Ухвала суду № 30211461, 18.09.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2012 р.справа № 2а-0470/4591/12

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Щербака А.А.

суддів: Олефіренко Н.А. Туркіної Л.П.

при секретарі судового засідання: Сколишеві О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про поновлення на посаді та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернулась з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про поновлення на посаді начальника юридичного відділу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби; стягнення з Державної податкової інспекції у Ленінському районі Державної податкової служби на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі; стягнення з Державної податкової інспекції у Ленінському районі Державної податкової служби на користь позивача заборгованість по витратах за відрядження в сумі 582,35 грн.; стягнення з Державної податкової інспекції у Ленінському районі Державної податкової служби на користь позивача середній заробіток за час затримки за витратами на відрядження та по заробітній платі по день фактичного розрахунку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012р. позов задоволено частково.

Суд першої інстанції постановив визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 14.03.2012 р. №45-о «Про звільнення з роботи ОСОБА_1.».

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника юридичного відділу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу до дня поновлення на роботі.

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 червня 2012р. задоволена зава ОСОБА_1 про виправлення описки.

Суд ухвалив виправити описку текст постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012р. в адміністративній справі №2а/0470/4591/12 шляхом замни назви відповідача «Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби»в усіх відмінках назвою відповідача»Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби»у відповідному відміннику.

Постанова в частині задоволення позовних вимог обґрунтована тим, що дослідженими в судовому засіданні доказами доведено, що реорганізація органу державної податкової служби не вплинула на чисельність та штат працівників юридичного відділу; фактичні зміни в організації виробництва і праці юридичного відділу та начальника юридичного не відбулися; юридичний факт змін в організації виробництва і праці, який є підставою для звільнення працівника за ч.1 ст.40 КЗпП України відсутній.

Суд першої інстанції зазначив, що відповідачем вимоги зазначених правових норм щодо працевлаштування позивача у перетвореній організації виконані не були, жодної аналогічної посади в ДПІ у Ленінському районі Державної податкової служби позивачу запропоновано не було, а тому, трудові гарантії ОСОБА_1 , як працівника, були порушені, та захист порушеного права можливий шляхом відновлення правового становища позивача.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що наказ ДПІ у Ленінському районі «Про звільнення з роботи ОСОБА_1.»від 14.03.2012 р. №45-о є протиправним та зазначив, що позивача було звільнено саме на підставі цього наказу та без його скасування неможливо в повній мірі відновити порушені права позивача. За наведених обставин та відповідно до ч.2 ст. 11 КАС України суд виходить за межі позовних вимог та вважає за необхідне скасувати наказ ДПІ у Ленінському районі «Про звільнення з роботи ОСОБА_1.» від 14.03.2012 р. №45-о.

Також зазначено, що фактично 14.03.2012 р. позивач була допущена до роботи в новоствореній ДПІ у Ленінському районі Державної податкової служби, оскільки саме вона на підставі Плану заходів з проведення реорганізації ДПІ у Ленінському районі, затвердженого 23.11.2011 р., здійснювала дії щодо оформлення, подання та отримання документів, які стосувались державної реєстрації 14.03.2012 р. ДПІ у Ленінському районі Державної податкової служби.

З огляду на зазначене, та з урахуванням правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 17.11.2011 р., суд першої інстанції вважає, що порушене право позивача на працю має бути відновлено шляхом поновлення позивача на посаді начальника юридичного відділу ДПІ у Ленінському районі Державної податкової служби та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідачем подана апеляційна скарга, просить скасувати оскаржену постанову, відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права та не було сховано наступне: 14 березня 2012 року припинено як юридичну особу ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська з якою позивач перебувала в трудових відносинах та створено 14 березня 202р. новоутворену установу -Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, з якою ОСОБА_1 не перебувала у трудових відносинах.

Крім того зазначено, що у відповідності до ст. 235 КЗпП України, рішення про виплату заробітку за час вимушеного прогулу може бути прийнято лише одночасно з рішенням про поновлення на роботі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час, місце судового засідання повідомлений, про що свідчить поштове повідомлення про вручення судової повстки 21.08.2012р.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову без змін.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 в органах державної податкової служби працювала з 07.07.2000 р. Цього ж дня позивачем було прийнято присягу державного службовця.

07.08.2008 р. ОСОБА_1 прийнята на посаду начальника юридичного відділу ДПІ у Ленінському районі по переводу з ДПІ у Бабушкінському районі, як така, що пройшла за конкурсом.

29.12.2011 р. позивача попереджено про наступне вивільнення.

29.12.2011 р. ДПІ у Ленінському районі подано до Ленінського районного центру зайнятості звіт про заплановане вивільнення працівників, в тому числі і позивача.

27.02.2012 р. протоколом №2 засідання профспілкового комітету ДПІ у Ленінському районі надано згоду на звільнення ОСОБА_1 у зв'язку з скороченням штатної чисельності інспекції.

