Постанова № 30202790, 25.03.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2013 року Справа № 904/568/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М.- доповідача

суддів: Верхогляд Т.А., Павловського П.П.,

при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.

За участю представників сторін:

від позивачів-1,2: ОСОБА_1 адвокат, посвідчення НОМЕР_1 від 09.11.10;

від відповідача: Бондар Ю.В., довіреність № б/н від 21.01.13.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2013 року у справі № 904/568/13-г

за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Харчепром", м. Дніпропетровськ

про витребування майна із чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2013 року у справі № 904/568/13-г (суддя Євстигнеєва Н.М.) припинено провадження у справі за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Харчепром" про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Ухвала мотивована тим, що позивачі, як фізичні особи не можуть бути сторонами у справі у господарському суді.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2013 року, позивачі звернулись до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в обґрунтування підстав звернення із якою посилаються на те, що вони є акціонерами ліквідованого товариства, на час ліквідації їх було незаконно виключено з членів товариства за рішенням суду, рішення, на підставі яких їх було виключено, скасовано, внаслідок чого у позивачів виникло право на позов. Позивачі позбавлені права на частку долі товариства.

Позивачі просять скасувати оскаржувану ухвалу в частині припинення провадження у даній справі та передати справу на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.02.2013 року прийнято апеляційну скаргу до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя: Білецька Л.М. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Тищик І.В.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.03.2013 року продовжено строк вирішення спору на 15 днів, на підставі статті 69 ГПК України.

Розпорядженням секретаря судової палати Лотоцької Л.О. № 313 від 22.03.2013 року справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя: Білецька Л.М. (доповідач), судді: Верхогляд Т.А., Павловський П.П.

25.03.2013 року від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що доводи апеляційної скарги позивачів є безпідставними та необґрунтованими, а ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2013 року - винесено у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів справі.

25.03.2013 року в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Представник позивачів в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив ухвалу господарського суду від 12.02.2013 року скасувати, справу направити на розгляд до суду першої інстанції.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги та просив оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не підлягає задоволенню з таких підстав.

Щодо суб'єктного складу сторін у спорах для системи господарських судів України характерним є те, що в господарському процесі не можуть приймати участь фізичні особи, а тільки юридичні особи, або суб'єкти підприємницької діяльності. Це не стосується корпоративних спорів, у яких сторони, як учасники корпорації можуть бути фізичними особами.

Законом України від 15.12.2006р. № 483-V «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» (далі - Закон № 483-V) до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

При визначенні підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії судам необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним частиною першою статті 167 ГК, згідно з якою корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

У разі, якщо суб'єктний склад осіб, які беруть участь у справі, або предмет позову не відповідають визначеним пунктом 4 частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) справам, що виникають із корпоративних відносин, слід мати на увазі, що відповідно до статті 1 ГПК господарським судам підвідомчі спори щодо захисту порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів підприємств, установ, організацій, інших юридичних осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи.

Не підлягає розширеному тлумаченню пункт 4 частини першої статті 12 ГПК також щодо справ, пов'язаних зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності господарського товариства, якщо однією зі сторін у справі не є учасник (засновник, акціонер) господарського товариства, у тому числі такий, що вибув.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України, господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

З матеріалів справи видно, що дійсно незаконно (шляхом рейдерського захвату через рішення неіснуючого третейського суду) було припинено діяльність ТОВ «Ясень» і ЗАТ «Ясень», власниками акцій останнього і були позивачі на підставі договорів купівлі-продажу від 14 жовтня 2002 року.

Проте, станом на час пред'явлення позову, ухвалою від 20 грудня 2011 року, ухвала Ворошилівського районного суду м. Донецька про видачу виконавчого документа хоч і скасована, проте корпоративне право позивачів не було поновлене, оскільки ЗАТ «Ясень» ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2008р. у справі № Б 15/227-08 було ліквідовано.

Таким чином, позивачі є власниками акцій неіснуючого товариства, яке ліквідоване, а тому їх корпоративне право, яке є похідним від участі у товаристві, є припиненим. Доказів надання документів, що підтверджують право власності позивачів на долі у товаристві також не надано.

Крім того, у відповідності до ст. 115 Цивільного кодексу України, господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Оскільки, мова йде про витребування майна товариства акціонерами («непрямі позови»), то позивачі не надали доказів їх повноважень представляти інтереси товариства, як членів корпорації і витребовувати майно, що є власністю товариства, а відтак і наявності справді корпоративного спору.

За таких обставин, не можна вважати порушеними інтереси позивачів, які за своїми правовими властивостями, як фізичні особи не можуть бути учасниками господарського спору, а тому суд першої інстанції правильно припинив провадження у справі.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 «Про судове рішення» - рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 106 ГПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4, м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2013 року у справі № 904/568/13-г залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2013 року у справі № 904/568/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя П.П. Павловський

Повний текст складений 26.03.2013 року.