Рішення № 30207707, 20.03.2013, Волноваський районний суд Донецької області

№2/221/90/2013

№0506/6536/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2013 року Волноваський районний суд Донецької області

в складі головуючого - судді Троян Л.Г.

при секретарі Сушко Я.Р.

за участю представника позивача Смолянінової О.В.

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Волноваха цивільну справу за позовом ПАТ АБ "Укргазбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічному позову ОСОБА_2 до ПАТ АБ "Укргазбанк" про розірвання кредитного договору

ВСТАНОВИВ:

26.11.2012 позивач звернувся в суд з даним позовом. Посилався на те, що 01.02.2008 він відповідно до кредитного договору надав відповідачеві кредит у сумі 20 218,81 доларів США на строк з 0102.2008 року по 31.01.2015 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 11,9% річних. В забезпечення виконання зобов'язання відповідач надав у заставу автомобіль марки SKODA, моделі Gctavia Tour 1.9 TDI, тип - легковий хетчбек, реєстраційний номер НОМЕР_1. Відповідач умови кредитного договору не виконав, у зв'язку з чим станом на 22.12.2008 року заборгованість складала 148 053,89 гривень. 22.12.2008 року був вчинений виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет застави. 13.11.2009 року відбувся аукціон з продажу арештованого автомобіля на прилюдних торгах, в результаті якого майно було реалізовано переможцю аукціону за 98 600,00грн. 19.11.2009 року на рахунок Банку надійшли кошти від реалізації предмета застави в розмірі 88 699,90 грн. Станом на 19.09.2012 року заборгованість за кредитним договором складає 11301.11 доларів США та пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів 20274,81 грн., які просила стягнути на користь банку, а також судовий збір у сумі 1106,04грн.

У судовому засіданні представник позивача на позові наполягає, зменшила позовні вимоги в частині стягнення пені, яку просила стягнути в розмірі 16359,35грн.

Відповідач позов визнав частково, просив застосувати позовну давність до нарахованої пені та 11.01.2013 звернувся в суд з зустрічним позовом про розірвання кредитного договору згідно з ч.2 ст.652 ЦК України, оскільки банк під час укладання договору в іноземній валюті не попередив його про те, що валютні ризики під час виконання зобов'язань несе споживач, що є істотною умовою.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що первісний позов підлягає задоволенню частково, а в задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 01.02.2008 року між Відкритим акціонерним товариством Акціонерний банк „Укргазбанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк" (відповідно до Статуту в новій редакції) (далі - Банк) та фізичною особою ОСОБА_2 (далі - Позичальник) був укладений кредитний договір №2203/813 (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит у сумі 20 218,81 доларів США 81 цент. Кредит надавався на строк з 01.02.2008 року по 31 січня 2015 року зі сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 11,9% річних.

Факт перерахування кредитних коштів у розмірі 20 218,81 доларів США 81 центів підтверджується випискою по особовому рахунку Позичальника від 01.02.2008 року.

Згідно п. 3.3.1 та 3.3.3 кредитного договору Позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені в 1.4. даного договору цілі та здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за його використання в такі терміни: щомісячно з 1-го по 10-те число кожного місяця, починаючи з місяця наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/84 від суми отриманого кредиту, що становить 240,70 доларів США 70 центів.

Згідно п.3.3.4. кредитного договору Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом щомісячно не пізніше 10 числа наступного місяця, виходячи із 11,9 % річних, та в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору , з врахуванням п.4.1 цього договору.

Згідно абз. 2 п. 3.3.4. кредитного договору, у разі виникнення простроченої заборгованості за кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитом, виходячи з процентної ставки, встановленої п.3.1.10. кредитного договору, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості за кредитом та пеню у розмірі 0,1% від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Пунктом 3.1.10. кредитного договору зазначено, що на залишок простроченої заборгованості за кредитом проценти нараховувати, виходячи із 12,9% річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості.

Відповідно до п.5.3. кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі 0,1% відсотків річних від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

Сплата неустойки (штрафу, пені) за цим договором не звільняє Позичальника від відшкодування збитків, завданих Банку в повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статі 1048 цього Кодексу.

