Постанова № 30207313, 18.03.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2013 р. Справа № 804/2614/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі - судді Рябчук О.С., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Партнер-Агро» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1 606, 44 грн. на користь бюджету, -

ВСТАНОВИВ:

18 лютого 2013 року року Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Партнер-Агро» (далі - відповідач) з вимогами про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1 606, 44 грн. на користь бюджету.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Партнер-Агро» має податкову заборгованість в розмірі 1 606, 44 грн., яка виникла внаслідок несплати узгодженого податкового зобов'язання.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується повідомленням з відміткою про отримання поштового відправлення 07.03.2013 р. Відповідач протягом десяти днів не надав до суду заперечень проти позову та позов не визнав.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Партнер-Агро» зареєстроване як юридична особа 24.06.2008 року та включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців України за ідентифікаційним кодом 35985854 (а.с. 3-5).

Відповідач перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби як платник податків та зборів (а.с. 8).

20.12.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Партнер-Агро» надало до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби податкову декларацію № 11160472 за листопад 2012 року, в якій самостійно задекларовано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 284, 00 грн. (а.с. 10-12).

20.01.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Партнер-Агро» надало до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби податкову декларацію № 9084953871 за грудень 2012 року, в якій самостійно задекларовано суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 411, 00 грн. (а.с. 13-15).

Як зазначає позивач у позовній заяві, у відповідача існує переплата з податку на додану вартість у сумі 88, 56 грн., тому сума боргу зменшується на суму переплати та становить 1 606, 44 грн.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 468 від 02.08.2012 року (а.с. 16) на суму 1 255, 98 грн. Зазначена податкова вимога направлено відповідачу поштою, однак на адресу позивача повернувся конверт з відміткою про неможливість вручення поштового відправлення (а.с. 16).

Згідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.90 р. № 509-ХІІ завданнями органів державної податкової служби є: здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно до п.п. 1, 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів та подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідно до п.п. 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 41.5. ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Зі змісту п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно до вимог ст. 58.3, 59.1 Податкового кодексу України податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направлено до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 20.1.18. Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких закінчився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що податкове зобов'язання відповідача є узгодженим, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Дніпропетровська здійснені всі передбачені чинним законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу.

Відповідно до положень ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника, або за рахунок готівки, що належить такому платнику, або шляхом надання дозволу суду на погашення усієї суми заборгованості за рахунок майна платника податків. Таким чином, погашення податкового боргу можливо одним із зазначених способів.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 158-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Партнер-Агро» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 1 606, 44 грн. на користь бюджету - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Партнер-Агро» (код ЄДРПОУ 35985854) в обслуговуючих банках податковий борг з податку на додану вартість в сумі 1 606, 44 грн. (тисяча шістсот шість гривень 44 копійки) на користь бюджету за кодом бюджетної класифікації 14010100 на рахунок № 31113029700009 в ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, отримувач платежу - УДКСУ у Ленінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області.

Копію постанови направити сторонам.

Відповідно до частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України - постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження, є остаточною.

Суддя О.С. Рябчук