3 статті 6 цього Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" передбачено, що державні та комунальні телерадіостанції, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємствами зв'язку, що їх розповсюджують, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.

Методика розрахунку орендної плати та пропозиції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності Кабінетом Міністрів України. (ч. 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Згідно з ч. 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції до внесення змін від 21.04.2011 р.) методика розрахунку, пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами місцевого самоврядування-для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.

Відповідно до ч. 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції після внесення змін від 21.04.2011 р.) методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності - Кабінетом міністрів України, а для об'єктів, що перебувають у комунальній власності - органами місцевого самоврядування на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.

Пунктом 14 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 25.05.2000 р. № 02-5/237 зазначено, що Методика розрахунку та порядок використання орендної плати визначаються: для об'єктів, що перебувають у державній власності - Кабінетом Міністрів України (постанова №786 від 04.10.1995 р.); для об'єктів, що належить Автономній Республіці Крим - органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим; для об'єктів комунальної власності - органами місцевого самоврядування. До затвердження відповідних документів сторони за договором оренди вносять орендну плату в розмірі, визначеному договором оренди.

Зазначена Методика може застосовуватись для розрахунку плати за оренду комунального майна, якщо таке рішення прийнято органами місцевого самоврядування.

Оскільки за спірними договорами позивач орендував комунальне майно і Сумською міською радою не приймалось рішень про застосування Методики, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 р., до спірних правовідносин підлягають застосування Методики, затверджені рішенням Сумської міської ради, які діяли на час укладення спірних змін до договорів оренди, а саме: Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду комунального майна, затверджена рішенням Сумської міської ради від 27.09.2006 р. за №182-МР (т.1 а.с.61), яка розповсюджується на розділ ІІ зміни №3 від 31.12.2009 р. до розрахунку орендної плати до договору №ФМ-361 від 30.01.1998 р.; Методика розрахунку і порядок використання плати за оренду комунального майна, затверджена рішенням Сумської міської ради від 23.06.2006 р. за №3964-МР, яка розповсюджується на розділ ІІ зміни №4 від 01.04.2011 р. до розрахунку орендної плати до договору №ФМ-361 від 30.01.1998 р.

Як свідчать матеріали справи сторони в договорі в 1998 році визначили цільове призначення нежитлових приміщень - розміщення відділення поштового зв'язку. З того часу ані заяв про зміну цільового призначення орендованого приміщення, ані проектів змін до договорів оренди з цих підстав орендодавцю не подавав. За таких обставин орендодавець здійснював з 1998 року по сьогоднішній день нарахування орендної плати згідно до цільового призначення - розміщення відділення поштового зв'язку, із застосуванням коефіцієнту функціонального використання у розмірі 1.1 згідно з п. 36 додатку 3, діючих на час укладення останніх змін Методик розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Суми.

Згідно з пунктом 12 Методики 2006 р. розмір місячної орендної плати за оренду нерухомого майна організаціями і установами, які утримуються за рахунок міського бюджету становить 0,08 грн.

Пунктом 7 Методики 2006 р. та пунктом 8 Методики 2010 р. передбачено, що пільги з орендної плати можуть надаватися за рішенням Сумської міської ради.

Розділом ІІ Методики 2010 року передбачено, що пільги щодо орендної плати надаються з метою запобігання їх банкрутству (у першу чергу комунальним підприємствам міста), поліпшення фінансового стану, підвищення конкурентоспроможності продукції (робіт, послуг) місцевого виробника, а також, якщо об'єкт оренди чи діяльність орендаря має важливе соціальне значення для міста.

Рішення про звільнення орендаря від сплати орендної плати у повному обсязі або її зменшення приймається виключно Сумською міською радою.

Для отримання пільг орендар подає відповідну заяву та документи: обґрунтування та аналіз причин збитковості або низької рентабельності об'єкта оренди, довідку з банку про наявність коштів на рахунках, перелік організаційних, технічних, інвестиційних заходів щодо поліпшення функціонування об'єкта оренди із визначенням термінів їх впровадження та обсяг коштів необхідних для їх здійснення, можливі джерела фінансування, висновок виконавчих органів міської ради стосовно того, що об'єкт оренди або діяльність орендаря має важливе соціальне значення, або довідки вказаних органів, які засвідчують витрати орендаря на утримання і розвиток соціально-культурної сфери міста.

Після розгляду заяви орендаря на постійній депутатській комісії, управління майна готує проект відповідного рішення для розгляду його радою.

З матеріалів справи вбачається та підтверджено в судовому засіданні представником позивача, що рішеннями Сумської міської ради Українському державному підприємству поштового зв'язку "Укрпошта" надавались пільги по сплаті орендної плати у розмірі 1 грн. на 2010 та 2011 роки.

У відповідності до п. 11 розділу II Методики 2010 р., у разі непогодження орендаря з рішенням ради про розмір пільг або про термін їх надання, клопотання про перегляд цього рішення може бути подано на ім'я міського голови не раніше, ніж через півроку з дня його прийняття.

Доказів подання таких клопотань відповідачу позивач суду не надав.

Враховуючи вимоги Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та Цивільного кодексу України, господарський суд дійшов правомірного висновку, що, між позивачем та відповідачем було укладено зміни до договорів оренди в частині нарахування йому орендної плати, які відповідають порядку і розміру, діючих на час укладення цих змін Методик.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про оренду державного та комунального мана" договір вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору.

Підписавши спірний договір сторони погодились з усіма істотними умовами, в тому числі істотну умову стосовно орендної плати, тому договір оренди є укладеними з дати його підписання та відповідно до п. 4 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального мана", його умови є чинними на весь строк дії і у випадках, коли після його укладення законодавством встановлено правила, які погіршують становище орендаря.

Твердження позивача про застосування до спірних правовідносин положень статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" є безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" державні та комунальні телерадіоорганізації, редакції державних і комунальних періодичних видань та періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, державними науково-дослідними установами, навчальними закладами, трудовими і журналістськими колективами, підприємства зв'язку, що їх розповсюджують, користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій.

Відповідно до п. 2.2.3, п. 2.2.4 Положення про Сумську дирекцію Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" позивач надає послуги з розповсюдження періодичних друкованих видань по передплаті і в роздріб.

В наказі Фонду державного майна України від 22.08.2000 р. за №1765 (т.1 а.с.71-72) та листі №10-16-12130 від 01.10.2002 р. (т.1 а.с.73) зазначено, що оскільки відділення поштового зв'язку здійснюють різноманітні послуги з приймання, пересилки та видачі поштових відправлень, грошових переказів, надання послуг міжнародної прискореної пошти, електронної пошти і т.п., для визначення орендної плати застосовується такий підхід як зонування (визначення площі для кожного видів з діяльності орендаря) з подальшим застосуванням для кожної зони відповідних орендних ставок.

З матеріалів справи вбачається, що при укладенні спірних змін до договору цільове використання приміщень залишилось незмінним - розміщення відділення поштового зв'язку.

Позивачем не надано доказів, що ним, як стороною за договором оренди, у встановленому статтею 188 Господарського кодексу України порядку, направлялись відповідачу заяви про зміну цільового призначення орендованого приміщення або проекти змін до договору оренди. Крім того, позивачем не доведено належними та допустимими доказами невідповідність оскаржуваного договору ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України.

У відповідності до вимог ст. 15, 16 Цивільного кодексу України визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільного права та інтересу у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачена можливість визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом з метою захисту прав і законних інтересів суб'єкта господарювання.

Враховуючи наведене, господарські договори можуть бути визнані недійсними за наявності двох умов: порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача; наявність передбачених законом підстав для визнання договору недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, яким чином спірний договір порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

З огляду на вищевказане, колегія суддів зазначає, що правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 14.02.2013 р. у справі №920/41/13 прийняте при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та у відповідності до норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні, в зв'язку з чим, апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 22, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 14.02.2013 р. у справі №920/41/13 залишити без змін.

Повна постанова складена 26.03.2013 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Бондаренко В.П.