З моменту отримання кредиту Позичальник виконував зобов'язання по кредитному договору щодо повернення кредитних коштів та сплаті процентів з порушенням встановленого терміну та не у повному обсязі. У зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 22.12.2008 року складала 148 053,89 гривень.

Згідно ч.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

01.02. 2008 року в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Банком та Позичальником ОСОБА_2 (далі - Заставодавець) було укладено Договір застави №461, посвідчений приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5, реєстровий номер 2705 (надалі - договір застави).

Згідно з договором застави Заставодавцем передано в заставу Банку рухоме майно - автомобіль марки SKODA, моделі Gctavia Tour 1.9 TDI, тип - легковий хетчбек, колір - сірий, реєстраційний номер НОМЕР_1, рік випуску 2007, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3, виданого 24.01.2008 року ВРЕВ м. Волноваха при УДАЇ ГУМВС України в Донецькій області.

На підставі ч. 2 ст. 1 Закону України „Про заставу", в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

За приписами ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Частиною 1 статті 20 Закону України „Про заставу" зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно приписів п.п. 3.2.8 кредитного договору, у разі невиконання Позичальником зобов'язань, передбачених кредитним договором, відшкодування заборгованості за дійсним договором здійснюється Банком шляхом звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави №461 від 01.02.2008 року у порядку, встановленому чинним законодавством.

Крім того, п.3.1.6 договору застави передбачено, що Банк має право звернути стягнення на предмет застави у випадку одноразової прострочки сплати процентів за користування кредитними коштами, використання кредиту не за цільовим призначенням або порушення інших умов кредитного договору, а також у випадку порушення Заставодавцем (третьою особою) умов зберігання, експлуатації чи страхування предмет застави, припинення діяльності Заставодавця (ліквідації, злиття, поділу, приєднання) незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

Частиною 7 статті 20 Закону України „Про заставу" зазначено, що реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа, суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи Договором.

22 грудня 2008 року приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_6 був вчинений виконавчий напис (реєстровий номер 6710) про звернення стягнення на предмет застави в рахунок погашення заборгованості по кредитному договору № 2203/813 від 01.02.2008 року.

13 листопада 2009 року відбувся аукціон з продажу арештованого рухомого майна на прилюдних торгах, яке належить ОСОБА_2, в результаті якого майно було реалізовано переможцю аукціону за 98 600,00грн.

19.11.2009 року на рахунок Банку надійшли кошти від реалізації предмета застави за кредитним договором №2203/813 від 01.02.2008 року в розмірі 88 699,90 грн.

Отже, виходячи з вищевикладеного, сума заборгованості Позичальником повністю не погашена. Позичальник виконувати зобов'язання за кредитним договором відмовляється.

Станом на 19.09.2012 року заборгованість Відповідача перед Банком за кредитним договором складає:

- за кредитом строкова - 6 980,31 дол. США.,

- за кредитом прострочена - 1 189,94 доларів США; '

- за процентами нарахованими - 51,03 доларів США;

- за процентами простроченими нарахованими - 3 079,83 доларів США;

- пеня за простроченим кредитом 220,11 доларів США

- пеня за простроченими процентами 1826,60 доларів США

Загальна сума заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №2203/813 від 01.02.2008 станом на 19.09.2012 складає: 11 301.11 доларів США та пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів 16359,35грн.

В межах строку позовної давності, передбаченого п.5.8. цього ж договору, за період з 20.11.2009 по 20.11.20012 розмір пені складає 14581 грн. 92 коп., з яких:

- За простроченим кредитом - у розмірі 82,70 доларів США, що за курсом НБ України на момент винесення рішення (7,99 грн. За 1 долар США) складає - 660,80 грн;

- По простроченим відсоткам - в розмірі 1738,45 доларів США, що за курсом НБ України на момент винесення рішення (7,99 грн. За 1доллар США) складає 13921,12 грн.

06.06.2012 року до Позичальника ОСОБА_2 була надіслана претензія 1529/914 про повернення залишку заборгованості по кредиту, яка ним була проігнорована.