14.03.2012 р. позивача ознайомили з наявними вакансіями в ДПІ у Ленінському районі (серед яких були відсутні вакансії у юридичному відділі) та у зв'язку з відмовою позивача від підпису про ознайомлення з наявними вакансіями, працівниками ДПІ у Ленінському районі складено акт №2 «Про відмову від підпису».

14.03.2012 р. на підставі наказу ДПІ у Ленінському районі №45-о «Про звільнення з роботи ОСОБА_1.»позивача звільнено з займаної посади у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності згідно п.1 ст.40 КЗпП України.

Зазначені фактичні обставини сторонами по справі не заперечуються.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 р. №981 «Про утворення органів Державної податкової служби»постановлено утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, реорганізувавши шляхом злиття, перетворення і приєднання державні податкові адміністрації в АРК, областях, мм. Києві та Севастополі, державні податкові інспекції у районах, спеціалізовані державні податкові інспекції, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції за переліком згідно додатків. Додатком № 2 до постанови визначено, що ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби утворюється шляхом перетворення ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська (а.с.11).

14.03.2012 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - ДПІ у Ленінському районі (ідентифікаційний код 20288842) в результаті злиття, приєднання, поділу та перетворення та внесено запис про державну реєстрацію юридичної особи ДПІ у Ленінському районі Державної податкової служби (ідентифікаційний код 20288842) шляхом перетворення (а.с. 13).

Наказом ДПА у Дніпропетровській області №278 від 08.12.2011 р. «Про доведення чисельності державних податкових інспекцій області та підготовки тимчасових структур ДПІ» штатна чисельність ДПІ у Ленінському районі Державної податкової служби становить 124 одиниці та не включає в своєму складі підрозділи податкової міліції та слідчі підрозділи.

Згідно штатного розпису ДПІ у Ленінському районі, затвердженого 23.01.2012 р. загальна кількість штатних посад складала 153 одиниці, з них юридичний відділ - 5 одиниць (1 посада - начальник юридичного відділу, 4 посади - головний державний податковий інспектор).

Згідно тимчасового штатного розпису ДПІ у Ленінському районі Державної податкової служби, затвердженого 26.01.2012 р. загальна кількість штатних посад складала 124 одиниці, з них юридичний відділ - 5 одиниць (1 посада - начальник юридичного відділу, 4 посади - головний державний податковий інспектор) (а.с. 56).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що з огляду на встановлені факти ДПІ у Ленінському районі була реорганізована шляхом перетворення у ДПІ у Ленінському районі Державної податкової служби; ДПІ у Ленінському районі Державної податкової служби є правонаступником прав та обов'язків ДПІ у Ленінському районі; ДПІ у Ленінському районі Державної податкової служби має такий же статус, функції та правові основи діяльності, як і ДПІ у Ленінському районі; в процесі реорганізації ДПІ у Ленінському районі шляхом перетворення в ДПІ у Ленінському районі Державної податкової служби відбулося скорочення штатної чисельності працівників шляхом ліквідації у структурі відповідача підрозділу податкової міліції за рахунок якого відбулося збільшення штатної чисельності підрозділу податкової міліції у структурі ДПІ у Красногвардійському районі Державної податкової служби.

Внаслідок реорганізації шляхом перетворення юридичний відділ ДПІ у Ленінському районі Державної податкової служби складається з тієї ж кількості штатних працівників, що і юридичний відділ ДПІ у Ленінському районі - 5 одиниць (1 посада - начальник юридичного відділу, 4 посади - головний державний податковий інспектор).

Згідно з ч. 3 ст.36 КЗпП України зміна підпорядкованості підприємства, установи, організації не припиняє дії трудового договору.

У відповідності до ч. 4 ст. 36 КЗпП України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п.1 ч.1 ст.40).

Частиною 2 ст.40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що реорганізація органу державної податкової служби не вплинула на чисельність та штат працівників юридичного відділу; фактичні зміни в організації виробництва і праці юридичного відділу та начальника юридичного не відбулися; юридичний факт змін в організації виробництва і праці, який є підставою для звільнення працівника за ч.1 ст.40 КЗпП України відсутній.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач була рішенням суду першої інстанції поновлена на іншій роботі, а не на попередній вважає помилковими, з огляду на те, що Постановою Кабінету Міністрів України від 21.09.2011 р. №981 «Про утворення органів Державної податкової служби»передбачено, що ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Державної податкової служби утворюється шляхом перетворення ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська (а.с.11).

При реорганізації підприємства звільнення за п.1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями.

Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Ч. 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 198, 200, 203, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2012р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про поновлення на посаді та стягнення коштів залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст. 212 КАС України до Вищого адміністративного суду України.

В повному обсязі ухвала виготовлена 21 вересня 2012 року.

Головуючий: А.А. Щербак

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: Л.П. Туркіна