Рішення № 30216092, 19.03.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-31/17574-2012 19.03.13

За позовомНаціонального інституту раку, м.Київ доСуб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особи Вакулюка Костянтина Едуардовича, м.Київза участітретьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києвупростягнення 6 401,95 грн.Суддя - Жагорнікова Т.О.

за участю уповноважених представників:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - Гармашов Б.С. (дов. №15 від 6 березня.2013 р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Національний інститут раку (надалі - Інститут) звернувся до Господарського суду з позовною заявою до Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особи Вакулюка Костянтина Едуардовича (надалі -СПД - Вакалюк К.Е.) про стягнення 6 401,95 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що СПД - Вакалюк К.Е. порушив взяті на себе зобов'язання щодо внесення плати за оренду нежитлового приміщення, згідно умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №4523 від 23.10.2009 р. З цих підстав, Інститут просить, стягнути з СПД - Вакалюка К.Е. на свою користь 5 232,56 грн. - заборгованості за неналежне виконання вимог Договору. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційних збитків у розмірі 716,85 грн. за 2010-2011 роки та 3% річних у розмірі 452,54 грн. за 2010-2012 роки.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-31/17574-2012 розгляд справи призначено на 25.12.2012 р.

Сторони в судове засідання 25.12.2012 р. не з'явились, своїх представників не направили, вимог ухвали суду не виконали, заяв, клопотань не подавали, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №5011-31/17574-2012 від 25.12.2012 р., на підставі ст. 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 18.01.2013 р.

До початку судового засідання 26.12.2012 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові документи на вимогу ухвали суду та письмові пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 18.01.2013 р. представник позивача надав усні пояснення по суті спору просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 18.01.2013 р. не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд вирішив за власною ініціативою залучити Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, у зв'язку з тим, що рішення Господарського суду може вплинути на його права або обов'язки.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №5011-31/17574-2012 від 18.01.2013 р., на підставі ст. 27, 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 29.01.2013 р., залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву (надалі - РВ ФДМ), в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

До початку судового засідання 29.01.2013 р. через канцелярію господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про залучення третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, а саме Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву.

В судовому засіданні 29.01.2013 р. позивач надав усні пояснення по суті спору та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Представник третьої особи підтримав позицію позивача та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання 29.01.2013 р. не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, суд відхиляє клопотання позивача про залучення третьої особи, оскільки Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2013 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву вже було залучено судом до участі у справі за власною ініціативою.

Ухвалою господарського суду міста Києва у справі №5011-31/17574-2012 від 29.01.2013 р., на підставі ст. 77,86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 14.02.2013 р.

До початку судового засідання 14.02.2013 р. через канцелярію Господарського суду міста Києва від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

У зв`язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. на лікарняному судове засідання призначене на 14.02.2013 р. не відбулося.

У зв`язку із перебуванням судді Жагорнікової Т.О. на лікарняному, розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 14.02.2013 р. справу було передано судді Ващенко Т.М. для вирішення питання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2013р., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Ващенко Т.М. та призначено розгляд справи на 19.03.2013р.

У зв'язку із виходом з лікарняного судді Жагорнікової Т.О., з метою уникнення затягування розгляду справи розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 18.02.2013 р. справу було передано судді Жагорніковій Т.О. для подальшого розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2013р., на підставі ст. 69, 86 Господарського процесуального кодексу України, прийнято справу до провадження суддею - Жагорніковою Т.О.

В судовому засіданні 19.03.2013 р. представник третьої особи підтримав позовні вимоги.

Позивач в судове засідання не з'явився, своїх представників не направив, заяв, клопотань не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.

Представник відповідача у судове засідання 19.02.2013 р. не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02121, м. Київ, вул. Декабристів, буд. 9-А, кВ. 82 на яку було відправлено ухвали суду, адреса підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №845457. Проте ухвали суду не були отримані відповідачем та повернулась до суду з наступної причини: «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.10.2009 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (надалі - Орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичної особи Вакулюком Костянтином Едуардовичем (надалі - Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна № 4523 (надалі -Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно -нежитлове приміщення (далі - Майно), площею 156,52 кв.м. у підвалі двоповерхової будівлі центрального теплопункту, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Ломоносова, 33/43, що перебуває на балансі Національного інституту раку (надалі - Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про незалежну оцінку станом на « 28» лютого 2009 р. і становить 491 351,30 грн.

У відповідності до п. 2.1 Договору Орендар вступає у стокове платне користування Майном у термін, що вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передавання Майна.

Відповідно до п. 3.1. Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць оренди -квітень 2009р.: 6283,93 грн.

Керуючись п. 20, п. 32, п. 33 Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 13.10.2004 № 2149 та Протоколом № 3 від 18.09.09, розмір орендної плати встановлюється на умовах запропонованих орендарем із урахуванням коефіцієнта 0,7 - 4 398,75 грн. без ПДВ за базовий місяць (квітень 2009 року).

Орендна плата за перший місяць оренди жовтень 2009 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень, червень, липень, серпень, жовтень 2009 року.

Перерахування здійснюється Орендарем самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50% орендної плати перераховуються Орендарем до державного бюджету; 50% орендної плати перераховуються Орендарем на розрахунковий рахунок Балансоутримувача (п. 3.6. Договору).

Згідно п. 5.9. договору сторони домовилися, що Орендар (відповідач) зобов'язаний надавати Орендодавцю (позивачу) інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України) до 15 числа кожного місяця, наступного за звітним. На вимогу орендодавця орендар зобов'язаний проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформляти відповідні акти звіряння.

Відповідно до п. 5.3. Договору відповідач зобов'язався вчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Договорі укладено строком на один рік, що діє з 23 жовтня 2009 року до 23 жовтня 2010 року включно (п.10.1 Договору).

31.12.2009 між позивачем та відповідачем підписано Акт приймання-передачі (повернення) нерухомого майна. Відповідно до пункту 3 Акту, сторонами визначено, що заборгованість балансоутримувачу станом на 31.12.2009 р. становить 5 232,56 грн.

Пунктом 3.11. Договору визначено, що у разі припинення (розірвання) Договору оренди Орендар сплачує орендну плату до дня повернення Майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії Договору оренди не звільняє Орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи санкції, до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Як стверджує позивач та підтверджується матеріалами справи, відповідачем не виконувались договірні зобов'язання щодо вчасності та повноти сплати орендних платежів, тобто порушуються умови п.п. 3.6., 5.3. Договору та положення ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», внаслідок чого станом на 31.12.2009 р. у останнього виникла заборгованість у розмірі 5 232,56 грн., що підтверджується Актом приймання-передачі (повернення) нерухомого майна, який підписаний сторонами.

Позивач направив на адресу відповідача претензію від 25.05.2010 № 588кн з вимогою сплатити заборгованість.

З матеріалів справи вбачається, що зазначена вимога була залишена відповідачем без належного реагування.

Відповідно до п.3.6. Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Інститут звертався до РВ ФДМ з повідомленням про факт боргу, на що РВ ФДМ надав письмову відповідь №30-04/6170 від 02.04.2010 р. (копія якого знаходиться в матеріалах справи та оригінал якого було оглянуто в судовому засіданні) та повідомило, що чинним законодавством України та Положенням про регіональне відділення ФДМУ по м. Києву, не передбачено можливість звернення РВ ФДМ до судів України з метою захисту інтересів інших юридичних осіб та разом з тим, що за ст.1 Господарського процесуального кодексу України та ст. 540 Цивільного кодексу України повідомив про те, що Інститут має право звернення до Господарського суду м. Києва з самостійним позовом щодо захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Таким чино, Інститут має право на звернення до суду з вимогою стягнення боргу за Договором.

Крім того, відповідно до письмових пояснень третьої особи та наданих до матеріалів доказів, третя особа не заперечує проти стягнення з відповідача на користь позивача суми боргу у розмірі 5 232,56 грн. за Договором, та не потребує перерахувати 50% до державного бюджету, оскільки відповідно до рішення Господарського суду міста Києва у справі №40/375 від 10.08.2010 р. було стягнуто з відповідача в дохід державного бюджету суму існуючої заборгованості за Договором, у зв'язку з цим третя особа немає майнових вимог до відповідача.

Також судом встановлено, що відповідно до п. 3 Акту приймання-передачі (повернення) нерухомого майн від 31.12.2009 р. сторонами визначено, що станом на 31.12.2009 р. у відповідача існує заборгованість у розмірі 5 232,56 грн. саме перед Балансоутримувачем, а відповідно до п. 1.1. Договору Балансоутримувачем є Інститу.

За таких підстав у суду відсутні підстави для залучення РВ ФДМ в якості позивача-2.

Факт наявності заборгованості зі сплати орендних платежів відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних орендних платежів відповідачем суду не надано.

Згідно ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України та ч.7 статті 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку, що позивач належним чином виконав зобов'язання за Договором, а відповідач порушив договірні зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендних платежів.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.6. та 5.3. Договору, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті за оренду за Договором на момент звернення з позовом до суду настав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 5 232,56 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в розмірі 452,54 грн. та інфляційні втрати в розмірі 716,85 грн.

Згідно з п.9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п.2.ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних збитків є такими, що заявлені правомірно.

Перевіривши арифметичний розрахунок в частині позовних вимог про стягнення інфляційних збитків, встановив, що визначений позивачем розмір інфляційних збитків у сумі 716,85 грн. перевищує розмір інфляційних збитків, які можуть бути нараховані за період з моменту прострочення зобов'язання (з 08.01.2010 р.), а отже підлягають частковому стягненню з відповідача у розмірі 714,56 грн. (за період з 08.01.2010 р. по 31.12.2011р.).

При цьому, суд зазначає, що правильним розрахунок інфляційних збитків буде наступним:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів5232,56 грн.08.01.2010 - 31.12.2010357109,1 %475,94 грн.5232,56 грн.01.10.2011 - 31.12.2011365104,6 %238,62 грн.Всього: 714,56 грн.

Перевіривши розрахунок заявленої до стягнення суми 3% річних, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3% річних в сумі 452,54 за період з 01.01.2010 р. по 27.11.2012 р.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів здійснення оплати заборгованості по договору в повному обсязі суду не надав, за таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичної особи Вакулюка Костянтина Едуардовича на користь Національного інституту раку основного боргу у розмірі 5 232,56 грн., інфляційних збитків у розмірі 714,56 грн. та 3% річних у розмірі 452,54 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення інфляційних збитків у розмірі 2,29 грн. та 3% річних у розмірі 2,99 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 82-85, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Національного інституту раку задовольнити частково.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Вакулюка Костянтина Едуардовича (02121, м.Київ, вул. Декабристів, буд. 9-А, кв. 82; ідентифікаційний код: 20045466126) на користь Національного інституту раку (03022, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 33/43; ідентифікаційний код 02011976) основний борг у розмірі 5 232 (п'ять тисяч двісті тридцять дві) грн. 56 коп., інфляційних збитків у розмірі 714 (сімсот чотирнадцять) грн. 56 коп., 3% річних - у розмірі 452 (чотириста п'ятдесят дві) грн. 54 коп. та судовий збір у розмірі 1 608 (одна тисяча шістсот вісім) грн. 92 коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 26.03.2013 р.

Суддя Т.О. Жагорнікова