Згідно з ч. 4 ст. 591 Цивільного Кодексу України, якщо сума, отримана від реалізації предмета застави, не покриває вимоги заставодержателя, він має право отримати суму, якої не вистачає, з іншого майна боржника.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про заставу» передбачено, що у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором.

Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором №2203/813 від 01.02.2008 року в доларах США, а не в національній валюті України, обґрунтовані тим, що кредит Позичальнику був наданий у доларах США.

Статтею 192 Цивільного кодексу України передбачено, що законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. З ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Пункт 1.3. Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ № 49 від 08.02.2000 року, визначає, що використання іноземної валюта як засобу платежу - це розрахунок за продукцію, роботи, послуги, об'єкти права інтелектуальної власності та інші майнові права.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором Банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Враховуючи викладене, виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором в частині повернення суми кредиту та сплати процентів у іноземній валюті не є використанням іноземної валюти як засобу платежу, відповідно, дія статей 192 та 533 Цивільного кодексу України на дані правовідносини банку та позичальника не розповсюджується.

При цьому, слід зазначити, що чинне законодавство України не забороняє надання кредиту в іншій валюті, ніж валюта України.

Статтею 47 Закону «Про банки і банківську діяльність» встановлено, що на підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

1) приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;

2) відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;

3) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

Банк, крім перелічених у частині першій цієї статті операцій, має право здійснювати, зокрема, операції з валютними цінностями.

АБ «Укргазбанк» має всі необхідні ліцензії, щоб здійснювати валютні операції відповідно до вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-III від 07.12.2000 р. та Декрету КМУ «По систему валютного регулювання та валютного контролю» № 15-93 від 19.02.1993 р.

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони у договорі можуть відступати від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, з врахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та

справедливості. Тобто Цивільний кодекс закріпив принцип свободи договору. Змістом договору є ті умови, на яких сторони погодились виконувати договір.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитними коштами у строки, в розмірі та в валюті, визначеними в кредитному договорі. Відповідно до ст. 599 ЦКУ зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто зобов'язання за кредитним договором припиняється лише виконанням, проведеним відповідно до умов договору, а саме: поверненням кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у строки, в розмірі та валюті, передбаченими в Кредитному договорі.

Кредитним договором передбачено, що Позичальник зобов'язаний сплачувати заборгованість за кредитом і проценти за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено договором, а саме в доларах США, що підтверджується виписками з рахунків позичальника та кредитним договором.

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика», якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до параграфа 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (позики). Слід зазначити, що під час виконання судового рішення про стягнення заборгованості в гривні, при тому, що право вимоги у АБ «Укргазбанк» враховується в іноземній валюті, виникне курсова різниця, оскільки курс долара США до гривні на дату винесення рішення суду буде відрізнятися від курсу долара США до гривні на день виконання рішення суду(платежу), таким чином Банку не буде повернута така ж сума грошових коштів, яку позичальник отримав у власність.

Погашення заборгованості в іноземній валюті законодавчо врегульоване, так, стаття 51 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає порядок звернення стягнення на майно боржника при обчисленні боргу у іноземній валюті. У свою чергу, ст. 6 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» передбачено, що фізичні особи - резиденти мають право купувати іноземну валюту в уповноважених банках та інших фінансових установах, що одержали ліцензію Національного банку України, або за їх посередництвом - у інших фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також у національного оператора поштового зв'язку, який одержав ліцензію Національного банку України. Тобто, для відповідача нема ніяких перешкод у придбанні іноземної валюти.

Крім цього, Правлінням Національного банку України 29 грудня 2008 року було прийнято постанову N 469 "Про запровадження Національним банком України валютних аукціонів", на підставі якої Національним банком запроваджено проведення аукціонів з цільового продажу іноземної валюти за гривні з метою задоволення потреб клієнтів банків резидентів - фізичних осіб, а також резидентів - фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності (малий бізнес), які обумовлені необхідністю погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті. Тобто, Національним банком України, що є головним органом валютного регулювання та контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України, визнається правомірність виконання позичальниками банків своїх зобов'язань за кредитними договорами в іноземній валюті.

Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_2 за кредитним договором №2203/813 від 01.02.2008 станом на 19.09.2012 складає 11 301.11 доларів США та пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів в межах строку позовної давності 14581,93 грн., яку необхідно стягнути з відповідача на користь позивача.

В задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_2 був ознайомлений з умовами кредитування по програмі «Автомобіль в кредит» для придбання нових авто, про що 18.12.2007 року поставив свій підпис на роздрукованій програмі. 18.12.2007 року ОСОБА_2 склав заяву на отримання кредиту саме на умовах, які його влаштовували.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. А належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата відсотків за користування кредитними коштами у строки, в розмірі та в валюті, визначеними в кредитному договорі.

Відповідно до ст. 599 ЦКУ зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, тобто зобов'язання за кредитним договором припиняється лише виконанням, проведеним відповідно до умов договору, а саме: поверненням кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом у строки, в розмірі та валюті, передбаченими в Кредитному договорі.

Кредитним договором передбачено, що Позичальник зобов'язаний сплачувати заборгованість за кредитом і проценти за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено договором, а саме в доларах США, що підтверджується виписками з рахунків позичальника та кредитним договором.

Доводи відповідача стосовно того, що він не міг передбачити зміну курсу валюти, що він вважає істотною обставиною для розірвання договору, не можуть бути прийняті судом до уваги з наступних підстав.

Діючим законодавством не передбачений стабільний курс долару США до національної валюти -гривні.

Відповідно до ст..36 Закону України «Про Національний Банк України» офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком.

Згідно з ч.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», валютні курси встановлюються Національним Банком України за погодженням з Кабінетом міністрів України.

Поряд с цим, Положення «Про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів», затвердженого Постановою Правління Національного Банку України № 496 від 12.11.2003р., визначається, що офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долару США установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют станом на останню дату.

З наведеного можливо зробити висновок, що стабільність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Таким чином, при укладенні кредитного договору в іноземній валюті (доларах США) та беручи на себе певні обов'язки щодо погашення цього кредиту саме в доларах США, відповідач повинен були усвідомлювати, що курс національної валюти України до долару США не є незмінним та враховувати підвищення валютного ризику за цим договором.

Відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України (якою керується позивач по зустрічному позову), у разі істотної зміни обставин, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін. Відповідно до частини 2 договір може бути розірваний за рішенням суду у разі недосягнення згоди сторін.

Позивач не скористався правом добровільного вирішення питання щодо розірвання або зміни договору, як це передбачено ч. 1 ст. 652 ЦК України, він не звертався до Банку з заявою чи пропозицією щодо внесення змін до кредитного договору, а в порушення вимог ст..652 ЦК України одразу звернувся до суду.

У своєму позові ОСОБА_2 зазначає, що Банк під час укладання кредитного договору не попередив його про валютні ризики під час виконання зобов'язань за договором. Доказів своїх обгрунтувань позивачем не надано. Відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України докази не можуть грунтуватися на припущеннях.

Заява відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню, так як термін дії кредитного договору не закінчився.

Згідно ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Як вбачається з кредитного договору від 01.02.2008 року строк дії цього договору становить сім років.

Таким чином на момент пред'явлення вимоги про розірвання договору строк дії кредитного договору від 01.02.2008 року не закінчився, а тому підстав для застосування позовної давності немає.

За таких обставин суд вважає за необхідне відмовити позивачу за зустрічним позовом в задоволенні його позову за необґрунтованістю позовних вимог.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 1049,11 грн. пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 212-214 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ АБ «Укргазбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (1972 року народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, паспорт серії НОМЕР_4, виданий Волноваським РВ УМВС України в Донецькій області 10 грудня 1997 року) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» МФО 320478, ЄДРПОУ 23697280, отримувач - Донецька обласна дирекція АБ „Укргазбанк" заборгованість за кредитним договором №2203/813 від 01.02.2008 року в розмірі 11301,11 доларів США, 14581,93грн. пені, 1049,11 гривень судового збору.

В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ АБ «Укргазбанк» про розірвання кредитного договору №2203/813 від 01.02.2008 року відмовити за необґрунтованістю.

Повне рішення виготовлено 25.03.2013 року.

Апеляційна скарга на рішення подається до Апеляційного суду Донецької області через Волноваський районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: