Постанова № 30211955, 19.03.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-964/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 березня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

при секретарі Раченку Д.Г.

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріон-ЛТД» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2009 року № 0008332300/3 та 04.12.2009 року № 0000402300/3, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аріон-ЛТД» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області, в якому з урахуванням уточнень просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.12.2009 року № 0000402300/3, № 0008332300/3.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі Конституції України та законів України.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Аріон-ЛТД» є юридичною особою та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби.

У березні 2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на підставі статті 11 та 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 № 509-ХІІ проведено невиїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріон-ЛТД» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, а саме: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лік Груп», за період з 01.07.2007 року по 31.03.2008 року.

За результатами перевірки складено акт від 31.03.2009 року № 163/23-1/33870514, в якому зафіксовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Аріон-ЛТД» не дотримано вимог частин першої, другої статті 215, частини другої статті 228 та частини першої статті 236 Цивільного кодексу України, що виявилось у вчиненні правочинів з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лік Груп», які не були спрямовані на реальне настання наслідків, ними обумовлених.

На думку податкового органу вказані вище порушення призвели до безпідставного формування позивачем валових витрат за ІІІ - ІV квартали 2007 року і І квартал 2008 року у загальному розмірі 1327935 грн. 74 коп. та податкового кредиту за липень - вересень, листопад - грудень 2007 року і лютий - березень 2008 року у загальному розмірі 265587 грн. 25 коп., оскільки правочини з придбання у Товариства з обмеженою відповідальністю «Лік Груп» товарів та робіт фактично не відбулись та не створили жодних юридичних наслідків, а відтак включення позивачем вказаних операцій до об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість суперечить приписам підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР та підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

На підставі акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.04.2009 року № 0000402300/0 та № 0000412300/0, якими відповідно до приписів підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпунктів 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежами: податок на додану вартість у розмірі 398380 грн. 88 коп., з яких: 265587 грн. 25 коп. - за основним платежем; 132793 грн. 63 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податок на прибуток підприємства у розмірі 663967 грн. 88 коп., з яких: 331983 грн. 94 коп. - за основним платежем; 331983 грн. 94 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не погодився та оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області, Державної податкової адміністрації в Київській області та Державної податкової адміністрації України.

Рішенням Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 23.07.2009 № 6972/10/25-015 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення - рішення від 10.04.2009 року № 0000402300/0 та № 0000412300/0 - без змін, у зв`зку з чим податковим органом з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов`язання, визначеного у раніше надісланих рішеннях, прийнято податкові повідомлення - рішення за № 0000402300/1 та № 0000412300/1 від 23.07.2009 року.

При повторному розгляді скарги позивача Державною податковою адміністрацією в Київській області встановлено, що штрафні (фінансові) санкції у розмірі 165991 грн. 97 коп. за порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Аріон-ЛТД» вимог податкового законодавства під час визначення ним об`єкту оподаткування податком на прибуток підприємств накладено відповідачем без урахування приписів підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ та статті 212 Кримінального кодексу України, у зв`язку з чим рішенням Державної податкової адміністрації в Київській області від 28.09.2009 року № 2043/10/25-017/262-1000 скаргу позивача задоволено частково, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області від 10.04.2009 року № 0000412300/0 скасовано в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 165991 грн. 97 коп.

За результатами розгляду Державною податковою адміністрацією в Київській області зазначеної скарги Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Київської області винесено податкові повідомлення-рішення з новими термінами сплати податкового зобов`язання від 06.10.2009 року № 0000402300/2 та № 0008332300/2, якими відповідно до приписів підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ позивачу визначено суму податкового зобов`язання за платежами: податок на додану вартість у розмірі 398380 грн. 88 коп., з яких: 265587 грн. 25 коп. - за основним платежем; 132793 грн. 63 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями; податок на прибуток підприємства у розмірі 497975 грн. 91 коп., з яких: 331983 грн. 94 коп. - за основним платежем; 165991 грн. 97 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

У зв`язку з залишенням Державною податковою адміністрацією України скарги позивача без задоволення (рішення від 04.12.2009 № 12537/6/25-0115), відповідачем з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов`язання, визначеного у раніше надісланих рішеннях, прийнято податкові повідомлення - рішення за № 0000402300/3 та № 0008332300/3 від 23.07.2009 року.

Позивач не погоджуючись з такими рішеннями податкового органу звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з наступного.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відтак, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні вищенаведеної норми є: здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямованість на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності (продукція, роботи чи послуги), які мають вартісний характер і цінове вираження.

Матеріали справи свідчать, що у період з липня 2007 року по березень 2008 року позивачем укладено з Товариством з обмеженою відповідальністю «Лік Груп» договори від 03.07.2007 року № 66/07-1, 07.08.2007 року № 73/08, 05.09.2007 року № 81/09, 12.11.2007 року № 83/11, 17.12.2007 року № 96/12, 05.02.2008 року № 0027/02/08, 05.03.2008 року № 07/03/08, відповідно до умов яких контрагент позивача прийняв на себе зобов`язання виконати доручені позивачем роботи, пов`язані з монтажем систем автоматики і вентиляції на об`єктах нерухомості замовника та обробкою металевих конструкцій, а позивач зобов`язався прийняти вказані роботи та оплатити їх вартість.

Протягом липня-вересня, листопада-грудня 2007 року та лютого-березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аріон-ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лік Груп» підписано акти приймання виконаних підрядних робіт типової форми №КБ-2в згідно з вказаними вище договорами, відповідно до яких позивач прийняв виконані Товариством з обмеженою відповідальністю «Лік Груп» пусконалагоджувальні роботи та роботи з монтажу систем вентиляції, автоматики насосної станції, лінії заповнення резервуару, системи водяного пожежогасіння та обробки несучих металевих конструкцій на об`єктах нерухомості (склад готової продукції за адресою: вул. Індустріальна, 7, с. Калинівка, Київська область, житлові комплекси за адресами: вул. Жовтнева, буд. 21-А, м. Вишневе, Київська область та вул. Постишева, 1, 1-В, м. Бровари, Київська область, готельний комплекс в с. Мощун Київської області, житлові будинки за адресами: вул. Грушевського, буд. 7, м. Бровари та вул. Милославська, 5, м. Київ, торговий центр за адресою: вул. Жовтнева, 55, смт. Баришівка, Київська область, центр соціального захисту інвалідів в м. Переяслав - Хмельницький Київської області) та оцінив їх вартість за узгодженими з контрагентом довідками про вартість виконаних будівельних робіт типової форми № КБ-3 на загальну суму 1204536 грн. 79 коп., у тому числі ПДВ - 200756 грн. 13 коп.

На підтвердження сум податку на додану вартість, що була сплачена позивачем у складі ціни послуг, Товариством з обмеженою відповідальністю «Лік Груп» виписані податкові накладні від 31.07.2007 року № 07311 на суму 82972 грн. 80 коп., у тому числі ПДВ - 13828 грн. 80 коп., 31.07.2007 року № 07312 на суму 53973 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ - 8995 грн. 60 коп., 31.07.2007 року № 07313 на суму 75249 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ - 12541 грн. 60 коп., 31.07.2007 року № 07314 на суму 40581 грн. 19 коп., у тому числі ПДВ - 6763 грн. 53 коп., 31.08.2007 року № 08317 на суму 48858 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 8143 грн. 00 коп., 30.09.2007 року № 09301 на суму 108151 грн. 20 коп., у тому числі ПДВ - 18025 грн. 20 коп., 30.09.2007 року № 09302 на суму 56738 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ - 9456 грн. 40 коп., 30.11.2007 № 11303 на суму 136803 грн. 60 коп., у тому числі ПДВ - 22800 грн. 60 коп., 25.12.2007 року № 12252 на суму 45564 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 7594 грн. 00 коп., 28.12.2007 року № 12281 на суму 58820 грн. 40 коп., у тому числі ПДВ - 9803 грн. 40 коп., 29.02.2008 року № 02292 на суму 397140 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 66190 грн. 00 коп., 28.03.2008 року № 03282 на суму 99684 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 16614 грн. 00 коп.

Витрати у загальному розмірі 1003780 грн. 66 коп., понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Аріон-ЛТД» на придбання виконаних Товариством з обмеженою відповідальністю «Лік Груп» будівельних робіт, та податок на додану вартість у сумі 200756 грн. 13 коп., сплачений у складі їх ціни, включені позивачем, відповідно, до валових витрат за ІІІ - ІV квартали 2007 року і І квартал 2008 року та податкового кредиту за липень - вересень, листопад - грудень 2007 року та лютий - березень 2008 року.

У ході перевірки податковим органом також встановлено, що у серпні та листопаді 2007 року позивачем придбано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Лік Груп» технічне обладнання (шафи автоматичного керування насосами зовнішнього пожежегасіння, комплекти кріплення, програмні модулі, кабелі, дюбелі, модулі живлення, модулі дискретних виходів тощо). Придбання товару здійснювалось позивачем без укладення договорів на підставі рахунків-фактур від 27.08.2007 року № 41, 20.11.2007 року № 67, 27.11.2007 року № 73, що виписувались Товариством з обмеженою відповідальністю «Лік Груп».

Прийняття позивачем вказаного товару у його контрагента здійснювалось у період з 31.08.2007 року по 28.11.2007 року шляхом підписання видаткових накладних від 31.08.2007 року № 41, 27.11.2007 № 73 та 28.11.2007 № 67 на загальну суму 388986 грн. 71 коп., у тому числі ПДВ - 64831 грн. 12 коп.

На підтвердження сум податку на додану вартість, що була сплачена позивачем у складі ціни товарів, Товариством з обмеженою відповідальністю «Лік Груп» виписано податкові накладні від 31.08.2007 року № 08313 на загальну суму 30482 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 5080 грн. 33 коп., 27.11.2007 року № 11272 на загальну суму 256104 грн. 70 коп., у тому числі ПДВ - 42684 грн. 12 коп., 28.11.2007 року № 11281 на загальну суму 102400 грн. 01 коп., у тому числі ПДВ - 17066 грн. 67 коп.

Витрати у загальному розмірі 324155 грн. 59 коп., понесені Товариством з обмеженою відповідальністю «Аріон - ЛТД» на придбання товарів у його контрагента, та податок на додану вартість у сумі 64831 грн. 12 коп., сплачений у складі їх ціни, включено позивачем, відповідно, до валових витрат за III - IV квартали 2007 року та податкового кредиту підприємства за серпень та листопад 2007 року.

Разом з цим, висновок податкового органу про заниження позивачем податкового зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств ґрунтується на твердженнях про відсутність у його контрагента права на складання первинних документів податкового обліку, а відтак витрати, понесенні позивачем у зв`язку з придбанням товарів і робіт у Товариства з обмеженою відповідальністю «Лік Груп», та податок на додану вартість, сплачений у складі їх ціни, не можуть вважатися документально підтвердженими.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 18.07.2008 року у справі № 4133/08 визнано недійсними з 08.08.2007 року нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Лік Груп» та реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю «Лік Груп» платником податку на додану вартість.

На виконання вказаного вище рішення суду Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва складено акт від 24.02.2009 року № 6882 про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Лік Груп» як платника податку на додану вартість, згідно якого датою анулювання реєстрації є 08.08.2007 рік.

Тобто, зазначена постанова винесена Голосіївським районним судом міста Києва після дослідження пояснень ОСОБА_4, який значився засновником ТОВ «Лік Груп», а саме те, що він дізнався, що є засновником та директором ТОВ «Лік Груп» лише після запрошення до органів державної податкової служби. Ніяких документів фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ «Лік Груп» він не підписував та не приймав участі у реєстрації вказаного підприємства, формуванні його статутного фонду, не підписував жодної податкової декларації, первинних бухгалтерських документів, договорів, актів виконаних робіт, на посаду директора підприємства нікого не призначав, наміру, займатись підприємницькою діяльністю не мав, у трудових відносинах з вказаним підприємством не перебував та не мав реальної можливості впливати та контролювати як засновник діяльності підприємства.

Таким чином, податковий орган вважає, що в силу статей 215, 228, 236 Цивільного кодексу України первинні документи податкового обліку, складені позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лік Груп» у період з липня 2007 року по березень 2008 року, зокрема, податкові накладні, є недійсними (нікчемними), а відтак понесені підприємством витрати та податок на додану вартість, сплачений позивачем у складі ціни товарів та робіт, необгрунтовано включено Товариством з обмеженою відповідальністю «Аріон - ЛТД» до валових витрат та податкового кредиту.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину визначені статтею 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до положень ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до частин 1, 2 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з п.п. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, законодавцем визначено підставу виникнення права у платника податку на отримання податкового кредиту, пов'язану з отриманням таким платником податку податкової накладної, оформленої належним чином із зазначенням усіх обов'язкових реквізитів, визначених Законом України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці), та видану суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрованим платником податку на додану вартість.

Відповідно ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного в період, що підлягав перевірці) передбачено порядок обчислення і сплати податку. Відповідно до п.п.7.2.3 п. 7.2, п.п.7.3.1 п. 7.3 та п.п.7.4.1 п. 7.4 зазначеної статті податкова накладна є єдиною підставою для визначення сум податкового кредиту, оскільки тільки цей документ підтверджує одну з подій, що її здійснено покупцем: чи то оплату покупцем товару чи отримання товару від продавця, що є підставою для виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь - яких витрат платника податку, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачені правилами ведення податкового обліку.

З наведених правових норм вбачається, що оскільки ОСОБА_4 спростовує своє відношення до господарської діяльності підприємства ТОВ «Лік Груп» та зазначає, що жодної бухгалтерської документації від імені вказаного підприємства не підписував, таким чином виписані на ТОВ «Аріон-ЛТД» податкові накладні не можуть бути підставою формування податкового кредиту та відсутні підстави нарахування позивачем валових витрат, оскільки первинна документація підписана не уповноваженою особою.

Колегія суддів наголошує на тому, що реальність операцій позивачем суду не доведено.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову та відповідно скасування податкових повідомлень-рішень є необґрунтованим.

Отже, доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 06.11.2012 року, та є підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 207, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2012 року - скасувати та прийняти нову.

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріон-ЛТД» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2009 року № 0008332300/3 та 04.12.2009 року № 0000402300/3 - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 19 березня 2013 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: Я.Б. Глущенко

О.Є.Пилипенко

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.